Автор: Morpheus
Переклад: Pooh68Розділ 1.
Я голосно зітхнув і відкинувся на спинку крісла, дивлячись з огидою на підручник з французької. - В це до дупи, - бурчав я, відчуваючи, як мій мозок «закипає» від всієї цієї науки до іспитів. - Як я б хотів зовсім не чути іноземних мов. Вибираючи французьку, я сподівався, що зробив правильно і ота не буде аж такою складною. Але я помилявся.
А потім, як на зло, в кімнату гуртожитку увійшов мій сусід, Річ Еванс. Він був однією з зірок нашої футбольної команди та найбільш популярним серед всіх хлопців кампусу. Одним словом, сусід по кімнаті, якого ви б не хотіли мати.
- Гей, мужик! Як там справи? - запитав Річ, вишкірившись до мене.
- Ніяк, - похмуро відповів я. - Як бачиш, мушу вчитися.
Він кивнув і сів поруч зі мною, на ліжко. - Бажаю удачі. А в мене сьогодні вечером побачення, - він широко посміхнувся. - А яка вона «гаряча штучка». Я мовчки кивнув головою, уявляючи нову дівчину Річі: напевно блондинка, великі цицьки і низький IQ. Річ мав репутацію ловеласа і, як правило, вибирав дівчат серед «помпоняр» або подібних дівчат, з якими він зустрічався не дуже довго.
- Тобі теж, - відповів я.
- Спасибі, мужик, - відізвався Річ, опадаючи спиною на ліжко.
Я поглянув на нього і лише зітхнув, подумки бажаючи мати з половину того, що мав мій сусід. Він був не тільки популярним спортсменом, а і мав ріст понад метр вісімдесят, добре розвинуту мускулатуру і красиве обличчя, від якого були в захваті всі дівчата кампусу. В порівнянні з моєю середньою зовнішністю і ростом метр сімдесят п'ять, я неначе «зникав» в його присутності.
Я повернувся до підручника і скривився, пригадавши, чому я ненавидів бути сусідом Річі. Замість того, щоб виглядати на типового, не занадто розумного, спортсмена, він ніколи не мав проблем з наукою. По-правді, його оцінки були навіть кращими від моїх. А найприкрішим було те, що він не витрачав багато зусиль щоб вчитися. Можна було б сподіватися, що він буде зарозумілим сучим сином, але замість цього, він завжди був доброзичливим до мене. Одним словом - ідеал. І від усвідомлення цього, кожен раз мені робилося недобре.
Нарешті, мені набридла наука і я піднявся та поглянув на Річі. Той дивився на світлину, котра стояла на його тумбочці. На відміну від інших хлопців, які так тримали фото своїх актуальних дівчат, на його світлині виднілася мама мого сусіда, яка самотньо виростила його.
- Побачимось пізніше, - сказав я, кивнувши головою та вийшов з кімнати.
Я не був впевнений куди збирався йти, але знав, що потребую свіжого повітря, щоб провітрити голову. Можливо тоді я зможу запам'ятати більше. Я не спостерігся, як вийшов за межі кампусу, просто йдучи перед себе. Побачивши великий будинок торгового центру, я вирішив, що буде непогано відвідати його.
Переходячи від магазина до магазина, я задивлявся на красивих дівчат, шукаючи магазин, щоб купити собі зубну пасту. Коли я спускався вниз, щось примусило мене повернути в один з бічних коридорів. Я не знаю чому я це зробив, але раптом виявив, що прямую в якесь невідоме місце торгового центру.
А потім, я побачив його… і зупинився. Перед моїми очима повстав магазинчик, розташований в такому глухому місці, що його навіть не можна було б помітити з кільканадцяти метрів. Дивлячись на нього, я задавався питанням, що продається в такому магазині. «Я ніколи не дізнаюсь про це, якщо не зайду всередину», - вирішив я. Підходячи ближче, я пробурмотів: - Як на мене, це досить погане місце для ведення бізнесу.
Підійшовши впритул, я побачив кілька речей на вітрині: кришталеву кулю, кілька статуеток, опудало сови, стопку книжок та кілька інших дрібниць. Глянувши вгору, я помітив вивіску, над важкими дверима. - «Чари для Вас», - прочитав я. - Цікаво і що ж тут продають? Незважаючи на дивні речі, які виднілися на вітрині я, знизивши плечима, увійшов всередину.
Опинившись в магазині, я оглянувся і побачив старого чоловіка біля такого ж старого касового апарату. Щоб було ще дивніше, він мав на собі старий халат, який скидався на мантію чарівника з старих фільмів. Він посміхнувся до мене. Продовжуючи оглядатися, я ствердив, що виставлені на вітрині речі були лише частиною з того, що містилося всередині. - Все дивніше і дивніше, - пробурмотів я.
- Привіт, Грегу, - відізвався чоловік з-за прилавку. - Залатвимо справу якнайшвидше. В мене ще багато іншої роботи.
- Якого…? - скрикнув я з подиву. - Звідки Ви знаєте моє ім'я?
Старий поглянув на мене, а я зробив крок назад від цього погляду. - І чому вони завжди це питають? - пробурмотів він до себе. - Тому, що я чаклун. Ось чому.
- Е-е-е… Ясно, - відповів я, трішки зніяковівши. Все, що мені потрібно було саме зараз, це зустріти якого божевільного дідугана, котрий видавав себе за чарівника.
- Чи ти віриш мені, чи ні, - пирхнув той, - це не міняє суті справи. Давай, вибирай щось і до побачення. На мене чекає покер з знайомими.
Я витріщився на нього, не знаючи, що відповісти. - Покер…? - врешті промовив я. А потім продовжив. - Що Ви мали на увазі, пропонуючи мені щось вибрати?
- Я мене покер з друзями через кільканадцять хвилин. І тобі пощастило, що я побачив тебе, - відповів чоловік. А потім, він поглянув на мене так, неначе просвітив мене рентгеном. - А щодо мого бізнесу… Я продаю різні магічні заклинання і предмети на всі випадки життя. Звідси і назва мого магазину. І ти, мій хлопче, можеш придбати одне з моїх заклинань, або якусь магічну річ.
- Гмм… Вибачте, пане, - ніяково відізвався я. - Але я не вірю в магію.
Старий лише пирхнув. - Тепер, мало хто вірить в магію. Я думаю, що все це через рівень сучасної освіти, - пробурмотів він.
Спостерігаючи за цим ексцентриком, я дійшов до висновку, що він таки є небезпечним типом. - Вибачте, але я повинен вже йти, - сказав я, намагаючись звучати як найспокійніше. Я повернувся і попрямував до дверей, але ті якимось чином… зникли. Там, де ще кілька хвилин були двері, виднілася цегляна стіна.
- Що за…? - відізвався я, зупиняючись та обертаючись до старого. - Що ти зробив…?
- Я ж тобі говорив, - нетерпляче відізвався той. - Я чарівник. І давай, закінчимо зі всім цим. В мене немає багато часу на всі ці чари-мари. Віг замовкнув, дивлячись на мене поглядом, від якого я почувався дуже незручно. - Я думаю, що маю одну річ для тебе, - врешті відізвався він, витягуючи пляшечку з-за прилавка. - Дівчача есенція, - розмірковував він вголос, ставлячи пляшечку на прилавок, а потім додаючи ще кілька. - Сік бімбо, любовний напій, еліксир життя. Врешті він замовкнув.
Одна кришталева пляшечка привернула мою увагу написом «Випий мене». Вона стояла осторонь від інших пляшечок. - А що це? - завагавшись, запитав я, вказуючи на неї. Старий лише посміхнувся. Пляшечка була заповнена наполовину прозорою рідиною, яка виглядала, як вода, хоча і були більш в'язкою.
- Оскільки в мене немає часу, вона повинна допомогти тобі вирішити більшість твоїх проблем, - сказав він, обережно пхаючи пляшечку по прилавку. - Це один з моїх найпопулярніших товарів. Еліксир, який перетворює чоловіка на ідеального коханця для першої особи, яка його побачить. Старий знову спохмурнів, але мені здалося, що він весь час так виглядав. - Ти можеш взяти цей еліксир і стати ідеальним коханцем для будь-якої дівчини. Ти також можеш дати його будь-якій дівчині, або навіть хлопцю, якого еліксир змінить на дівчину і коли вони побачать тебе, то відразу ж стануть твоїм ідеальним коханцем.
- Нічого собі, - сказав я, дивуючись почутому. Я все ще не вірив в слова старого, але поглянувши на цегляну стіну, раптом усвідомив, що це може бути правдою.
Тим часом, старий скривився і простягнув руку. - Я, зазвичай, не роблю демонстрацій, але в мене таки немає часу. Він покосився на старий годинник, який дивним чином з'явився на його руці, а потім, інша його рука загорілася. Вогняна куля змінилася на крихітну жінку. Я витріщився на все це з недовірою, а тим часом, старий накрив руку долонею і крихітна жінка зникла. - Це все, - відізвався той. - З тебе двадцять доларів за пляшечку.
- Це… було…, - прошепотів я, - неймовірно. Я швидко дістав гаманець і почав перераховувати купюри. - Але в мене є лише сімнадцять, - відізвався я збентежено.
- Цього вистачить, - пробурмотів старий, забираючи в мене гроші. - А тепер, можеш йти. Мені пора на гру. Я взяв пляшечку, а старий мало не випхав мене за двері, які якимось чином знову були на своєму місці.
