Переклад: Pooh68
оригінал тут
Лікар Джекіл нахилився до свого пацієнта, довго і критично вивчаючи його зуби. Обернувшись до своєї помічниці Венді, він сказав: - Починайте готувати матеріал. А потім заявив чоловіку, котрий сидів на стоматологічному кріслі: - Виглядає на те, що у Вас поважна дірка, яку я буду змушений залатати.
Венді Морган, симпатична блондинка і помічниця лікаря-стоматолога Роберта Джекіла, кивнула головою і зробивши відповідні записи в журналі, почала змішувати інгредієнти для пломбування зуба. - Прошу, лікарю - сказала вона веселим голосом, передаючи Роберту готову суміш. Він якраз закінчив ін'єкцію новокаїну пацієнту.
- Спасибі - подякував він, швидко відводячи очі від фігури Венді. Хоча чоловік вважав свою помічницю дуже привабливою дівчиною, але різниця віку між ними (йому було 33 роки, а Венді - 22) змушувала його відчувати себе незручно. На додаток, він знав, що Венді відноситься до нього як до старшого брата або навіть як до дядька.
Венді посміхнулась і нахилилась до пацієнта, повідомляючи його, що лікар Джекіл зробить все безболісно. Роберт легко усміхнувся, почувши таку «рекламу». Він був стоматологом, але не бачив жодних причин, щоб спеціально робити своїм пацієнтам боляче ніж це було необхідно. Насправді, він пишався тим, що здатен виконувати свою роботу з мінімальним дискомфортом для відвідувачів. І все це через те, що він завжди хотів стати стоматологом і лікувати людей, а не заробляти на цьому гроші.
Намагаючись ігнорувати «щебетання» своєї Венді, Роберт розпочав роботу. Коли лікар майже закінчив, він подивився на Венді і кивнув головою, даючи їй зрозуміти, що вона чудово зробила свою частину роботи. - Дуже добре - сказав він, помітивши, як дівчина сяє від його похвали. Роберт посміхнувся, усвідомлюючи, що це був його чудовий крок взяти собі в помічниці таку красиву і веселу дівчину, котра тільки своїм виглядом заспокоювала нервових відвідувачів. Нажаль, в цієї медалі була і друга сторона. Дівчина йому подобалась, але його природна сором'язливість і професійна етика не дозволяли йому зробити наступні кроки.
Закінчивши з пацієнтом, Роберт подивився йому вслід і приготувався до наступного відвідувача.
- Виглядає, що це був останній - бадьорим голосом повідомила його Венді. Роберт поморщився від почутого. Йому потрібно було багато працювати. - Ти завжди говорив, що любиш виклики - захихотіла дівчина.
Роберт зітхнув і похитав головою. - Завтра в мене починається відпустка…
* * *
Краплі дощу стікали по склі, змушуючи двірники швидко рухатись. Роберт планував провести більшу частину своєї тижневої відпустки в горах, під наметом, щоб побути на самоті. Але дощі змусили його змінити плани і ось він повертається назад. Аж таким екстремальним туристом він не був. Мокнути під дощем в холодному наметі - це не входило в його плани.
Темнота і сильний дощ робили видимість дороги дуже поганою. Роберт примушував себе їхати повільно і не заснути за кермом, щоб, в найкращому випадку, не опинитись десь на обочині дороги. Він пригадав, як дощ розпочався за годину до заходу сонця. До цього моменту, він сподівався на те, що хмара обійде його боком. Нажаль цього не сталось і тому тепер чоловік повертався назад, відчуваючи незадоволення.
Раптом блиснуло сліпуче світло і Роберт почув голосний гуркіт. «Оце гримнуло» - подумав він, коли машину раптово занесло і вона таки опинилась на обочині, ледве не вдарившись в дерево.
Роберт сильно стискав пальцями кермо автомобіля і намагався утихомирити дихання і серцебиття. Нарешті заспокоївшись, він почав розглядатись і побачив вогонь, який горів недалеко від нього. Виглядало на те, що йому дуже поталанило. Якби блискавка вдарила в автомобіль, невідомо, що б трапилось з ним. Оскільки дощ, здавалось, падав ще сильніше, чоловік не переживав за пожежу. Вода з неба не допустить його поширення. Але він вирішив, так на всяк випадок, допомогти природі. Взявши автомобільний вогнегасник, він вийшов з автомобіля під дощ.
Вже через кілька секунд, Роберт був повністю мокрий, але він не зважав на це. Чоловік стояв, дивився в бік пожежі і розмірковував, чи не варто було б повернутись до автомобіля і забиратись звідси якнайшвидше. Але він переборов себе і поспішив з вогнегасником в руках до місця пожежі, намагаючись не думати про небезпеку, яка йому загрожувала.
Коли Роберт дістався до місця, яке він вважав за центр пожежі, чоловік зупинився, намагаючись зрозуміти те, що він побачив. Все навколо не виглядало на місце, в яке вдарила блискавка. Дерева і земля навколо були перемішані так, ніби тут пройшов якийсь велетень. На щастя, пожежа майже закінчилась. В кількох місцях ще горіли маленькі вогники, з якими Роберт впорався своїм вогнегасником.
Як тільки чоловік впевнився, що дощ впорається з пожежею, він почав розглядати це дивне місце в лісі, помічаючи світіння, яке виднілось поодаль. Зеленувате світло заінтересувало його і він попрямував до нього, здригаючись по дорозі від дотиків мокрого одягу. Змахнувши воду з очей, він вирішив не зупинятись. Кінець-кінців, він і так був мокрим з голови до ніг, а ще кілька хвилин під дощем вже не мало жодної різниці для нього. Окрім цього, на задньому сидіння його автомобіля лежав сухий одяг на зміну.
Коли Роберт дістався до місця, звідки сіяло моторошне зелене світло, він зрозумів, що це світло видобувається з землі. А потім він побачив це. В кратері лежало щось, величиною з кулю для боулінга і світилось цим дивним зеленим світлом. Принаймні таке було його перше враження. Нервуючись, Роберт підійшов ще ближче, щоб докладніше розгледіти прибульця.
- Ти дивись, метеорит - сказав він до себе в подиві. - Неймовірно.
Розглядаючи метеорит ще кілька хвилин, Роберт помітив, що його світло ставало все слабшим і тьмянішим. Підійшовши ще ближче, чоловік сподівався, що цей небесний камінь буде, мабуть, дуже гарячим, але перебуваючи поряд з ним, він не відчував цього тепла. Так, камінь був теплим, але ледь-ледь. Роберт навіть подумав, що зможе взяти його до рук. Коли він простягнув руки, щоб зробити це, який внутрішній голос зупинив його і чоловік зробив крок назад.
Розглядаючи метеорит, Роберт навіть перестав відчувати воду, яка стікала по ньому, а ще, зовсім не помітив дивне зелене світіння, яке охопило його тіло. Він дивився на камінь, який ставав в розмірі все меншим і меншим. Коли той осягнув розмір м'ячика для гольфу, світіння майже повністю зникло, стаючи бляклим. Похитавши головою, Роберт врешті зрозумів, як пізно було. Він почав почувати себе якось нервово. Чоловік поглянув на камінь, підійшов до нього і підняв його, ховаючи метеорит собі в кишеню. А потім він повернувся до свого автомобіля.
До дому Роберту доїхав о 3 годині ранку. Опинившись в своїй квартирі, він одразу ж ліг в ліжко і швидко заснув…
* * *
Звук автомобільного сигналу розбудив його. Годинник показував, що обід давно минув. Роберт прийняв душ і перевдягнувся. Він всівся у своє улюблене крісло і почав читати книгу, попиваючи гарячий шоколад і жуючи M&M. Незважаючи на те, що чоловік був стоматологом, він кохав солодощі. Він розумів, що це шкодить його зубам, але не міг втриматись. «Є набагато гірші звички» - завжди виправдовувався він перед собою.
Насолоджуючись спокоєм і шоколадом, Роберт розслаблявся так кілька годин. Він майже закінчив читати книгу, коли дверний дзвінок привернув його увагу. Подивившись на годинник, він був шокований тим, як швидко промайнув час. Відклавши книгу, чоловік підійшов до дверей. - Та йду я - голосно сказав він, прямуючи до дверей, коли дзвінок знову задзвонив. Подивившись через «іуду» в дверях, він побачив атлетичного вигляду чоловіка, який стояв перед дверима. - Скотті - радісно сказав Роберт, відкриваючи двері і вітаючи свого найкращого друга.
Скотт Джеймс, колишній професійний тесля і «зірка шкільного футболу» увійшов всередину, широко посміхаючись. - Як там справи, Роббі? - запитав він бадьоро. - Я тут проїжджав і побачив твоє авто. Виглядає на те, що ти попав під хороший дощ.
- Ага - відповів Роберт, запрошуючи свого друга присісти. - Я повернувся рано вранці. Ти не повіриш, в яку зливу я попав.
- От невдача, чи не так? - сказав Скотті продовжуючи посміхатись, а на його обличчі можна було прочитати: «який я радий, що не поїхав з тобою у ці гори». Робер кивнув головою. Вони планували здійснити цю поїздку разом, але робота змусила Скотті поміняти плани.
- Так, що тебе привіяло до мене? - запитав Роберт. - Не було з ким йти на побачення?
Скотті знизив плечима, тільки підтверджуючи здогадку друга. Подруга Скотті, Тріш, мабуть знову працювала, або щось таке.
- Я подумав, що ми могли б піти кудись перекусити - сказав Скотті, кладучи ноги на журнальний столик і не звертаючи уваги на реакцію Роберта. - То як ти відносишся до цього?
Роберт подивився на годинник і знизив плечима. - Чому б ні. В мене немає жодних планів на вечір.
- Тоді вперед - посміхаючись сказав Скотті і піднявся на рівні ноги. Коли вони підійшли до дверей, Роберт запитав: - І куди ми йдемо?…
* * *
Перевертаючи їжу в своїй тарілці, Роберт червонів, слухаючи Скотті, який, вказавши на симпатичну дівчину, описував, що б він зробив з нею на самоті. Роберт подивився на неї і відмітив про себе, що Скотті був правий, вона дійсно була гарненька, але незважаючи на це, він продовжував червоніти на обличчі. - Чому б тобі не запросити її до нашого столика? - запитав з усмішкою Скотті. - Якщо ти не в силах, то я можу це зробити.
- А як же Тріш? - жартома запитав Роберт свого друга. - Я думаю, що вона не буде задоволена такою твоєю поведінкою.
Скотті тільки знизив плечима, явно не піклуючись про наслідки.
Змінивши тема, він запитав: - А як там Венді? Ти вже зустрічаєшся з нею чи ні? Вона дійсно така красуня, як ти її описуєш?
Роберт закашлявся, жалкуючи, що розповів Скотті про те, як йому подобається Венді. «Ще не вистачало, щоб він взяв мою Венді в «обороти»» - подумав Роберт.
- Ти обов'язково мусиш робити це при мені? - запитав Роберт друга, коли той закурив цигарку. - Ти ж знаєш, що я не переношу цигаркового диму.
Скотті тільки знизив плечима, так як завжди робив це, коли дратував Роберта і не планував відповідати на претензії друга. Коли вони закінчили вечерю, Скотті заявив: - Я мабуть піду, зустрінусь з Тріш. Вона скоро закінчить свою роботу.
Роберт кивнув головою. Він легенько зітхнув, відчуваючи заздрість до друга.
Під будинком Роберта, Скотті сів в своє авто зі словами: - Побачимось пізніше. Автомобіль його друга зник так швидко, що Роберт навіть не встигнув нічого відповісти,
Він подивився на небо, яке швидко темніло. Зітхнувши, Роберт ствердив: - Ну ось, минув ще один день. Злегка похитавши головою, чоловік розвернувся і зайшов всередину квартири.
Закривши двері, він попрямував до кухні і дістав з холодильника Sprite, а потім повернувся до вітальні. Він ще постояв кілька хвилин перед вікном, дивлячись, як заходить сонце. Коли він зібрався сісти і подивитись телевізор, він відчув, щось дивне. Все його тіло почало поколювати. Щоб пересвідчитись, що все в порядку, Роберт попрямував до ванної кімнати, але потужна хвиля болю, яка вибухнула в його тілі, зупинила чоловіка. Голосно скрикнувши, він впав на підлогу, продовжуючи відчувати дивні хвилі, які пробігали по тілу.
Роберт міг навіть заприсягтись, що відчував, як його кості рухаються всередині тіла. Його м'язи смикались стискаючись і розтискаючись. В нього було таке враження, що всі внутрішні органи горять вогнем. Але найдивніше було те, що незважаючи на сильну біль, він почував себе цілком приємно. Це була суміш екстазу і агонії. Роберт катався по підлозі, не можучи зрозуміти, що ж з ним відбувається.
Коли він так звивався на килимі, слабке зелене світло промінювало з його тіла, хоча він не був в змозі його побачити. Нарешті, зелене світло навколо нього зникло, а Роберт лежав на підлозі абсолютно нерухомо. Біль і задоволення різко зникли. Чоловік важко дихав, намагаючись прийти до себе і гадаючи, що було причиною цього нападу. Він навіть подумав, що варто було б подзвонити на 911, але передумав. Хоча біль зник, він все ще відчував себе недобре. Не так як раніше.
Обережно підвівшись, Роберт усвідомив, що його одяг був розірваний в районі стегон і грудей. А потім, він відчув дивну вагу на грудях. - Зараза! - викрикнув він, коли подивився вниз і побачив кургани цицьок, які з'явились в нього на тілі і проглядали через розірваний матеріал сорочки.
Намагаючись не впасти, Роберт стояв і дивився на свіжо набуті цицьки. А потім він згадав, як тісно почував себе внизу. Він продовжив дивитись вниз свого тіла і ахнув, коли побачив під цицьками жіноче тіло. Інстинктивно, його рука сягнула між ніг, але пальці не відчули знайомої опуклості. - От зараза - пробурмотів Роберт. Він почав усвідомлювати в яке нетипове положення він потрапив. - Я дівчина! Неможливо! Я насправді дівчина! - бурмотів він, все ще перебуваючи в шоці.
