07 липня 2019

Служи мені…


Служи мені…

Автор: Remy Reid

Переклад: Pooh68

оригінал тут

Він робив це з дівчиною. Ідеальною дівчиною. Вона була впевнена і напориста. Мала дивовижні очі і блискучу шкіру. Її волосся було як шовк, а фігура нагадувала моделі з журналу «Playboy». Вона була втілення жіночності… Вона була сама досконалість… якби вона тільки була справжньою.

Вже кілька місяців ця дівчина жила в моїй голові. Це було як різновид галюцинації, яка неухильно прогресувала, аж врешті, рано чи пізно, доведе мене до повного психічного зриву. Все почалось від її голосу, такого спокусливого і сексуального, який розбудив мене однієї ночі.

«Це тільки сон» - це було все, що я подумав про нього.

Незабаром, я почав бачити її силует. Спочатку було страшно. Бачити примарні тіні після вимкнення світла. Тіні, які стояли позаду мене, коли я дивився на себе в дзеркало. Це був початок моїх психічних поневірянь. На щастя, це все тривало не довго.

Через кілька днів, мій невидимий гість нарешті вийшов з тіні. І тоді я побачив всю її красу. Красу, яка відбивалась в дзеркалі. Красу, яка викликала радість, а не жах. Як я вже говорив, вона мала неземне тіло 20-ти річної богині. Звичайно, оголеної богині.

Її голос мучив мене ночами. Спочатку незрозумілий, але поступово він ставав все чіткішим. Нажаль, я завжди прокидався перед тим, як щось зрозуміти з її слів.

Все це перетворювалось в рутину. Я відчував, що поступово наближаюсь до свого божевілля, прокидаючись від її голосу. Сніданок з галюцинацією голої дівчини. Ігри з її цицьками в ванній кімнаті. Лизання її кицьки під душом. Тільки вечером я мав спокій від неї, щоб заснути, а потім прокинутись і все розпочати спочатку.

Минуло два місяці… Майже шістдесят днів… Я вже змирився зі всім цим…

- Служи мені…

Її голос. Врешті я почув її голос. Зрозумів її слова. Але це ще не все…

Тепло, мокре тепло. Я відчував її на своїй промежині. Відчував м'які і теплі губи навколо мого пеніса. Її очі ніколи не дивились на мене. Вона займалась своєю справою. Це був перший в моєму житті міньєт і він був несамовитим. Її голова ритмічно рухалась вгору і вниз, аж поки я не вибухнув всередині її рота.

Не підводячи голови, вона проковтнула всю мою сперму. А потім, з повагою богині, вона осідлала мене. Я відчував як її піхва притиснулась до мого живота. Вона схопила мої зап'ястя і піднявши їх над моєю головою, сильно притиснула до ліжка. Я відчував, яка вона сильна і впевнена в собі. Дівчина нахилилась і почала палко цілувати мене, засовуючи свій язик до мого рота. А потім, я відчув сперму, яка влилась туди. Мою сперму! Далі, вона звернула свою увагу на мій живіт, а я від несподіванки не міг втриматись і проковтнув весь вміст свого рота.

- Ти будеш мені служити - почув я, все ще відчуваючи солонуватий смак сперми на її губах, коли вона поцілувала мене на прощання. А потім зникла…

Коли я прокинувся ранком, я відчув нудоту. Це було досить неприємне відчуття. Воно так повністю заволоділо мною, що я навіть забув про нічне відвідування незнайомки.

- Цікаво, чи всі дівчата страждають так як я, після того, як відсмокчуть своїм хлопцям? - запитав я себе, дивлячись на своє бліде відбиття в дзеркалі у ванній кімнаті. Я шукав незнайомку в дзеркалі за собою… Її там не було.

День тягнувся як сморід, а годинник показував тільки південь. Відчуття нудоти не минало і було таким сильним, що я навіть не міг змусити себе щось перекусити.