Опинившись на вулиці, я оглянувся і був вражений, що двері знову зникли. Ні, не так. Там, окрім цегляної стіни, не було нічого! - Ого, - пробурмотів я, сильніше стискаючи пляшку. - Цікаво, чи це спрацює?
Знайшовши пусту лавочку, я сів і почав розглядати кришталеву пляшечку. Вона виглядала досить незвично, але я не міг полишити відчуття, що мене пошили в дурні. «Можливо це лише вода з цукром», - подумав я, але пригадавши все, що бачив всередині магазину, я почав сумніватися. З кожною хвилиною, мені все більше здавалося, що все це реально спрацює.
І тут я задав собі ще одне питання: що я повинен робити далі? Я поглянув на рідину. «Цікаво. Я повинен її випити щоб зробити якусь дівчину щасливою. А може навпаки? Змінити якусь дівчину в дівчину моєї мрії? А потім, мене осінило. Чому б не використати еліксир на Річі. Я міг би перетворити його на дівчину моєї мрії і це відразу вирішить дві мої проблеми. Прийнявши таке рішення, я піднявся і бадьорим кроком попрямував в сторону кампуса.
* * *
Минуло два дні після описаних подій. Я сидів в своїй кімнаті гуртожитку, втупившись в пляшечку. Хоча я мав безліч можливостей добавити зілля до пива Річі, я просто не зміг змусити себе зробити це. Кожен раз, коли я вже був готовий зробити це, моя совість противилась таким діям. Я зітхнув і відставив пляшечку, а потім встав та потягнувся.
- Гей, Грегорі, щось сталося? - запитав Річі, заходячи до кімнати. - Ти виглядаєш неначе пришиблений.
- Все в порядку, - відповів я. - Я лише розмірковував над однієї річчю.
- То не роби це занадто сильно, бо твій мозок може цього не витримати, - зажартував Річі, роблячи ковток свого пива.
- Я прислухаюсь до твоєї ради, - пообіцяв я, посміхаючись. - То що ти робитимеш цього вечора? Ще одне побачення?
- Саме так, - Річі посміхнувся мені у відповідь, хоча цього разу мені здалося, що його посмішка була якась вимушена. - Хочеш пива?
Я знизив плечима і взяв пляшку. В спільній розмові перше пиво зникло досить швидко. Я не є любителем цього напою і вже після третьої пляшки, в мене почала легенько крутитися голова.
Раптом, Річі побачив пляшечку. - А що це? Новий одеколон?
- Ні, - відповів я змовницьки. - Це, чарівне зілля. Після цих слів, ми голосно засміялися, а я не був до кінця впевненим, чому відповів саме так на його питання.
- Що, приворотне зілля? - продовжував запитувати Річі.
Я похитав головою, тупо посміхаючись. - Нєєє. Ну… щось…, - я подумав, що потрібно сказати щось більше про цю штучку. - В теорії, вона змінює того, хто вип'є цю гидоту, - ствердив я, знизуючи плечима.
Річі зробив теж саме у відповідь, а потім піднявся на ноги. - Ну все, мужик. Мені потрібно йти. Я не хочу спізнитися на своє побачення. Він зітхнув, так ніби це мали бути якісь тортури, а потім, взяв свою куртку і вийшов, залишаючи мене на самоті зі своїми думками.
- І як такому не заздрити? - пробурмотів я, коли мій сусід вийшов. - Якби я тільки-но мав половину з отого його успіху з дівчатами. Я похитав головою і зітхнув, знаючи, що всерівно не варто ревнувати. В мене було рішення цієї проблеми під рукою. Вистачить лише зібратися з духом і використати його. Врешті, я вирішив, що переживати буду пізніше і схопивши піджак, вийшов з кімнати, вирішивши подихати свіжим повітрям, щоб протверезіти і провітритися…
Розділ 2.
Приблизно через годину, я повернувся назад. Наслідки випитого пива цілковито покинули мене. Прогулянка на повітрі зробила свою справу. Моя голова знову була свіжою. Принаймні мені так здавалося.
Зайшовши в кімнату, я був шокований тим, що Річі вже повернувся. Він підніс пляшку пива в тості. - За жінок. Я спізнився на кілька хвилин, а вона вже звинуватила мене у всіх смертних гріхах, - пирхнув він. - Ця «зараза» не була варта моїх зусиль.
- Що ж і таке буває, - відповів я, без жодних натяків на симпатію. Я знав, як він відносився до дівчат, а тому, не мав жалю до свого сусіда. Виглядало на те, що він сам напросився на таке відношення до себе. Дивним було те, що аж так пізно. Для нього, дівчата були лише сексуальними об'єктами. Розмірковуючи над всім цим, мої думки знову повернулися до пляшечки із зіллям. «Можливо, це не така вже і погана ідея, випробувати його на Річі?» - подумав я. «Це б послужило для нього якимось уроком».
- А… Не бери це все до своєї голови, - відповів Річі, знизивши плечима. - Хочеш пива?
- Ні, дякую, з мене, на сьогодні, вже вистачить, - ствердив я. - З іншого боку, я б не відмовився від порядної кави. Але спочатку мені потрібно відлити.
- То йди, займись своїми справами, а я зроблю для тебе каву, - злегка посміхаючись сказав Річі.
Я подякував і швидко попрямував до ванної кімнати. Коли я повернувся назад, мій сусід мовчки передав мені чашечку кави. Я зробив ковток, відмічаючи, що цього разу кава була трішки солодша. «Мабуть Річі, додав більше цукру», - подумав я. «Він не повинен був цього робити».
Я сів на край ліжка, попиваючи каву час від часу та продовжуючи спільну розмову. Через кілька хвилин, щось привернуло мою увагу. Я кинув погляд на тумбочку. Окрім будильника, на ній не було нічого! - Де зілля? - запитав я.
А Річі лише голосно засміявся. - Пляшечка он там, - він махнув рукою. - А все, що було в ній - в тобі.
- Що?! - вигукнув я, підхоплюючись на ноги. - Ти не…?
- Ага, - хмикнув той. - Я нічого не міг з собою зробити. Я маю на увазі, після того, як ти сказав мені, що це зілля чарівне, я просто повинен був побачити, як воно спрацює. З цими словами, він піднявся і ляснув мене по спині, коли я все ще стояв будучи в шоці. - Але нічого такого, як магія не існує, я правий? А тому, тобі немає чого переживати. Звичайно, якщо в пляшці був лише одеколон. Він сів на власне ліжко, додаючи: - Вміст в ній пахнув, як підсолоджена вода. Думаю, що той, хто продав її тобі, довго сміявся.
- Це не так мало бути, - прошепотів я, відчуваючи, як моє тіло починає легенько поколювати. - Це не так мало бути, - повторив я, пригадуючи слова старого: «хто вип'є цей напій, стане ідеальним коханцем для першої особи, яку він побачить». З моторошнім почуттям, я вже знав, що цією особою буде Річі. І це не було добре для мене.
Врешті, той помітив вираз мого обличчя і усмішка зійшла з його обличчя. - Це не була якась отрута? - злякано запитав він.
- Це все не так мало бути, - знову повторив я. Проковтнувши слину, я усвідомив, що значило це дивне поколювання в тілі. - Ти нічого не розумієш, - спокійно відповів я. - Це не отрута. А потім, я здригнувся, коли тепла хвиля розійшлася в моєму тілі. - Вже занадто пізно, - прошепотів я. - Це почалося.
- Що почалося? - не вгамовувався Річі, а я не звертав уваги на його дебільні питання. Мій розум намагався аналізувати те, що відбувалося з моїм тілом. Я вже знав, що скоро про все дізнаюся. Я відчував зміни в своєму тілі, хоча до сих пір вони і не були аж такими кардинальними. Якщо ця штука спрацює, а я не сумнівався в цьому, я здогадувався, що на мене чекає.
Я відчував, що змінююсь. Моя промежина стала теплою і поколювала так само, як область в районі грудей. Я швидко відтягнув штани і помітив, що мій «приятель» став дійсно меншим. Я відчував, як зменшуються мої яйця, зникаючи в тілі. А потім, я перемкнувся на свої груди, торкаючи їх рукою, та відчуваючи, як вони стали м'якішими і податливими під пальцями.
- Це все не так мало бути, - знову промовив я свою «мантру», при нагоді відмічаючи, що мій голос звучить трішки по-іншому. Я здригнувся, від усвідомлення своєї долі, розуміючи, що перетворююсь на секс-рабиню мого сусіда, на якусь бімбо - білявку, з величезними грудьми та мізерним IQ. - Чому я? - застогнав я.
- Грегорі! - нервово відізвався Річі. - Що відбувається? Що з тобою діється?
Я втупився в сусіда, а потім виплюнув слова: - Я ПЕРЕТВОРЮЮСЬ В ДІВЧИНУ ТВОЄЇ МРІЇ! Річі дивився на мене з шоком і невірою на обличчі. В іншому випадку, я б посміявся з цього виразу обличчя, але не цього разу.
Раптом, тепле поколювання стало сильнішим, потужнішим. Я відчув, як вона швидко розходиться по всьому моєму тілу, наповнюючи його неймовірною енергією. Я ахнув, коли це вибухнуло в мені. Кожен м'яз, кожна кістка неначе мандрувала на нове місце. Весь мій одяг став відчуватися дуже щільним в певних місцях, хоча я все ще не звертав уваги на такі нюанси. Я все ще зосереджувався на неймовірних речах, які я відчував.
