Переклад: Pooh68
оригінал тут
- Агов! - крикнув Ерік, заходячи в порожній будинок. - Мамо, ти дома? Але відповіді не було. Хлопець знизив плечима і скинув рюкзак на підлогу з тихим «гуп». «Мабуть, вона знову затрималась в клініці», - подумав він.
Мати Еріка працювала у місцевій ветеринарній клініці, але з часу, коли почалася школа, вона засиджувалась допізна, закінчуючи свою роботу. Не те, щоб Ерік сильно переживав з цього приводу, він любив мати весь будинок в своє розпорядження.
Хлопець застогнав, коли відчув, як заболіли втомлені плечі. Його футбольний тренер вимагав від нього все більше і більше, а Ерік часом думав, що вже не зможе задовольнити тренера. Хлопець зібрався спуститись до себе в підвал, щоб пограти на консолі, поки матері не було вдома, але передумав і почав підійматись по сходах на другий поверх. «Якщо матері немає, то вся ванна буде моєю», - подумав він. Опинившись нагорі, він пройшов через спальню матері та зайшов у ванну кімнату, котра прилягала до її кімнати.
Кімната виглядала цілком звично, але сама ванна в ній суттєво різнилась. В довжину ванна була в два рази довша від звичайної ванни і вдвічі глибшою. Ванна була синього кольору, а на її дні виднілась невелика кількість білого піску. Фактично, вона була зроблена під замовлення та на солону воду, щоб нагадувати матері Еріка її дитинство на одному з Караїбських островів.
Хлопець відкрутив теплу воду, спостерігаючи за тим, як рідина вливається до великої мушлі ванни. Завдяки піску на дні, вода в ванні набрала білявого кольору. Коли пісок осів, Ерік взяв з полиці велику коробку з написом «Морська сіль» і всипав кілька жмень до води. Через кілька секунд від добавив ще кілька жмень, так на всяк випадок. «Надіюсь, що вона не зорієнтується, що солі трохи зменшилось», - подумав він, помішуючи воду рукою.
Ерік зняв з себе одяг і відклавши його, окунувся в теплу воду ванни. Його м'язи одразу стали почувати себе краще, тепла вода була приємною, змушуючи біль в ногах і руках зникати. Він обперся плечима об борт ванни, насолоджуючись приємним відчуттям, яке дарувала йому тепла вода.
Він закрив очі намагаючись заспокоїтись. Це було йому потрібно. Його шкіра легенько поколювала, так ніби невидимі пальці масували та гладили все тіло і волосся на голові. Коли він поклав руку на голову, він не відчував нічого неприємного. «Я заслужив на відпочинок і спокій», - розслаблено подумав він.
Але дивні поколювання тривали далі і тепер вони відчувались на обличчі і шиї, але Ерік і далі ігнорував це, приписуючи впливу соленої води на шкіру. Незвичне відчуття повільно охоплювало все його тіло, опускаючись вниз по руках та грудях. «Як приємно», - подумав хлопець. «Це так, ніби мене ласкає морський прилив». Поколювання перейшло на ноги і тепер він почував себе так, ніби все його тіло лоскотали сотні маленьких рибок, пропливаючи повз нього. Ерік все ще не відкривав очі, боячись, що ці приємні відчуття зникнуть, а тому лежав не рухаючись та насолоджуючись отримуваними почуттями.
Раптом, щось змінилось. Поколювання стало сильнішим, гострішим. «Сподіваюсь, що це не є алергічною реакцією мого тіла на морську сіль», - подумав він.
Поколювання переросло в болісну печію: холодну і гостру, як ніж, змушуючи Еріка повернутись до реальності. Він відкрив очі. Біль затихла, але його ноги зійшлись разом, змушуючи хлопця застогнати від болю. Шкіра на них стала гарячою і почала зливатись в одне ціле, починаючи від стегон і опускаючись вниз.
Він дивився широко розкритими очима, відчуваючи шок від побаченого. Його серце швидко билось і дихання стало важким і рваним. Шкіра на ногах стягувала їх в разом і вони починали виглядати, як одне ціле. Ерік відчув, як м'язи всередині переміщуються, змінюють свої розміри, поєднуються під сформованою суцільною шкірою.
