У рожевому

У рожевому 

Автор: Argus 
Переклад: Pooh68

оригінал тут

Тяжко дихаючи від втоми, Метт Ропер заніс останню коробку з речами в новий будинок і з полегшенням кинув його на килим. Він потер поперек і злегка потягнувся, Метт був вже занадто старий для такого роду робіт, але виглядав молодше, як на свої роки, а тому уперто відмовлявся користуватись транспортними компаніями. Його бородате обличчя засіяло в усмішці, коли оглянув все навколо, пишаючись своїм покупкою. Коробки сімейного майна, акуратно розташовані в кімнаті, були готові до розпакування. Його дружина Сара похитала головою в розпачі і пішла на кухню, щоб зробити для всіх прохолодний напій. Вона любила Метта, крім тих днів, коли він робив з себе культуриста та брав на себе багато роботи, травмуючи себе. 

«Тато, це вже остання. Хороша робота, але будьте обережні, пам'ятайте про Ваше серце» — сказав Денні, син Метта. Хлопець тримав за руку Фібі, скромну брюнетку, його подругу і оглядав кімнату. «І тепер ми повинні все це розпакувати» — сказав далі Метт, падаючи на диван із зітханням. «Звичайно, після того як ми зробимо перерву». 

Навряд чи варто було витрачати такі зусилля, щоб переїхати кілька кварталів, але коли Метт побачив, що старий триповерховий будинок з величезним садом був виставлений на продаж за дуже низьку ціну, він відразу ж купив його. Денні і Фібі планували одружитися і не могли дозволити собі власне помешкання, так що для їх сім'ї великий, просторий будинок був ідеальним придбанням. Крім того, він любив садівництво та сподівався «розібратись» з травою перед будинком. 

Агент з нерухомості намагався сказати йому, що будинок був дивним…, але він сміявся з таких забобонів і нісенітниць. Люди, які були настільки дурні щоб відмовитися від повністю мебльованого будинку через кілька дурних чуток, були наївні, недалекі і це була їх втрата. Він посміхнувся, коли Сара повернулася з склянками лимонаду. Схопивши жінку за талію, він притягнув її до себе і поцілував каштанове волосся. Вона засміялась, вдарила його руку і похитала головою, але сказала з теплотою в голосі: «Метт! Припини зараз же! Чи ти коли-небудь виростеш?» 

«Я сподіваюся, що ні! Ну кохана, ми зробимо коротку перерву, а потім Денні допоможе нам розпакувати коробки». 

Дивлячись на цю ідилічну картину Фібі стиснула руку свого хлопця і прошепотіла до вуха: «Ви допомагайте батьку, а мені потрібно сходити в туалет». Я швиденько повернуся». Фібі вийшла з вітальні і повільно попрямувала по сходах на поверх. 

Вона була соромливою, трішки нервовою дівчиною з довгим темним волоссям, яке падаючи на обличчя, приховувало чутливі карі очі. Як правило, вона стояла трохи позаду Денні, тримаючи його за руку. Дівчина почувалась дивно і незвично в цій родині. Коли вона дивилася на Метта, вона не могла не помітити його сильне тіло, широку грудну клітку і міцну статуру. Іноді їй було шкода, що Денні не був схожий на свого батька. Вона потребувала сильної людини, щоб захистити її. Людини такої як Метт. Вона відчувала як ставала мокрою між ногами та починала швидше дихати, думаючи про батька Денні. «Припини це!» — сказала вона собі подумки, думай про Денні, про цього теплого і коханого хлопця. Денні був такий добрий до неї, він був забавний, і незважаючи на його незграбність, вона любила його. 

Піднявшись на поверх Фібі підійшла до туалету… але зупинилась. Вона могла б присягнути, що почула шум… Голос. Волосся на потилиці поворухнулось зі страху, вона повільно повернулась… Перед нею були сходи на горище. 

«Агов… Хто там ?» — тихенько прошепотіла вона, відкривши люк. Фібі закашляла від пилюки. Сонячне світло проникало через дахівки, які зійшли зі своїх місць. На горищі було повно старих меблів та інших речей, а ще було багато павутиння. Виглядало на те, що попередні власники сюди не заглядали. А можливо, тут не було нікого і до них. Вона знайшла вимикач і ввімкнула його. Фібі пройшла в центр і озирнулась. Тут нікого не було. 