«Ти будеш мені служити» - звучало мені в голові.

Щось відбувалось. Щось неправильне. Мій живіт збільшувався дуже швидко. У мене не було вибору, окрім як поспішити додому. Коли я врешті переступив поріг своєї квартири, я зірвав з себе сорочку і закляк від побаченого. Мій живіт був величезним і я відчував, що його ріст ще не закінчився.

- Я схожий на вагітну жінку! - скрикнув я, майже сміючись над безглуздістю цих слів. А потім, якесь погане передчуття охопило мене. - Чи я взагалі можу завагітніти? Невже я завагітнів? Як це… аааахххх!

Я відчув різку біль, коли побачив чіткі рухи в моєму животі. Я витримав п'ять хвилин. П'ять хвилин мій живіт розтягувався, а потім я втратив свідомість…

- Вона прокидається - почув я м'який голос.

- Як це виглядає? - запитав знайомий мені голос.

- Ідеально, Життєві показники стабільні. Аналізи в нормі. Генетичні зміни без відхилень.

Я відкрив очі.

- Ласкаво просимо назад.

Це була вона. Моя дівчина-привид, яка зробила мені чудовий міньєт, який так погано закінчився.

- Якісь питання? Я впевнена, що в тебе їх є дуже багато. Але зараз, всі вони не мають значення. Ти повинен служити мені. Чи ти будеш служити мені?

Я схильно киваю головою, так ніби не маючи вільної волі.

- Добре - проворкувала вона, торкаючись пальцями моїх губ. - Запрограмуйте її. Все повинно працювати на завтра.

- На завтра? Чи це не занадто рано? - запитав м'який голос.

- Я не можу дозволити собі розкіш розтягувати це в часі - її голос затих, коли вона вийшла.

- Це були важкі три дні для тебе. Ти навіть не розумієш, що сталось з твоїм тілом і де ти знаходишся…

Я хотів задати питання, але мій організм підвів мене і жодне слово не пройшло через уста.

- Сподіваюсь, що завтра ти будеш в значно кращій формі - почув я і відчув, як голка втикається в руку. Через кілька секунд я заснув…

Я прокинувся в набагато кращому стані, все ще відчуваючи себе прикутим до ліжка. Нудота минула, але образ мого дев'ятимісячного живота ніяк не хотів полишити розум.

На щастя голову ніщо не обмежувало і я міг рухати нею. Смикаючи зв'язаними руками і ногами, використовуючи зуби, я врешті скинув з себе ковдру.

Я не міг зрозуміти того, що побачив. Це виглядало, як якийсь фільм-жахів. Величезний живіт зник. Його не було. Єдині набряки які я міг бачити, були на моєму торсі. Я дивився на цицьки! Цицьки, які виростали з мого тіла! Я бачив як вони рухаються, коли я дихаю. Мені ставало все важче дихати. Я відчув, що ще мить і втрачу свідомість.

- Я задихаюсь? Задихаюсь?! Це неможливо, щоб вони були справжніми…

Я відвернув голову від великих курганів, які оселились на моєму тілі.

Дівчина-привид підійшла до ліжка, цокаючи каблуками по підлозі.

- В тебе є питання? - запитала вона. Її рука торкнулась мого зап'ястя.

- Кілька… - врешті видушив я з себе.

Я завмер від почутого. Бачачи мій шок в очах, дівчина посміхаючись відповіла, все ще тримаючи мою руку.

- Ти вперше почув свій новий голос і саме зараз розумієш, як ти змінилась.

Різні сигнали і гудки звучали над моїм ліжком. Дівчина забрала від мене руку і почала натискати на екран збоку. Я відчув, як моє ліжко почало рухатись. Я все ще був надійно закріпленим до нього і єдине, що я міг робити - це дихати. Мої руки повільно рухались над головою, а ноги розсувались… Я був прив'язаним до гінекологічного крісла!