Незважаючи на все, він почував себе напрочуд добре. Навіть біль, яку він продовжував відчувати, не була аж такою неприємною. Він доторкнувся до ніг, відчуваючи теплоту шкіри під пальцями. Бажаючи щоб все закінчилось, хлопець підсвідомо отримував насолоду від цього дивного явища.
«Що тут відбувається? Що з моїми ногами?» - подумав він.
Тим часом, кістки ніг поєднались з його хребтом, набуваючи при цьому гнучкість, на яку не були здатні людські ноги…
П'яти і гомілки об'єднались і вивернулись назовні, пальці на стопах видовжились і між ними з'явились перепонки. Кінцівка його ноги відтепер виглядала як великий риб'ячий хвіст.
«Риб'ячий хвіст? Але чому?» - раптом подумав він, розгледівши зміни в кінці ноги.
Набридливий свербіж почав рухатись в сторону його стегон, викликаючи в хлопця роздратування неможливістю позбавитись його. Він спробував почесати ногу, але замість м'якої людської плоті його пальці натрапили на щось дрібне і холодне, як… луска?
Ерік закричав, коли відчув це.
- Риба?! Я що перетворююсь в рибу?!
Паніка почала рости, коли Ерік в шоці дивився на масштаби перетворення свого тіла.
Колір його шкіри змінився з рожевого на світло-небесно-синій, а ноги, аж до самого низу, продовжували свербіти.
Але, як не дивно, зміни тіла зупинились в районі талії, залишаючи верх тіла людським. Перш ніж він усвідомив це, раптовий тиск в грудях змусив хлопця зігнутись.
Його соски почали тверднути, ареоли під ними збільшуватись, а груди рости. Невелика плоть почала випихатись вперед, розтягуючи шкіру, утворюючи горбики на торсі.
- Ох, ні… Ні… Ні!… - закричав Ерік в паніці, спостерігаючи за тим, як його руди ставали щоразу більшими, виглядаючи, як справжні жіночі цицьки розміром «С». А потім, зміни торкнулись його голови, роблячи її тендітною. Тіло хлопця стало меншим і тоншим. Ще одне відкриттям було те, що його коротке волосся виросло настільки, що навіть почало прикривати його спокусливі груди.
- Я що, змінююсь в русалку? - запитав Ерік сам себе, дивлячись на хвіст, який дрібно смикався в воді. Він несвідомо погладив довге волосся…
Раптом, вона почала душитись, відчуваючи себе так, ніби не могла дихати. Вона схопилась за горло, намагаючись закричати, але з горла не виходив жоден звук. Раптовий біль, який виник в шиї, змусив її в паніці окунутись під воду.
Через кілька секунд, вона зрозуміла, що може нормально дихати, наповнюючи киснем свої легені. Вона покрутила головою під водою, а потім, в рамках експерименту, проковтнула воду, намагаючись не кричати зі страху. Зябра на шиї вправно виконували свою роботу, фільтруючи воду і забезпечуючи їх власницю киснем.
Вона хихикнула, повністю занурюючись під воду…
* * *
Мати Еріка тільки-но повернулась додому після чергового довгого дня в клініці, де намагалась вилікувати виводок щенят. Зайшовши всередину, вона спіткнулась об рюкзак сина, який лежав посеред кімнати.
- Еріку! Скільки разів я тобі говорила, щоб не залишати рюкзак на підлозі?
Відповіді не було, але вона почула сміх і плюскіт води нагорі.
- Ерік, що тут відбувається? - запитала вона, прямуючи до своєї спальні.
Жінка відкрила двері до ванної кімнати і побачила щось, що ніколи не розраховувала там побачити.
- Привіт, мам! Я думаю, що ти хотіла б дізнатись про… це…, - пролунав приємний дівчачий голос з ванни вперемішку з плюскотом води.
Мати Еріка зітхнула, усвідомлюючи, що цей день так швидко не закінчиться…
Немає коментарів:
Дописати коментар