«Чари для Вас»: Гра

Автор: Morpheus

Переклад: Pooh68

оригінал тут

Від автора: ця історія написана після того, як я задався питанням, що сталося б, якби гру «Джуманджі» продав старий чарівник з магазину «Чари для Вас». Я не претендую на саму ідею, а просто хотів розповісти історію про чарівну гру з іншого ракурсу.

* * *

Донні щойно побачив новий магазин в торговому центрі з дивною назвою «Чари для Вас». Як і назва, сам магазин виявився досить дивним. Коли він зайшов всередину, то не сподівався побачити всіляке старе барахло, замість чар чи фокусів, як це переконувала назва магазину. Всередині були якісь старі меблі, полиці зі всякими дрібничками, різні фігурки і кілька іграшок. Також, хлопець помітив декілька відеокасет і костюмів в глибині магазину.

А ще, він побачив декілька настільних ігор. Вони лежали і стояли на поличці і виглядали досить незвично. «Напевно, ігри випущені фірмою, яка вже не існує», - подумав він. Донні взяв в руки одну з коробок і почав розглядати її. На кришці виднілась назва «Гра змін». «Яка дивна назва для гри», - подумав хлопець.

Зазвичай, він надавав перевагу відеоіграм, але тримаючи коробку в руках, хлопець вирішив дати шанс цій старій грі, вважаючи, що це буде щось цілком нове для нього та його друзів. Коли він запитав старого продавця яка ціна гри, той тільки хмикнув: - Більша ніж Вам здається, але я продав її за чотирнадцять дев'яносто дев'ять.

Донні вручив п'ятнадцять доларів, залишивши решту старому. Перш, ніж він вийшов, дідуган сказав йому наздогін: - Я обіцяю, що ця гра буде значно цікавішою від більшості настільних ігор, з якими Ви стикалися…

* * *

В п'ятницю вечером, друзі Донні з'явились як завжди. Вони піднялись на поверх, де господар мав намір показати їм нове придбання. Його сусід по кімнаті Джеб вже був на місці. Келлі і Дін прямували по сходах. Дівчина Джеба слідувала за ними, демонструючи свою нову зачіску. Вона була брюнеткою з цілком красивою фігурою та блискучою особистістю. Донні був в таємниці, закоханий в неї, але не хотів признаватися в цьому, зі страху зробити боляче своєму другу.

Келлі і Дін були сусідами і цілковитою протилежністю один одного. Келлі був високим і худим «ботаном» в окулярах, а Дін - типовим футболістом. Незважаючи на це та постійні підколювання навзаєм, вони були дуже добрими друзями.

Щодо Джеба, то той був трішки жартівником, а трішки зухвальцем, але він і Донні завжди робили всілякі речі разом, неначе брати.

Друзі застогнали, коли Донні витягнув куплену гру, але цього разу, була його черга вибирати те, чим вони мали зайнятися вечером. Хлопець відкрив кришку і поклав дошку на підлогу. Всі побачили намальовану звивисту дорогу, з текстом на більшості клітинок. А ще, до гри додавалась невелика колода карт, але незважаючи на спроби Джеба розгледіти їх вміст хлопцю не вдалося. Виглядало на те, що карти неначе склеїлися. Він поклав колоду поруч з дошкою там, де було місце відведене для неї.

Друзі побачили два кубики та шість фігурок для гри. Кожна з цих фігурок приблизно нагадувала людську фігуру, а всі вони були різного кольору. Кожен з гравців вибрав фігурку для себе і всі поставили їх на старт.

- А знаєте, - відізвалась Ліза. - Кожна з вибраних нами фігурок, чимось подібна до нас. Всі придивились до своїх фігурок і згодились з припущенням дівчини. Їм здалося це дивним, але вони списали це на збіг обставин. Келлі почав читати невелику книгу-інструкцію, але Дін ствердив, що правила в таких іграх стандартні і пора починати гру. Всі погодилися і Донні, як господар, зробив перший кидок.