«Агов» — видихнула вона, оглядаючись та пробуючи побачити власника голосу. 

Тихий голос доходив з старого манекена кравчині. Підійшовши до нього вона повільно зняла плівку з манекена і її очі зробились округлими. На манекені була рожева сукня. Вражало те, що вона так добре збереглась, виглядала як нова… і ні одної плямки або бруду. 

Матеріал, здавалось мерехтів. «Ні, це мабуть так світло відбивається», подумала вона… Стиль сукні теж важко було зрозуміти, здавалося, що він мав нескінченну кількість складок. Вона виглядала на довге плаття або коротку сукню. 

Фібі зауважила, що почала важко дихати. Повітря ніби пульсувало, а вона не могла відвести очей від сукні. 

Дівчина легенько доторкнулась до сукні і ахнула. Здавалось, що статичні іскри проскочили між кінчиками її пальців та матеріалом. Від отриманого відчуття вона закусила губи і застогнала від вогню, яке охопило все її тіло. Продовжуючи стогнати, Фібі зняла сукню з манекену і притулила її до себе. Матеріал давав прохолоду і насолоду в тих місцях де торкався тіла. «Оооооо так», — простогнала вона, відчуваючи, що втрачає контроль над собою. Вона бажала здерти з себе весь свій одяг та зануритись в складки сукні… Потім торкатись і пестити себе, даючи собі неземне задоволення. Зі стогоном вона почала розстібати блузку. 

«Фібі, ти в порядку ?» Це було схоже на відро холодної води вилите на голову. Фібі скрикнула і повернулась до реальності, все ще тримаючи плаття в своїх руках. Вона винувато повернула голову, щоб побачити Метта, голова якого стирчала в люці, пробуючи щось побачити в тьмяному світлі. «Я побачив відкритий люк». 

Зазвичай, вона б почервоніла і почала б заїкатись, пробуючи придумати відповідь, але з сукнею в руках вона раптом почала відчувати себе по іншому. Це було так, ніби інша людина підказувала їй, що вона повинна робити і говорити. Вона відкинула назад своє довге волосся, щоб показати обличчя і подивилась сміливіше на Метта. Все ще стискаючи плаття, вона з посмішкою підійшла до люку. 

«Я подумала, що огляну горище і знайшла це плаття. Воно таке красиве, ти не заперечуватимеш, якщо я його затримаю. Прошу, прошу, прошу… Згода?» — вона притиснула сукню до себе і відчула вибухи збудження в собі. Спокусливо дивлячись в очі Метта Фібі посміхалась. 

«Нууу, вона виглядає… гарною. Залиште її для себе». Посміхаючись, Фібі спустилась з горища і раптом спіткнулась, падаючи на Метта. Плаття опинилось між ними. Відчуття сексуального задоволення і пульсація, здавалося, вибухнула в голові, відчуваючи тілом як Метт напружився і задихаючись почав тертись об неї. Він не зробив жодного руху, щоб відсторонити її, а тим часом рука дівчини оперлась на його штанях, несильно торкалась члена. «О, вибач. Я незграба…» — важко дихаючи, сказала вона. А потім повністю ігноруючи його, як би нічого не сталось, Фібі пішла до себе в кімнату, відчуваючи його голодні очі в себе на спині. Кинувши сукню на ліжко, вона затремтіла від втрати контакту з матеріалом. «Як таке могло статись?» — кусаючи губи винувато видихнула вона і почервоніла. «Я краще повернутися до Денні! Я надіюсь, що нічого страшного не зробила!» На превелику радість Фібі, Метт не згадував про випадок на горищі і взагалі поводився як завжди під час вечері. Тим не менш, їй здалося, що він говорив з нею більше ніж зазвичай, а іноді дівчина зауважувала дивний вираз в його очах. Але вона вирішила це проігнорувати. 