Роберт швидко почав знімати з себе одяг, щоб ще раз пересвідчитись в змінах. Він повинен був досконало розглянути себе. Щоб бути впевненим. Але роздягаючись, він же знав, що побачить. Як тільки одяг було знято, він глянув на себе і не повірив те, що спостеріг. Нажаль, докази були більш ніж незаперечними, якщо, звичайно, все це не було якоюсь галюцинацією або еротичним сновидінням. Оскільки все, що він бачив, виглядало дуже реалістично, то він вирішив ставитись до всього так, ніби все це і було реальним. Який же він мав вибір?
Ковтаючи слину, Роберт змусив себе зберігати спокій. Виглядало на те, що все його чоловіче тіло якимось загадковим чином змінилось на жіноче. Навіть піхва між ногами було оточена чорним волоссям. Від всього цього, в Роберта по спині «побігли мурашки». Не тільки там він змінився. Тепер його волосся мало темний колір. А шкіра… Шкіра була набагато блідішою, ніж завжди. На додаток, вона була приємно гладкою. Його цицьки - вони були величезні і тверді на дотик. Все його тіло було в чудовій формі. З того, що він міг побачити, тепер Роберт став досить красивою дівчиною.
Зі страхом і цікавістю, він нагадав собі, що і надалі не має поняття, що повинен робити далі. Зітхнувши, він вирішив: - Спершу, я повинен досконало роздивитись себе. Кінець-кінців, я ж лікар. Сказавши це, він здивувався. Його голос зазвучав жіночо і дуже спокусливо.
Підійшовши до дзеркала, він боявся подивитись на себе, але змусив себе зробити це і не пожалів. Його відбиття в дзеркалі було чудовим. В дівчини було синьо-чорне волосся, яке сягало до попереку. В нього були великі чорні очі і пишні червоні губи. Хоча шкіра була блідою, вона красиво гармонізувала з кольором волосся, очима і губами. Вся ця кольорова гама робила його тіло більш екзотичним і еротичним. - Нічого собі! - вигукнув Роберт. Він не стримався і посміхнувся, а його відбиття в дзеркалі зробило теж саме але набагато привабливіше.
Піддаючись професійному інтересу, Роберт відкрив рота і почав розглядати свої зуби. - Вони виглядають на ідеально доглянуті - відмітив він, будучи враженим, що його зуби аж так змінились. Врешті, Роберт зробив крок назад і почав оглядати тіло в повний ріст. Дивлячись на себе, він злегка почервонів, усвідомлюючи, що в нього немає жодного жіночого одягу, який він міг би носити. Його чоловічий одяг, на даний момент, ніяк не підходив до цього спокусливого тіла.
Замислившись на мить, Роберт пригадав, що Шарлін, яка мешкала недалеко від нього, поїхала до батьків на кілька тижнів. Вона була приблизно такого ж росту який Роберт мав зараз. Її одяг повинен був підійти для нього. Нажаль, іншого варіанту Роберт не бачив. Йому потрібен був якийсь жіночий одяг, доки він не купить щось для себе.
Зайшовши до спальні, Роберт накинув на себе ковдру, відмічаючи при цьому, що його нігті стали набагато довшими. Вирішивши розібратись зі всім цим пізніше, він попрямував до дверей. Виглянувши в коридор, він пересвідчився, що там нікого не було. Побачивши, що шлях вільний, він швидко побіг до квартири Шарлін.
Перш ніж Роберт дістався до її квартири, відкрились двері однієї з квартир і звідти вийшов чоловік. Він завмер дивлячись на дівчину, обмотану ковдрою. Роберт відчув прилив збентеження і роздратування. - Що так дивишся? - огризнувся він до чоловіка, поправляючи ковдру на собі. Чоловік одразу зробив крок назад і швидко закрив двері. Роберт пирхнув і похитав головою, будучи більше роздратованим, аніж збентеженим.
Підійшовши до дверей квартири Шарлін, він повернув ручку і пересвідчився, що квартира була закрита. Він посміхнувся до себе, пригадуючи, що в дівчини завжди був під рукою запасний ключ, схований десь поблизу. - Куди ти могла заховати цей ключ? - запитав він самого себе, розглядаючись навколо. Йому знадобилось кілька секунд, що «вичислити» місце де було заховано ключ. Подивившись навколо, він відкрив двері і увійшов в квартиру Шеріл.
На перший погляд, квартира дівчини злегка розчарувала Роберта. Він очікував більшого порядку. Не зупиняючись у вітальні, він одразу попрямував до спальні. Хоча Роберт і Шарлін мешкали на одному поверсі і час-ві-часу зустрічались, минаючи один одного, вони ніколи не були такими друзями, яких запрошується в гості до себе.
- О-па! - вигукнув Роберт, коли побачив спальню дівчини. Вся її стеля була обклеєна дзеркалами, на додаток кілька великих дзеркал висіло на стінах. Спокуслива білизна лежала на спинці крісла, а на підлозі валялись туфлі на десятисантиметрових каблуках. Вся обстановка спальні тільки підтверджувала перше враження, яке виніс Роберт: Шеріл не була дуже акуратною, а на додаток цілком не невинною.
Хитаючи головою і посміхаючись про себе, Роберт скинув з себе ковдру і подивився в одне з великих дзеркал на стіні. Врешті він зміг чітко побачити себе з голови до самих ніг. І його вигляд вразив Роберта.
Побачивши в дзеркалі великі соски на грудях, Роберт глянув вниз і з цікавістю доторкнувся до них з подивом виявивши, наскільки чутливими вони були. Йому було дивно усвідомлювати, наскільки добре він почував себе в цьому тілі і несвідомо, він почав терти свої соски. Майже відразу, Роберт відчув, як під його пальцями соски стають твердими і більшими. Від цих дій, Роберт ахнув і почув, як в нього між ногами стає волого. Він опустив руку і торкнувся пальцями вологої піхви. Він почав інтенсивно терти її пальцями, отримуючи від цього дивну насолоду, яка виповнювала все його тіло. - Ооо! Але ж це приємно! - застогнав Роберт, сідаючи на ліжко Шарлін і продовжуючи мастурбувати себе, відчуваючи потужне задоволення, яке випромінювало його тіло.
Коли Роберт дійшов до клітора, він дозволив одному з пальців увійти всередину себе. Він захрипів від задоволення, коли відчув палець в своїй піхві. Продовжуючи рухати пальчиком і пришвидшуючи цей рух, він отримав вибух потужного оргазму, який надходив хвиля за хвилею. Сексуальний екстаз змусив Роберт закричати. Роберт продовжував мастурбувати себе, доводячи себе до наступного оргазму, а потім ще одного і ще одного, аж поки його пальці втомились, щоб продовжувати.
Лежачи в ліжку Шарлін, Роберт широко відкрив рота і намагався втамувати дихання. Його очі були закриті, а сам він все ще смакував цим затухаючим відчуттям від оргазмів. Нарешті, він відкрив очі і подивився на своє обличчя в дзеркало на стелі, усвідомлюючи, що виглядає так, як кішка, котра тільки-но проковтнула канарку. Від цього порівняння, він широко посміхнувся…
Піднявшись, Роберт підійшов до шафи з одягом і почав розглядати її вміст. Він пригадав, що мусить вибрати щось з цього одягу, щоб мати можливість спокійно вийти «в світ». Підбираючи одяг, Роберт вирішив спочатку одягнути трусики і бюстгальтер Шарлін. Він не був впевнений, що це йому сподобається, але іншого виходу не було. Почуваючись незвично, він спочатку одягнув трусики, а потім намагався справитись з застібками бюстгальтера.
Впоравшись з ним, він подивився на себе в дзеркало. Роберт почав відчувати легке збудження, від самої думки, що ось зараз на ньому одягнена білизна Шарлін. Хитаючи головою, він дивився на себе, гордячись за цю дівчину, неймовірно сексуальну дівчину, яка дивилась звідти на нього. Покрутившись перед дзеркалом, він відмітив: - Люба, в тебе є що показувати!
Далі, Роберт почав обережно одягати панчохи, отримуючи від цього дивне задоволення, коли нейлон ковзав по його гладкій шкірі струнких ніг. Після панчох, настала черга на коротку чорну спідницю, яка виглядала досить сексуально. На верх, він одягнув темно-червону сорочку, залишаючи розстібнутими кілька ґудзиків зверху. - А ти гаряча штучка - сказав він до свого відбиття, однак розуміючи, що чогось ще не вистачає.
Розглядаючись по кімнаті, Роберт врешті зрозумів, чого саме. На туалетному столику лежала шкатулка з біжутерією. Він відібрав кліпси на вухо і почепивши їх, він взяв темно-червону помаду, яку знайшов там же. Покінчивши з нею, він зайнявся нігтями. Займаючись собою, Роберт втратив відчуття часу. Закінчивши, він розглянувся по спальні і раптом відчув себе непроханим гостем. Намагаючись перебороти це відчуття, Роберт схопив пару туфель і одягнув їх на ноги. Він посміхнувся, усвідомлюючи, як еротично він повинен зараз виглядати. І це відчуття йому сподобалось.
Ще раз перевіривши відібраний одяг, він вирішив відкласти ще декілька речей для себе. Забавляючись в перевдягання і самозадоволення він забув, що час полишити квартиру Шарлін. Перед виходом, він накинув на себе шкіряну куртку власниці квартири і востаннє подивився на себе в дзеркало. - Маленька! Ти виглядаєш так спокусливо - сказала вона до свого відчуття і посилаючи йому повітряний поцілунок.
Вже майже виходячи зі спальні, в очі Роберта впала одна річ. Зрозумівши, що це було, Роберт посміхнувся. На тумбочці лежав вібратор Шарлін, яким вона дарувала собі насолоду. Роберт підійшов і взяв вібратор, ховаючи його до кишені, а потім повернувся до своєї квартири…
Сівши перед телевізором, він намагався зрозуміти, що ж таки з ним відбулось і що з цим робити. Нажаль, нічого не спадало йому на думку. Нічого… поки він не пригадав про метеорит. - Ось воно! - вигукнув він. - Це все через нього! Однак, Роберт не міг пояснити, як космічний камінь міг змінити його в дівчину. Якщо це дійсно була вина метеорита.
Він пригадав, як діставав метеорит з кратера. Роберт піднявся і попрямував до спальні до все ще мокрого піджака, який висів на спинці крісла. Витягнувши маленький камінь з кишені, він повернувся до вітальні. Сівши на диван, він почав розглядати тьмяний сірувато-коричневий камінь.
Метеорит виглядав як звичайний камінь. Жодного зеленого світіння або чогось, що стало причиною його змін. Здавшись, він відклав камінь на журнальний столик і потягнувся за банкою Спрайта. Зробивши ковток, Роберт скривився. «Мабуть він зіпсувався» - подумав він. На смак напій був ніякий. Схопивши кілька M&M він кинув їх до рота, подумавши, що не завадить трішки шоколаду. Але як тільки він проковтнув один з них, Роберт нахилився і виплюнув решту. - Які ж вони жахливі на смак! - сказав він, насупившись. Вони були дуже солодкими, аж занадто солодкими.
- О ні - вигукнув він. - Це не цукерки чи Спрайт погані, це все я! Його смак змінився так, як і його тіло. Чим більше Роберт про це думав, тим більше він доходив до висновку, що він був правий. Також він зрозумів, що відчуває більше енергії з того часу, як змінився. І це відчуття здавалось гострішим. І іншим. - То я вже не люблю шоколад: - міркував він. Але щоб пересвідчитись, Роберт пішов до кухні і спробував інші цукерки. Всі вони були несмачними. Зітхнувши, Роберт подумав: «І що ж робити далі?»
- Зараза! - сказав Роберт, оглядаючи свою кухню і усвідомлюючи, що тут він не наїсться. - Курва - пробурмотів він, не усвідомлюючи, як легко він тепер лається, як легко це йому тепер дається. Будучи чоловіком, він не переносив брудно лаятись і не переносив тих, хто лаявся при ньому. Роберт відверто нудився. Розгледівшись по кімнаті, він побачив шкіряну куртку на стільці. Пригадавши, що він сховав до кишені, Роберт посміхнувся і вирішив, що дослідження свого нового тіла це вже не така і погана ідея. Сама думку про це, змусила його відчувати легке збудження.
Вийнявши з кишені вібратор, Роберт пішов до своєї спальні, широко посміхаючись. Роздягання зайняло йому кілька хвилин. Він ліг на ліжко, широко розвів ноги і ввів в себе працюючий вібратор, додатково почавши терти свій клітор. Він стогнав від отримуваного задоволення, відчуваючи як вібратор крутиться в його піхві. - Ооо! Тааак! - голосно стогнав він. - Трахни мене! Трахни сильніше! Довівши себе кілька разів до оргазму, Роберт відклав вібратор і відпочивши, знову одягнувся, відчуваючи себе значно краще.
З часом, Роберт знову почав відчувати нуду. Він подивився у вікно, на нічне небо, намагаючись зрозуміти, що йому потрібно саме зараз. Подумавши, він зрозумів, що немає потреби сидіти в квартирі. Він вирішив «розім'яти» своє тіло. - Була, не була - пробурмотів він, хапаючи куртку і прямуючи до дверей.
Спочатку Роберт планував зустрітись з Скотті і попросити його про допомогу, але швидко зрозумів, що буде дуже важко переконати цього «кобеля», що красива дівчина, яка стоїть перед ним, ще донедавна була його другом Робертом. Це ж зрозуміло, що такі речі, які трапились з ним, в реальному житті ніколи не відбуваються. Отже, Скотті відпадав, а дома було нудно. Проїжджаючи повз бар, Роберт посміхнувся, коли йому до голови прийшла шалена думка.
Зазвичай Роберт уникав барів, не маючи ніякого інтересу відвідувати їх. Але зараз… Зараз він запрагнув відвідати один з них. І увійти в середину так, щоб всі присутні в барі побачили його. Він посміхнувся про себе, сподіваючись, що це фантастичне тіло зробить фурор серед відвідувачів. Запаркувавши своє авто, він увійшов до бару, відчуваючи себе досить самовдоволено, як тільки окинув поглядом задимлений зал. В цьому приміщенні, він був найспекотнішою «штучкою».