На кубиках випало 5 і 2. Раптом, на мить, дошка ніби засвітилась синім світлом, а фігурка Донні сама рушила вперед по клітинках дороги, зупиняючись на сьомій. Всі присутні з подивом дивились, як фігурка зупинилась і попросила взяти картку.

Донні спробував було забрати фігурку з дошки, щоб дізнатися, як вона рухається, але та була неначе приклеєна. Джеб схопив свою фігурку і виявив, що вона також не рухалася. Він спробував її підняти, але нічого не сталося.

Всі були збентежені цим, а Ліза зажартувала, ствердивши, що оскільки гру купили в чарівному магазині, то вона, мабуть, зачарована. «Щось на зразок Джуманджі», - додала вона і всі засміялись на її припущення. Тим часом, Донні розмірковував, як взяти карту, стопку яких ще кілька хвилин не можна було розділити. Але цього разу, карта дозволила взяти себе без проблем. Хлопець підняв її і прочитав вголос написане: «Хоробрий, як лев. Ви можете переміститися на три клітинки вперед».

Всі присутні знову спостерігали, як фігурка Донні ковзає вперед, зупиняючись на третій клітинці, яка ще мить до цього містила якийсь напис. А потім, вони помітили, що фігурка почала змінюватися. Вона зігнулась, її голова стала подібною до голови лева, а з заду виріс хвіст. Відтепер, фігурка виглядала, як напів-лев, напів-людина.

- Нічого собі, - вигукнув Донні і раптом почав відчувати щось дивне з собою. Його голова почала рости, а одяг на тілі зник. Коли хлопець встав, то виявилось, що він виріс майже на тридцять сантиметрів. Він побіг до дзеркала і побачив в ньому голову лева на своєму тілі. Решта гостів почала панікувати, але Донні заспокоїв їх, переконуючи присутніх, що він, це все ще він, а не якийсь монстр, незважаючи на власний вигляд.

- Я щойно дочитав правила, - відізвався Келлі. - І в них написано, що ця гра є магічною.

Ніхто не хотів сперечатися з його висновком, оскільки лише магія могла пояснити те, що сталося. А Келлі продовжував: - Тут написано, що гра змінюватиме нас доки ми граємо. Єдиний спосіб все повернути назад - це закінчити гру. Як тільки хтось виграє, всі повернуться до нормального життя, а переможець отримає можливість втілити в життя власне бажання.

- До біса! Я не хочу грати в цю дурну гру, - заявив Дін і піднявшись, попрямував до дверей. Нажаль, двері не відкривались і він з острахом поглянув на друзів. Донні також боявся, навіть незважаючи на те, що в новому тілі йому було цілком комфортно, неначе це було його тіло від самого народження.

- Ми, напевно, повинні закінчити цю гру, - втрутився Джеб. - В іншому випадку, Донні залишиться в такому вигляді.

На хвилину, всі почали сперечатися та викрикувати. Келлі і Джеб хотіли закінчити гру, сподіваючись, що далі буде тільки цікавіше. Але Дін і Ліза притримувались протилежного. Вони б сперечались ще довше, якби не Джеб, який знову нагадав всім, що не можна полишити Донні в такому вигляді. Опинившись в меншості, Дін повернувся назад, щоб продовжити гру.

Наступним кидав кубики Джеб. Випало 3 та 2. Коли його фігурка зупинилась на порожній клітинці, він зітхнув з полегшенням від того, що з ним нічого не сталося. Наступною була Ліза. Їй випали дві шістки і всі з нетерпінням очікували на те, що трапиться з нею. Коли її фігурка зупинилась, всі почули запрошення взяти картку. Дівчина боязко підняла її та прочитала вголос: «Повернись назад на сім клітинок та на сім років». Раптом, її фігурка почала рухатись у зворотньому напрямку, зменшуючись по дорозі. Зупинившись, вона виглядала, як мала дитина.

