Джині

Джині 

Автор: Lobo De la Sombra 

Переклад: Pooh68 

оригінал тут 

У великій кімнаті відбувалась нарада. Навколишній морок освітлювали лише смолоскипи. Вони стояли на стовпах, даючи невелике коло світла навколо себе. На кордоні цього кола стояли сім стільців-тронів. Їх займали чотири чоловіки і три жінки. Всі вони мовчки розглядали дві фігури, які стояли в центрі. 

Однією з цих осіб, була смаглява красуня з довгим і темним волоссям. Її тіло було прикрите тунікою, яка не приховувала її сексуальні вигини тіла. Своїми великими, темними очима вона дивилась на осіб на тронах. 

Друга особа була високого зросту блондинка з фігурними стегнами і повними цицьками. Будучи голою, вона, здавалось, не усвідомлювала цього і стояла зі схрещеними руками під пишними грудьми, розглядаючи приміщення з явною недовірою. 

Минуло кілька хвилин, аж нарешті одинокий голос порушив тишу. 

- Чому ти привела цю жінку перед очі ради старійшин? 

Смаглява красуня відкрила було рот, щоб відповісти, але її випередила блондинка. 

- Тому, що я не жінка! - гнівно сказала вона. 

- Не жінка? Як на мене Ви жінка. Чому Ви стверджуєте зворотнє? 

- Запитайте її - відповіла вона, кивнувши головою в сторону супутниці. Всі очі повернулись в сторону смаглявки. А вона, з сльозами, впала на коліна. 

- Вибачте мені, старійшини. Це не було моє бажання. Мій пан наполіг на ньому. 

- А де Ваш пан? - пролунав другий голос. У відповідь вона вказала головою на сусідку. 

- Роберт Тодд - представилась гола жінка. - Усе своє життя я був чоловіком, поки вона не перетворила мене на це. 

- Ви не хотіли цих змін? 

- Ні! 

- Але пане - вигукнула смаглявка - я прочитала це бажання в Ваших думках і зробила їх реальністю. 

- Може і це було в моїх думках, але це були мої думки! Пустотливі фантазії! В голос нічого не було сказано. І ось тепер вона заявляє, що не може змінити мене назад. 

- Нажаль - почувся третій голос, - вона говорить правду. Як тільки бажання виконане, воно не може бути скасоване. 

- Але я нічого не бажав! - наполягала блондинка. - Я хочу бути тим, ким я був до того, як вона змінила мене. 

- Нам прикро - сказав перший голос. - Таке правило було запроваджено задовго до нас. 

- Смертний, наші правила дуже чіткі. Бажання потрібно вимовити вголос, перш ніж воно може бути виконане. Нажаль, ця джині ще молода і Ви в неї перший господар. У своєму завзятті виконувати всі Ваші бажання, вона не стала чекати, коли воно буде вимовлене вголос. Вона взяла Ваші думки за Ваше бажання. Це недопустимо, а тому вона буде покарана. 

- Але як щодо мене? Чи я повинен остатись в цьому тілі назавжди? 

- Це не так. Ви повернетесь в своє чоловіче тіло. Нажаль, певний час Ви повинні провести в цьому тілі До тих пір Ви будете нашим гостем. Слуга проведе Вас до нашого саду, де Ви залишитесь поки ми не покличемо Вас. 

Туманні фігури піднялись зі своїх тронів і вийшли з кімнати: чоловіки праворуч, жінки ліворуч, не звертаючи уваги на дві жіночі фігури посеред кола світла… 

В темноті кімнати було чути жіночі голоси. 

- Ви чули цього смертного? - запитав один голос. - Він не вважає жінок рівними собі. 

- Дійсно так - відповів другий голос. - І тим не менш, зміну було зроблено без голосного бажання. Він має право злитись. 

- Злитись, так - пролунав перший голос. - Я можу погодитись з цим. Але я можу прийняти це явне презирство до жінок з його сторони. За це він заслуговує покарання. 

- І він буде покараний - вимовив третій голос. - Буде покараний усвідомленням, що значить бути жінкою. 

М'який сміх відбився луною від стін… 

Роберт Тодд тихенько закляв. «Мене перетворили на жінку. Чи я повинен вважати себе жінкою? Боюсь, що на деякий час це тіло буде моїм. Не важливо, як це сталось. Найгірше, що я не відчуваю дискомфорту в цьому тілі, тілі красивої голої жінки. Я буду радий, коли все повернеться назад» - подумала вона, нахиляючись щоб понюхати яскраві квіти на кущі. «Цікаво, як довго все це займе?» 

Похитавши головою, вона відвернулась і завмерла, коли відчула, як щось торкається її зап'ястя. Подивившись вниз, вона була вражена, побачивши, як лоза обгортається навколо її лівої руки. Друга лоза повторила такі ж дії на правій руці. Опісля, лози втягнулись і розвівши її руки в сторони, підтягнули тіло до пахучого куща. Далі, вона відчула, як інші лози обгортаються навколо щиколоток і розтягують ноги в сторони. Тепер вона виглядала як морська зірка. 