Відчуваючи себе ще більш впевненішим, Роберт попрямував через весь зал і сів на табурет перед баром. Сів так, щоб в усіх, хто на нього дивився, «потекли слинки» від одного тільки споглядання на його тіло. Роберт замовив віскі, хоча знав, що йому не смакують такі речі. З якоїсь причини він просто хотів це зробити і він зробив це, піддаючись імпульсу.
Недовго думаючи, Роберт зробив ковток віскі і почав водити очима по задимленому залу. Зазвичай, він не переносив цигаркового диму, але не зараз. Зараз цей запах був таким солодким. Знизивши плечима, Роберт допив своє віскі і насолоджувався теплом, яке стікало вниз його горлом. - Ще раз - сказав він, вказуючи на пусту скляночку.
Перш, ніж бармен налив наступну порцію віскі, біля Роберт присів чоловік і почав «таксувати» його груди очима, а потім запропонував випивку. - Я вже замовила - відмовив Роберт, спостерігаючи за реакцією чоловіка. Його веселила свідомість, що ось до нього залицяється якийсь мужик і навіть не знає, ким насправді є Роберт.
- Мене звати Джим - нарешті представився незнайомець, все ще сподіваючись на знайомство. Спочатку Роберт хотів послати його подальше, але потім вирішив, що може добре повеселитись.
- Приємно познайомитись - відповів Роберт, беручи скляночку з віскі в руку. Він випив його так же швидко, як і першу порцію. - Твоя пропозиція все ще в силі? - запитав Роберт, спостерігаючи за реакцією Джима на те, як швидко він влив в себе віскі. - Я не проти кухля пива - продовжив Роберт, вирішивши, що так буде краще, ніж стати п'яним протягом кільканадцяти хвилин, хоча це і була якась спокуса.
Джим замовив два бокали, а Роберт посміхнувся, усвідомлюючи, як легко йому було отримати те, що він забажав. Вистачило тільки спокусливо викривити губи і покліпати віями до чоловіка і… вуаля. Своїми діями, Джим довів, що він не вперше замовляє алкоголь для жінок. Розглядаючи чоловіка, Роберт відмітив, що той виглядав невпевнено. Він вийняв пачку цигарок і дістав звідти одну штуку. На мить завагавшись, він простягнув пачку Роберту. - Будеш?
Хоча першою думкою була відмова, оскільки він не курив, будучи чоловіком, але щось всередині нього дало знати, що зараз він буде не проти попускати дим. «А що там» - подумав Роберт і сказав: - Звичайно. Елегантно взявши цигарку між пальці, він підніс її до своїх уст. Джим услужливо підставив вогонь і Роберт зробив свою першу затяжку. Одразу ж виникло бажання відкашлятись, але він змусив себе втриматись. Посміхаючись Джиму, Роберт випустив дим, відмічаючи про себе, що це не було аж таким неприємним. І на додаток, це приємне відчуття спокою. Затягнувшись знову, Роберт помітив, що їм якраз принесли замовлене пиво.
Попиваючи пиво, Роберт розмовляв з Джимом, отримуючи задоволення від його реакцій. Після двох кухлів пива і кількох цигарок, в голові Роберта з'явилась шалена думка: «Мастурбувати себе - це було так чудово, але цікаво, як це трахкатись з реальним чоловіком». Якась крихітна частина Роберта-чоловіка кричала, що все це неправильно, так не повинно бути, але Роберт-дівчина не звертав на ці крики ніякої уваги. «Що може бути неправильним в бажанні розважитись?» - подумав він.
Він вже почав відчувати, що починає збуджуватись. Роберт швидко погодився, коли Джим запропонував: - Як щодо знайти якесь інше місце, для більшої приватності? Вийшовши з бару, вони попрямувала до дешевого мотелю, який виднівся навпроти бару. Роберт посміхнувся, розуміючи про яку приватність говорив чоловік. Це було так прямолінійно, аж навіть забавно.
Як тільки вони опинились в номері мотелю, Джек грубо схопив Роберта за сорочку і нахилившись, насильно поцілував Роберта. Хоча Роберту і сподобалось відчуття, яке він отримував від збуджених сосків, його почало дратувати таке відношення Джима до себе. «Як він сміє так поводитись зі мною?!» - подумав Роберт, відчуваючи, як в ньому наростає гнів. Раптом, він відштовхнув чоловіка від себе. Джим було спробував знову взятись за своє, сподіваючись, що зі сторони красивої дівчини все це гра. Джим схопив руки Роберта, а той, викрутившись, збив напасника на підлогу.
Лежачи там, Джим дивився на цю дивну дівчину і був зачарований нею. Тим часом Роберт, почав копати Джима ногою, холодно промовляючи: - Не смій мене чіпати, без мого дозволу!
Те, що відбувалось далі, здивувало Роберта ще більше, ніж самого Джима. Він прийняв покірний вигляд і нахилившись, промовив: - Так, Містрессо. Я зроблю все, що моя господиня забажає. Роберт очманіло дивився на чоловіка, котрий валявся в його ногах і дивився на нього, так як пес дивиться на свого пана. Від цього, по спині Роберт «побігли мурашки», а соски ще більша защипали від збудження.
Переконавшись, що в нього на обличчі зловісна посмішка, Роберт гаркнув: - Зніми в мене туфлі і оближи мої ноги!, а потім штовхнув Джима ногою і додав: - Я наказую тобі зробити це, рабе! Джим швидко почав виконувати поставлену задачу. Він обережно зняв туфлю з однієї ноги, потім з іншої і вставши навкарачки, почав повільно лизати стопи Роберта. Він робив це так забавно і інтригуюче, що Роберт почав внутрішньо сміятись від задоволення. Ще ніхто раніше так шанобливо не ставився до нього і так швидко не виконував його накази. Йому це несамовито сподобалось. Сама думка, що він може когось ось так контролювати, змушуючи підкорятись у всьому, змушувало зростати його сексуальне збудження.
- Якщо ти пустиш очко на моїх панчохах, то будеш покараний! - попередив Роберт свого раба. Джим майже заскиглив коли повідомляв, що це не входило в його плани. Роберт посміхався, але швидко змінив вираз обличчя на суворий і владний. Джим продовжував облизувати ноги своєї містресси, аж врешті, Роберт зупинив його і наказав облизувати пальці на стопах і узалежнив його покарання від якості виконаної роботи.
Затримавшись на мить, Джим нерішуче запитав: - Чи можна мені дізнатись, яке ім'я в моєї містресси?
Роберт замислився над відповіддю. Він не міг назвати свого імені, воно м'яко кажучи, не підходило до образу. А потім він посміхнувся: - Мене звати Хайд. Він витримав паузу і додав: - Містресса Хайд!
Джим спокійно кивнув головою. - Спасибі, містрессо. А потім повернувся до облизування пальців на її ногах.
Коли він закінчив, Роберт мало не засміявся над всією цією ситуацією, одночасно з цим отримуючи велику насолоду. Він підозрював, що Джим вже робив це раніше.
- Рабе, ти заслужив на милосердя - почав говорити він. - Але не набагато. А потім він наказав щоб Джим роздягнувся догола і ліг животом на ліжко. - Я не хочу, щоб мої очі ображав твій маленький пеніс.
Коли Джим ліг, Роберт почав його шмагати, а той викрикував: - Я буду хорошим коханцем! Коли руки Роберта почали терпнути, він вирішив зупинитись і перейти до наступних дій. Він підтягнув спідницю вгору.
- Рабе, вилижи мою «кицьку», але пам'ятай, якщо ти кінчиш скоріше, ніж я отримаю два оргазми, ти будеш покараний!…
Роберт грізно посміхнувся, а Джим вставши на коліна і відтягнувши матеріал трусиків, почав ніжно облизувати його піхву і клітор. Роберт застогнав і схопивши чоловіка за голову, сильно притиснув її до себе. Джим не переставав працювати своїм язиком, аж Роберт отримав свій перший оргазм, а через кілька хвилин і другий. «Можливо мені потрібно було замовити не два, а п'ять оргазмів» - подумав він, намагаючись заспокоїтись. Але подивившись вниз і побачивши набряклий пеніс Джима, він зрозумів, що той не протримався так довго.
Хоча в Роберта виникла спокуса лягти на ліжко і наказати Джиму увійти в нього, йому не сподобалась така думка. Він не планував бути безпорадним. Замість цього, Роберт наказав Джиму лягти на ліжко, а потім заліз на нього зверху.
- Рабе, тепер я дозволяю тобі увійти в мене! - сказав він так, ніби це був найвищий з привілеїв.
- Моя містресса дуже щедра для мене - відповів Джим, намагаючись посміхатись. Роберт проігнорував його слова і розмістився ближче стоячого пеніса, соромлячись думки, що той міг би застрягнути в ньому. Все це викликало в Роберта змішані відчуття, але його бажання були сильнішими. Він сам опустився на твердий пеніс і застогнав, коли той увійшов в його мокру спокусницю.
Відчуття чогось усередині нього були такими дивними і відрізнялись від того, що він відчував, коли запихав в себе вібратор. Він на мить затримався, насолоджуючись цим новим почуттям, а потім почав повільно рухатись вгору і вниз. Його рухи ставали щоразу швидшими і врешті настала черга Джима отримати оргазм. Роберт відчув теплоту всередині себе, але одночасно його почало дратувати те, що пеніс Джима так швидко обм'як. Роберт очікував значно більшого.
Злізши з Джима, Роберт проігнорував теплу і липку рідину, яка стікала в нього між ніг і спробував змусити Джима до повторного «стояка». Нажаль все було марно. Розчарований Роберт вийняв одну цигарку з пачки Джима і закурив, роблячи глибоку затяжку, перш ніж іти до ванної кімнати, щоб обмити себе.
Повернувшись назад, Роберт побачив, що Джим все ще сидить оголеним на ліжку і спостерігає за ним. Знизивши плечима, Роберт проігнорував його і почав одягатись. Врешті, він одягнув шкіряну куртку і посміхаючись кинув в кишеню відкриту пачку цигарок, перш ніж підійшов до дверей.
- Я побачу тебе знову? - почув він благання.
- Можливо - відповів Роберт. - Цілком можливо.
Коли Роберт повертався додому, він розмірковував про те, що власне трапилось. Загасивши цигарку в попільничці, він дійшов до висновку, що все це не відповідало його характеру. Більшість, ні, майже всі ці речі, котрі він витворяв цієї ночі, підходили дівчині, в яку він перетворився.
Справжній Роберт не пив, не курив і любив їсти шоколад. Але зараз він робив все навпаки. Його почуття змінились на 180 градусів. Змінився навіть його смак. Все це було дивним. Але він також усвідомлював, що його дії не були нормальними. Він не відчував ніякої провини від своїх вчинків. Крадіжка одягу і біжутерії, все те, що він виробляв з бідним Джимом. Все це був не він. Виглядало на те, що всі внутрішні бар'єри були знищені і зникли так, ніби їх і ніколи не було.
Він поводився не як тихий і сором'язливий Роберт. Ні, він був цілком іншою особою. Він був «містрессою Хайд», як Роберт сам назвав себе. В цій жінці не було ані крихти від особистості Роберта-чоловіка. Вона не знала жодних заборон і найстрашніше - їй це подобалось! Роберт не мав жодного поняття чи він колись повернеться в своє тіло і чи всі ці зміни надовго. Роздумуючи над всім цим, Роберт повернувся до своєї квартири і ліг спати…
* * *
Роберт раптово прокинувся відчуваючи хвиля різкого болю і насолоди, яка пройшла через його тіло і змушуючи його закричати. Коли відчуття поблякли, Роберт знову міг ясно думати. Підвівшись, він скривився від жахливого смаку в роті, намагаючись пригадати той дивний сон, який був таким незвичним і одночасно захоплюючим. Але коли він подивився вниз, він побачив на собі сексуальний чорний бюстгальтер і трусики. Він зойкнув від шоку.
Роберт почав оглядати своє тіло і впевнився, що воно було таким як завжди, що він все ще чоловік. Але спогади минулої ночі ніяк не хотіли зникнути з голови. Йому було ніяково і соромно усвідомлювати те, що трапилось. Він виробляв такі непристойні речі. - Це неможливо! - викрикнув він, зриваючи з себе бюстгальтер і трусики. Хитаючись, він попрямував до ванної кімнати, щоб впоратись з неприємним смаком в роті.
Почистивши зуби, він повернувся в спальню. Там він помітив чорну шкіряну куртку на спинці крісла, а на підлозі розкиданий жіночий одяг. Там навіть лежала пачка цигарок. Лежала в тому місці, де він її поклав. - Ось чому в мене в роті таке відчуття, якби там хтось нагадив - сказав вголос Роберт, відчуваючи огиду при думці, що він курив ці смердючі цигарки, не говорячи про інші речі, які він виробляв з Джимом.
Глянувши у вікно, він побачив, що щойно зійшло сонце. Насупившись, він замислився, чи його зміни не мали нічого спільного з цим. Вчора, коли сонце зайшло, він перетворився в цю розпусну дівчину і ось тепер, коли сонце зійшло, він змінився назад. - Все це звучить, як якась збочена казка братів Грімм - вимовив він, знову прямуючи до ванної кімнати з метою прийняти душ і очистити своє тіло від вчорашнього «бруду». Стоячи під струменями води, Роберту було цікаво, чи сьогодні вечером він знову зміниться в містрессу Хайд. Він таких думок, його пеніс почав легенько сіпатись. Змусивши себе заспокоїтись, він закінчив митись.
Сидячи в своїй квартирі, решту ранку, Роберт почував себе якось незатишно. Він все ще відчував себе брудним і навіть не через те, що він робив минулої ночі, а через усвідомлення того, що йому все це подобалось. Нервово попиваючи Спрайт, Роберт кинув до рота кілька кульок M&M в надії перебити противний смак в роті. Нажаль, неприємне відчуття було не в його роті, а в голові.
