Переклад: Pooh68
оригінал тут
* Ніч перед *
- Я не можу зробити це, - відгризлась Сью
- Мені прикро. Я вже змучився вибачатись перед тобою, - відповів Стів.
- Я знаю. Нажаль, Амбер потрібна модель, а я зламала ногу, між іншим тренуючись до канікул з тобою! Тому, це ти повинен допомогти їй, - сказала дівчина і повернулась на бік, викликаючи біль в своїй зламаній нозі та даючи йому зрозуміти, що розмову закінчено.
Він також повернувся і намагався заснути, продовжуючи щось тихенько бурмотіти. Але його дівчина не відзивалась…
* Ранок *
Стів підійшов до дверей готельного номера і постукав в них. Через кілька секунд, двері відкрились і в нього широко розкрились очі від побаченого в кімнаті. Амбер схопила його за руку і затягнула всередину.
Її обличчя насупилось, а потім, карі очі, здавалось, спалахнули визнанням.
- Ах, Стіве, - дівчина почала швидко і весело промовляти до нього. - Я рада, що Сью дозволила тобі заступити її. Не кожен хлопець добровільно погодиться замінити свою дівчину та одягнути вбрання передбачене для неї.
Перш ніж він встиг відповісти, Амбер обхопила його на подив потужними обіймами. Стів оглянувся. По всій кімнаті лежали різні частини одягу, корсети, панчохи, капелюшки і інші речі, про призначення яких він навіть не здогадувався. Обійми дівчини ослабли і вона посміхнулась, дивлячись в обличчя хлопця.
- Вона тобі нічого не пояснила? - запитала Амбер і продовжила. - Звичайно, що ні. Як ти можеш ходити з нею? Не хвилюйся. Я все поясню тобі. Не переживай. Я зміню тебе так, що ніхто тебе не впізнає.
- В що? - намагався перебити її словоток Стів.
- Ти будеш офіціанткою в стилі «стімпанк» на тематичній вечірці внизу готелю. Не хвилюйся, все, що тобі буде потрібно робити, це ходити між гостями з випивкою на таці. Нічого складного. Взагалі-то, тобі навіть не потрібно буде ходити, будучи дівчиною. Я зроблю з тебе… гмм… механічну дівчину, - врешті закінчила говорити Амбер.
- В кого? - занепокоєно запитав Стів.
- Механічну дівчину, - повторила вона. - Весь твій одяг буде стилізований під неї. Таким чином, ти не рухатимешся, вдаючи ніби в тебе всередині розкрутилась пружина. А ще, в мене є красивий маленький ошийник, який приховає твоє яблуко Адама і змінить тембр голосу на дівчачий та більш механічний. Амбер ходила по кімнаті та підбирала необхідні речі і частини одягу. - Ось, - сказала вона протягуючи знайдений ошийник, - спробуй це.
Стів взяв запропоновану йому частину одягу. Він був зроблений з коричневої шкіри і мав декоративні зубці, намальовані на ньому золотою фарбою. Застібка ошийника мала вигляд старого ключа, подібного до таких, яким заводились вікові підлогові годинники. Амбер вихопила ошийник і зайшовши за спину хлопця, розмістила його на шиї Стіва. Вона підвела його до дзеркала, обертаючи хлопця вліво і вправо.
- Він красивий, - почув той голосом наближеним до сопрано. Стів раптом зрозумів, що відтепер це його голос.
- Не переживай. Ти звикнеш до нього і так ти будеш звучати протягом дня, - відізвалась Амбер. - Твій наряд лежить на ліжку.
Стів підійшов до нього і подивився вниз.
- Не хвилюйся. Я нікому не розповім, але спочатку тобі потрібно буде одягнути спідню білизну, що б виглядати довершено. Вибач, - тихо промовила Амбер. Стів почав думати, що недооцінив цю дівчину.