Я скривився, очікуючи на момент, коли почну чути, як скорочуюсь. Замість цього, я зрозумів, що ніби росту. А потім, я почув звук одягу, який розривався на мені. Я був вражений і збентежений цим, споглядаючи на вниз, відмічаючи про себе зростання грудей на торсі. Я відчував себе так дивно.
- Кузьва! - відізвався Річі з захопленням в голосі, не можучи відірвати очей від мене. Я не дивувався цьому, я сам робив би так, на його місці.
Але зміни не закінчувалися. Я продовжував рости, так само, як і мої цицьки. Лоскотання на плечах підказало мені, що волосся розпочало свій ріст і вже сягало до них. В додаток до цього, я почув, як змінюється моє обличчя. А потім, зміни сповільнилися, стаючи все менше і менші відчувальними. Печіння майже зникло, хоча поколювання все ще відчувалося.
Річі підійшов до мене з відкритим ротом від захоплення. Я втупився в нього, пригадуючи, що до цього часу я мусив підіймати голову, щоб подивитися на свого сусіда.
- Неймовірно, - пробурмотів я, усвідомлюючи, що зараз мій ріст був в ріст Річі. - Це неймовірно, - повторив я, з подивом усвідомлюючи, що я не став бімбо - ідіоткою, а навіть навпаки, мої думки здавались чіткими і логічними.
Потім, я знову відчув поколювання, але замість того, щоб вони були всередині мене, воно виходило моєї шкіри. На мій превеликий подив, я помітив, що тепер це я повинен дивитися вниз, щоб зустрітися очима з Річі. Раптом, він став для мене таким маленьким. З дивним відчуттям, дивлячись вниз, я побачив на собі одяг, хоча ніколи до цього часу не носив нічого подібного. Зрештою, я зрозумів, що мій ріст випливав з того, що я мав на собі чоботи на, мабуть, п'ятнадцятисантиметрових підборах. Чоботи були блискучими та чорними, сягаючи до середини стегна. А найдивнішим було те, що я почував себе чудово стоячи на цих підборах так, неначе все своє життя ходив на них. На додаток, в цих чоботах, я відчував себе неймовірно зручно.
Коли я, врешті, відірвав очі від свої чобіт, я помітив решту одягу на собі. Я був одягнений в коротку чорну шкіряну спідницю та чорну сорочку, яка мало-що приховувала. Насправді, мої груди, неначе намагалися вирватися з її «полону». «В мене, мабуть, розмір «D», а може і більший», - подумав я. Я підняв руки і помітив, що м'язи на них стали значно помітнішими ніж в мене раніше. Я обережно згинав руки, дивуючись як виглядали новонабуті м'язи. Коли я опустив руки, то вони всерівно виглядали дуже сильними, але одночасно такими жіночими.
Коли я врешті відірвав очі від свого зміненого тіла, я виявив, що потопаю в дивних нових емоціях. Який же я був збуджений. Я почувався себе… таким звабливим для мого хлопця. Я бажав його. Але в той же час, я почував себе впевненим. Надзвичайно впевненим в собі і захищеним від впливу Річі. Я не знав, що саме відчуваю, але без сумніву знав, що контроль над собою маю я.
Річі втупився в мене з виразом повного благоговіння. - Я… не… можу… повірити… в те, що бачу…, - прошепотів він.
Я просто кивнув головою, дивуючись на мить, чому не панікував. Зрештою, я списав це на побічний ефект від магії. Замість цього, я відчував дивний спокій і одночасно цікавість. - В тебе є дзеркало? - запитав я сусіда, бажаючи переконатися, як зараз виглядаю. Він мовчки похитав головою, все ще очманіло дивлячись на мене. Я зітхнув і сказав: - Виглядає на те, що я повинен піти до ванної кімнати. З цими словами, я полишив Річі і пішов до кімнати в кінці коридору на поверсі.
Я без задньої думки попрямував до чоловічої кімнати, в якій, по всій видимості, мали були хлопці. Коли я усвідомив це, то посміхнувся, уявляючи яку розвагу матимуть всі там присутні. Однак, коли я зайшов всередину, кімната була порожньою, а я відчув щось на зразок… розчарування? Якимось збоченим почуттям, я розраховував побачити реакцію хлопців на мій новий вигляд.
Коли я поглянув на себе в дзеркало, я був приголомшений тим, що побачив в ньому. Висока дівчина, дуже спортивна на вигляд, що підтверджувало мої попередні дослідження м'язів. Але ці м'язи виглядали ідеально на цьому тілі. Дивлячись на своє дівоче тіло, єдине порівняння, яке прийшло мені до голови - це жіноча версія Халка. Весь мій вигляд довершували ідеально довгі ноги і струнка фігура.
Щодо грудей, то вони були величезні і відразу привертали увагу до себе, хоча і були заховані за одягом. На перший погляд, їх розмір виглядав на величезний, але незважаючи на це, форма грудей була досконала і захоплююча.
Коли я поглянув на свої руки, я побачив, що маю доглянуті довгі нігті, покриті темно-червоним лаком. Такого ж кольору була помада на моїх устах. Посміхаючись до себе, я порухав пальцями, спостерігаючи за нігтями на них.
Далі, я сфокусував свою увагу на обличчі. Пара золотих сережок звисала з вух, а я навіть не відчував цього. Довга грива чорного, як смоль волосся, спадала на спину і сягала до лопаток, будучи дуже м'якою на дотик. Мої очі, котрі раніше були непримітні, тепер мали блискучо-зелений колір. Загалом… моє обличчя було красиве, дуже красиве. На додаток, я помітив, що виглядаю трішки старше, хоча і не міг визначити свій теперішній вік. Я був однією з тих осіб, про яку говорять, «вік її не йметься». Мені можна було дати і 25, і 35 років. Але на обличчі і решті тіла цих років видно не було. Якимось чином, я виглядав одночасно зрілою і молодою особою.
Розглядаючи себе, я помітив дещо ще. Я був трішки схожий на особу зі світлині на тумбочці Річі. І хоча подібність не була стовідсоткова, помітити її було не неможливо.
- Дивно, - міркував я вголос насупившись, думаю про це. Вся моя трансформація виглядала досить дивною, особливо вважаючи те, яких дівчат любив Річі. - Це виглядає на якийсь комплекс Едіпа, або щось таке. А потім, я завмер, усвідомлюючи те, що можливо, він зробив. Виглядало на те, що він мріяв про дівчину, яка була б подібна до його… матері! Дівчини, яка була вищою від нього, сильнішою і розумнішою. Когось, з ким він відчував би себе безпечно і комфортно.
- Нічого собі, - прошепотів я до себе. Виглядало на те, що Річі мав приховані бажання і не признавався в них навіть перед самим собою. Звичайно, все це суперечило його поставі супер - мачо, який захищає і втішає дівчат. Все виглядало навпаки - це він потребував захисту і опіки. Дівчат, яких він обирав, Річі використовував для задоволення своїх і їх сексуальних потреб. - Бідний хлопець, - пробурмотів я, відчуваючи щось на зразок співчуття.
Після того, як я закінчив розглядання самого себе, я відчув спокусу зняти з себе одяг і провести досконаліший огляд тіла. Але я пригадав де знаходжусь і передумав робити це. Я повернувся до нашої кімнати, переконуючи себе, що ще буду мати достатньо часу на це. А найдивнішим було те, що така перспектива сильно мене не турбувала.
Коли я зайшов до кімнати, Річі все ще сидів на краю ліжка, тримаючи в руках порожню пляшечку з-під зілля. Він дивився на неї з таким самим трепетом, як тоді, коли вперше побачив нового мене.
- Ггггрег…? - заїкаючись запитав він, підіймаючись. - Що…? Як…?
Я обережно відібрав з його рук пляшечку і сам поглянув на неї. Вона була порожньою, жодної краплини всередині.
- Я не розраховував використати її на собі, - почав говорити я, зітхнувши. - Але змінювати щось зараз, вже запізно. Я зробив паузу, а потім продовжив. - Якщо, звичайно, той старий, який продав мені це, має якусь протиотруту. Але я дуже сумніваюсь, що знайду його. Я замовк, пригадуючи, як магазин зникнув, коли я опинився на вулиці. Я був впевнений, що так швидко не натраплю на нього в майбутньому.
- Тоді, що ти плануєш робити далі? - нервово запитав Річі, не відриваючи від мене погляду.
Ніжно посміхаючись до сусіда, і відповів. - Я не впевнений. Це все дуже нове для мене. Я навіть не знаю, що зілля до кінця зробило зі мною.
- Мені так прикро, - вибачаючись сказав Річі, хоча вираз його обличчя говорив зовсім інше. - Я не думав, що щось таке з тобою трапиться…
Коли він нагадав мені, що був винуватцем всіх цих змін, частина мене почала злитися, вимагати якоїсь… кари? Але тембр голосу Річі якимось чином «розтопив» моє серце. В мені наростало бажання захистити цього хлопця, а не карати його. Я не міг більше злитись на нього і раптом, мені захотілося втішити його. А потім, я зрозумів, що стою поруч з Річі і обіймаю його.