«Може варто все розповісти Скотті?» - замислився Роберт, розуміючи, що йому буде потрібна допомога. Але як би це все звучало. «Знаєш, я перетворився на сексуальні дівчину і трахкався з іншим мужиком». Роберт аж здригнувся від такої думки. Він засумнівався, що Скотті повірить йому, скоріш за все, просто висміє його. Нажаль, в нього не було жадних доказів про те, що відбувалось, а навіть, якщо і були такі докази, то це було б так принизливо. «А може все це якась атипова галюцинація? Може я сомнамбула?» - намагався переконати себе Роберт…
Під обід, він вже наполовину переконав себе, що все це був тільки сон. Що він не повториться. Не міг повторитись. І ще більше переконувався, що йому потрібно з кимось поговорити про це, щоб не вважати себе за божевільного.
Сидячи в квартирі, Роберт почав нудитись. Він розважав два варіанти: або повернутись з відпустки раніше, або знову вирушити на кемпінг. Але думка про зливу, під яку він там попав, змусила його відкинути цю ідею. Принаймні на деякий час. Але все одно залишалась нуда і її якось потрібно було побороти. Він вирішив переглянути кілька кінофільмів…
Вечером, він подзвонив Скотті, щоб зустрітись з ним, але той не підіймав трубки. Зітхнувши, Роберт поклав трубку свого телефону і з острахом подивився на годинник. Наближався захід сонця і він не міг нічого зробити. Він переконував себе, що все це не повинно знову відбутись. Але на всяк випадок, він вирішив не виходити з квартири. Роберт закрив вхідні двері і сів на диван з кухликом гарячого шоколаду, пробуючи розслабитись і відігнати від себе думки про те, що власне повинно було статись.
Перш ніж Роберт побачив, як сонце зникло за горизонтом, він відчув раптову хвилю болю у всьому тілі, який змусив його закричати. Він відкинувся на спинку дивану. - Ні! Не треба! Прошу! Прошу! - кричав він зі сльозами на очах і звиваючись від болю, який одночасно був таким приємним. Роберт відчув як рухаються його м'язи під шкірою, як міняють своє положення кістки, як, врешті, змінюється його плоть. Кривлячись, він було спробував противитись, але зрозумів, що все це нічого не дасть. Зміни були неминучі.
Біль зник так швидко, як і почався. Перевівши подих, дівчина відкрила очі і подивилась на себе вниз, пересвідчуючись в тому, що вона знову повернулась. Скривившись на одяг, що був на ній, вона одразу скинула його. Вона стояла оголеною посеред кімнати і насолоджувалась відчуттям свого тіла. Воно було таким же як і вчорашнього вечера. Ця думка приємно лоскотала її спину.
Пригадавши, як Роберт нервував цілий день, вона захихотіла, не розуміючи, що було поганого в цій зміні. Це ж було просто чудово! Звичайно, сам процес зміни був незручним і навіть болючим, але це було нічого в порівнянні з тим, що далі чекало на неї. - Як прикро, що я знову змінюсь ранком» - зітхнула вона, усвідомлюючи, що припущення Роберта були вірними. Вечірня зміна була якраз прямим доказом його теорії.
Зайшовши до спальні, вона почала одягатись в те, що носила вчора. «В одяг Шарлін» - посміхаючись, нагадала вона собі, пригадуючи шафу з одягом дівчини. Накинувши куртку на плечі, вона вийняла цигарку і знизила плечима, дивлячись на неї. «Це не є аж таким неприємним» - подумала вона, прикурюючи цигарку. Дівчина випустила стружку диму і пішла до квартири Шарлін по нову порцію одягу.
Вона милувалась своїм відбиттям в дзеркалах, маючи на собі свіжо вибраний одяг. «Я така сексуальна» - звучало в її голові. Вона натягнула довгі, до колін, латексні чоботи на десятисантиметрових каблуках, які знайшла в шафі Шарлін. Коротка чорна спідничка і куца біла сорочка, яка відкривала її живіт і спокушала виразним декольте, виглядали на ній дуже ефектно, просто ідеально.
Зробивши ковток «Jim Beam» з пляшки, яку вона знайшла на кухні, Хайд вирішила, що настав час вийти і трішки розважитись. Вона пригадала минулу ніч і посміхнулась від думки, як чудово вона себе тоді почувала. Їй це подобалось і тепер хотілось чогось більшого і «гострішого». З цими думками, вона вийшла з будинку, щоб втілити в життя все, що запланувала.
Перш за все, вона зайшла в магазин, в який Роберт-чоловік ніколи не додумався б відвідати. Але тільки в ньому було те, що було їй потрібно. Різні сексуальні штучки і іграшки лежали і висіли на полицях. Дівчина почувала себе як дитина в магазині з солодощами. І хоча вона не знала і половини тих речей, не говорячи про те, для чого вони знадоблялись, її уява підказувала потрібну інформацію. Вона відчувала, що закохалась у всі ці речі. Їх вигляд змушував її почувати себе… такою збудженою.
Розглядаючи цінники, вона була рада, що завбачливо відвідала банкомат. З усмішкою на обличчі, вона відібрала «милий маленький наряд» з блискучого чорного латексу, який повинен бути в неї. Чорні, 12 сантиметрові чоботи також спокусили її. Хоча вона і не була впевнена, що зможе ходити в них, але впевненості в дівчини було понад міру. «Зрештою, я ж ходжу на 10 сантиметрових каблуках і не відчуваю жодних проблем при цьому» - подумала вона тримаючи «шпильки» в руках.
Відібравши кілька кайданків і інші іграшки, вона підійшла до каси, щоб розрахуватись за покупки, відчуваючи як її піхва стає вологою від самої думки, що вона зробить зі всіма цими речами. Касиром була дівчина десь під 25 років і одягнена як якась повія. Розраховуючись, Хайд не могла позбутись думки про те, як сильно вона хотіла трахнути цю сучку. Але на сьогодні в неї були інші плани. Сучка мусить буде почекати.
- Дякую - сказала вона касиру, посилаючи їй повітряний поцілунок, підібрала сумки з покупками і попрямувала додому.
Хоча, спочатку, вона планувала повернутись до власної квартири, але коли дівчина зайшла в будинок, вона вирішила зупинитись в квартирі Шарлін. На її вибір вплинула велика кількість косметики і одягу, а також дзеркал, які були в цій квартирі.
Перевдягнувшись в куплений наряд, вона розглядала своє відбиття і посміхалась. - Містрессо Хайд - сказала вона до себе, - ти виглядаєш заєбисто. Вона послала собі повітряний поцілунок, насолоджуючись виглядом пухких губ, покритих криваво-червоною помадою. А потім, вона подивилась вниз, на свої цицьки, які так і намагались вискочити з обійм купленого костюму. Довгі чорні рукавички майже сягали плечей. Їх кінчики були відрізані, щоб демонструвати сексуально довгі нігті, також червоного кольору. Халява шкіряних чобіт, на 12 сантиметрових каблуках, сягали середини стегна, ніжно обіймаючи їх. Коли вона спробувала встояти на них, кілька перших хвилин було важко втримати рівновагу, але з кожною наступною хвилиною дівчина ставала все більш впевненішою. Під кінець, вона закохалась в цій чоботи, в чудове відчуття, які вони давали її тілу. Вона кілька разів пройшлась по кімнаті, насолоджуючись рухами тіла, яке еротично коливалось, в такт кроків спокусливих чобіт.
Закінчивши з одяганням, Хайд вирішила покинути квартиру Шарлін. Перед виходом, вона зняла рукавички і наділа довге пальто, яке знайшла в шафі. Пальто чудово приховувала одягнений костюм, хоча вона і не планувала довго ходити в ньому. Тільки до моменту, як вона знайде «жертву» для себе. Ця думка змусили її соски стверднути, а піхву стати вологою. - Ти виглядаєш просто чудово, для того, щоб потрахкатись - сказала вона до свого відбиття, починаючи шкодувати, що не може цього зробити з своїм візаві в дзеркалі. Вона зітхнула, але швидко посміхнулась, усвідомлюючи, що на вулиці знайде багато чоловіків, які зможуть задовільнити її жадання.
З цими думками, вона полишила квартиру Шарлін і попрямувала по коридору до виходу з будинку, гадаючи який бар чи клуб сьогодні відвідати. І скільки задоволення вона отримає від цих відвідин.
Вона була на півдорозі до виходу, все ще уявляючи спокуси сьогоднішнього вечера, коли випадково налетіла на когось.
- Дивись, куди йдеш - відізвався до неї чоловік, з яким вона зіштовхнулась.
- Вибач - відповіла вона і подивилась на цього чоловіка. Через кілька секунд до неї дійшло, що це був Скотті. Він, мабуть, прямував до друга. Вибачившись ще раз, дівчина дивилась вслід чоловіка, намагаючись уявити реакцію Скотті, як би той довідався, що дівчина, яку він тільки-но минув і була його приятелем. Від цього усвідомлення, вона широко посміхнулась.
Через кілька хвилин, Скотті перестав дзвонити до дверей Роберта і попрямував до виходу. Хайд посміхнулась так спокусливо, як тільки могла. - Вибач, за те, що я зіткнулась з тобою - сексуально промовила вона. - Я була роздратована.
- Все в порядку - відповів їй Скотті, усміхаючись.
Вона подивилась на приятеля і побачила «намет» спереду його штанів. Перевівши погляд на його обличчя, вона відмітила, що той не може відвести очі від її цицьок, які еротично виднілись з її плаща. Коли той побачив, що дівчина дивиться на нього, він знітився і сказав, протягуючи руку: - Мене звати Скотті.
- Моє… - вона замовкла, розуміючи, що не може назвати себе містрессою Хайд. Принаймні поки-що. - Анна - врешті вона видавила з себе обране ім'я і посміхнулась, пригадуючи опуклість в штанах. Роберт ніколи не бачив його гордість на власні очі, але зі слів Скотті, той був великим. Вона не могла пропустити таку оказію. - Може зайдеш до мене… щось випити? - сказала вона, вказуючи на двері квартири Шарлін.
- Звичайно - відповів Скотті, намагаючись не виглядати переляканим. - Я не проти. Коли вони зайшли в квартиру, Анна одразу налила «Jim Bean» собі і своєму другу, сподіваючись, що напій знову приємно розігріє її нутрощі.
Вони трішки порозмовляли, а потім Анна схопила Скотті і пристрасно поцілувала його. Хоча він і був здивований таким рухом, але одразу відповів на її поцілунок. - Слідуй за мною - сказала дівчина, манячи його пальчиком. Скотті кивнув і попрямував слідом за Анною. Коли вони опинились в спальні, Анна попросила Скотті роздягнутись і коли той виконав її прохання, вона додала: - А тепер лягай на ліжко і закрий очі. У мене є маленький сюрприз для тебе… Тільки не підглядай!
- Я обожнюю сюрпризи - відповів Скотті, широко посміхаючись і роблячи те, що від нього вимагали. «Тобі сподобається цей сюрприз» - подумала Анна про себе, виймаючи з кишені кайданки, якими вона примкнула Скотті до ліжка.
- Гей! Якого…?! - вигукнув Скотті, відкриваючи очі і намагаючись вивільнитись з металевих обійм. Анна лише посміхнулась, а потім скинула з себе плащ, демонструючи одяг на собі. - Нічого собі - сказав юнак, перебуваючи під враженням того, що він побачив. Анна злорадно посміхнулась у відповідь, намагаючись не видати своє задоволення від вигляду його пеніса.
- Я думала, що ти кохаєш сюрпризи - сказала вони надувши губи.
Скотті почав крутитись в ліжку. - Відпусти мене. Я кохаю сюрпризи, але не люблю цього гівна.
- Від сьогоднішнього дня, ти його покохаєш - посміхаючись ствердила вона. Анна почала спокусливо одягати рукавички, а потім сягнула по батіг і на кінець додала: - Ти будеш називати мене містресса. Містресса Хайд - гаркнула вона і «вистрілила» батогом, демонструючи свою владу на Скотті. Дивлячись йому в очі, Хайд зловісно посміхнулась. В очах друга Роберта вона побачила благання пощади. В цей момент вона навіть перестала заздрити Скотті. Донедавна, дівчини були в його руках і він робив з ними все, що забажав, але тепер, тепер вона мала його під своїм цілковитим контролем і вона насолоджувалась кожною миттю. Хайд планувала подарувати йому розваги, але тільки на її умовах. «Настав мій час» - подумала містресса Хайд і додала вголос: - Приступимо.
Їй знадобилось кілька годин покарань і нагород, щоб Скотті врешті признав в ній свою містрессу і робив все те, що вона від нього вимагала. Вона обожнювала кожну хвилину з тих годин, а на додаток, Хайд навіть не дозволила Скотті вилизати свою піхву в якості нагороди. І хоча вона мріяла про це, але не збиралась дозволити Скотті отримати аж так багато насолоди. Врешті, вона подарувала юнаку свій перший міньєт, хоча і не планувала визнавати йому, що це її перший раз. Міньєт сподобався їй, але ще більше їй сподобався шлях до нього. Не маючи багатого досвіду в бутті доміною, вона була впевнена, що це їй належалось. Належалось відповідно до того, ким вона була.
Залишивши Скотті все ще прикутим до ліжка, Хайд вирішила, що настав час відчути в собі пеніс. Вона вже не могла більше чекати. Роблячи вигляд, що вона схилилась до благань Скотті, Анна нарешті «пом'якшала» і осідала його зверху, так, як це робила з Джимом минулого вечора.
Коли вона отримала свою порцію оргазмів, Хайд врешті звільнила юнака з кайданків. Той, перебуваючи в якійсь прострації, продовжував називати її своєю містрессою. Вона посміхнулась і наказала йому повертатись до себе додому.
- Мені набридло дивитись на твоє обличчя - додала вона владним голосом. Коли Скотті ракетою вибіг з квартири Шарлін, Анна посміхнулась до себе, забавляючись реакцією друга Роберта. Зітхнувши, вона повернулась до спальні щоб прибрати все навколо і перенести «іграшки» до своєї квартири. Хоча Шарлін і не повернеться назад ще з тиждень, вона вирішила не ризикувати…
В своїй квартирі, Анна сидячи на дивані і востаннє затягнулась димом з цигарки, затушивши її в попільничці. Сонце повинно було зійти через кілька хвилин і вона розуміла, що через кілька хвилин вона зміниться назад. Від цих думок, Анна почувала себе пригніченою. Незважаючи на те, що вона не спала цілу ніч, дівчина почувала себе просто чудово. Взагалі-то, вона почувала себе трішки втомленою, але хіба що тільки трішки. Невже це ще одна сторона ефекту її змін. Вона поглянула на метеорит, який все ще лежав на журнальному столику.