Дівчина кричала, коли зменшувалась. Її голос ставав дитячим, а одяг виглядав завеликим. Коли все закінчилось, одяг розпочав стискатися відповідно до нової фігури, аж врешті, виглядав на нормальний одяг одинадцяти- чи дванадцятирічної дівчинки. Ліза швидко піднялась і побігла до дзеркала. Вона повернулась назад зі сльозами на обличчі.

Джеб потішав її, нагадуючи, що все повернеться до норми, коли гра закінчиться. Дівчина розслабилась і заявила, що наступним кидає кубики Дін.

Той на мить завмер, зробив кидок і взяв картку, коли його фігурка зупинилась. На ній було написано, що сусід по лівій стороні зміниться в бімбо.

Келлі закричав, коли його тіло почало змінюватися. Донні не міг повірити в те, що бачив. В хлопця почали швидко рости груди, а волосся стало біляве і довге. Через хвилину, Келлі перетворився на шикарну білявку, одягнену в безрукавку, коротку спідничку і босоніжки з п'ятисантиметровою платформою та вісімнадцятисантиметровими підборами. Він спокусливо помандрував до дзеркала, щоб побачити нового себе. Коли Келлі повернувся, то виглядав досить сконфужено, а його голос звучав сексуально, навіть коли він вимовляв найпростіші слова.

- Я все ще можу думати, як раніше, але вимовити щось розумне, не можу, - ствердив змінений хлопець.

Дін злобно засміявся і вщипнув Келлі за цицьку, за що отримав ляпас.

Келлі взяв кубики, боячись кидати їх. Після того, як його фігурка зупинилась, він взяв з колоди карту читаючи текст на ній: «Скажи ні, казкам». Після цих слів, в його з куприка виріс довгий котячий хвіст, який виглядав досить дивно на такому спокусливому тілі.

Дін щось прошепотів до вуха Келлі, змушуючи його густо почервоніти на обличчі.

Донні тихо загарчав. Тепер була його черга і він боявся того, що могло далі статися. Будучи впевненим, що гра не зробить нікому боляче, хлопець кинув кубики, сподіваючись на краще. Карта гласила: «Розмір - це ще не все». Після цих слів, Донні відчув, що стає меншим. Всі з подивом дивились, як хлопець зменшується, зупинившись на десяти сантиметрах в висоту. Плюсом було те, що він тепер виглядав так, як перед першою зміною. А потім зміни продовжились. В Донні виросла пара маленьких грудей, а сам він перетворився в маленьку жінку. На спині в нього з'явились крила і через хвилину всі дивились на живу, червоноволосу версію Дзвіночка з казки про Пітера Пена.

Доні виглядав на схвильованого. Він помахав крилами і виявив, що може літати! Маленька дівчина кілька хвилин літала по кімнаті, насолоджуючись неймовірним відчуттям польоту. Коли Донні сів на краю дошки, він виглядав так, неначе був однією з фігурок на ній.

Джеб сміливо зробив свій рух, будучи впевненим, що все знову минеться. Фігурка рушила на дві клітинки вперед і хлопець взяв картку, з чітким голосом читаючи її вміст: «Очі змії». Прочитавши це, хлопець закричав, зрозумівши, що перестав бачити.

Відкривши очі через кілька секунд, всі навколо побачили, що вони стали жовтими та блискучими. І тут Ліза вказала на луски, які почали з'являтися на шкірі Джеба. Вона швидко кинула кубики, сподіваючись, що зупинить те, що відбувається з ним.

«Ви пропускаєте два наступних рухи», - прочитала Ліза, а потім, раптово перетворилася на статую перед Джебом. Хлопець поклав свою, тепер зеленувату руку, на ній, не можучи повірити в те, що вона змінилась в щось таке.

- Вона буде такою лише на два рухи. Потім, все повернеться назад, - сказала Келлі своїм сексуальним сопраном, а потім ідіотично хихикнула. Вона здивувалася, коли почула власний сміх. Дін сміявся поруч, одночасно запитуючи її, щодо спільного побачення.