Після вечері сім'я дивилася телевізор, а потім Денні, зауваживши, що вже пізно, почав збиратись спати. Поцілувавши кохану на сходах він усміхаючись сказав: «Мені шкода, але мама є старосвітська. Вона каже, що поки ми не одружені, ми повинні мати окремі кімнати. Люба, побачимося вранці, спи спокійно». 

Фібі хотіла заперечити, вона відчувала, що станеться щось погане, якщо вона залишилася сама. Провівши поглядом Денні, дівчина повернулася і пішла в свою кімнату. Закривши двері вона ввімкнула світло… і побачила сукню, яка лежала на ліжку… 

Пробудившись серед ночі, Метт застогнав і спробувала чимось закрити вуха. Поряд з ним хропіла Сара. Вона знову прийняла своє снодійне, і як завжди хропіла так голосно, що розбудила би навіть мертвих. Попередній досвід навчив його, що будь які спроби її розбудити були марні. Це добивало його… сьогодні ввечері він дійсно відчував себе збудженим. Метт не знав чи був це вплив переїзду чи чогось іншого, але він потребував допомоги. 

Він почував себе неспокійно з тих пір як Фібі впала на нього. Вона свідомо доторкнутися до його члена? А може це випадок? Вона збуджувала його, він не відчував себе так протягом багатьох років. Щоб бути чесним, він полюбив дівчину, але Фібі була дівчиною його сина. Інфантильність їй була до лиця. Але тепер… він не міг перестати думати про неї. І що це за сукня, яку вона знайшла. Коли він доторкнувся до матеріалу то тіло отримало задоволення і воно не пройшло до сих пір. 

Думка про Фібі збуджувала його. Він уявляв як вона буде виглядати в цій сукні на голому тілі, спокуслива, на ліжку, як вона поманила його пальцями і спокусливо потерла свої трусики. 

«Однозначно мені потрібна склянка холодної води або щось сильніше!» 

Вислизнувши з ліжка, одягнений тільки в труси, він пішов шукати кухню. По дорозі, з кімнати сина, він чув більш м'яке хропіння. Денні теж брав снодійне. Ідучи повільно, він зупинився поруч з кімнатою Фібі. Раптом він відчув пульсуючу спокусу, яка ніби виходить з її кімнати. Чіткий виклик в голові, якому він повинен був підкоритись. 

Він тихенько приклав вухо до дерев'яних дверей, прислухався і почув гарячі стогони жінки, яка сама себе задовольняла. «Мммммм, Оооо таааак». Він відчув, як на ці стогони відреагував його пеніс. Неймовірно, в кімнаті стогнала Фібі і стогнала вона, як повія. 

Його рука була на дверях, піт капав з чола. Він повільно відкрив двері. Всі думки про сина і дружину моментально вилетіли з голови, як тільки він увійшов до кімнати дівчини. Вона побачила його і посміхнулась хтиво, тримаючи одну руку в своїх трусиках, а іншу на грудях, граючи сама зі собою. «Ммммм, чому ви так довго не приходили?» 

Метт здригнувся від вигляду істоти в рожевій сукні, яка лежала на ліжку. Це буле не Фібі. Скромна, чуйна дівчина, яку він знав, була замінена на хтиву жінку. Перед ним були знайомі великі карі очі, але тепер в них було видно сексуальний голод і спокусу. Тепер її пухкі губи були покриті блискучою рожевою помадою, а волосся опадало блискучими хвилями навколо обличчя, короткі нігті виросли і виглядали на доглянуті, а своїм виглядом нагадували кігті. 

Але найбільше змінилось її тіло… Її маленькі груди тепер були подібні до двох величезних глобусів, які розтягнули шкіру грудей. Рожеве плаття обтягувало її змінене тіло, декольте показувало її масивні нові груди і жіночу фігуру. Її ноги закінчувались сексуальними 5 дюймовими шпильками, а плаття було підтягнуте вгору так, щоб показати спокусливу білизну. Фібі виглядала як сексуальний привид, який з'явився в реальному житті. 