- Все в порядку, - сказав я м'яко. - Я не звинувачую тебе. Звідки ти міг знати, що магія таки існує? Я відсторонився і дуже суворим голосом скомандував: - Але ніколи більше не роби нічого такого подібного. Серйозний вигляд мого обличчя, здавалося, справив потрібний ефект, так як Річі збліднув і швидко пообіцяв, що не буде.
Відчуваючи задоволення від того, що я поставив на своєму, я відклав пляшечку на свою тумбочку, вирішивши поки-що не викидати її. «Можливо, вона колись мені знадобиться», - подумав я. «Можливо, якимось чарівним чином, вона допоможе мені все повернути назад».
- Гмм…, - Річі знову перервав мої думки. - То, що ти збираєшся робити далі?
- На даний момент, - відповів я задумливо, - я планую докладніше розглянути своє тіло. І з цими словами, я почав знімати з себе сорочку, злегка посміхаючись зніяковінню мого сусіда, який з широко розкритими очима спостерігав за моїми діями. Не відчуваючи найменшого сорому, я зняв сорочку, відкидаючи її на підлогу, ретельно вивчаючи власні груди і стверділі соски на них.
- Кузьва, - прошепотів Річі до самого себе, з видимим бажанням на обличчі.
Я широко посміхнувся, одночасно відчуваючи легеньке здивування від того, що почував себе так затишно, роздягаючись перед ним. Я просто роздягався і це, чомусь, було дуже важливо для мене саме зараз.
- Тобі подобається те, що ти бачиш? - запитав я, коли спідниця приєдналась до сорочки на підлозі. Я стояв перед Річі маючи на собі чорні трусики і довжелезні чорні чоботи на дуже високих підборах. Признаюсь, мене не турбувало, що він відчував. Замість цього, я поправив халяви чобіт, підтягуючи їх вгору, а потім спокусливо скинув свої трусики і гордо повстав перед Річі майже голим.
Не звертаючи на захват в його очах, я продовжував обстежувати себе, повільно водячи руками вгору і вниз по ногах, стегнах, а навіть злегка торкаючись піхви. Все тіло відчувалось неначе чуже, але і одночасно таке знайоме. Від цього, я почував себе неймовірно збудженим. Я забрав пальці якнайдалі від мокрої «шпаринки» і почав торкатися ними решти свого тіла, відчуваючи яким воно було тепер гладким і пружним. Річі мовчки спостерігав за всім цим моїм «спектаклем».
Врешті, я знову підняв голову і посміхнувся до сусіда, побачивши набряклий «намет» на його штанах. «Ідеально», - подумав я про себе. Потім, еротично підійшовши до хлопця, я нагнувся і схопив його за руки, кладучи долоні на свої груди.
- Давай, - прошепотів я спокусливо. - Стисни їх. Річі не потребував повторення прохання. Він почав ніжно стискати мої цицьки, забавляючись ними.
- Грегу, це все це неправильно, - через хвилину відізвався мій сусід, все ще тримаючи долоні на моїх грудях. - Я маю на увазі, ти хлопець…
- Я що, виглядаю, як хлопець? - обережно запитав я, хапаючись пальцями за його опуклість на штанах.
Річі лише покрутив головою. - Нннні…
- Тоді, забудь про це, - твердо відповів я, розстібаючи ремінь на його штанах. - Просто розслабся і роби те, що я тобі говоритиму.
Через мить, він вже лежав на спині на ліжку, з стягнутими до щиколоток штанами. Я забрався на нього зверху і осідлав його, завагавшись лише на секунду. Я не знав, що маю відчувати, але потім, опустився на твердий член Річі. Коли той опинився в мені, я застогнав від відчуття чужорідного тіла, яке почало мені дуже сильно подобатися. Завмерши на кілька секунд, я смакував отримане нове відчуття, а потім, почав рухатися вгору і вниз, почуваючи себе ще краще, ніж до цього моменту.
- Продовжуй ласкати мої груди, - наказав я хлопцю між стогонами. - І не смій скоро кінчати.
Річі не відповів мені, а його пеніс і надалі відчувався твердим в мені. Можливо, пізніше, я буду робити це повільніше, але на даний момент, я хотів отримати тільки одну річ. Я підскакував на Річі і голосно стогнав: - Ох, так!… Таак!… Тааак!!! Я звивався від отримуваного задоволення. - Як же мені приємно! ЯК… МЕНІ… ДОБРЕ!!!…
Врешті, я отримала свій перший оргазм, який не можна було порівняти з жодними пережитими моментами з мого попереднього життя…
Я заклякла на кілька секунд, затамувавши подих, насолоджуючись дивовижним, цілковито новим відчуттям, яке розтікалося по моєму тілу. А потім, відчуваючи, що пеніс Річі все ще твердий, я знову почала рухатися. Минуло зовсім мало часу, і я отримала другий оргазм, додатково чуючи, як Річі кінчає в мене.
Відчуваючи легке розчарування, але і досить велике задоволення, я зісковзнула з м'якого члена Річі. Його сперма і мої вагінальні соки витікали з моєї промежини, стікаючи по стегнах і чоботах, але це найменше мене турбувало. Як і те, що я власне зґвалтувала свого сусіда. Я навіть не відчувала жодної вини, розуміючи, що це ми будемо повторювати знову і знову, і знову.
Річі продовжував лежати на ліжку важко дихаючи. Я посміхнулася дивлячись на нього, а потім провела долонею по його щоці, шепочучи: - Все в порядку мій хлопчику. Можеш відпочити. Пізніше, тобі знадобиться енергія для мене.
Полишивши хлопця, я схопила сорочку, яку ще кільканадцять хвилин тому з поспіхом здирала з себе і витерла нею соки між ногами. Отримане задоволення все ще переповнювало мене, а я посміхалася, насолоджуючись ним. Мені було приємно. Дуже приємно. - Я могла б звикнути до цього, - розмірковувала я вголос.
Я озирнулася і помітила чорну сумочку, яка лежала біля мого ліжка. Скоріш за все, вона там опинилася, коли змінювався мій одяг. Відчуваючи жіночу цікавість, я взяла її до рук і почала розглядати вміст.
Першим на світ з'явилася пачка сигарет. Я швидко вийняла одну з них і засунула собі до рота. Незважаючи на те, що будучи хлопцем, я ненавидів курити, тепер я без вагань запалила запальничку і прикурила сигарету. Зробивши глибоку затяжку, я випустила хмарину диму, відчуваючи насолоду від цієї дії.
Колись, ще в школі, я пробував курити, але зробивши першу затяжку, я розкашлявся, відчуваючи огидний смак диму. Але тепер… тепер було цілком по-іншому. Мої дії були такими природними, а смак від диму сигарети таким приємним. Я «пригадала», що любила палити, особливо після сексу. Я усвідомила, що все це наслідки магічного перетворення і завдяки їм, я так легко перенесла такі свої кардинальні зміни.
Покурюючи, я продовжувала досліджувати свою сумочку. Щітка для волосся, косметичка і гаманець - в ній було все, що потрібно молодій жінці. Я витягнула гаманець, а з нього водійські права. З них я довідалась, що відтепер, мене звати Олівія Овенс. Грег Шепард зник, а це значило, що в мене не має більше родини. І щось в середині мене шепотіло, що в новому житті, я не маю нікого, окрім мого Річі.
Втрата сім'ї турбувала мене найбільше, ніж все інше, що сталося зі мною, але незважаючи на це, я не відчувала аж такого нещастя. Моя колишня сім'я тепер була далекою для мене і тепер, я потребувала тільки мого хлопчика.
Домашня адреса на правах говорила, що я не мешкаю в гуртожитку, ані під своєю старою адресою. Насправді, моє помешкання було в добрих кількасот метрах від кампусу. Це мало сенс, оскільки я не могла жити в чоловічому гуртожитку, а відсутність моїх дрібних речей в кімнаті Річі лише підтверджувало той факт, що я тут опиняюсь час від часу.
Закінчивши з сигаретою, я покидала всі речі назад до сумочки і почала одягатися. Поправивши свої улюблені чоботи, я піднялася і посміхнулася до Річі. Я обожнювала ходити в цих чоботах. Вони додавали мені впевненість і почуття влади. - Я кохаю вас, - пробурмотіла я ласкаючи блискучу шкіру халяв, а потім нагнулася і мокро поцілувала хлопця в щоку. - Побачимось пізніше, мій хлопчику, - прошепотіла я, намагаючись не розбудити його. Він виглядав таким милим коли спав.
Відчуваючи, що тут я вже зробила все, що хотіла, я поспішно вийшла з кімнати і пішла ловити таксі. Через паранадцять хвилин, я вже стояла перед багатоповерховим будинком. Піднявшись на третій поверх, я не потребувала перевіряти, чи стою перед потрібними дверима. Я просто знала, що за цими дверима - моя квартира.
Опинившись всередині, Я відчула задоволення від того, що квартира насправді була великою і красиво оформленою. Розглядаючись навколо, я усвідомила, що в цьому житті з грішми в мене не було проблем. Я почувалася фінансово незалежною настільки, що без проблем могла піклуватися не тільки про себе, а і про мого коханого. «Я однозначно не працюю в МакДональдзі», - весело подумала я.