І саме тоді вийшло сонце. Анна впала на підлогу, відчуваючи біль, який раптом вдарив в неї, так, ніби вона налетіла на цегляну стіну. Через хвилину, з підлоги піднявся Роберт і одразу побіг до ванної кімнати, чистити зуби і прийняти душ…
* * *
Роберт відчував себе пригніченим. Враховуючи минулу ніч, тепер він не міг розповісти Скотті про те, що з ним трапилося. «Раніше, я міг би витримати приниження від звірення своєму другу, але тепер…» - він здригнувся тільки від однієї думки про це. «Найкраще буде, якщо я триматиму язик за зубами» - вирішив він.
Зробивши ковток шоколаду, Роберт щільніше загорнувся в халат, намагаючись викинути з голови, події вчорашньої ночі. Викинути відчуття отриманого задоволення. І взагалі, забути все, що було до ранку. Він пригадав, що не спав майже цілу добу. «Що, якщо я вже не зможу заснути?» - нервово подумав він.
Випивши весь шоколад, Роберт піднявся і відніс чашку до кухні. Він збирався одягнутись, коли почув стукіт в двері. Підійшовши до дверей, він подивився в «іуду».
- О ні - пробурмотів він, коли побачив Скотті з другої сторони дверей. «Як я зможу дивитись йому в очі, після всього того, що зробив йому?» - подумав він. Глибоко зітхнувши, Роберт нагадав собі, що Скотті не знає, що вчорашню ніч він провів з ним. «Він цього не знає і не довідається» - намагався переконати себе Роберт. Нажаль, це сильно не допомагало.
Впустивши приятеля в квартиру, вони всілись на диван, а Роберт нервово подивився на Скотті. - Мужик, ти виглядаєш жахливо - ствердив Роберт.
- Ти не повіриш, як я провів цю ніч - посміхаючись відповів йому Скотті, одночасно позіхаючи. - Вона не дала мені заснути ні на хвилину - продовжив він і подивившись на Роберт, додав: - Між іншим, ти теж не виглядаєш свіжим, як «огірок».
Трохи скривившись, Роберт сказав, що останнім часом йому важко спиться, що частково було правдою. - То ти і Тріш, врешті зробили це? - запитав Роберт намагаючись перевести розмову на інші рейки.
- А куди там - пирхнув Скотті. - Тріш чудова дівчина, але вона не має нічого спільного з вчорашньою дівчиною. Посміхаючись, Скотті продовжував. - Вона була спекотнішою від пекла. Вона накинулась на мене і не могла натішитись.
Роберт пирхнув, намагаючись не засміятись. Все це не було так, як пам'ятав його приятель.
Після кількох хвилин, Скотті запитав: - Як ти відносишся до подвійного побачення. Я з Тріш, а ти з Венді?
- Гм-м… ні. Дякую - пробурмотів Роберт, знаючи, що він не зможе з'явитись «на людях» з такою молодою особою. А на додаток, не вистачало, щоб він змінився в публічному місці. Він навіть спробував уявити собі, як це б виглядало.
Роберт і Скотті порозмовляли ще кілька годин, але незважаючи на те, що вони були друзями, Роберт не міг почувати себе комфортно в його присутності. Не після того, що відбулось вчора вечером. Просто йому було дуже соромно… Нарешті Скотті піднявся, щоб вийти і додав на остаток: - Я хотів би, щоб ти змінив своє рішення. Ми б весело провели час.
- Ні - твердо відповів Роберт і сумно додав: - Вибач. Скотті знизав плечима, сказав, що Тріш чекатиме на нього. Він підморгнув і вийшов з квартири.
Коли той зник, Роберт опустив голову і застогнав: - І чому це трапилось зі мною?
Хоча юнак здригався щоразу, як тільки пригадував дві останні ночі, він не міг перестати думати про них. Протягом всього дня, його думки постійно повертались до того, що тоді відбувалось, до того, як добре він себе тоді почував. Хоча все це і було гидким, і змушувало його соромитись. Роберт не міг позбутись відчуття легкого збудження від цих спогадів. Він навіть кілька разів ловив себе на думці, що вже не може дочекатись того моменту, коли зайде сонце. Щоб знову змінитись. Змінитись в Анну і врешті стати містрессою Хайд.
Поступово сонце рухалось в сторону заходу. Роберт майже переконав себе, що він очікує на зміни тільки заради «спортивного інтересу»… В цілях, так би мовити, науки. В те, що відбувається з ним, давало йому рідкісний шанс зрозуміти жінок. Однак, він також розумів, що прагнення цих змін були сильніші від сорому, який виникав ранком.
Важко ковтаючи слину, він подивився у вікно на сідаюче сонце. Роберт знав, що в нього залишилось обмаль часу, всього кілька хвилин. Відійшовши від вікна, він розставив кілька дзеркал так, щоб міг бачити себе з різних ракурсів. Взагалі-то, кращим варіантом була б відеокамера, але дзеркал було достатньо.
- Почнемо - нервово сказав Роберт, роздягнувся і сів на підлогу голим, відчуваючи себе досить дивно. Він почав очікувати на зміни, бажаючи, щоб вони прийшли якнайшвидше і щоб мати все це за собою. А потім це сталось… Гострий, осліпляючий біль вибухнув в його тілі і так же швидко зник. Хоча біль і дискомфорт був сильний, але юнак уважно продовжував дивитись в дзеркала і побачив достатньо. Все дзеркало засіяло зеленим світлом, яке, мабуть, виходило з його власного тіла. Він побачив як його русяве волосся миттєво змінює колір на чорне і швидко росте. Як його шкіра змінює колір і стає блідою, і гладкою. Як його груди починають рости, збільшуючись в розмірі.
Нарешті все закінчилось і вона ахнула, коли роздивилась себе в дзеркалі. «А не так вже і погано цього разу» - подумала вона, роздивляючи своє відбиття. «Попередні зміни були болючіші. Цього разу все минулось легше, а може це я вже звикла до них?» Вона не знала відповіді на ці питання і на даний момент її це мало інтересувало.
Анна одягнулась і поглянула вниз, на свій куций гардероб, в основному «позичений» в квартирі Шарлін і усвідомлюючи, як мало з одягу було на ній. - Мені потрібно пройтись по магазинах - вголос заявила вона, знаючи, що ці покупки помітно зменшать баланс на кредитній карті. Її робота (скоріш робота Роберта) давала хороший дохід, але вона знала, що може досить швидко «почистити» його кредитку.
Закінчивши з макіяжем, Анна розмірковувала де б вона могла прикупити одягу в такий пізній час. На додаток вона вже почала мріяти про задоволення, яке «світило» їй сьогоднішньої ночі. Нажаль Скотті був зайнятий, а дика думка, щоб «вирвати його з лап» Тріш була поганою ідеєю. - Ну тоді пішов він на хуй - сказала вона вголос і послала собі повітряний поцілунок. - Я знайду собі кращого кобеля, перш ніж зійду з розуму від нудьги.
Вона налила собі склянку віскі і сівши в крісло, відмітила, що пляшка вже майже порожня. Тримаючи в руках склянку з алкоголем, вона почала розмірковувати над своїми подальшими варіантами нічних розваг. Вона могла б піти до бару і віднайти Джима або когось подібного до нього, який би поласився на неї. Але вона ще не була в такій розпачі.
- От зараза! - викрикнула вона. - Я починаю сумувати за Скотті. А ще, вечірка з Венді також була б нічого собі. Вона облизнула губи, не звертаючи уваги на те, що її думки були ще більш покручені, а ніж в Роберта. - Саме це я і зроблю! - схвильовано вигукнула вона. - Цим я займусь сьогодні ввечері.
Підірвавшись на ноги, Анна схопила метеорит в долоню і міцно стиснула його. - Як же ця хуйня працює? - раптом запитала вона. Всі її сумніви щодо винуватця всіх цим змін зникли в неї, як тільки вона побачила зелене світло в дзеркалі. Таке ж світло бачив Роберт тоді, коли знайшов той метеорит. Але тепер, той виглядав як звичайний камінь.
Відчувши відразу, вона зі всієї сили жбурнула камінь об стіну і почула, як він голосно вдарився об неї. Коли камінь опинився на підлозі, він почав слабо світитись зеленим світлом. Анна було вже прямувала до дверей, коли це привернуло її увагу. Дівчина повільно підійшла до метеорита і почала його розглядати. Камінь покрився тріщинами. Піднявши його, Анна побачила, що через ці тріщини проглядає зелений кристал.
- А нічого собі штучка - видихнула вона, звільняючи кристал від шматків метеорита і підносячи його до світла, щоб розглянути його. - Чудовий - заявила вона, потрясаючи головою і усвідомлюючи, що вона бачить слабе зелене світло всередині кристалу. - З нього вийшло б чудовий кулон - врешті промовила вона, уявляючи як красиво виглядав би кристал, звисаючи з її шиї. Вона вирішила не чекати і порившись в шухляді, знайшла стрічку, якою вона обв'язала зелений кристал. - Цього повинно вистачити до часу, аж я знайду підходячий ланцюжок - сказала дівчина. З задоволенням, Анна почепила імпровізований кулон собі на шию і усміхнулась, коли побачила як той замерехтів між її цицьками. - Ідеально - ствердила вона.
Покінчивши з каменем, Анна одягнулась в шкіряну куртку і пригадала те, що вона запланувала на сьогоднішній вечір і ніч. - Я не можу примушувати цю сучку чекати на мене - сказала вона посміхаючись. Взявши сумку, вона попрямувала до дверей, на зустріч з Венді…
- Агов? - невпевнено сказала Венді, коли відкрила двері і побачила на порозі Анну.
- Привіт - відповіла та, відштовхуючи здивовану дівчину і входячи в її квартиру. - Гарненьке гніздечко.
Венді втупилась в Анну і з обуренням запитала - Хто ти і що ти тут робиш?
Анна посміхнулась і скинула з себе куртку. - Мене звати Анна. Анна Хайд. Вона не переставала злобно посміхатись до Венді, одночасно відчуваючи зростаюче збудження, коли дивилась на її цицьки і уявляючи як смокче їх. Врешті, відірвавши очі від принад дівчини, вона подивилась в обличчя Венді і додала: - Я приятелька лікаря Джекіла.
Венді трішки розслабилась, але все одно запитала. - Але це не пояснює, що ти тут робиш.
Сміючись, Анна підійшло до Венді, завела її руки за її спину і впевнено поцілувала дівчину. Та відсторонилась в шоці і навіть скривилась. Анна тільки посміхнулась і знову схопила її, поступово попихаючи дівчину в сторону спальні, дивуючись, як легко це їй вдавалось. Раптом, вона зрозуміла, що була сильною, навіть сильнішою за Роберта. І це змусило її ще сильніше «завестись».
- Відпусти мене - закричала Венді, але містресса Хайд замкнула її рота долонею і прошепотіла в вухо: - Тихо… Тихо маленька. Все буде в порядку. Заспокійся і отримаєш велике задоволення. Боліти не буде. Обіцяю.
А потім швидким рухом вона замкнула кайданки на зап'ястях Венді.
- Що ти збираєшся зробити зі мною? - злякано запитала вона.
Містресса посміхнулась. - Нічого такого, щоб заподіяло тобі шкоди. А коли я закінчу, ти будеш вільна. Побачивши крихітний вогник надії в очах Венді, вона зразу ж попередила: - По-перше: тобі потрібно буде вивчити кілька правил. Перше з них - ти повинна звертатись до мене містрессо або містрессо Хайд. За будь-яке інше звертання до мене, ти будеш покарана. Це зрозуміло?
- Так - огризнулась Венді.
Анна вдарила дівчину до щоці. - Так, що?
Голова Венді опустилась і вона тихо відповіла: - Так… містрессо.
- Хороша дівчинка - сказала Анна і нахилившись почала стискати цицьки Венді, змушуючи соски на них стверднути і збільшитись в розмірі. Венді тихо зойкнула. «Гарний початок» - подумала Анна. Коли вона пересвідчилась, що дівчина готова, вона продовжила: - Тепер правило номер два…
Ретельно пояснивши всі правила, містресса Хайд поважно взялась за «роботу». Вона догола роздягнула Венді, а потім взялась за мокру піхву дівчини. Анна почала вилизувати її, майже змушуючи Венді кінчити. Але, довівши її до самої границі, Анна зупинялась. А потім повторяла все знову і знову. Їй не терпілось покарати Венді за неправильну поведінку. Анні не терпілось відтрахкати Венді, але вона розуміла, що краще буде рухатись поволі і тримати себе в руках до тих пір, аж та буде готова сама розвести ноги.
Доведення Венді до «кондиції» зайняло Анні півночі, але це таки принесло свої результати і було варте. Вона благала про звільнення. Посміхаючись містресса зажадала: - А тепер вилижи мою «шпаринку» і стягнула свої трусики. - І зроби так, що б я кінчила. Венді коливалась кілька секунди, але не втрималась і взялась за роботу… Нарешті містресса Хайд була задоволена тим, як Венді довела її до оргазму і тому вона вирішила, що дівчина готова до наступного кроку, до чогось більшого. Вона прив'язала Венді до ліжка, а потім вийняла з сумки кілька фалосів і страпон. Побачивши здивування і збудження в очах Венді, Хайд знала, що вона робила все правильно і настав її час повеселитись…
* * *
Зі сходом сонця зміни врешті зупинились. Роберт нерішуче зліз з ліжка, він з подивом відмітив, що почувається цілком добре. Він би помітив це раніше, але Анні це було якось «по-цимбалах». Сам акт зміни тіла здавалось дарував йому велику кількість енергії. Ніби перезаряджав його. Він подивився на зелений камінь, який вісім в нього на грудях і задумався, що ще йому чекати від цього зеленого прибульця. До якоїсь міри, він був впевнений, що той вже зробив свою справу і тепер просто виглядав як симпатичний дорогоцінний камінь.