«Я знала, що ти прийдеш» — промуркотала Фібі, звиваючись спокусливо на ліжку. «Я завжди тебе хотіла, Метте. Ти такий сильний чоловік, а не як цей слабак Денні. Я хочу відчувати дотики справжнього чоловіка, я хочу щоб ти зробив мене жінкою… Я хочу щоб ти їбав мене і змусив кричати. Денні та Сара ніколи не дізнаються, вони міцно сплять. Іди сюди і візьми мене, Я твоя…» 

Метт ніколи не зраджував своїй дружині, перебуваючи в шлюбі понад двадцять років. Він би навіть не подивився на іншу жінку, але зараз споглядаючи на Фібі, чоловік відчув як його сила волі слабшає. Він зачинив за собою двері і зняв труси, щоб звільнити свій шалено збуджений пеніс. Фібі посміхалась від задоволення, широко розсунула ноги і спокусливо зітхнула, коли геть мокрі стрінги втягнулись до ідеально виголених і розкритих губ… 

Коли вона натягнула сукню вона стала почувати себе дуже добре. Сукня обнімала і пестила її тіло. Вона застогнала, її груди почали збільшуватись так, щоб заповнити пустоти верхньої частини сукні. Вона відчула, що її нерішучість зникає заміняючись на відчуття сексуально-агресивного хижака… Їй потрібен був Метт і вона збиралася взяти його. «Візьміть мене!» — скомандувала вона, Метт зі стогоном підкорився їй і ввів свого «друга»між її ніг. 

«Ооооо так, сильніше!» — верещала вона, коли Метт ввів свого великого пульсуючого члена майже в два рази довшого від сина. Фібі ніколи не відчувала таке задоволення, плаття на її тілі підсилювало кожен сексуальний імпульс. Лежачи на Фібі Метт застогнав, коли відчув сукню між ними. Матеріал ковзав, торкаючись його голого тіла, зводив розум з похоті. Метт стогнав трахкаючи Фібі, а вона кричала як повія. «О, Метт! Так! Сильніше, сильніше!» Це був самий дивний секс який він коли-небудь мав. Метт і Фібі кінчили в унісон, він відчув як кицька стиснулась навколо його пеніса і застогнав від задоволення. «Ммммм, ооо так. Ще… Я потребую більше!» Вона заставила його знову рухатись і незабаром вони знову трахкались. На цей раз він взяв її ззаду, тримаючи руками великі груди і зтискав соски. 

«Тааааааааааак! Я хочу, щоб ви їбали мене всю ніч… Не зупиняйся!» Він і не збирався сперечатися з нею… 

Ранок Метт зустрів під холодним душем. Він здригнувся і спробував забути минулу ніч. Він був як тварина, він втратив рахунок того, скільки разів він кінчав в розпусне тіло Фібі і це було дуууже добре. Він вийшов з кімнати як раз вчасно, залишаючи за собою збуджену і хтиву Фібі, яка тяжко дихала, лежачи спітнілою та липкою на своєму ліжку. Нарешті він взяв повернув контроль над тілом настільки, що він зміг вирватися на свободу і тепер, коли він стояв під душем, він відчував сором і провину. Що він зробив? Він трахкав дівчину його сина і не один раз… Гірше… це йому так сподобалося, що він міг думати тільки про те, як зробити це знову. 

У той же час, у своїй кімнаті, Фібі прокинулася і заклякла після того, після того як повернулись гарячі і брудні спогади. Сукня лежала поруч з ліжком, а її тіло боліло. Сидячи з провиною на лиці вона плакала. Що вона зробила? Ця сукня… це вона змінила її, змусила робити всі ці огидні речі. Але чи огидні? Вона почала боятись її, але коли подивитись на це все з іншого боку вона почала знову відчувати спокусу надіти її. Ніч, яка минула була дивовижною і винною вона відчувала себе тільки на ранок. Фібі все ще кохала кожну хвилину, коли Метт довів її до таких вершин задоволення, які Денні ніколи не міг досягнути. «Що я зробила? Денні… Мені так шкода!» 