Чудово почуваючи себе, я рухалась по квартирі, аж опинилася в спальні. Ця кімната була більша від моєї старої кімнати в гуртожитку, про яку я згадував з приємним тиском нижче живота. В своїй спальні, я помітила велике двоспальне ліжко і ще раз з задоволенням подумала, як це добре не мати проблем з грішми. Я швидко підійшла до шафи та комоди і переконалася, що ті були заповнені великою кількістю одягу подібного до того, який я мала на собі зараз…
Зрештою, відчуваючи задоволення від себе і різних штучок з коробки з різними секс-іграшками, які я знайшла в комоді, я нарешті заснула…
* * *
Наступного дня я прокинулася і поглянула на годинник, усвідомлюючи, що пора на роботу. Але з іншого боку, було так приємно, що мене ніхто не підганяв, не викрикував, що я спізнюсь і всіляке таке. Я посміхнулася такій перспективі, але піднялася і попрямувала до ванної кімнати. Помившись, я швидко одягнулася, не можучи дочекатися того, щоб дізнатися де я працюю.
Цього разу я мала на собі більш консервативне вбрання, особливо в порівнянні з вчорашнім вечером. Вибираючи одяг, я віддався своїм інстинктам. Вийшовши на вулицю, я попрямувала в сторону кампусу. Подорож туди не зайняла в мене багато часу і я, врешті, дізналась де працюю. Чим ближче я підходила до кампусу, тим більше «спогадів» з нового життя виринали в моїй голові. Відтепер, я більше не була студентом. Я була тренером з легкої атлетики і вчителем фізкультури на універі. «Не дивно, що я так швидко рухаюсь», - подумав я, усвідомлюючи все це.
І хоча, насправді, це був мій перший день на роботі, я не мала з нею жодних проблем. Ніяких. Все, що мені було потрібно робити, я знала. Єдине, що мені було потрібне, це познайомитися зі своїми підопічними. А ще, я відчувала задоволення від того, коли зауважувала збентеження учнів і своїх колег моїм ростом. І хоча я не робила жодних кроків, щоб сподобатися їм, я розуміла, що якимось чином подобаюсь їм.
Під час обіду, я вирішила обійти своє «королівство», оскільки будучи хлопцем ніколи не відвідувала цієї частини будинку. Зрештою, я зупинилась перед кімнатою для «качків». Вона була величезною і заповнена як хлопцями, так і дівчатами. Хоча хлопців там було однозначно більше. Я спостерігала за всіма ними протягом кількох хвилин, перш ніж зацікавилась «а скільки «заліза» я можу тепер підняти». Я поглянула на свої руки і навіть не згинаючи їх, відмітила обриси м'язів, які чітко проступали через шкіру.
Потім, слідуючи якомусь пориву, я зайшла в жіночу роздягальню і почала виймати з шафки, яка, мабуть, була моєю, власне спортивне вбрання. Як тільки я перевдягнулася, я поспішила назад в тренувальний зал, відчуваючи задоволення від того, що в ньому запала тиша, коли я увійшла. Я майже фізично чула на собі кільканадцять пар очей і мені це… сподобалося. Очі все ще не відривались від мене коли я підійшла до штанги і почала вкладати на гриф додаткові «бліни», просто знаючи, що я без проблем «візьму» цю вагу.
Я почувала себе чудово, отримуючи додатково задоволення від того, що всі навколо спостерігали за мною, намагаючись робити вигляд, що їх це не інтересує. Було очевидним, що я вразила багатьох присутніх тим, що так легко впоралась з поважною вагою. Коли я закінчила, я була мокрою від поту, але почувалась фантастично. Кожен мій м'яз відчувався навіть сильнішим і живучим, ніж був до цього часу. Я почувала себе неймовірно, одночасно, я усвідомила, що було б ще краще, якби мене не відволікали всі ці підглядачі навколо. Коли я поверталась до роздягальні, я мало не налетіла на команду футболістів, серед яких був і мій Річі. Він зупинився і втупився на мене з відкритим ротом. Я бачила, що всі інші спостерігали за мною «голодними» очима, але все ж не такими, як Річі. Я просто посміхнулася, ласкаво погладивши хлопця по голові і пройшла повз них без жодного слова.
- Ти бачив які в неї цицьки? - почула я одного з хлопців, який намагався промовити це так, щоб я не почула. - Жодна жінка не повинна бути такою високою. Я лише посміхнулась на такі почуті слова, продовжуючи віддалятися від групки хлопців.
Решта дня пройшла швидко і закінчивши зі всіма справами, я попрямувала до себе додому, бажаючи якнайшвидше перевдягнутися в щось зручніше і зустрітися зі своїм Річі. Мої чоботи займали особливе місце в цьому «щось зручніше». Будучи одягненою подібно до вчорашнього вечора, я замислилась над однією річчю - навіщо мені йти до Річі, коли я можу змусити його прийти до мене! Я швидко подзвонила до нього і через мить, Річі вже біг до мене…
Протягом наступних кількох днів, я швидко увійшла в ритм нового життя, почуваючи себе зручно і щасливо. В мене була хороша робота, яка мені не була аж такою потрібною. Я виявила, що була досить заможною, але незважаючи на це, потребувала якогось різноманіття в своєму житті…
Коли я була на універі, я вдягалася так, як цього вимагав дрес-код, ну більш-менш, але потім… У мене було красиве тіло і я не відчувала ніяковості демонструючи його. Насправді, я не думаю, що мала якесь почуття скромності. І я використовувала це, чому б ні. Маючи таке тіло?…
Я виявила, що мені подобається спостерігати за дівчатами, хоча мені подобалися і хлопці. Однак, ніхто з них не змушував моє серце тріпотіти так, як це робив Річі і це можна було зрозуміти. А ще, я дізналася, що коли мене спровокувати, то з мене вилазить порядна сука. Це я виявила, коли один з хлопців намагався побитися з Річі. Я до сих пір не почуваюсь винною того, що цього хлопця потрібно було відвезти до лікарні зі зламаною рукою…
Річі досить часто приходив до моєї квартири, де ми не тільки дико і пристрасно трахалися. Іноді я допомагала йому з домашніми завданнями. Швидко я усвідомила, що мій IQ став значно вищим ніж був в мене, хоча я не використовувала його на «всю котушку». Моя пам'ять стала набагато кращою, а все навколо - набагато простіше. Іноді, щоб самоутвердитись, я уявляла всіх навколо себе, як малих дітей і ставилась до них відповідно. Декому це не подобалося так, як моєму хлопчику, але більшість була налякана, щоб противитись мені, а мені було наплювати на це…
Провівши багато часу з Річі і не роблячи секрету з наших відносин в універі, я відмітила, що це нікого не шокувало. Однак, до кінця я не знала, чи це було через те, що я так грізно виглядала, чи через магію. Взагалі-то, це мене мало цікавило. Єдине, що було важливим для мене - це те, що я отримувала задоволення від свого нового життя. Отримувала все, що забажаю…
Приблизно через годину, я повернувся назад. Наслідки випитого пива цілковито покинули мене. Прогулянка на повітрі зробила свою справу. Моя голова знову була свіжою. Принаймні мені так здавалося.
Зайшовши в кімнату, я був шокований тим, що Річі вже повернувся. Він підніс пляшку пива в тості. - За жінок. Я спізнився на кілька хвилин, а вона вже звинуватила мене у всіх смертних гріхах, - пирхнув він. - Ця «зараза» не була варта моїх зусиль.
- Що ж і таке буває, - відповів я, без жодних натяків на симпатію. Я знав, як він відносився до дівчат, а тому, не мав жалю до свого сусіда. Виглядало на те, що він сам напросився на таке відношення до себе. Дивним було те, що аж так пізно. Для нього, дівчата були лише сексуальними об'єктами. Розмірковуючи над всім цим, мої думки знову повернулися до пляшечки із зіллям. «Можливо, це не така вже і погана ідея, випробувати його на Річі?» - подумав я. «Це б послужило для нього якимось уроком».
- А… Не бери це все до своєї голови, - відповів Річі, знизивши плечима. - Хочеш пива?
- Ні, дякую, з мене, на сьогодні, вже вистачить, - ствердив я. - З іншого боку, я б не відмовився від порядної кави. Але спочатку мені потрібно відлити.
- То йди, займись своїми справами, а я зроблю для тебе каву, - злегка посміхаючись сказав Річі.
Я подякував і швидко попрямував до ванної кімнати. Коли я повернувся назад, мій сусід мовчки передав мені чашечку кави. Я зробив ковток, відмічаючи, що цього разу кава була трішки солодша. «Мабуть Річі, додав більше цукру», - подумав я. «Він не повинен був цього робити».
Я сів на край ліжка, попиваючи каву час від часу та продовжуючи спільну розмову. Через кілька хвилин, щось привернуло мою увагу. Я кинув погляд на тумбочку. Окрім будильника, на ній не було нічого! - Де зілля? - запитав я.
А Річі лише голосно засміявся. - Пляшечка он там, - він махнув рукою. - А все, що було в ній - в тобі.
- Що?! - вигукнув я, підхоплюючись на ноги. - Ти не…?
- Ага, - хмикнув той. - Я нічого не міг з собою зробити. Я маю на увазі, після того, як ти сказав мені, що це зілля чарівне, я просто повинен був побачити, як воно спрацює. З цими словами, він піднявся і ляснув мене по спині, коли я все ще стояв будучи в шоці. - Але нічого такого, як магія не існує, я правий? А тому, тобі немає чого переживати. Звичайно, якщо в пляшці був лише одеколон. Він сів на власне ліжко, додаючи: - Вміст в ній пахнув, як підсолоджена вода. Думаю, що той, хто продав її тобі, довго сміявся.
