Переклад: Pooh68
оригінал тут
Азаред був королем, який довго владарював великим і сильним королівством, змушуючи сусідні країни боятися його. Зрештою, до нього прийшов ворог, якого він не міг перемогти - старість. Король доходив шістдесяти років і вже не був аж таким сильним і вправним, як в часи молодості, а сотні коханок, котрі пройшли через його ліжко, були лише приємними спогадами. Але він, той хто виграв сотні битв, вирішив не здаватися. Король викликав до себе всіх мудреців і чародіїв королівства, обіцяючи озолотити кожного, хто поверне йому молодість. Нажаль, всі чародії одноголосно заявляли, що це неможливо, що магія не може повернути час назад. Виглядало не те, що всі спроби короля були марними. Але певного дня, до замку прибув молодий маг одного з далеких королівств. Високий, красивий, з довгим чорним волоссям, він не виглядав на типового чародія. Молодий чоловік пообіцяв королю, що виконає його бажання. Після стількох невдач, король не сильно повірив в слова молодика: найпотужніші маги стверджували, що це неможливо. Однак, гість продовжував твердити, що може повернути молодість королю.
- Якщо це тобі вдасться, я озолочу тебе з голови до ніг, - врешті сказав король, - Але, якщо ти обманеш мене, то залишишся без голови.
- Що ж, - відповів маг. - Тоді сьогоднішнього вечора, я стану багатим. З посмішкою на вустах, від повів короля до приготованої лабораторії. Молодик наказав Азареду роздягнутися і лягти на ліжко. Він пів дня малював на тілі короля різні магічні знаки і вимовляв незрозумілі закляття. Кінець кінців, король заснув, вдихаючи дим ароматичних свічок, котрі були розставлені навколо ліжка.
* * *
Коли король відкрив очі, то зрозумів, що почуває себе дивовижно легко. Азаред не міг повірити в те, що чари вдалися. Його тіло знову було гладким, пружним і легким, а кожен рух вже не викликав сильний біль. Він піднявся з ліжка… і заклякнув. Щось було не так. Азаред відчував дивну вагу на власному торсі. Коли король поглянув вниз, то побачив, що це були… груди? Він торкнувся до них, але цицьки не зникли. З острахом, Азаред опустив руку між ніг. Там не було того, що там повинно було бути! Цієї саме миті, в лабораторію увійшов молодий маг.
- Що ти зробив зі мною?! Я накажу відрубати тобі голову найтупішим в королівстві мечем! - закричав король зміненим високим і дівочим голосом.
- Замовкни і сядь!
Азаред навіть не зауважив, як всівся на ліжко, не можучи вимовити жодного слова. «Що зі мною відбувається?» - подумав він, коли маг закривав за собою двері.
- Я впевнений, що ти мене не знаєш. Але ти знав мою мама, котра попала в твої брудні руки, під-час однієї з воєн. Ти зґвалтував її і покинув напризволяще. Вона заприсяглася, що помститься. Але що слабка жінка могла зробити всесильному королю? Я довго вчився магії, розраховуючи, що знайду спосіб кинути на тебе якесь паскудне закляття. І ось, недавно, я почув, що ти викликаєш всіх чарівників до себе… Ти, мабуть, почуваєшся слабким і безборонним. Я правий? Саме так тоді почувалася мама. Моя магія зробила тебе моєю невільницею. Так що, сиди і чекай на свою долю.
Молодий хлопець вимовив ще одне закляття, використовуючи його на собі. Через мить, на його місці стояв чоловік, котрий був неймовірно подібний до Азареда з часів його молодості.
- Настав час на мою помсту, - сказав він, підходячи до молодої дівчини, котра нерухомо сиділа на ліжку. - Я займу твоя місце, а ти станеш моєю невільницею! Твоє тіло молоде і ти будеш жити довго, а я, присягаюсь, постараюсь щоб ти до кінця свого життя проклинав день, в якому познущався над моєю мамою… На коліна, шмато!
Гола, перестрашена дівчина впала на коліна перед молодим «королем». Він впевненим рухом застібнув на її шиї шкіряний ошийник з причіпленим до нього поводком. Схопивши його кінець, він розвернувся і рушив вперед, а його нова невільниця слідувала за своїм хазяїном по собачому…
Немає коментарів:
Дописати коментар