Денні сидів за сніданком, хрумтячи кукурудзяними пластівцями і дивився то на свою дівчину, то на батька. Кожен з них виглядав як завжди, але вони старались уникати поглядів один одного і обидва з'явилися на сніданок втомленими і спустошеними. На мить страшна думка закралась йому в голову, але він одразу ж її відкинув. «Ні, ні в якому разі, це було неможливо». Він знизав плечима. Його мама також мала такий же здивований погляд. 

Цілий день була витрачено на розпакування коробок, розміщення їх вмісту по кімнатах. Денні здавалось, що Фібі хотіла з ним переговорити. Можливо вона скучала за родиною бо їй важко було ввійти в його сім'ю. Він хотів сказати їй, що все буде добре, що з понеділка все повернеться в нормальне русло. Вони з'їли вечерю, подивився телевізор, а потім прийшов час спати. Виглядало, що Фібі і тато неймовірно втомились і засипали перед телевізором. 

Денні поцілував Фібі на добраніч, замітивши переляканий погляд у її очах. Він залишив її і пішов у свою кімнату. Розтягнувшись в ліжку, закривши очі, поринув в міцний сон… 

Фібі лежала в ліжку, борючись зі страшною спокусою. Минула година як вона в ліжку і все, про що могла зараз думати — це про сукню. Сукня була під ліжком, кликала її… благала взяти в руки і надіти на себе. Спогади про задоволення від минулої ночі нахлинули знову. Це все повернеться, а для цього достатньо було надіти сукню і Метт знову буде її трахкати. Вона не могла більше опиратися, сукня остаточно заволоділа нею. 

«Ні… я не буду цього робити» — запиралась вона. Раптом відкрились двері і в її кімнату увійшов Метт. Вона подивилася на нього і заперечливо похитала головою. 

«Ні! Вийдіть звідси, що ви робите!» 

«Я… Я не можу цього винести. Ти мені потрібна, Фібі. Будь ласка… надіньте сукню і візьми мене!» Фібі проковтнула слину і прикрила себе покривалом. 

«Ні! Те що ми зробили було неправильно… Я не хочу знову бачити цю жахливу річ, вона змусила мене стати брудною! " 

«Ти знаєш, що це не так» — простогнав Метт. «Ти знаєш, що хочеш надіти її і змусити мене повторити вчорашнє. Я не зможуть противитись тобі… Я хочу, щоб ти зробила це для мене». 

«Пане Ропер, ні…» застогнала Фібі. «Це не так… Ця сукня вас теж змінила, вона розбещує. Я не хочу бути поганою людиною». 

«Так… так ти це зробила Фібі. Ти мені потрібна такою поганою. Я думав, що я зможу пручатися, але я повинен тобою володіти. Тобі потрібна ця сукня, мені потрібно, щоб ти носила її для мене. Надінь її… Фібі застогнала і засунула руку під ліжко. Вона не могла більше пручалася, вона знову хотіла стати поганою дівчинкою. Коли рука торкнулася матеріалу плаття, вона затремтіла і її очі затуманіли. Через кілька секунд вона моргнула і тепер її вираз лиця був гарячий і розпусний. 

«Ви неслухняний хлопчик… Вам цього не достатньо, чи так? Дозвольте мені просто надіти щось більш зручніше і тоді ми разом дістанемо задоволення… ммммммммм, Оооо так! " 

Денні прокинувся. Щось було не так. Зазвичай він міцно спав, але несвідоме занепокоєння з приводу його дівчини, засіли в його розум не даючи спати. Вислизнувши з кімнати, він тихо підійшов до дверей кімнати Фібі, щоб перевірити чи все в порядку. Не доходячи до дверей, він почув стогони. Холодний жах затиснув його серце. Він легенько відхилив двері, щоб побачити, що там діється. 

Пара, напевно не помітила якби він навіть повністю відкрив двері, так вони були поглинуті один одним. Денні відчув, що сходить з розуму, коли побачив свого батька, який був глибоко занурений між ніг Фібі, а вона стогнала, як повія і дозволяли йому себе трахкати. «Нііііі!» — викрикнув він, зрозумівши, що його найгірший жах став реальністю. 