«Це безумство» - подумала вона, спостерігаючи, як перед її лицем зацвітає квітка. «Мені потрібна допомога». Вона відкрила рот, щоб закричати, але перш ніж якийсь звук вийшов з роту, квітка рвонула вперед, заповнюючи рот і тамуючи крик. 

Вона відчайдушно намагалась виштовхнути цю річ з свого рота, але нічого не могла зробити. Потім, вона спробувала перекусити квітку, але і це не дало ніяких результатів. Вона відчула, як зуби склеїлись від соку прокушеної квітки. 

- Як чудово! - глянувши через пелюстки квітки, вона побачила трьох жінок, які спостерігали за її спробами звільнитись. Всі вони були пишні і красиві, одночасно відчувалось, що вони живуть дуже довго і навіть їх молоді тіла не могли приховати багатовікову мудрість, яка випромінювалась від них. 

- Я бачу, ти зустрілась з нашою трояндою задоволення - сказала, посміхаючись, жінка в центрі. - Це, мабуть, найстаріша з усіх рослин в нашому саду. Заприміть, що ми стоїмо далеко від неї. Вона підкоряється нашим наказам. Вона навіть може звільнити тебе, якщо ми забажаємо. І можливо, ми це забажаємо, але не зараз. Навіть наша магія не захищає нас від її залицянь. 

«Залицянь» - подумав Роберт і відчув дивний аромат, який йшов від пелюсток на обличчі. Як тільки вона вдихнула його, то відчула вибух задоволення, який пройшов через все її тіло. Вже через декілька секунд вона відчула, як волога стікає внутрішньою стороною її стегон. Тихий стогін застряг в її роті. 

Раптом вона відчула, як щось рухається вверх між розведеними стегнами. Не в силах чинити опір, вона могла тільки голосно застогнати, як тільки почула, як щось велике, поштовхами, увійшло в середину її тіла, даючи відчуття дивного наповнення. Їй здавалось, що від цього вона лусне. Повільно, зловмисник почав рухатись вгору і вниз, підтримуючи повільний ритм. 

Роберт ніколи не відчував те, що зараз отримувало її тіло. Про таке він навіть не міг мріяти. Будучи безпорадним, без можливості рухатись чи говорити, наповненим чимось в середині, що зводило з розуму, вона відчувала, як повільно наростає збудження, незабаром сягнувши небувалого рівня. Залишивши спроби опору, вона віддалась цьому відчуттю, все ще відчуваючи дивний аромат навколо себе. Ще трішки і вона кінчить, але очікуваний оргазм залишався поза досяжністю. 

Невідомо як довго вона стояла там, будучи безборонним в'язнем чарівної троянди задоволення. Вона жадібно ковтала рідину, яка витікала з квітки в роті. Все її тіло було наче порожнім. Вона невиразно відчувала то щось, що було в ній і тримало жінку на краю прірви оргазму, не даючи змоги перетнути цей кордон. 

Раптом всі обмеження пропали. Звільнений Роберт впав на землю з криком і швидко опустив руки між ноги, прагнучи довести себе до оргазму власноруч. Тільки це бажання займало її мозок… і раптом рука доторкнулись до її лоба. 

- Де я? 

Відкривши очі, Роберт почав розглядатись навколо. Вона лежала на підлозі в кімнаті, де було засідання старійшин. Дике бажання задовільнити себе, зникло. Повільно вона піднялась на слабкі ноги. 

- Як Ви себе почуваєте? 

- А як я можу себе почувати, вважаючи через, що я тільки-но перейшла? 

- Приносимо наші вибачення. Три сестри вирішили покарати Вас за презирство, яке Ви відчували до жінок. 

- Презирство? Я нічого не маю проти жінок. Я просто не розмовляла з ними! 

- Ваші відчуття до поточної ситуації, а також до жінок, нам відомі. 

- То що відбувається зараз? 

- Минуло достатньо часу. Тепер ми можемо повернути Ваш до старого тіла. 

- Еее, почекайте - швидко відповів Роберт. - Тепер Ви можете змінити мене назад, а чи я можу змінитись будь-коли? Існує якийсь термін? 

- Відтепер і до кінця Ваших днів - почув він - Ви можете повернутись до свого тіла. 

- В такому разі, чи було б нормально, якби я пробула в цьому тілі певний час? - спогади «тортур» троянди задоволення промайнули в голові Роберта. Від них вона здригнувся. - Я хочу відчути, як це бути жінкою, я мушу відчути все до самого кінця. Я думаю, що повернусь до свого тіла, коли я буду готова. 

- Так тому і бути. З цього моменту Ви Роберта Тодд. Вся доступна інформацію щодо Вас буде свідчити, що Ви Роберта Тодд. Коли Ви вирішите повернутись в свої чоловіче тіло, все повернеться до того як було раніше. Це Вам підходить? 