- Це не так мало бути, - прошепотів я, відчуваючи, як моє тіло починає легенько поколювати. - Це не так мало бути, - повторив я, пригадуючи слова старого: «хто вип'є цей напій, стане ідеальним коханцем для першої особи, яку він побачить». З моторошнім почуттям, я вже знав, що цією особою буде Річі. І це не було добре для мене.
Врешті, той помітив вираз мого обличчя і усмішка зійшла з його обличчя. - Це не була якась отрута? - злякано запитав він.
- Це все не так мало бути, - знову повторив я. Проковтнувши слину, я усвідомив, що значило це дивне поколювання в тілі. - Ти нічого не розумієш, - спокійно відповів я. - Це не отрута. А потім, я здригнувся, коли тепла хвиля розійшлася в моєму тілі. - Вже занадто пізно, - прошепотів я. - Це почалося.
- Що почалося? - не вгамовувався Річі, а я не звертав уваги на його дебільні питання. Мій розум намагався аналізувати те, що відбувалося з моїм тілом. Я вже знав, що скоро про все дізнаюся. Я відчував зміни в своєму тілі, хоча до сих пір вони і не були аж такими кардинальними. Якщо ця штука спрацює, а я не сумнівався в цьому, я здогадувався, що на мене чекає.
Я відчував, що змінююсь. Моя промежина стала теплою і поколювала так само, як область в районі грудей. Я швидко відтягнув штани і помітив, що мій «приятель» став дійсно меншим. Я відчував, як зменшуються мої яйця, зникаючи в тілі. А потім, я перемкнувся на свої груди, торкаючи їх рукою, та відчуваючи, як вони стали м'якішими і податливими під пальцями.
- Це все не так мало бути, - знову промовив я свою «мантру», при нагоді відмічаючи, що мій голос звучить трішки по-іншому. Я здригнувся, від усвідомлення своєї долі, розуміючи, що перетворююсь на секс-рабиню мого сусіда, на якусь бімбо - білявку, з величезними грудьми та мізерним IQ. - Чому я? - застогнав я.
- Грегорі! - нервово відізвався Річі. - Що відбувається? Що з тобою діється?
Я втупився в сусіда, а потім виплюнув слова: - Я ПЕРЕТВОРЮЮСЬ В ДІВЧИНУ ТВОЄЇ МРІЇ! Річі дивився на мене з шоком і невірою на обличчі. В іншому випадку, я б посміявся з цього виразу обличчя, але не цього разу.
Раптом, тепле поколювання стало сильнішим, потужнішим. Я відчув, як вона швидко розходиться по всьому моєму тілу, наповнюючи його неймовірною енергією. Я ахнув, коли це вибухнуло в мені. Кожен м'яз, кожна кістка неначе мандрувала на нове місце. Весь мій одяг став відчуватися дуже щільним в певних місцях, хоча я все ще не звертав уваги на такі нюанси. Я все ще зосереджувався на неймовірних речах, які я відчував.
Я скривився, очікуючи на момент, коли почну чути, як скорочуюсь. Замість цього, я зрозумів, що ніби росту. А потім, я почув звук одягу, який розривався на мені. Я був вражений і збентежений цим, споглядаючи на вниз, відмічаючи про себе зростання грудей на торсі. Я відчував себе так дивно.
- Кузьва! - відізвався Річі з захопленням в голосі, не можучи відірвати очей від мене. Я не дивувався цьому, я сам робив би так, на його місці.
Але зміни не закінчувалися. Я продовжував рости, так само, як і мої цицьки. Лоскотання на плечах підказало мені, що волосся розпочало свій ріст і вже сягало до них. В додаток до цього, я почув, як змінюється моє обличчя. А потім, зміни сповільнилися, стаючи все менше і менші відчувальними. Печіння майже зникло, хоча поколювання все ще відчувалося.
Річі підійшов до мене з відкритим ротом від захоплення. Я втупився в нього, пригадуючи, що до цього часу я мусив підіймати голову, щоб подивитися на свого сусіда.
- Неймовірно, - пробурмотів я, усвідомлюючи, що зараз мій ріст був в ріст Річі. - Це неймовірно, - повторив я, з подивом усвідомлюючи, що я не став бімбо - ідіоткою, а навіть навпаки, мої думки здавались чіткими і логічними.
Потім, я знову відчув поколювання, але замість того, щоб вони були всередині мене, воно виходило моєї шкіри. На мій превеликий подив, я помітив, що тепер це я повинен дивитися вниз, щоб зустрітися очима з Річі. Раптом, він став для мене таким маленьким. З дивним відчуттям, дивлячись вниз, я побачив на собі одяг, хоча ніколи до цього часу не носив нічого подібного. Зрештою, я зрозумів, що мій ріст випливав з того, що я мав на собі чоботи на, мабуть, п'ятнадцятисантиметрових підборах. Чоботи були блискучими та чорними, сягаючи до середини стегна. А найдивнішим було те, що я почував себе чудово стоячи на цих підборах так, неначе все своє життя ходив на них. На додаток, в цих чоботах, я відчував себе неймовірно зручно.
Коли я, врешті, відірвав очі від свої чобіт, я помітив решту одягу на собі. Я був одягнений в коротку чорну шкіряну спідницю та чорну сорочку, яка мало-що приховувала. Насправді, мої груди, неначе намагалися вирватися з її «полону». «В мене, мабуть, розмір «D», а може і більший», - подумав я. Я підняв руки і помітив, що м'язи на них стали значно помітнішими ніж в мене раніше. Я обережно згинав руки, дивуючись як виглядали новонабуті м'язи. Коли я опустив руки, то вони всерівно виглядали дуже сильними, але одночасно такими жіночими.
Коли я врешті відірвав очі від свого зміненого тіла, я виявив, що потопаю в дивних нових емоціях. Який же я був збуджений. Я почувався себе… таким звабливим для мого хлопця. Я бажав його. Але в той же час, я почував себе впевненим. Надзвичайно впевненим в собі і захищеним від впливу Річі. Я не знав, що саме відчуваю, але без сумніву знав, що контроль над собою маю я.
Річі втупився в мене з виразом повного благоговіння. - Я… не… можу… повірити… в те, що бачу…, - прошепотів він.
Я просто кивнув головою, дивуючись на мить, чому не панікував. Зрештою, я списав це на побічний ефект від магії. Замість цього, я відчував дивний спокій і одночасно цікавість. - В тебе є дзеркало? - запитав я сусіда, бажаючи переконатися, як зараз виглядаю. Він мовчки похитав головою, все ще очманіло дивлячись на мене. Я зітхнув і сказав: - Виглядає на те, що я повинен піти до ванної кімнати. З цими словами, я полишив Річі і пішов до кімнати в кінці коридору на поверсі.
Я без задньої думки попрямував до чоловічої кімнати, в якій, по всій видимості, мали були хлопці. Коли я усвідомив це, то посміхнувся, уявляючи яку розвагу матимуть всі там присутні. Однак, коли я зайшов всередину, кімната була порожньою, а я відчув щось на зразок… розчарування? Якимось збоченим почуттям, я розраховував побачити реакцію хлопців на мій новий вигляд.
Коли я поглянув на себе в дзеркало, я був приголомшений тим, що побачив в ньому. Висока дівчина, дуже спортивна на вигляд, що підтверджувало мої попередні дослідження м'язів. Але ці м'язи виглядали ідеально на цьому тілі. Дивлячись на своє дівоче тіло, єдине порівняння, яке прийшло мені до голови - це жіноча версія Халка. Весь мій вигляд довершували ідеально довгі ноги і струнка фігура.
Щодо грудей, то вони були величезні і відразу привертали увагу до себе, хоча і були заховані за одягом. На перший погляд, їх розмір виглядав на величезний, але незважаючи на це, форма грудей була досконала і захоплююча.
Коли я поглянув на свої руки, я побачив, що маю доглянуті довгі нігті, покриті темно-червоним лаком. Такого ж кольору була помада на моїх устах. Посміхаючись до себе, я порухав пальцями, спостерігаючи за нігтями на них.
Далі, я сфокусував свою увагу на обличчі. Пара золотих сережок звисала з вух, а я навіть не відчував цього. Довга грива чорного, як смоль волосся, спадала на спину і сягала до лопаток, будучи дуже м'якою на дотик. Мої очі, котрі раніше були непримітні, тепер мали блискучо-зелений колір. Загалом… моє обличчя було красиве, дуже красиве. На додаток, я помітив, що виглядаю трішки старше, хоча і не міг визначити свій теперішній вік. Я був однією з тих осіб, про яку говорять, «вік її не йметься». Мені можна було дати і 25, і 35 років. Але на обличчі і решті тіла цих років видно не було. Якимось чином, я виглядав одночасно зрілою і молодою особою.
Розглядаючи себе, я помітив дещо ще. Я був трішки схожий на особу зі світлині на тумбочці Річі. І хоча подібність не була стовідсоткова, помітити її було не неможливо.
- Дивно, - міркував я вголос насупившись, думаю про це. Вся моя трансформація виглядала досить дивною, особливо вважаючи те, яких дівчат любив Річі. - Це виглядає на якийсь комплекс Едіпа, або щось таке. А потім, я завмер, усвідомлюючи те, що можливо, він зробив. Виглядало на те, що він мріяв про дівчину, яка була б подібна до його… матері! Дівчини, яка була вищою від нього, сильнішою і розумнішою. Когось, з ким він відчував би себе безпечно і комфортно.