Він зітхнув і взяв трусики та панчохи, а потім, попрямував до ванної кімнати. Там він натягнув трусики на себе, відчуваючи їх м'якість, яка ковзала по його шкірі. Про себе, він визнав, що це досить приємне відчуття. А коли Стів одягав панчохи, то почув, ніби електричний розряд пройшов через його тіло…
Він повернувся в кімнату і побачив там Амбер, котра тримала коричневий шкіряний корсет з золотими гвинтиками на ньому. Хлопець розвернувся і дозволив дівчині закріпити на собі цей корсет. Він відчув, як той стискає талію, змушуючи піднятись його чоловічі груди.
- Гмм… Майже розмір «В», - посміхнулась Амбер.
Стів поглянув вниз і відмітив, що його груди дійсно виглядають досить дівочо. Його руки несвідомо піднялись вгору і пальці стиснули груди, відчуваючи їх реальність.
Амбер не переставала посміхатись. - Красивий трюк, чи не так?
- Ага, - промовив він новим голосом.
- Я думаю, що зможу зробити твій вигляд ще кращим, - ствердила вона, відходячи.
Дівчина повернулась до нього з невеликим набором інструментів і почала возитись з деякими гвинтиками на корсеті Стіва. Кілька поворотів гвинтиків тут і там, і талія хлопця стала ще вужчою, стегна ще ширшими, а груди ще більшими.
- Що ж, - сказала вона, оглядаючи наслідки своєї роботи. - Тепер, ніби все ідеально. Чудово. Сподіваюсь, що ти зможеш самостійно одягнути жакет і спідницю вже без моєї допомоги. Зможеш? - запитала дівчина і продовжила. - Мені потрібно одягнути свій наряд. Амбер шльопнула Стіва по попці і вийшла з кімнати.
Хлопець стояв перед дзеркалом і дивився на свій цілком новий вигляд: тонку талію, пишні стегна і великі груди. Дивлячись на себе, він відчув легке збудження. «Якби я зустрів таку дівчину, то не знаю, чи втримався б і не спробував познайомитись з нею», - подумав хлопець. Врешті, відірвавшись від свого відбиття, він поглянув на ліжко, де лежала решта його одягу. Хлопець підняв спідницю. Вона була довгою та сягала середини гомілки і, на додаток, ідеально співграла з корсетом на ньому. Запропонований йому жакет, виглядав на жіночий і коли Стів одягнув його, то аж здивувався, як такий маленький жакет так легко дався одягнутись йому.
Амбер повернулась в кімнату, перериваючи роздуми хлопця над своїм одягом.
- Круто. Тепер трішки макіяжу на обличчя, капелюшок на голову і ти будеш готовий на вихід, - ствердила Амбер будучи одягнена в шкіряну форму пілота. - Сідай перед трюмо. Я займусь тобою.
Дівчина знову поклала свій маленький набір інструментів і вийняла з нього якісь дивні предмети.
- Гмм… Менший ніс, - бурмотіла вона. - Менші щоки. Більші губи. Зелені очі. Так! Саме зелені очі і довгі вії. А ще волосся. Не можна забувати про волосся. З цими словами, вона поклала на голову хлопця красиву перуку.
З дзеркала на них дивилась маленька, руда дівчина з веснянками і ямочками на обличчі та темно-зеленими очима.
- І як? - запитав він.
- Що я можу сказати? Все, що я роблю, роблю відмінно, - відповіла вона, посміхаючись. - Чудово. Тепер до роботи. Гості хочуть випити. Ти будеш носити піднос з шампанським. Ага. Якщо хтось запитає твоє ім'я, тебе звати… Кеті.
- Кеті?
- Ти ж не можеш бути Стівом. Це викликало б багато запитань. Давай, одягай чоботи і слідуй за мною.
Стів подивився на довжелезні чоботи, котрі сягали до половини його стегна і були також зроблені зі м'якої та блискучої шкіри. Вони мали на собі золоті пряжки, всередині яких щось звивалось, коли на них довго дивитись. Натягуючи їх, він знову відчув електричні розряди, як ще раз пронеслись його тілом…
* Вечірка *
Коли Стів увійшов в зал, несучи тацю з шампанським в одній руці, він відчув, що всі погляди звернулись на нього. В залі було багато чоловіків і жінок, одягнених в костюми, подібні до його і Амбер. Поміж гостів ходили інші дівчата, одягнені так само як він і тримаючи таці з напоями. Він не міг зрозуміти того дивного відчуття в собі. Так, ніби всі очі були звернені тільки на нього і його наряд.