- Так, дякую - вона побачила, як з тіні з'явився чоловік в супроводі джині, з якою вони прибули сюди. Чоловік виглядав на сильного і був навіть красивим. Від нього теж віяло відчуття древності, як від тих трьох жінок. 

- Ви знаєте її ім'я? - запитав чоловік, вказуючи на джині. 

- Вона ніколи не назвала його. Я завжди називав її Джині. 

- Її звати Джасмін. Як покарання за свої дії, вона буде служити Вам протягом п'ятсот років - чоловік раптом усміхнувся. - Або поки Ви не помрете, що настане раніше. Вона також буде тим, хто поверне Ваше тіло, коли Ви захочете зробити це. 

Джасмін встала перед Робертою і опустилась на коліна. 

- Як я можу Вам служити, пане? Я маю на увазі, пані? 

Роберта посміхнулась, почувши це. 

- Спочатку не помішав би якийсь одяг. - сказала вона. Перш ніж вона закінчила говорити, на Роберті з'явилось модне плаття. Комфортний бюстгальтер підтримував її цицьки, а попку обійняли м'які на дотик атласні трусики. Босоніжки на 12 сантиметрових тонких каблуках завершили її вбрання. 

- Тепер, коли Ви виглядаєте пристойно - почула вона - є ще щось, що Ви повинні побачити. 

Роберта глянула вгору, щоб побачити чоловіка, який спостерігав за нею. 

- ОК! - відповіла вона. - Але спочатку скажіть, як до Вас звертатись? 

- Боюсь - відповів він посміхаючись, - що Ви не змогли б вимовити моє справжнє ім'я. А тому можете називати мене Алі. 

Роберта кивнула і вийшла за Алі з кімнати в сад. Вона здригнулась від спогаду її досвіду перебування в цьому саді. Алі посміхнувся, помітивши це, а потів поманив її дорогою вниз. 

Як раніше, троянда була осторонь від інших рослин. Але тепер вона побачили три фігури, які звивались в її обіймах. Роберта впізнали в них трьох жінок, які знущались над нею, коли вона сама була на їх місці. Їх стогони звучали в повітрі, коли стебла повільно рухались між їх ногами. 

Коли Роберта розглядала безпомічних жінок, то відчула, як до неї підійшов Алі. 

- Гідне покарання, Вам не здається? 

- Як довго вони будуть в цьому «полоні»? - запитала Роберта, будучи не в змозі відірвати очей від еротичного показу перед нею. 

- Ох. Я думаю століття, або може довше. 

Роберта уявила, як це бути на межі оргазму і не отримати його так довгий час. Вона здригнулась від цієї думки, одночасно відчуваючи, як стала мокрою між ногами від самої думки протаке нескінченне еротичне покарання. 

- Тепер Ви можете повернутись в свій світ - сказав Алі. - Але перш ніж Ви це зробите, пам'ятайте, ми існуємо, щоб служити. Протягом тисяч років ми служили людям і ми пишаємось цим. Будь-яка самоволя неприпустима. Саме тому, ми вибрали таке покарання для Джасмін. Але не зловживайте своєю владою. 

Роберта кивнула головою і повернулась до Джасмін. 

- Оскільки ти служиш мені, то повинна підкорятись мені, вірно? 

- Так, пані. Я підкоряюсь Вашим бажанням - кивнула вона у відповідь 

- У такому разі, ось моє перше бажання. Якщо я бажатиму чогось, що буде виходити за рамки дозволеного, ти вкажеш на мою помилку і не підкорятимешся бажанню - вона поглянула на Алі. - Таким чином, всі ми будемо захищені від спокус влади, так на всяк випадок. 

- Мудрий вибір - сказав Алі. - Але дозвольте мені запитати. Чому Ви вирішили залишитись в цьому тілі? Якщо йдеться про оргазм, то це вирішується дуже легко і тоді можна було б повернутись в чоловіче тіло. 

Роберта подивилась йому в очі. 

- Будучи чоловіком, я не був щасливим. Мені чогось не вистачало. Те, що Джасмін прочитала в моїй голові було думка про те, яке це життя в тілі жінки. Будучи чоловіком, я не міг в цьому переконатись. Я надіюсь, що розберусь з цією проблемою. 

- Як бажаєте - відповів Алі і перевів погляд на Джасмін. - Твоє служіння починається від тепер. 

Він ляснув в долоні і все навколо зникло… 

Роберта дивилась на стіни власної вітальні. Поряд з нею була Джасмін. 

- Яке Ваше перше бажання, пані? 

Роберта спохмурніла. 

- Беззаперечно, тобі потрібно освоїти сучасну мову - сказала вона, а потім посміхнулась. - Але це може почекати. 

Взявши Джасмін за руку, Роберта повела її в свою спальню. 

- Тепер, - сказала вона - як щодо жіночого оргазму?…