- Нічого собі, - прошепотів я до себе. Виглядало на те, що Річі мав приховані бажання і не признавався в них навіть перед самим собою. Звичайно, все це суперечило його поставі супер - мачо, який захищає і втішає дівчат. Все виглядало навпаки - це він потребував захисту і опіки. Дівчат, яких він обирав, Річі використовував для задоволення своїх і їх сексуальних потреб. - Бідний хлопець, - пробурмотів я, відчуваючи щось на зразок співчуття.
Після того, як я закінчив розглядання самого себе, я відчув спокусу зняти з себе одяг і провести досконаліший огляд тіла. Але я пригадав де знаходжусь і передумав робити це. Я повернувся до нашої кімнати, переконуючи себе, що ще буду мати достатньо часу на це. А найдивнішим було те, що така перспектива сильно мене не турбувала.
Коли я зайшов до кімнати, Річі все ще сидів на краю ліжка, тримаючи в руках порожню пляшечку з-під зілля. Він дивився на неї з таким самим трепетом, як тоді, коли вперше побачив нового мене.
- Ггггрег…? - заїкаючись запитав він, підіймаючись. - Що…? Як…?
Я обережно відібрав з його рук пляшечку і сам поглянув на неї. Вона була порожньою, жодної краплини всередині.
- Я не розраховував використати її на собі, - почав говорити я, зітхнувши. - Але змінювати щось зараз, вже запізно. Я зробив паузу, а потім продовжив. - Якщо, звичайно, той старий, який продав мені це, має якусь протиотруту. Але я дуже сумніваюсь, що знайду його. Я замовк, пригадуючи, як магазин зникнув, коли я опинився на вулиці. Я був впевнений, що так швидко не натраплю на нього в майбутньому.
- Тоді, що ти плануєш робити далі? - нервово запитав Річі, не відриваючи від мене погляду.
Ніжно посміхаючись до сусіда, і відповів. - Я не впевнений. Це все дуже нове для мене. Я навіть не знаю, що зілля до кінця зробило зі мною.
- Мені так прикро, - вибачаючись сказав Річі, хоча вираз його обличчя говорив зовсім інше. - Я не думав, що щось таке з тобою трапиться…
Коли він нагадав мені, що був винуватцем всіх цих змін, частина мене почала злитися, вимагати якоїсь… кари? Але тембр голосу Річі якимось чином «розтопив» моє серце. В мені наростало бажання захистити цього хлопця, а не карати його. Я не міг більше злитись на нього і раптом, мені захотілося втішити його. А потім, я зрозумів, що стою поруч з Річі і обіймаю його.
- Все в порядку, - сказав я м'яко. - Я не звинувачую тебе. Звідки ти міг знати, що магія таки існує? Я відсторонився і дуже суворим голосом скомандував: - Але ніколи більше не роби нічого такого подібного. Серйозний вигляд мого обличчя, здавалося, справив потрібний ефект, так як Річі збліднув і швидко пообіцяв, що не буде.
Відчуваючи задоволення від того, що я поставив на своєму, я відклав пляшечку на свою тумбочку, вирішивши поки-що не викидати її. «Можливо, вона колись мені знадобиться», - подумав я. «Можливо, якимось чарівним чином, вона допоможе мені все повернути назад».
- Гмм…, - Річі знову перервав мої думки. - То, що ти збираєшся робити далі?
- На даний момент, - відповів я задумливо, - я планую докладніше розглянути своє тіло. І з цими словами, я почав знімати з себе сорочку, злегка посміхаючись зніяковінню мого сусіда, який з широко розкритими очима спостерігав за моїми діями. Не відчуваючи найменшого сорому, я зняв сорочку, відкидаючи її на підлогу, ретельно вивчаючи власні груди і стверділі соски на них.
- Кузьва, - прошепотів Річі до самого себе, з видимим бажанням на обличчі.
Я широко посміхнувся, одночасно відчуваючи легеньке здивування від того, що почував себе так затишно, роздягаючись перед ним. Я просто роздягався і це, чомусь, було дуже важливо для мене саме зараз.
- Тобі подобається те, що ти бачиш? - запитав я, коли спідниця приєдналась до сорочки на підлозі. Я стояв перед Річі маючи на собі чорні трусики і довжелезні чорні чоботи на дуже високих підборах. Признаюсь, мене не турбувало, що він відчував. Замість цього, я поправив халяви чобіт, підтягуючи їх вгору, а потім спокусливо скинув свої трусики і гордо повстав перед Річі майже голим.
Не звертаючи на захват в його очах, я продовжував обстежувати себе, повільно водячи руками вгору і вниз по ногах, стегнах, а навіть злегка торкаючись піхви. Все тіло відчувалось неначе чуже, але і одночасно таке знайоме. Від цього, я почував себе неймовірно збудженим. Я забрав пальці якнайдалі від мокрої «шпаринки» і почав торкатися ними решти свого тіла, відчуваючи яким воно було тепер гладким і пружним. Річі мовчки спостерігав за всім цим моїм «спектаклем».
Врешті, я знову підняв голову і посміхнувся до сусіда, побачивши набряклий «намет» на його штанах. «Ідеально», - подумав я про себе. Потім, еротично підійшовши до хлопця, я нагнувся і схопив його за руки, кладучи долоні на свої груди.
- Давай, - прошепотів я спокусливо. - Стисни їх. Річі не потребував повторення прохання. Він почав ніжно стискати мої цицьки, забавляючись ними.
- Грегу, це все це неправильно, - через хвилину відізвався мій сусід, все ще тримаючи долоні на моїх грудях. - Я маю на увазі, ти хлопець…
- Я що, виглядаю, як хлопець? - обережно запитав я, хапаючись пальцями за його опуклість на штанах.
Річі лише покрутив головою. - Нннні…
- Тоді, забудь про це, - твердо відповів я, розстібаючи ремінь на його штанах. - Просто розслабся і роби те, що я тобі говоритиму.
Через мить, він вже лежав на спині на ліжку, з стягнутими до щиколоток штанами. Я забрався на нього зверху і осідлав його, завагавшись лише на секунду. Я не знав, що маю відчувати, але потім, опустився на твердий член Річі. Коли той опинився в мені, я застогнав від відчуття чужорідного тіла, яке почало мені дуже сильно подобатися. Завмерши на кілька секунд, я смакував отримане нове відчуття, а потім, почав рухатися вгору і вниз, почуваючи себе ще краще, ніж до цього моменту.
- Продовжуй ласкати мої груди, - наказав я хлопцю між стогонами. - І не смій скоро кінчати.
Річі не відповів мені, а його пеніс і надалі відчувався твердим в мені. Можливо, пізніше, я буду робити це повільніше, але на даний момент, я хотів отримати тільки одну річ. Я підскакував на Річі і голосно стогнав: - Ох, так!… Таак!… Тааак!!! Я звивався від отримуваного задоволення. - Як же мені приємно! ЯК… МЕНІ… ДОБРЕ!!!…
Врешті, я отримала свій перший оргазм, який не можна було порівняти з жодними пережитими моментами з мого попереднього життя…
Я заклякла на кілька секунд, затамувавши подих, насолоджуючись дивовижним, цілковито новим відчуттям, яке розтікалося по моєму тілу. А потім, відчуваючи, що пеніс Річі все ще твердий, я знову почала рухатися. Минуло зовсім мало часу, і я отримала другий оргазм, додатково чуючи, як Річі кінчає в мене.
Відчуваючи легке розчарування, але і досить велике задоволення, я зісковзнула з м'якого члена Річі. Його сперма і мої вагінальні соки витікали з моєї промежини, стікаючи по стегнах і чоботах, але це найменше мене турбувало. Як і те, що я власне зґвалтувала свого сусіда. Я навіть не відчувала жодної вини, розуміючи, що це ми будемо повторювати знову і знову, і знову.
Річі продовжував лежати на ліжку важко дихаючи. Я посміхнулася дивлячись на нього, а потім провела долонею по його щоці, шепочучи: - Все в порядку мій хлопчику. Можеш відпочити. Пізніше, тобі знадобиться енергія для мене.
Полишивши хлопця, я схопила сорочку, яку ще кільканадцять хвилин тому з поспіхом здирала з себе і витерла нею соки між ногами. Отримане задоволення все ще переповнювало мене, а я посміхалася, насолоджуючись ним. Мені було приємно. Дуже приємно. - Я могла б звикнути до цього, - розмірковувала я вголос.
Я озирнулася і помітила чорну сумочку, яка лежала біля мого ліжка. Скоріш за все, вона там опинилася, коли змінювався мій одяг. Відчуваючи жіночу цікавість, я взяла її до рук і почала розглядати вміст.
Першим на світ з'явилася пачка сигарет. Я швидко вийняла одну з них і засунула собі до рота. Незважаючи на те, що будучи хлопцем, я ненавидів курити, тепер я без вагань запалила запальничку і прикурила сигарету. Зробивши глибоку затяжку, я випустила хмарину диму, відчуваючи насолоду від цієї дії.
Колись, ще в школі, я пробував курити, але зробивши першу затяжку, я розкашлявся, відчуваючи огидний смак диму. Але тепер… тепер було цілком по-іншому. Мої дії були такими природними, а смак від диму сигарети таким приємним. Я «пригадала», що любила палити, особливо після сексу. Я усвідомила, що все це наслідки магічного перетворення і завдяки їм, я так легко перенесла такі свої кардинальні зміни.