Зрештою, Дін взяв кубики і кинув їх, маючи намір якнайшвидше закінчити цю дивну гру. Йому випали 6 і 3. Хлопець дивився, як його фігурка подорожує по клітинках. Він обережно взяв наступну картку і прочитав: «Краще бути вовком, ніж вівцею». Прочитавши це, він почав смикатися, а на всій його шкірі почало з'являтися хутро. Він розірвав свою сорочку і Келлі закричала, коли побачила, як обличчя Діна змінилося на вовчу морду. Через хвилину, там де сидів Дін, був вовкулака.

- Хороший песик», - хихикнула Келлі, коли той поглянув на дівчину.

Тим часом Джеб закінчував змінюватися. Тепер він мав зелену шкіру, довгий роздвоєний язик і довгу шию. Його обличчя розтягнулося і тепер, він виглядав, як якась рептилія чи змія.

Келлі хотіла погладити вовка поруч з собою, але швидко прибрала руку. Дін загарчав, відчуваючи, що втратив здатність говорити, на відміну Донні.

- В мене нічого не вийде, - викрикнув Донні тоненьким голоском і кинув кубики один за одним, відмічаючи, що в цьому тілі був сильнішим, ніж на це виглядало. Його карта повідомляла: «Можеш вибрати одну з попередніх форм для супротивника» Він не знав кого вибрати, але поглянувши на Діна, забажав, щоб той повернувся до своєї людської форми. Через мить, той виглядав нормально, навіть його одяг магічним чином знову був цілий.

- Неймовірно! - викрикнув Дін, будучи радий тому, що знову може говорити.

- Сподіваюсь, що ти не виграєш, - заявила Келлі. - І не зможеш забажати бажання.

- Кого це обходить, - відізвався хлопець. - Важливо те, що я знову є самим собою. Я думав, що по мені скачуть блохи.

- Пропоную зробити перерву, - запропонував Донні. - Я зголоднів.

Всі погодились і кожен взяв пляшку коли та печиво. Донні виявив, що напій йому дуже смакує і випивши його, піксі літала по кімнаті, намагаючись спалити частину отриманої енергії.

Джеб подивився на їжу, але не міг себе змусити щось проковтнути. Ця їжа здавалась йому несмачною. Замість того, він уявив собі, як з апетитом ковтає мишу. Усвідомивши це, він мало не поперхнувся.

Через 15 хвилин, всі нехотя повернулись до гри. Джеб зробив свій кидок і випали 3 та 5. Взявши свою карту, він прочитав: «Половина та половина з дупою коня», а потім впав на підлогу від болю.

Всі з подивом спостерігали, як його луска зникає, а сам він розтягується. Через кілька секунд в нього з'явилась ще одна пара ніг, а з заду виросло довге волосся. Через хвилину, посеред кімнати стояв великий кентавр.

- Приголомшливо, - заявив Джеб, згинаючи руку та розглядаючи накачані м'язи. Він рухався кільках хвилин, переступаючи з ноги на ногу, перш ніж знайшов зручне положення для свого тіла, всідаючись на підлогу.

- Пропоную замовити піцу, - запропонував Дін. - Я такий голодний, що міг би з'їсти навіть коня, - додав він і кивнув головою в сторону кентавра. Потім, хлопець взяв кубики і кинув їх. Випали 6 та 5. Його фігурка вирушила по клітинках. На взятій карточці він прочитав: «Сила - це хороша річ у твоїх пригодах». Після цих слів, Дін почув, як розривається сорочка, а всі його м'язи збільшуються, в результаті ставши в три рази більші від звичних. Він піднявся, його ріст збільшився на вісім сантиметрів, а тіло виглядало так, неначе було тілом будівельника. З хвилину Дін напрягав різні м'язи, а всі навколо захоплювались їх виглядом. Дін легко підняв в повітря Келлі, так неначе вона нічого не важила, а потім піднісши її до себе, подарував білявці пристрасний поцілунок, коли та зі всіх сил намагалася відсторонитися.

Закінчивши з нею, Дін поставив Келлі на підлогу. - Як ти міг?! - голосно кричала Келлі. - Засранцю! Я думав, що ми друзі!