Знявши його, Роберт пригадав вчорашню ніч і почервонів від збентеження того, що він виробляв з бідною Венді. Він не міг повірити, що насправді займався з нею сексом, лесбійським сексом. - Це відрізнялось від сексу з Скотті - сказав він. Відчуваючи вину від того, що відбувалось вночі, Роберту стало ще більше ніяково. Хоча це і не вистачило, щоб утриматись від самовдоволення.
Покінчивши з солодійством, він пішов чистити зуби і прийняти душ. - Я не можу повірити, що зробив це - повторював він знову і знову, і посміхаючись від спогадів про тверді цицьки Венді і солодкий смак її тіла. А тоді він пригадав свою обіцянку, радше обіцянку Хайд, що зробить це з Венді знову. Дурнувата посмішка з'явилась на його обличчі. Він навіть був вражений тим, що насправді мріє зробити те, що обіцяв.
Похитавши головою, Роберт закінчив митись і витираючись, нагадував собі, що Анні потрібен новий одяг і він мусить купити його для неї. Він здригнувся і вирішив придбати щось консервативного. Але раптом, він зрозумів, що вона не буде носити нічого з того, що не демонструє її спокусливе тіло. Зітхнувши, він знав, що йому доведеться подумати над цим, перш ніж він вирушить за покупками…
* * *
Кілька хвилин після заходу сонця, Анна рилась в одязі, який купив їй Роберт, відкидаючи непотріб з огидою. - До дупи - пробурмотіла вона, викинувши симпатичну білу блузку. - До дупи - повторила вона з іншим вбранням. Насупившись, вона перерила весь одяг. «Цікаво, про що вона думала, коли купувала всю цю нісенітницю» - розмірковувала Анна. Врешті, її погляд зупинився на кількох речах. - Гм-м. Я думаю, що мій мозок ще не був повністю мертвим - заявила вона, почавши одягатись.
Пригадавши, скільки грошей вона потратила на весь це непотріб, вона вже знала, що їй обов'язково потрібно буде знайти інший спосіб заробляти гроші. Щоб купити нормальний «прикид», бо виглядало на те, що протягом дня, вона втратила всяке почуття стилю.
Покінчивши з вечірнім туалетом, вона вийшла з квартири, маючи кілька завдань, перш ніж відвідає Скотті. Посміхнувшись від думки, про те, що вона запланувала зробити, Анна попрямувала до центру міста, в сторону магазину, який допоможе їй вирішити деякі з її проблем…
Протягом наступних днів, Роберт виявив, що починає з нетерпінням чекати на свої нічні зміни. Його спогади повертались до подій, коли він був містрессою Хайд, до того, які речі він витворяв зі Скотті і Венді. Він все ще відчував себе ніяково, а навіть трішки соромився всього цього, але спогади того, як добре він почував себе були такими приємними. Все це скидалось на те, ніби містресса Хайд поступово захоплювала його життя. Так, ніби вона була реальною особою а він скидався на її тінь. Все це змушувало Роберта нервувати, але він усвідомлював, що нічого не може з цим зробити, навіть якщо б і дуже цього хотів.
Він був змушений повернути одяг, який «забракувала» Анна. А ще, він знайшов магазин з одягом, який працював допізна і який Анна могла відвідувати особисто. Все це було якось дивно для нього. Він ніколи не був впевнений, як саме думати про Анну, як про іншу особу чи частину його самого. Адже він пам'ятав все, що вона «витворяла» і що він ніколи не зробив би сам. А може?…
На щастя проблема з грішми була вирішена. Після розмови з касиркою в секс-шопі, та була під великим враженням від Анни і дала їй телефон одного дуже заможного чоловіка, якого інтересували речі, які могла запропонувати містресса Хайд, Між нею і чоловіком було швидко досягнуто обопільну угоду. Один вечір на тиждень Анна робила те, що кохала робити. Містресса Хайд отримувала за це тисячку доларів. Тисячу на тиждень. Цих грошей вистачало не тільки на новий гардероб і біжутерію, але і на деякі речі для Роберта…
* * *
Зрештою, відпустка Роберта закінчилась і він був змушений повернутись до роботи. Незважаючи не все, він з нетерпінням чекав на своє повернення. Роберт тішився своєю співпрацею з Венді. Коли він зайшов в свій будинок, він посміхнувся, пригадуючи скільки всього змінилось з того моменту, як він останній раз тут був. Як це незвично, кожної ночі змінюватись в дівчину, змінюватись в домінатрікс… Роберт почав звикати до свого нового подвійного життя, яке все більше і більше подобалось йому…
- Я повернувся - сказав Роберт, вітаючись з адміністратором.
- Як минув Ваш відпочинок? - бадьоро запитала жінка середнього віку
- Дивно,… але і чудово - посміхнувшись відповів він. Залишивши її з такою заплутаною відповіддю, Роберт наспівуючи попрямував до свого кабінету, розсіяно вітаючись з першим пацієнтом.
Побачивши, як в кабінет заходить Венді, Роберт відчув наростаючу теплоту всередині себе і пригадав еротичний наряд покоївки, який вона була змушена носити на вимогу Анни. Посміхаючись, він привітався з дівчиною. А потім, затримавшись на мить, впевнено додав: - Хочеш повечеряти зі мною сьогодні ввечері?
Венді якось злякано подивилась на Роберта, але потім чемно відповіла. - З радістю. Посмішка Роберта стала ще ширшою. «Вечеря - це буде чудово, але після заходу сонця, я обіцяю тобі, моя люба, ти отримаєш свій солодкий десерт» - подумав він, впевнено дивлячись дівчині в очі…
* * *
Роберт раптово прокинувся відчуваючи хвиля різкого болю і насолоди, яка пройшла через його тіло і змушуючи його закричати. Коли відчуття поблякли, Роберт знову міг ясно думати. Підвівшись, він скривився від жахливого смаку в роті, намагаючись пригадати той дивний сон, який був таким незвичним і одночасно захоплюючим. Але коли він подивився вниз, він побачив на собі сексуальний чорний бюстгальтер і трусики. Він зойкнув від шоку.
Роберт почав оглядати своє тіло і впевнився, що воно було таким як завжди, що він все ще чоловік. Але спогади минулої ночі ніяк не хотіли зникнути з голови. Йому було ніяково і соромно усвідомлювати те, що трапилось. Він виробляв такі непристойні речі. - Це неможливо! - викрикнув він, зриваючи з себе бюстгальтер і трусики. Хитаючись, він попрямував до ванної кімнати, щоб впоратись з неприємним смаком в роті.
Почистивши зуби, він повернувся в спальню. Там він помітив чорну шкіряну куртку на спинці крісла, а на підлозі розкиданий жіночий одяг. Там навіть лежала пачка цигарок. Лежала в тому місці, де він її поклав. - Ось чому в мене в роті таке відчуття, якби там хтось нагадив - сказав вголос Роберт, відчуваючи огиду при думці, що він курив ці смердючі цигарки, не говорячи про інші речі, які він виробляв з Джимом.
Глянувши у вікно, він побачив, що щойно зійшло сонце. Насупившись, він замислився, чи його зміни не мали нічого спільного з цим. Вчора, коли сонце зайшло, він перетворився в цю розпусну дівчину і ось тепер, коли сонце зійшло, він змінився назад. - Все це звучить, як якась збочена казка братів Грімм - вимовив він, знову прямуючи до ванної кімнати з метою прийняти душ і очистити своє тіло від вчорашнього «бруду». Стоячи під струменями води, Роберту було цікаво, чи сьогодні вечером він знову зміниться в містрессу Хайд. Він таких думок, його пеніс почав легенько сіпатись. Змусивши себе заспокоїтись, він закінчив митись.
Сидячи в своїй квартирі, решту ранку, Роберт почував себе якось незатишно. Він все ще відчував себе брудним і навіть не через те, що він робив минулої ночі, а через усвідомлення того, що йому все це подобалось. Нервово попиваючи Спрайт, Роберт кинув до рота кілька кульок M&M в надії перебити противний смак в роті. Нажаль, неприємне відчуття було не в його роті, а в голові.
«Може варто все розповісти Скотті?» - замислився Роберт, розуміючи, що йому буде потрібна допомога. Але як би це все звучало. «Знаєш, я перетворився на сексуальні дівчину і трахкався з іншим мужиком». Роберт аж здригнувся від такої думки. Він засумнівався, що Скотті повірить йому, скоріш за все, просто висміє його. Нажаль, в нього не було жадних доказів про те, що відбувалось, а навіть, якщо і були такі докази, то це було б так принизливо. «А може все це якась атипова галюцинація? Може я сомнамбула?» - намагався переконати себе Роберт…
Під обід, він вже наполовину переконав себе, що все це був тільки сон. Що він не повториться. Не міг повторитись. І ще більше переконувався, що йому потрібно з кимось поговорити про це, щоб не вважати себе за божевільного.
Сидячи в квартирі, Роберт почав нудитись. Він розважав два варіанти: або повернутись з відпустки раніше, або знову вирушити на кемпінг. Але думка про зливу, під яку він там попав, змусила його відкинути цю ідею. Принаймні на деякий час. Але все одно залишалась нуда і її якось потрібно було побороти. Він вирішив переглянути кілька кінофільмів…
Вечером, він подзвонив Скотті, щоб зустрітись з ним, але той не підіймав трубки. Зітхнувши, Роберт поклав трубку свого телефону і з острахом подивився на годинник. Наближався захід сонця і він не міг нічого зробити. Він переконував себе, що все це не повинно знову відбутись. Але на всяк випадок, він вирішив не виходити з квартири. Роберт закрив вхідні двері і сів на диван з кухликом гарячого шоколаду, пробуючи розслабитись і відігнати від себе думки про те, що власне повинно було статись.
Перш ніж Роберт побачив, як сонце зникло за горизонтом, він відчув раптову хвилю болю у всьому тілі, який змусив його закричати. Він відкинувся на спинку дивану. - Ні! Не треба! Прошу! Прошу! - кричав він зі сльозами на очах і звиваючись від болю, який одночасно був таким приємним. Роберт відчув як рухаються його м'язи під шкірою, як міняють своє положення кістки, як, врешті, змінюється його плоть. Кривлячись, він було спробував противитись, але зрозумів, що все це нічого не дасть. Зміни були неминучі.
Біль зник так швидко, як і почався. Перевівши подих, дівчина відкрила очі і подивилась на себе вниз, пересвідчуючись в тому, що вона знову повернулась. Скривившись на одяг, що був на ній, вона одразу скинула його. Вона стояла оголеною посеред кімнати і насолоджувалась відчуттям свого тіла. Воно було таким же як і вчорашнього вечера. Ця думка приємно лоскотала її спину.
Пригадавши, як Роберт нервував цілий день, вона захихотіла, не розуміючи, що було поганого в цій зміні. Це ж було просто чудово! Звичайно, сам процес зміни був незручним і навіть болючим, але це було нічого в порівнянні з тим, що далі чекало на неї. - Як прикро, що я знову змінюсь ранком» - зітхнула вона, усвідомлюючи, що припущення Роберта були вірними. Вечірня зміна була якраз прямим доказом його теорії.
Зайшовши до спальні, вона почала одягатись в те, що носила вчора. «В одяг Шарлін» - посміхаючись, нагадала вона собі, пригадуючи шафу з одягом дівчини. Накинувши куртку на плечі, вона вийняла цигарку і знизила плечима, дивлячись на неї. «Це не є аж таким неприємним» - подумала вона, прикурюючи цигарку. Дівчина випустила стружку диму і пішла до квартири Шарлін по нову порцію одягу.
Вона милувалась своїм відбиттям в дзеркалах, маючи на собі свіжо вибраний одяг. «Я така сексуальна» - звучало в її голові. Вона натягнула довгі, до колін, латексні чоботи на десятисантиметрових каблуках, які знайшла в шафі Шарлін. Коротка чорна спідничка і куца біла сорочка, яка відкривала її живіт і спокушала виразним декольте, виглядали на ній дуже ефектно, просто ідеально.
Зробивши ковток «Jim Beam» з пляшки, яку вона знайшла на кухні, Хайд вирішила, що настав час вийти і трішки розважитись. Вона пригадала минулу ніч і посміхнулась від думки, як чудово вона себе тоді почувала. Їй це подобалось і тепер хотілось чогось більшого і «гострішого». З цими думками, вона вийшла з будинку, щоб втілити в життя все, що запланувала.
Перш за все, вона зайшла в магазин, в який Роберт-чоловік ніколи не додумався б відвідати. Але тільки в ньому було те, що було їй потрібно. Різні сексуальні штучки і іграшки лежали і висіли на полицях. Дівчина почувала себе як дитина в магазині з солодощами. І хоча вона не знала і половини тих речей, не говорячи про те, для чого вони знадоблялись, її уява підказувала потрібну інформацію. Вона відчувала, що закохалась у всі ці речі. Їх вигляд змушував її почувати себе… такою збудженою.
Розглядаючи цінники, вона була рада, що завбачливо відвідала банкомат. З усмішкою на обличчі, вона відібрала «милий маленький наряд» з блискучого чорного латексу, який повинен бути в неї. Чорні, 12 сантиметрові чоботи також спокусили її. Хоча вона і не була впевнена, що зможе ходити в них, але впевненості в дівчини було понад міру. «Зрештою, я ж ходжу на 10 сантиметрових каблуках і не відчуваю жодних проблем при цьому» - подумала вона тримаючи «шпильки» в руках.
Відібравши кілька кайданків і інші іграшки, вона підійшла до каси, щоб розрахуватись за покупки, відчуваючи як її піхва стає вологою від самої думки, що вона зробить зі всіма цими речами. Касиром була дівчина десь під 25 років і одягнена як якась повія. Розраховуючись, Хайд не могла позбутись думки про те, як сильно вона хотіла трахнути цю сучку. Але на сьогодні в неї були інші плани. Сучка мусить буде почекати.