- Кеті, нам потрібно ще випивки, - звернулась до нього одна з жінок. Це було вдесяте, коли він почув своє нове ім'я. На подив, він дивно легко реагував на нього…
* Після вечірки *
- Дівчата, все було чудово, - похвалила Амбер своїх працівниць, коли врешті все закінчилось. - Кеті, ти йдеш зі мною.
Коли Стів і Амбер підіймались сходами, він майже фізично відчув погляди інших дівчат на собі.
- Вони думають, що ти моя улюблениця, - посміхнулась Амбер, ніби читаючи думки хлопця.
- То яким буде наступний наряд? - запитав Стів занепокоєним голосом.
- Він буде більш провокаційним, але не хвилюйся, у мене є кілька трюків в рукаві.
Пара зайшла в кімнату Амбер. - Знімай жакет, - сказала вона.
Стів покірно виконав її наказ. Дівчина знову взяла свій маленький набір інструментів.
- Що означають ці ключики? - запитав Стів, розглядаючи в дзеркалі ключі на ошийнику.
- Вони означають, що ти механічна дівчина, - безцеремонно відповіла Амбер.
Стів відчув, як його руки штовхають вгору.
- Не рухайся і тримай їх так. Мені потрібен доступ до боків, - посміхаючись, сказала Амбер.
Дівчина знову почала щось бурмотіти.
- Так. Тут послабимо, - говорила вона і корсет став коротшим, ще більше демонструючи красиві груди Стіва. - Трішки коротше, - після цих слів спідниця сягнула середи стегна. - Може бути. Тепер більше видно, - почув хлопець і зрозумів, що відтепер можна було побачити панчохи на його гладких ногах.
- Що? Як? - запитував Стів, намагаючись відсторонитись від дівчини.
- Кеті, не намагайся противитись. Гмм… Я думаю, що ідеальним буде зелений колір. Під-стать кольору твоїх очей, - вона покрутила гвинтики на корсеті і весь одяг змінив колір на зелений. - Моя ідеальна механічна дівчина.
- Тихо, - наказала вона, закриваючи його рот, коли хлопець хотів щось сказати. - Не можна допустити, щоб хтось сумнівався в тобі. Ти маєш дозволити переконати їх, що ти справжня дівчина. Можеш дозволити потягнути себе за волосся, чи торкнутись до трусиків, які я тобі дала. Але нічого більше! Ти зрозуміла?
У відповідь, Стів потягнув рукою за парик, змушуючи голосу сіпнутись так, ніби штучне волосся на горі було його власним. Він спробував відійти від Амбер як найдалі, але його ноги не реагували на сигнали мозку.
- Ні, ні. Навіть не пробуй. Я наказала тобі, щоб ти не рухалась. А тепер, поклади руку туди і подивись, - наказала Амбер зі злою посмішкою на обличчі.
Хлопець опустив руку і поклав її під спідницю, відчуваючи пальцями матеріал трусиків, які він одягнув на самому початку. Його пальці рухались вниз і він зрозумів, що вони торкались… піхви. Його піхви!
- Переконався? - запитала Амбер посміхаючись. - В тебе є п'ять хвилин, щоб підготуватись до роботи за стійкою бару. Не забувай демонструвати свої цицьки. Мені досить важко було їх зробити…
* Бар *
Цього разу було більше людей, які розглядали його нове тіло, хоча Стів і намагався поводитись не провокаційно. Нажаль, тепер, завдяки Амбер, його голос, звучав кокетливо. Під поглядами клієнтів, з кожною хвилиною, він відчував себе більш і більш нечистим.
- Кеті! - почув Стів голос Амбер. - Повитирай підноси.
Він підійшов до підносів, які лежали на стійці бару і відчув, як всі повернулись в його сторону, спостерігаючи за ним. Чи за нею? Один з відвідувачів навіть вирішив доторкнутись до його попки, інший - до його грудей. Стів виявив, що не може відповісти на це, оскільки тепер він виконував тільки накази Амбер…
Коли він повернувся до бару, Амбер нахилилась до нього і прошепотіла: - Хороша дівчинка!