- Я не така як ти. Я народилась з даром жіночності. Вони тільки доопрацювали його. Але ти… ти, отримала його.

Її руки пестили моє тіло, аж врешті дійшли до пахвини. - Минуло багато років, перш ніж все було доведено до досконалості.

Її рука затиснула мою нову цицьку. - Така м'яка… і досконала. Її великий палець кружляв навколо моїх авреолів, заставляючи затверднути соски.

- Ти знаєш, а ми тепер родичі. Мати, дочка, сестра. Вибирай, що забажаєш. Мій генетичний матеріал був узятий від королеви, якій ми служимо. Так само як і в тебе, кожна частина мого тіла була змінена за допомогою її генів. Хоча щодо тебе, ми були змушені зробити декілька додаткових кроків. Це не твій світ, не твоя реальність. Ми повинні були знайти якийсь якір, перш ніж розпочати зміни. Тому, в тебе було імплантована моє яєчко. При перенесенні тіла з одного виміру в інше, виникають проблеми. Це майже неможливо. Але щось таке просте, як яєчко - сказала вона, плавно проводячи руками біля моєї промежини, - має експоненціально високий рівень виживання. Яєчко, було свідомо розміщене в тобі. І коли наша королева змусила тебе проковтнути всю твою сперму, якою ти з задоволенням поділився з нею, ти припечатував свою долю. Ти запліднив сам себе. Запліднене яєчко, дозволило тобі народитись в нашому світі.

Її погляд був поважним і суворим. Ніяких собі «попався!» чи «я пожартувала!» Виглядало на те, що я народив жіночу версію самого себе.

- Ти хочеш сказати, що я завагітнів від себе? Що королева, яка виглядає так само як ти, зробила мені міньєт і повернувши мені мою сперму запліднила мене? І в наслідок цього, я народив себе в цьому вимірі?

Я засміявся. Вона ні.

- Наша королева не виглядає так як ми. У кожного з нас є різні родимі плями - посміхаючись сказала вона.

- В нас? - спантеличено запитав я.

- У всіх нас. П'ятьох, враховуючи тебе. Всі ми маємо ідентичне ДНК. Всі ми виглядаємо так як вона… Королівська гвардія… Еліта її величності королеви. Нас по різному називають. Але ніхто не знає правду про наше походження, чи звідки ми з'явились.

- Такі собі міжвимірні туристи?

- Я б не назвала цього так, але твоє визначення досить близьке до істини. Ми служимо їй, захищаємо її, кохаємо її. А вона робить теж саме нам. Тобі дадуть маску і однострій. Ніхто не повинен бачити твоє обличчя, поки ти на службі. Ніхто не повинен дізнатись хто ти насправді. Нашій королеві майже сім тисяч років. Коли піддані чують це, вони уявляють собі стару і пожухлу каргу, а не сексуальну жінку, яка виглядає як ми.

- Це занадто довго. Сім тисяч? І я також виглядаю так сексуально? Я ж з іншого світу! І я, одягнувши однострій, змушений буду служити королеві? Жартуєш?!

- Ти не допомагаєш - сказала вона, простягнувши руки між мої розведені ноги. - Давай подумаємо. Ти розумієш, що все це правда. Ти бачила частину свого нового тіла. Ти була вагітна - говорила вона, а ліжко знову почало рухатись.

Я відчув, як мої цицьки коливались від цього руху. Нарешті, я побачив всю себе в величезній дзеркальній стіні. Я виглядав як моя дівчина-привид. Я був її двійником. Висока брюнетка з красивим, лагідним обличчям. Великими зеленими очима і пухкими губами. З струнким і гнучким тілом. З довгими і гладкими ногами. І з ідеальною безволосою піхвою. Мої стегна, мабуть, сексуально рухатимуться при ходьбі. А цицьки… Сексуальні цицьки розміром C або навіть D, круглі і м'ясисті. Вони дрижали, коли ліжко рухалось. На їх вершині, на великих авреолах, гордо стояли соски, вимагаючи до себе уваги. Я дійсно виглядав дуже сексуально.