- Дякую - сказала вона касиру, посилаючи їй повітряний поцілунок, підібрала сумки з покупками і попрямувала додому.
Хоча, спочатку, вона планувала повернутись до власної квартири, але коли дівчина зайшла в будинок, вона вирішила зупинитись в квартирі Шарлін. На її вибір вплинула велика кількість косметики і одягу, а також дзеркал, які були в цій квартирі.
Перевдягнувшись в куплений наряд, вона розглядала своє відбиття і посміхалась. - Містрессо Хайд - сказала вона до себе, - ти виглядаєш заєбисто. Вона послала собі повітряний поцілунок, насолоджуючись виглядом пухких губ, покритих криваво-червоною помадою. А потім, вона подивилась вниз, на свої цицьки, які так і намагались вискочити з обійм купленого костюму. Довгі чорні рукавички майже сягали плечей. Їх кінчики були відрізані, щоб демонструвати сексуально довгі нігті, також червоного кольору. Халява шкіряних чобіт, на 12 сантиметрових каблуках, сягали середини стегна, ніжно обіймаючи їх. Коли вона спробувала встояти на них, кілька перших хвилин було важко втримати рівновагу, але з кожною наступною хвилиною дівчина ставала все більш впевненішою. Під кінець, вона закохалась в цій чоботи, в чудове відчуття, які вони давали її тілу. Вона кілька разів пройшлась по кімнаті, насолоджуючись рухами тіла, яке еротично коливалось, в такт кроків спокусливих чобіт.
Закінчивши з одяганням, Хайд вирішила покинути квартиру Шарлін. Перед виходом, вона зняла рукавички і наділа довге пальто, яке знайшла в шафі. Пальто чудово приховувала одягнений костюм, хоча вона і не планувала довго ходити в ньому. Тільки до моменту, як вона знайде «жертву» для себе. Ця думка змусили її соски стверднути, а піхву стати вологою. - Ти виглядаєш просто чудово, для того, щоб потрахкатись - сказала вона до свого відбиття, починаючи шкодувати, що не може цього зробити з своїм візаві в дзеркалі. Вона зітхнула, але швидко посміхнулась, усвідомлюючи, що на вулиці знайде багато чоловіків, які зможуть задовільнити її жадання.
З цими думками, вона полишила квартиру Шарлін і попрямувала по коридору до виходу з будинку, гадаючи який бар чи клуб сьогодні відвідати. І скільки задоволення вона отримає від цих відвідин.
Вона була на півдорозі до виходу, все ще уявляючи спокуси сьогоднішнього вечера, коли випадково налетіла на когось.
- Дивись, куди йдеш - відізвався до неї чоловік, з яким вона зіштовхнулась.
- Вибач - відповіла вона і подивилась на цього чоловіка. Через кілька секунд до неї дійшло, що це був Скотті. Він, мабуть, прямував до друга. Вибачившись ще раз, дівчина дивилась вслід чоловіка, намагаючись уявити реакцію Скотті, як би той довідався, що дівчина, яку він тільки-но минув і була його приятелем. Від цього усвідомлення, вона широко посміхнулась.
Через кілька хвилин, Скотті перестав дзвонити до дверей Роберта і попрямував до виходу. Хайд посміхнулась так спокусливо, як тільки могла. - Вибач, за те, що я зіткнулась з тобою - сексуально промовила вона. - Я була роздратована.
- Все в порядку - відповів їй Скотті, усміхаючись.
Вона подивилась на приятеля і побачила «намет» спереду його штанів. Перевівши погляд на його обличчя, вона відмітила, що той не може відвести очі від її цицьок, які еротично виднілись з її плаща. Коли той побачив, що дівчина дивиться на нього, він знітився і сказав, протягуючи руку: - Мене звати Скотті.
- Моє… - вона замовкла, розуміючи, що не може назвати себе містрессою Хайд. Принаймні поки-що. - Анна - врешті вона видавила з себе обране ім'я і посміхнулась, пригадуючи опуклість в штанах. Роберт ніколи не бачив його гордість на власні очі, але зі слів Скотті, той був великим. Вона не могла пропустити таку оказію. - Може зайдеш до мене… щось випити? - сказала вона, вказуючи на двері квартири Шарлін.
- Звичайно - відповів Скотті, намагаючись не виглядати переляканим. - Я не проти. Коли вони зайшли в квартиру, Анна одразу налила «Jim Bean» собі і своєму другу, сподіваючись, що напій знову приємно розігріє її нутрощі.
Вони трішки порозмовляли, а потім Анна схопила Скотті і пристрасно поцілувала його. Хоча він і був здивований таким рухом, але одразу відповів на її поцілунок. - Слідуй за мною - сказала дівчина, манячи його пальчиком. Скотті кивнув і попрямував слідом за Анною. Коли вони опинились в спальні, Анна попросила Скотті роздягнутись і коли той виконав її прохання, вона додала: - А тепер лягай на ліжко і закрий очі. У мене є маленький сюрприз для тебе… Тільки не підглядай!
- Я обожнюю сюрпризи - відповів Скотті, широко посміхаючись і роблячи те, що від нього вимагали. «Тобі сподобається цей сюрприз» - подумала Анна про себе, виймаючи з кишені кайданки, якими вона примкнула Скотті до ліжка.
- Гей! Якого…?! - вигукнув Скотті, відкриваючи очі і намагаючись вивільнитись з металевих обійм. Анна лише посміхнулась, а потім скинула з себе плащ, демонструючи одяг на собі. - Нічого собі - сказав юнак, перебуваючи під враженням того, що він побачив. Анна злорадно посміхнулась у відповідь, намагаючись не видати своє задоволення від вигляду його пеніса.
- Я думала, що ти кохаєш сюрпризи - сказала вони надувши губи.
Скотті почав крутитись в ліжку. - Відпусти мене. Я кохаю сюрпризи, але не люблю цього гівна.
- Від сьогоднішнього дня, ти його покохаєш - посміхаючись ствердила вона. Анна почала спокусливо одягати рукавички, а потім сягнула по батіг і на кінець додала: - Ти будеш називати мене містресса. Містресса Хайд - гаркнула вона і «вистрілила» батогом, демонструючи свою владу на Скотті. Дивлячись йому в очі, Хайд зловісно посміхнулась. В очах друга Роберта вона побачила благання пощади. В цей момент вона навіть перестала заздрити Скотті. Донедавна, дівчини були в його руках і він робив з ними все, що забажав, але тепер, тепер вона мала його під своїм цілковитим контролем і вона насолоджувалась кожною миттю. Хайд планувала подарувати йому розваги, але тільки на її умовах. «Настав мій час» - подумала містресса Хайд і додала вголос: - Приступимо.
Їй знадобилось кілька годин покарань і нагород, щоб Скотті врешті признав в ній свою містрессу і робив все те, що вона від нього вимагала. Вона обожнювала кожну хвилину з тих годин, а на додаток, Хайд навіть не дозволила Скотті вилизати свою піхву в якості нагороди. І хоча вона мріяла про це, але не збиралась дозволити Скотті отримати аж так багато насолоди. Врешті, вона подарувала юнаку свій перший міньєт, хоча і не планувала визнавати йому, що це її перший раз. Міньєт сподобався їй, але ще більше їй сподобався шлях до нього. Не маючи багатого досвіду в бутті доміною, вона була впевнена, що це їй належалось. Належалось відповідно до того, ким вона була.
Залишивши Скотті все ще прикутим до ліжка, Хайд вирішила, що настав час відчути в собі пеніс. Вона вже не могла більше чекати. Роблячи вигляд, що вона схилилась до благань Скотті, Анна нарешті «пом'якшала» і осідала його зверху, так, як це робила з Джимом минулого вечора.
Коли вона отримала свою порцію оргазмів, Хайд врешті звільнила юнака з кайданків. Той, перебуваючи в якійсь прострації, продовжував називати її своєю містрессою. Вона посміхнулась і наказала йому повертатись до себе додому.
- Мені набридло дивитись на твоє обличчя - додала вона владним голосом. Коли Скотті ракетою вибіг з квартири Шарлін, Анна посміхнулась до себе, забавляючись реакцією друга Роберта. Зітхнувши, вона повернулась до спальні щоб прибрати все навколо і перенести «іграшки» до своєї квартири. Хоча Шарлін і не повернеться назад ще з тиждень, вона вирішила не ризикувати…
В своїй квартирі, Анна сидячи на дивані і востаннє затягнулась димом з цигарки, затушивши її в попільничці. Сонце повинно було зійти через кілька хвилин і вона розуміла, що через кілька хвилин вона зміниться назад. Від цих думок, Анна почувала себе пригніченою. Незважаючи на те, що вона не спала цілу ніч, дівчина почувала себе просто чудово. Взагалі-то, вона почувала себе трішки втомленою, але хіба що тільки трішки. Невже це ще одна сторона ефекту її змін. Вона поглянула на метеорит, який все ще лежав на журнальному столику.
І саме тоді вийшло сонце. Анна впала на підлогу, відчуваючи біль, який раптом вдарив в неї, так, ніби вона налетіла на цегляну стіну. Через хвилину, з підлоги піднявся Роберт і одразу побіг до ванної кімнати, чистити зуби і прийняти душ…
* * *
Роберт відчував себе пригніченим. Враховуючи минулу ніч, тепер він не міг розповісти Скотті про те, що з ним трапилося. «Раніше, я міг би витримати приниження від звірення своєму другу, але тепер…» - він здригнувся тільки від однієї думки про це. «Найкраще буде, якщо я триматиму язик за зубами» - вирішив він.
Зробивши ковток шоколаду, Роберт щільніше загорнувся в халат, намагаючись викинути з голови, події вчорашньої ночі. Викинути відчуття отриманого задоволення. І взагалі, забути все, що було до ранку. Він пригадав, що не спав майже цілу добу. «Що, якщо я вже не зможу заснути?» - нервово подумав він.
Випивши весь шоколад, Роберт піднявся і відніс чашку до кухні. Він збирався одягнутись, коли почув стукіт в двері. Підійшовши до дверей, він подивився в «іуду».
- О ні - пробурмотів він, коли побачив Скотті з другої сторони дверей. «Як я зможу дивитись йому в очі, після всього того, що зробив йому?» - подумав він. Глибоко зітхнувши, Роберт нагадав собі, що Скотті не знає, що вчорашню ніч він провів з ним. «Він цього не знає і не довідається» - намагався переконати себе Роберт. Нажаль, це сильно не допомагало.
Впустивши приятеля в квартиру, вони всілись на диван, а Роберт нервово подивився на Скотті. - Мужик, ти виглядаєш жахливо - ствердив Роберт.
- Ти не повіриш, як я провів цю ніч - посміхаючись відповів йому Скотті, одночасно позіхаючи. - Вона не дала мені заснути ні на хвилину - продовжив він і подивившись на Роберт, додав: - Між іншим, ти теж не виглядаєш свіжим, як «огірок».
Трохи скривившись, Роберт сказав, що останнім часом йому важко спиться, що частково було правдою. - То ти і Тріш, врешті зробили це? - запитав Роберт намагаючись перевести розмову на інші рейки.
- А куди там - пирхнув Скотті. - Тріш чудова дівчина, але вона не має нічого спільного з вчорашньою дівчиною. Посміхаючись, Скотті продовжував. - Вона була спекотнішою від пекла. Вона накинулась на мене і не могла натішитись.
Роберт пирхнув, намагаючись не засміятись. Все це не було так, як пам'ятав його приятель.
Після кількох хвилин, Скотті запитав: - Як ти відносишся до подвійного побачення. Я з Тріш, а ти з Венді?
- Гм-м… ні. Дякую - пробурмотів Роберт, знаючи, що він не зможе з'явитись «на людях» з такою молодою особою. А на додаток, не вистачало, щоб він змінився в публічному місці. Він навіть спробував уявити собі, як це б виглядало.
Роберт і Скотті порозмовляли ще кілька годин, але незважаючи на те, що вони були друзями, Роберт не міг почувати себе комфортно в його присутності. Не після того, що відбулось вчора вечером. Просто йому було дуже соромно… Нарешті Скотті піднявся, щоб вийти і додав на остаток: - Я хотів би, щоб ти змінив своє рішення. Ми б весело провели час.
- Ні - твердо відповів Роберт і сумно додав: - Вибач. Скотті знизав плечима, сказав, що Тріш чекатиме на нього. Він підморгнув і вийшов з квартири.
Коли той зник, Роберт опустив голову і застогнав: - І чому це трапилось зі мною?
Хоча юнак здригався щоразу, як тільки пригадував дві останні ночі, він не міг перестати думати про них. Протягом всього дня, його думки постійно повертались до того, що тоді відбувалось, до того, як добре він себе тоді почував. Хоча все це і було гидким, і змушувало його соромитись. Роберт не міг позбутись відчуття легкого збудження від цих спогадів. Він навіть кілька разів ловив себе на думці, що вже не може дочекатись того моменту, коли зайде сонце. Щоб знову змінитись. Змінитись в Анну і врешті стати містрессою Хайд.
Поступово сонце рухалось в сторону заходу. Роберт майже переконав себе, що він очікує на зміни тільки заради «спортивного інтересу»… В цілях, так би мовити, науки. В те, що відбувається з ним, давало йому рідкісний шанс зрозуміти жінок. Однак, він також розумів, що прагнення цих змін були сильніші від сорому, який виникав ранком.
Важко ковтаючи слину, він подивився у вікно на сідаюче сонце. Роберт знав, що в нього залишилось обмаль часу, всього кілька хвилин. Відійшовши від вікна, він розставив кілька дзеркал так, щоб міг бачити себе з різних ракурсів. Взагалі-то, кращим варіантом була б відеокамера, але дзеркал було достатньо.
- Почнемо - нервово сказав Роберт, роздягнувся і сів на підлогу голим, відчуваючи себе досить дивно. Він почав очікувати на зміни, бажаючи, щоб вони прийшли якнайшвидше і щоб мати все це за собою. А потім це сталось… Гострий, осліпляючий біль вибухнув в його тілі і так же швидко зник. Хоча біль і дискомфорт був сильний, але юнак уважно продовжував дивитись в дзеркала і побачив достатньо. Все дзеркало засіяло зеленим світлом, яке, мабуть, виходило з його власного тіла. Він побачив як його русяве волосся миттєво змінює колір на чорне і швидко росте. Як його шкіра змінює колір і стає блідою, і гладкою. Як його груди починають рости, збільшуючись в розмірі.