Коли все закінчилось, вони повернулися до кімнати Амбер.
- Що ж, Кеті, виглядає на те, що я довела всім на що здатна, - ствердила посміхаючись дівчина, очікуючи на його відповідь. - Ой, я забула. Кеті - можеш говорити.
- Що ти зробила мені? - запитав Стів.
- Те, що обіцяла. Перетворила тебе на механічну дівчину. Ти будеш робити все, що накаже твій власник, тобто я. І довела людям там внизу, що можу я зробити це і вони дорого заплатять мені, щоб дізнатись, як я це зробила. Я так рада, що Сью вирішила продати тебе…
- Зробити, що?… Продати?… Мене?… - запитав він не розуміючи її слова.
- Саме так. Повір мені, вона була сильно розлючена на тебе. А ще, вона знала, що я розробляю якісь химерні технології. Звичайно, вона не мала жодного поняття які саме. Вона взагалі досить недалека дівчина. Але я відволікаюсь. Час готуватись до балу, Кеті.
Стів знову стояв нерухомо, коли Амбер крутилась навколо тіла Кеті.
- Так,… тепер бальна сукня… Крем і золото… Тут трішки більше, я так думаю… Тепер поглянемо на тебе… Я думаю, що не варто возитись з цицьками розміром «DD», хоча особисто мені було б цікаво побачити їх, - промовляла вона, крутячи різні гвинтики на корсеті Стіва.
А тим часом, він стояв і дивився в дзеркало на молоду, мініатюрну дівчину в бальній сукні кремового кольору і в корсеті з золотими нитками. Він поглянув на шкіряний ошийник, який тепер став золотим ланцюжком з циферблатом в центрі…
- Йди за мною! - наказала Амбер…
Внизу, зал вечірки тепер був перетворений на танцювальний зал. Всюди юрмились люди. Дехто танцював, дехто розмовляв. Стів був впевнений, що буде пущений по руках, щоб кожен з гостів міг випробувати його. Але він помилявся. Весь вечір він провів з Амбер, танцюючи з нею.
- Кеті, ти стала дуже елегантною. Я не впевнена, що ти був таким. Останні не були.
- Останні? - запитав він.
- Ті, що працювали за стійкою бару. Я дала їх можливість вибору і ти також можеш вибрати, але не повернення назад, - посміхалась говорила вона, поклавши руку на пружну попку Стіва.
Люди навколо різнились від нього. Щодо дівчат, то всі вони виглядали майже ідеально і всі були слухняні тільки наказам Амбер та яких вона створила для невідомо кого.
- Що ж, люба моя Кеті. Вечір закінчився. Час лягати спати, - ствердила Амбер і посміхаючись, взяла Стіва за руку…
* Ніч *
Стів почув клацання. Він подивився в дзеркало і побачив, як циферблати на його шиї перестали крутитись.
- Ти готова, - сказала Амбер, наближаючись до нього. Стів почув шум і його плаття зникло, залишаючи хлопця тільки в корсеті і дуже маленьких трусиках. Амбер доторкнулась до застібки на задній частині ошийника і той зісковзнув з його шиї. А потім, Амбер нагнулась і стягнула свої трусики.
- Кеті ти можеш вийти і з самого ранку знову стати Стівом. Або… ти можеш підійти до мене, стати на коліна і служити своїй господині, як хороша маленька механічна дівчинка.
Стів замислився над її словами. «Звичайно ж, я хочу піти. Я не маю жодного бажання бути рабом цієї божевільної дівчини», - розмірковував він…
Кеті подивилась на Амбер і замислилась, розважуючи почуту пропозицію.
- То як? - запитала Амбер.
Кеті зробила крок вперед і опустившись на коліна, підповзла до своєї господині.
- Яка ж ти розумниця, моя маленька механічна дівчинко, - застогнала від задоволення Амбер…
Немає коментарів:
Дописати коментар