- Ми і надалі друзі, - запротестував Дін. - І мені прикро, що я не можу допомогти тобі. Але ці слова не звучали, як вибачення. Донні влетів між ними і наказав заспокоїтися.

Келлі сіла на своє місце і показала язик Донні.

Тим часом Донні кинув кубики і випали 2 і 4. Фігурка рушила вперед, зупиняючись на клітинці, котра вимагала взяти дві карти, викликаючи в нього здивування. Перша карта повідомляла: «Гравець зліва повертається на п'ять клітинок назад». Фігурка Джеба відразу ж почала рухатися назад. На другій карті він прочитав: «Крок назад і будеш рибою, витягненою з води».

Донні мав погане відчуття щодо себе і воно справдилось. Він почув, що знову починає рости, спостерігаючи за тим, як все навколо повертається до нормального розміру. Потім, хлопець закричав з болю, коли його ноги злились і покрились лускою. Він поглянув вниз і побачив, як його груди збільшилися, а волосся стало довгим, спадаючи за спину. Він відчув, як на шиї з'являються зябра і вже через мить, на підлозі, перед всіма, лежала гола русалка. Вона порухала хвостом, намагаючись прийняти зручне положення, а потім звернулась до Джеба солодким голосом: - Ти наступний, жеребчику.

Джеб не міг відірвати очей від прекрасного тіла Донні. «Він виглядає навіть красивіше від Келлі», - подумав кентавр, уявляючи як дарує русалці задоволення. Повернувшись до реальності та зітхнувши, він кинув кубики і взяв картку. «Бажання та амбіції можуть далеко просунути тебе. Рухайся на одну клітинку вперед», - прочитав він.

Фігурка Джеба перемістилась вперед та почала змінювати форму. Хлопець також змінювався. Він відчув, як стискаються і змінюються його ноги. Через хвилину він був коротким сатиром з дуже великим «обладнанням». Джеб з пожадливістю дивився на груди Донні, зі всіх сил намагаючись тримати себе в руках і не відтрахкати при всіх сексуальну русалку.

Як тільки Дін взяв кубики, Ліза знову повернулась до нормального стану і розглянулась навколо.

- Що трапилося? - в замішанні запитала вона, дивлячись на змінених. Келлі все їй пояснила, а дівчина лише похитала головою у відповідь. Дін кинув кубики і перемістився на пусту клітинку.

Тим часом Келлі сиділа і захоплено дивилась на великі м'язи Діна. Вона потихеньку освоюватися з цим тілом і починала уявляти собі такі речі, які хлопець не повинен уявляти. Вона взяла кубики і кинула їх. Випали 1 та 5. Взявши свою карту, вона прочитала: «Ти міняєшся місцем з гравцем по своїй правиці».

На мить, в Келлі закрутилась голова, а Дін виглядав на збентеженого. Коли все закінчилось, Дін вигукнув: - А це круто. Від м'язистого чувака до бімбо і все це за один рух!»

Келлі виглядала на менш щасливу. Ліза розсміялась заявляючи, що Дін власне змінився в бімбо, від якої не міг відірвати очей, а Келлі отримала його тіло і м'язи. Граючи м'язами, Келлі доводив Діна до шаленства.

Тим часом, Донні побачив, що до кінця залишилось сім клітинок і він сподівався, що це саме йому вдасться першим закінчити цю дивну гру. Кості покотились і Донні взяв картку, з якої прочитав: «Повертайся на один кидок назад». На мить, Донні відчув запаморочення, а потім тіло почало скорочуватися і через кілька секунд, він знову був Дзвіночком.

Джеб відчув розчарування тим, що його прекрасна русалка зникла і перемкнувся на Діна, змовницьки підморгуючи білявці. Лізі стало огидно від таких розпусних відносин між її друзями і вона вголос заявила про це, викликаючи в Джеба голосний сміх. Заспокоївшись, він кинув кубики. Його фігурка почала рухатися, зупиняючись в п'яти клітинках від фінішу. Джеб схопив картку та пробуючи взяти ще одну. Він був розчарований тим, що в його руках опинилась тільки одна карта, а решта карток були ніби склеєні.