Нарешті все закінчилось і вона ахнула, коли роздивилась себе в дзеркалі. «А не так вже і погано цього разу» - подумала вона, роздивляючи своє відбиття. «Попередні зміни були болючіші. Цього разу все минулось легше, а може це я вже звикла до них?» Вона не знала відповіді на ці питання і на даний момент її це мало інтересувало.
Анна одягнулась і поглянула вниз, на свій куций гардероб, в основному «позичений» в квартирі Шарлін і усвідомлюючи, як мало з одягу було на ній. - Мені потрібно пройтись по магазинах - вголос заявила вона, знаючи, що ці покупки помітно зменшать баланс на кредитній карті. Її робота (скоріш робота Роберта) давала хороший дохід, але вона знала, що може досить швидко «почистити» його кредитку.
Закінчивши з макіяжем, Анна розмірковувала де б вона могла прикупити одягу в такий пізній час. На додаток вона вже почала мріяти про задоволення, яке «світило» їй сьогоднішньої ночі. Нажаль Скотті був зайнятий, а дика думка, щоб «вирвати його з лап» Тріш була поганою ідеєю. - Ну тоді пішов він на хуй - сказала вона вголос і послала собі повітряний поцілунок. - Я знайду собі кращого кобеля, перш ніж зійду з розуму від нудьги.
Вона налила собі склянку віскі і сівши в крісло, відмітила, що пляшка вже майже порожня. Тримаючи в руках склянку з алкоголем, вона почала розмірковувати над своїми подальшими варіантами нічних розваг. Вона могла б піти до бару і віднайти Джима або когось подібного до нього, який би поласився на неї. Але вона ще не була в такій розпачі.
- От зараза! - викрикнула вона. - Я починаю сумувати за Скотті. А ще, вечірка з Венді також була б нічого собі. Вона облизнула губи, не звертаючи уваги на те, що її думки були ще більш покручені, а ніж в Роберта. - Саме це я і зроблю! - схвильовано вигукнула вона. - Цим я займусь сьогодні ввечері.
Підірвавшись на ноги, Анна схопила метеорит в долоню і міцно стиснула його. - Як же ця хуйня працює? - раптом запитала вона. Всі її сумніви щодо винуватця всіх цим змін зникли в неї, як тільки вона побачила зелене світло в дзеркалі. Таке ж світло бачив Роберт тоді, коли знайшов той метеорит. Але тепер, той виглядав як звичайний камінь.
Відчувши відразу, вона зі всієї сили жбурнула камінь об стіну і почула, як він голосно вдарився об неї. Коли камінь опинився на підлозі, він почав слабо світитись зеленим світлом. Анна було вже прямувала до дверей, коли це привернуло її увагу. Дівчина повільно підійшла до метеорита і почала його розглядати. Камінь покрився тріщинами. Піднявши його, Анна побачила, що через ці тріщини проглядає зелений кристал.
- А нічого собі штучка - видихнула вона, звільняючи кристал від шматків метеорита і підносячи його до світла, щоб розглянути його. - Чудовий - заявила вона, потрясаючи головою і усвідомлюючи, що вона бачить слабе зелене світло всередині кристалу. - З нього вийшло б чудовий кулон - врешті промовила вона, уявляючи як красиво виглядав би кристал, звисаючи з її шиї. Вона вирішила не чекати і порившись в шухляді, знайшла стрічку, якою вона обв'язала зелений кристал. - Цього повинно вистачити до часу, аж я знайду підходячий ланцюжок - сказала дівчина. З задоволенням, Анна почепила імпровізований кулон собі на шию і усміхнулась, коли побачила як той замерехтів між її цицьками. - Ідеально - ствердила вона.
Покінчивши з каменем, Анна одягнулась в шкіряну куртку і пригадала те, що вона запланувала на сьогоднішній вечір і ніч. - Я не можу примушувати цю сучку чекати на мене - сказала вона посміхаючись. Взявши сумку, вона попрямувала до дверей, на зустріч з Венді…
- Агов? - невпевнено сказала Венді, коли відкрила двері і побачила на порозі Анну.
- Привіт - відповіла та, відштовхуючи здивовану дівчину і входячи в її квартиру. - Гарненьке гніздечко.
Венді втупилась в Анну і з обуренням запитала - Хто ти і що ти тут робиш?
Анна посміхнулась і скинула з себе куртку. - Мене звати Анна. Анна Хайд. Вона не переставала злобно посміхатись до Венді, одночасно відчуваючи зростаюче збудження, коли дивилась на її цицьки і уявляючи як смокче їх. Врешті, відірвавши очі від принад дівчини, вона подивилась в обличчя Венді і додала: - Я приятелька лікаря Джекіла.
Венді трішки розслабилась, але все одно запитала. - Але це не пояснює, що ти тут робиш.
Сміючись, Анна підійшло до Венді, завела її руки за її спину і впевнено поцілувала дівчину. Та відсторонилась в шоці і навіть скривилась. Анна тільки посміхнулась і знову схопила її, поступово попихаючи дівчину в сторону спальні, дивуючись, як легко це їй вдавалось. Раптом, вона зрозуміла, що була сильною, навіть сильнішою за Роберта. І це змусило її ще сильніше «завестись».
- Відпусти мене - закричала Венді, але містресса Хайд замкнула її рота долонею і прошепотіла в вухо: - Тихо… Тихо маленька. Все буде в порядку. Заспокійся і отримаєш велике задоволення. Боліти не буде. Обіцяю.
А потім швидким рухом вона замкнула кайданки на зап'ястях Венді.
- Що ти збираєшся зробити зі мною? - злякано запитала вона.
Містресса посміхнулась. - Нічого такого, щоб заподіяло тобі шкоди. А коли я закінчу, ти будеш вільна. Побачивши крихітний вогник надії в очах Венді, вона зразу ж попередила: - По-перше: тобі потрібно буде вивчити кілька правил. Перше з них - ти повинна звертатись до мене містрессо або містрессо Хайд. За будь-яке інше звертання до мене, ти будеш покарана. Це зрозуміло?
- Так - огризнулась Венді.
Анна вдарила дівчину до щоці. - Так, що?
Голова Венді опустилась і вона тихо відповіла: - Так… містрессо.
- Хороша дівчинка - сказала Анна і нахилившись почала стискати цицьки Венді, змушуючи соски на них стверднути і збільшитись в розмірі. Венді тихо зойкнула. «Гарний початок» - подумала Анна. Коли вона пересвідчилась, що дівчина готова, вона продовжила: - Тепер правило номер два…
Ретельно пояснивши всі правила, містресса Хайд поважно взялась за «роботу». Вона догола роздягнула Венді, а потім взялась за мокру піхву дівчини. Анна почала вилизувати її, майже змушуючи Венді кінчити. Але, довівши її до самої границі, Анна зупинялась. А потім повторяла все знову і знову. Їй не терпілось покарати Венді за неправильну поведінку. Анні не терпілось відтрахкати Венді, але вона розуміла, що краще буде рухатись поволі і тримати себе в руках до тих пір, аж та буде готова сама розвести ноги.
Доведення Венді до «кондиції» зайняло Анні півночі, але це таки принесло свої результати і було варте. Вона благала про звільнення. Посміхаючись містресса зажадала: - А тепер вилижи мою «шпаринку» і стягнула свої трусики. - І зроби так, що б я кінчила. Венді коливалась кілька секунди, але не втрималась і взялась за роботу… Нарешті містресса Хайд була задоволена тим, як Венді довела її до оргазму і тому вона вирішила, що дівчина готова до наступного кроку, до чогось більшого. Вона прив'язала Венді до ліжка, а потім вийняла з сумки кілька фалосів і страпон. Побачивши здивування і збудження в очах Венді, Хайд знала, що вона робила все правильно і настав її час повеселитись…
* * *
Зі сходом сонця зміни врешті зупинились. Роберт нерішуче зліз з ліжка, він з подивом відмітив, що почувається цілком добре. Він би помітив це раніше, але Анні це було якось «по-цимбалах». Сам акт зміни тіла здавалось дарував йому велику кількість енергії. Ніби перезаряджав його. Він подивився на зелений камінь, який вісім в нього на грудях і задумався, що ще йому чекати від цього зеленого прибульця. До якоїсь міри, він був впевнений, що той вже зробив свою справу і тепер просто виглядав як симпатичний дорогоцінний камінь.
Знявши його, Роберт пригадав вчорашню ніч і почервонів від збентеження того, що він виробляв з бідною Венді. Він не міг повірити, що насправді займався з нею сексом, лесбійським сексом. - Це відрізнялось від сексу з Скотті - сказав він. Відчуваючи вину від того, що відбувалось вночі, Роберту стало ще більше ніяково. Хоча це і не вистачило, щоб утриматись від самовдоволення.
Покінчивши з солодійством, він пішов чистити зуби і прийняти душ. - Я не можу повірити, що зробив це - повторював він знову і знову, і посміхаючись від спогадів про тверді цицьки Венді і солодкий смак її тіла. А тоді він пригадав свою обіцянку, радше обіцянку Хайд, що зробить це з Венді знову. Дурнувата посмішка з'явилась на його обличчі. Він навіть був вражений тим, що насправді мріє зробити те, що обіцяв.
Похитавши головою, Роберт закінчив митись і витираючись, нагадував собі, що Анні потрібен новий одяг і він мусить купити його для неї. Він здригнувся і вирішив придбати щось консервативного. Але раптом, він зрозумів, що вона не буде носити нічого з того, що не демонструє її спокусливе тіло. Зітхнувши, він знав, що йому доведеться подумати над цим, перш ніж він вирушить за покупками…
* * *
Кілька хвилин після заходу сонця, Анна рилась в одязі, який купив їй Роберт, відкидаючи непотріб з огидою. - До дупи - пробурмотіла вона, викинувши симпатичну білу блузку. - До дупи - повторила вона з іншим вбранням. Насупившись, вона перерила весь одяг. «Цікаво, про що вона думала, коли купувала всю цю нісенітницю» - розмірковувала Анна. Врешті, її погляд зупинився на кількох речах. - Гм-м. Я думаю, що мій мозок ще не був повністю мертвим - заявила вона, почавши одягатись.
Пригадавши, скільки грошей вона потратила на весь це непотріб, вона вже знала, що їй обов'язково потрібно буде знайти інший спосіб заробляти гроші. Щоб купити нормальний «прикид», бо виглядало на те, що протягом дня, вона втратила всяке почуття стилю.
Покінчивши з вечірнім туалетом, вона вийшла з квартири, маючи кілька завдань, перш ніж відвідає Скотті. Посміхнувшись від думки, про те, що вона запланувала зробити, Анна попрямувала до центру міста, в сторону магазину, який допоможе їй вирішити деякі з її проблем…
Протягом наступних днів, Роберт виявив, що починає з нетерпінням чекати на свої нічні зміни. Його спогади повертались до подій, коли він був містрессою Хайд, до того, які речі він витворяв зі Скотті і Венді. Він все ще відчував себе ніяково, а навіть трішки соромився всього цього, але спогади того, як добре він почував себе були такими приємними. Все це скидалось на те, ніби містресса Хайд поступово захоплювала його життя. Так, ніби вона була реальною особою а він скидався на її тінь. Все це змушувало Роберта нервувати, але він усвідомлював, що нічого не може з цим зробити, навіть якщо б і дуже цього хотів.
Він був змушений повернути одяг, який «забракувала» Анна. А ще, він знайшов магазин з одягом, який працював допізна і який Анна могла відвідувати особисто. Все це було якось дивно для нього. Він ніколи не був впевнений, як саме думати про Анну, як про іншу особу чи частину його самого. Адже він пам'ятав все, що вона «витворяла» і що він ніколи не зробив би сам. А може?…
На щастя проблема з грішми була вирішена. Після розмови з касиркою в секс-шопі, та була під великим враженням від Анни і дала їй телефон одного дуже заможного чоловіка, якого інтересували речі, які могла запропонувати містресса Хайд, Між нею і чоловіком було швидко досягнуто обопільну угоду. Один вечір на тиждень Анна робила те, що кохала робити. Містресса Хайд отримувала за це тисячку доларів. Тисячу на тиждень. Цих грошей вистачало не тільки на новий гардероб і біжутерію, але і на деякі речі для Роберта…
* * *
Зрештою, відпустка Роберта закінчилась і він був змушений повернутись до роботи. Незважаючи не все, він з нетерпінням чекав на своє повернення. Роберт тішився своєю співпрацею з Венді. Коли він зайшов в свій будинок, він посміхнувся, пригадуючи скільки всього змінилось з того моменту, як він останній раз тут був. Як це незвично, кожної ночі змінюватись в дівчину, змінюватись в домінатрікс… Роберт почав звикати до свого нового подвійного життя, яке все більше і більше подобалось йому…
- Я повернувся - сказав Роберт, вітаючись з адміністратором.
- Як минув Ваш відпочинок? - бадьоро запитала жінка середнього віку
- Дивно,… але і чудово - посміхнувшись відповів він. Залишивши її з такою заплутаною відповіддю, Роберт наспівуючи попрямував до свого кабінету, розсіяно вітаючись з першим пацієнтом.
Побачивши, як в кабінет заходить Венді, Роберт відчув наростаючу теплоту всередині себе і пригадав еротичний наряд покоївки, який вона була змушена носити на вимогу Анни. Посміхаючись, він привітався з дівчиною. А потім, затримавшись на мить, впевнено додав: - Хочеш повечеряти зі мною сьогодні ввечері?
Венді якось злякано подивилась на Роберта, але потім чемно відповіла. - З радістю. Посмішка Роберта стала ще ширшою. «Вечеря - це буде чудово, але після заходу сонця, я обіцяю тобі, моя люба, ти отримаєш свій солодкий десерт» - подумав він, впевнено дивлячись дівчині в очі…
Немає коментарів:
Дописати коментар