Вона посміхнулась з великим почуттям задоволення, усвідомлюючи, що я зрозумів істину в її словах. Цокання каблуків лунав коли вона переміщувалась в кімнаті. Я пильно спостерігав за нею, як тільки міг. Але вигляд моїх грудей, які рухались в такт дихання, суттєво відволікав мою увагу від неї. Вони просто зачаровували мене. Я не відривався від них, аж поки не почув голку, яка втикалась в потилицю.

- Аааааааа - звучав мій спокусливий голос, а на очі навернулись сльози. - Ох, моя… моя голова - ледве пробурмотів я.

- Не будь дитиною - почув я голос і відчув як поршень уколу доходить до самого кінця. Мій зір затуманився, а голову переповнив біль. - От і все. Все - промуркотіла вона. - Це тільки допоможе тобі. І витягнула голку.

Я знову втратив свідомість…

- Вирощування нових органів стало досить легким після того, як ми винайшли технологію. З достатньою кількістю генетичного матеріалу і донорських яйцеклітин, ми творимо наші маленькі дива.

Мій зір почав повертатись. - Єдине, що ми не можемо створити - це життя, чи як ви там це називаєте. Ми продукуємо оболонку. Ось через це наші світи вже давно відмовились від цієї технології. Ніхто вже не сподівався на те, що знайдеться який спосіб подолання воріт.

- Те, до чого ми дійшли, дозволило нам бути свідками багатьох дивовижних речей. Завдяки цьому, ми виявили, що можемо взаємодіяти між тими світами. Кожен раз, коли ми проводили спроби запліднення яйцеклітини, щоб отримати клони, в нашому світі нічого не вдавалось. Але коли ми це зробили за межами нашого світу, дозволяючи плоду рости, сталось чудо - і її рука знову стиснула мою цицьку.

- Незважаючи на цей прорив, в нас не було багато успіхів. Ворота не так часто відкриваються - її рука ковзнула вниз мого живота. - Іноді запліднення не відбувається - її рука була в моїй піхві. - Іноді вони не переходять через ворота живими - її пальці повільно пересувались по губам піхви. - Іноді коктейль з ліків змінює мозок - її пальці увійшли в всередину мене.

- Що?! - скрикнув я, наполовину в жаху, наполовину в екстазі.

- Саме так. Але щодо тебе, ти в повному порядку. Минуло кілька хвилин. Введений в тебе «коктейль» поступово виїдає невеликі порції твого мозку і замінює їх на клітини мого власного винаходу. Ми не можемо виростити розум, але я можу змінити його і досить добре - її пальці рухались в мені з постійному темпі.

- Ти будеш пам'ятати речі, які ніколи не робив. Ти будеш виконувати все те, що від тебе вимагатимуть - вона знайшла мій клітор.

- Уххх! Ахххх! Ооооо! Не зупиняйся! Швидше!

- Тепер ти одна з нас. Одна… з… нас… - вона рухала рукою все швидше і швидше, аж врешті довела мене до оргазму.

- Тааааааааккк!!! Це… те, що я відчувала… було… так добре! - голосно кричала я, все ще сидячи на кріслі з широко розведеними ногами.

- Я рада, що тобі сподобалось, молодша сестричко - проворкувала вона, допомагаючи мені піднятись.

Я була її дочкою, народженої з її яєчка. Але одночасно, я була її сестрою-близнючкою. Відтепер я жінка і з таким тілом як в мене, я зможу отримати все, що забажаю. Я спробувала трішки відпочити.

Прокинувшись і розглядаючи стіни моєї спальні, я старалась усвідомити, що я тут роблю, що від мене хочуть і що я повинна робити. Я сподіваюсь, що мені все пояснять…

Чиїсь каблуки цокають по підлозі…
 

Немає коментарів:

Дописати коментар