Зітхнувши, Джеб прочитав вміст: «Шахраї ніколи не перемагають. Ти повертаєшся на сім клітинок і стаєш тим, ким був гравець зліва від тебе сім кидків назад».

- О, ні! - пробурмотів Джеб, коли його тіло знову почало змінюватися. Через кілька секунд біля Лізи сиділа маленька дівчинка, яка була дуже подібна до неї.

- Круто, - викрикнула Ліза. - Я завжди хотіла мати молодшу сестричку, - засміялась вона, дивлячись на обличчя Джеба. - Тепер моя черга, - і вона з нетерпінням кинула кубики. Всі навколо побачили 6 і 4. Фігурка на дошці рушила вперед, а на карті дівчина прочитала: «Дорослішання - це частина життя».

Джеб помітив, що Ліза стала на кілька сантиметрів вищою і продовжувала рости. Її одяг почав тріщати по швам. М'язи дівчини збільшились, а сама вона ставала все вищою і вищою. Через хвилину ріст зупинився і вона поглянула на Джеба і Діна. Підвівшись, Ліза побігла до дзеркала і побачила, що тепер вона мала метр дев'яносто та розвинуту мускулатуру. Її груди стали дуже великими, а сама вона чимось нагадувала жіночу версію м'язистого тіла Келлі.

- Я перетворилась на амазонку, - голосно заявила дівчина. Вона була вражена глибоким тембром свого голосу і силою, яка випромінювала з її нового тіла. Вона повернулась до друзів, маючи намір випробувати свою силу. З хвилюванням, дівчина схопила Джеба і підняла його так, ніби той нічого не важив. Схвильовано, вона сіла на підлогу в очікуванні на рух Келлі.

Йому, до кінця, було одинадцять клітинок і коли він кинув кубики, на них випала потрібна кількість очок. - Так! - викрикнув він. - Я виграв!

Всі були вражені, коли побачили, як на мить дошка засвітилась синім. Вони з нетерпінням очікували, що все повертається на свої місця.

- Зараза, - пробурмотів Келлі. - Я вже починаю сумувати за цими м'язами. Ще трішки і я забажаю мати їх назавжди. Коли він це промовив, то збліднув, зрозумівши власну помилку. Він забув, що переможець отримує одне бажання. Всі навколо з жахом дивились, як дошка зникає в полум'ї.

- Нііі! - одночасно закричали Джеб і Дін, намагаючись загасити чарівний вогонь, але дошка зникла, залишаючи обгоріле місце на підлозі. Донні просто сидів приголомшеним. Він не міг повірити, що застрягнув в тілі Дзвіночка на решту свого життя. Джеб сидів в шоці, а Дін почав плакати.

Щодо Лізи, то виглядало на те, що вона не була проти свого нового тіла, але дівчина з жалістю дивилась на Джеба, який потрапив в пастку, ставши маленькою дівчинкою…

* * *

Донні намагався знайти проклятий магазин і поважно поговорити з старим чарівником, який продав йому гру. Але маленька піксі не змогла знайти магазину. Колежу він не закінчив, але швидко полюбив можливість літати і знайшов роботу в якості моделі у відомого фентезі-художника.

Келлі прийняли в футбольну команду замість Діна. Дін змінила своє ім'я на Деніз і вступивши в дівчаче братство, стала «помпонярою». Через два місяці після пригоди з грою, вони одружились.

Ліза продовжила своє навчання і виявила, що люди, яких вона знала до цього часу, не усвідомлювали, що вона змінилася. Зрештою, дівчина з'їхала на квартиру, де мешкала разом з «молодшою» сестричкою Дженні…

* * *

Старий посміхався, уявляючи якою веселою для всіх була гра. Ну, принаймні, веселою вона була для нього. Чарівник не міг дочекатися наступного гостя, який купить цю його гру…