Покурюючи, я продовжувала досліджувати свою сумочку. Щітка для волосся, косметичка і гаманець - в ній було все, що потрібно молодій жінці. Я витягнула гаманець, а з нього водійські права. З них я довідалась, що відтепер, мене звати Олівія Овенс. Грег Шепард зник, а це значило, що в мене не має більше родини. І щось в середині мене шепотіло, що в новому житті, я не маю нікого, окрім мого Річі.
Втрата сім'ї турбувала мене найбільше, ніж все інше, що сталося зі мною, але незважаючи на це, я не відчувала аж такого нещастя. Моя колишня сім'я тепер була далекою для мене і тепер, я потребувала тільки мого хлопчика.
Домашня адреса на правах говорила, що я не мешкаю в гуртожитку, ані під своєю старою адресою. Насправді, моє помешкання було в добрих кількасот метрах від кампусу. Це мало сенс, оскільки я не могла жити в чоловічому гуртожитку, а відсутність моїх дрібних речей в кімнаті Річі лише підтверджувало той факт, що я тут опиняюсь час від часу.
Закінчивши з сигаретою, я покидала всі речі назад до сумочки і почала одягатися. Поправивши свої улюблені чоботи, я піднялася і посміхнулася до Річі. Я обожнювала ходити в цих чоботах. Вони додавали мені впевненість і почуття влади. - Я кохаю вас, - пробурмотіла я ласкаючи блискучу шкіру халяв, а потім нагнулася і мокро поцілувала хлопця в щоку. - Побачимось пізніше, мій хлопчику, - прошепотіла я, намагаючись не розбудити його. Він виглядав таким милим коли спав.
Відчуваючи, що тут я вже зробила все, що хотіла, я поспішно вийшла з кімнати і пішла ловити таксі. Через паранадцять хвилин, я вже стояла перед багатоповерховим будинком. Піднявшись на третій поверх, я не потребувала перевіряти, чи стою перед потрібними дверима. Я просто знала, що за цими дверима - моя квартира.
Опинившись всередині, Я відчула задоволення від того, що квартира насправді була великою і красиво оформленою. Розглядаючись навколо, я усвідомила, що в цьому житті з грішми в мене не було проблем. Я почувалася фінансово незалежною настільки, що без проблем могла піклуватися не тільки про себе, а і про мого коханого. «Я однозначно не працюю в МакДональдзі», - весело подумала я.
Чудово почуваючи себе, я рухалась по квартирі, аж опинилася в спальні. Ця кімната була більша від моєї старої кімнати в гуртожитку, про яку я згадував з приємним тиском нижче живота. В своїй спальні, я помітила велике двоспальне ліжко і ще раз з задоволенням подумала, як це добре не мати проблем з грішми. Я швидко підійшла до шафи та комоди і переконалася, що ті були заповнені великою кількістю одягу подібного до того, який я мала на собі зараз…
Зрештою, відчуваючи задоволення від себе і різних штучок з коробки з різними секс-іграшками, які я знайшла в комоді, я нарешті заснула…
* * *
Наступного дня я прокинулася і поглянула на годинник, усвідомлюючи, що пора на роботу. Але з іншого боку, було так приємно, що мене ніхто не підганяв, не викрикував, що я спізнюсь і всіляке таке. Я посміхнулася такій перспективі, але піднялася і попрямувала до ванної кімнати. Помившись, я швидко одягнулася, не можучи дочекатися того, щоб дізнатися де я працюю.
Цього разу я мала на собі більш консервативне вбрання, особливо в порівнянні з вчорашнім вечером. Вибираючи одяг, я віддався своїм інстинктам. Вийшовши на вулицю, я попрямувала в сторону кампусу. Подорож туди не зайняла в мене багато часу і я, врешті, дізналась де працюю. Чим ближче я підходила до кампусу, тим більше «спогадів» з нового життя виринали в моїй голові. Відтепер, я більше не була студентом. Я була тренером з легкої атлетики і вчителем фізкультури на універі. «Не дивно, що я так швидко рухаюсь», - подумав я, усвідомлюючи все це.
І хоча, насправді, це був мій перший день на роботі, я не мала з нею жодних проблем. Ніяких. Все, що мені було потрібно робити, я знала. Єдине, що мені було потрібне, це познайомитися зі своїми підопічними. А ще, я відчувала задоволення від того, коли зауважувала збентеження учнів і своїх колег моїм ростом. І хоча я не робила жодних кроків, щоб сподобатися їм, я розуміла, що якимось чином подобаюсь їм.
Під час обіду, я вирішила обійти своє «королівство», оскільки будучи хлопцем ніколи не відвідувала цієї частини будинку. Зрештою, я зупинилась перед кімнатою для «качків». Вона була величезною і заповнена як хлопцями, так і дівчатами. Хоча хлопців там було однозначно більше. Я спостерігала за всіма ними протягом кількох хвилин, перш ніж зацікавилась «а скільки «заліза» я можу тепер підняти». Я поглянула на свої руки і навіть не згинаючи їх, відмітила обриси м'язів, які чітко проступали через шкіру.
Потім, слідуючи якомусь пориву, я зайшла в жіночу роздягальню і почала виймати з шафки, яка, мабуть, була моєю, власне спортивне вбрання. Як тільки я перевдягнулася, я поспішила назад в тренувальний зал, відчуваючи задоволення від того, що в ньому запала тиша, коли я увійшла. Я майже фізично чула на собі кільканадцять пар очей і мені це… сподобалося. Очі все ще не відривались від мене коли я підійшла до штанги і почала вкладати на гриф додаткові «бліни», просто знаючи, що я без проблем «візьму» цю вагу.
Я почувала себе чудово, отримуючи додатково задоволення від того, що всі навколо спостерігали за мною, намагаючись робити вигляд, що їх це не інтересує. Було очевидним, що я вразила багатьох присутніх тим, що так легко впоралась з поважною вагою. Коли я закінчила, я була мокрою від поту, але почувалась фантастично. Кожен мій м'яз відчувався навіть сильнішим і живучим, ніж був до цього часу. Я почувала себе неймовірно, одночасно, я усвідомила, що було б ще краще, якби мене не відволікали всі ці підглядачі навколо. Коли я поверталась до роздягальні, я мало не налетіла на команду футболістів, серед яких був і мій Річі. Він зупинився і втупився на мене з відкритим ротом. Я бачила, що всі інші спостерігали за мною «голодними» очима, але все ж не такими, як Річі. Я просто посміхнулася, ласкаво погладивши хлопця по голові і пройшла повз них без жодного слова.
- Ти бачив які в неї цицьки? - почула я одного з хлопців, який намагався промовити це так, щоб я не почула. - Жодна жінка не повинна бути такою високою. Я лише посміхнулась на такі почуті слова, продовжуючи віддалятися від групки хлопців.
Решта дня пройшла швидко і закінчивши зі всіма справами, я попрямувала до себе додому, бажаючи якнайшвидше перевдягнутися в щось зручніше і зустрітися зі своїм Річі. Мої чоботи займали особливе місце в цьому «щось зручніше». Будучи одягненою подібно до вчорашнього вечора, я замислилась над однією річчю - навіщо мені йти до Річі, коли я можу змусити його прийти до мене! Я швидко подзвонила до нього і через мить, Річі вже біг до мене…
Протягом наступних кількох днів, я швидко увійшла в ритм нового життя, почуваючи себе зручно і щасливо. В мене була хороша робота, яка мені не була аж такою потрібною. Я виявила, що була досить заможною, але незважаючи на це, потребувала якогось різноманіття в своєму житті…
Коли я була на універі, я вдягалася так, як цього вимагав дрес-код, ну більш-менш, але потім… У мене було красиве тіло і я не відчувала ніяковості демонструючи його. Насправді, я не думаю, що мала якесь почуття скромності. І я використовувала це, чому б ні. Маючи таке тіло?…
Я виявила, що мені подобається спостерігати за дівчатами, хоча мені подобалися і хлопці. Однак, ніхто з них не змушував моє серце тріпотіти так, як це робив Річі і це можна було зрозуміти. А ще, я дізналася, що коли мене спровокувати, то з мене вилазить порядна сука. Це я виявила, коли один з хлопців намагався побитися з Річі. Я до сих пір не почуваюсь винною того, що цього хлопця потрібно було відвезти до лікарні зі зламаною рукою…
Річі досить часто приходив до моєї квартири, де ми не тільки дико і пристрасно трахалися. Іноді я допомагала йому з домашніми завданнями. Швидко я усвідомила, що мій IQ став значно вищим ніж був в мене, хоча я не використовувала його на «всю котушку». Моя пам'ять стала набагато кращою, а все навколо - набагато простіше. Іноді, щоб самоутвердитись, я уявляла всіх навколо себе, як малих дітей і ставилась до них відповідно. Декому це не подобалося так, як моєму хлопчику, але більшість була налякана, щоб противитись мені, а мені було наплювати на це…
Провівши багато часу з Річі і не роблячи секрету з наших відносин в універі, я відмітила, що це нікого не шокувало. Однак, до кінця я не знала, чи це було через те, що я так грізно виглядала, чи через магію. Взагалі-то, це мене мало цікавило. Єдине, що було важливим для мене - це те, що я отримувала задоволення від свого нового життя. Отримувала все, що забажаю…
Немає коментарів:
Дописати коментар