Як Фібі могла так змінитись? Що з нею сталося? На ліжку була зовсім інша особа, не його кохана. Її груди… вони були набагато більші, ніж зазвичай, все тіло змінилися, перетворюючи її в розпусну повію. Яскраво-рожева сукня міцно обіймала її, вона стогнала, коли його батько трахкав і обмацував її. 

«Оооо так Метте, ви були праві… з надітою сукнею відчуваєш себе знаааааачно краще. Візьміть мене, я люблю це! Я хочу більше!» 

Денні перестав розуміти все те, що побачив. Кохана і батько зрадили його. Але незважаючи на все це, він виявив, що йому подобалось дивитись на Фібі одіту в рожеву сукню. Вона виглядала так спокусливо і одночасно так безглуздо. Чому вона ніколи не робила цього з ним? Її тіло виглядало несамовито, її цицьки збільшились, лице змінилось. Як таке могло трапитись? На його подив те що він відчував був не гнів… але ревнощі. 

«Що, чорт візьми, зі мною не так?» — прошепотів він, відчувши як його руки ковзають в штани. Він почав погладжувати свій член, одночасно дивлячись як його тато трахкав його кохану. «Він повинен відчувати себе так добре трахкаючи її» — розмірковував Денні, «Я ніколи не бачив щоб Фібі так реагувала. Вона любить кожен момент і діє як справжня курва». 

Він застогнав, коли кінчив в штанах… Хлопець почував себе хворим і брудним, але він не міг викинути з голови картину розпусної Фібі, яка важко дихала і звивалась від задоволення. Повернувшись до себе Денні впав на ліжко. Що тепер? Він не міг повірити, що його близькі робили щось в таке, а потім він зрозумів… у всьому винувата була сукня, яку носила дівчина. Він відчув гнів який ріс в ньому. Ні! Це не була їх вина, винуватою була сукня! Це красиве сексуальне плаття. Він повинен був знищити його… так знищити! 

Прокинувшись після другої ночі еротичних пригод, Фібі застогнала і втомлено скрикнула від жаху, коли почула голос Денні. 

«Добрий ранок кохана!» Вона винувато сіла на ліжко, очікуючи знайти Метта як свідка своєї невірності, але в кімнаті його не було. Сукня лежала на спинці стільця. В даний час дівчина була вільна від її впливу, а тому відчула черговий сплеск відчуття провини та жаху, коли згадала все те що робила. Денні стояв поруч з нею тримаючи піднос з сніданком. 

«Я прокинувся раніше і подумав, що принесу тобі сніданок у ліжко. Кохана, вчора ви виглядали стомленою». Фібі подивилася на Денні і засумнівалась. Щось було не так. Він усміхався і виглядав на щасливого, але вона помітила, що його руки злегка тремтіли… і цей його погляд. 

«О! Спасибі любий» — пробурмотіла вона, коли Денні поставив тацю на її коліна. 

«Але ти дійсно так виглядала люба. Можливо ти не висипаєшся?» Те, як він це сказав, змусило її поглянути на нього. Це звучало майже саркастично, але його обличчя посміхалось і не заповідало небезпеки. 

Фібі почервоніла і похитала головою. «Та, я не можу виспатись після переїзду. I… я не голодна, коханий» — пробурмотіла вона, відчуваючи себе дивно між ногами. «Я мабуть спочатку я піду освіжитися в душ.» 

«Добре. Твій сніданок буде чекати на тебе» — посміхнувся він. 

Денні чекав, поки Фібі, похитуючись, вийшла з кімнати, після чого посмішка зникла з обличчя. Він повернувся до сукні і витягнув з кишені сірники. «Тепер я знищу цю прокляту річ…» 

Наблизившись до сукні, він запалив сірник, але завагався. Нічна картина, в якій Фібі звивається від задоволення на ліжку, знову повернулась до його свідомості. Годинами він хотів знати, що відчуває жінка під час такого акту. Схоже Фібі діставала задоволення. Коли він був молодшим, він мріяв що кохається з проститутками з бару або нічного клубу. В таких маревах він трахкав сексуальну молоду блондинку. Дивно, що про це він згадав саме зараз. Сірник впав і загаснув, а він відчув дивну пульсація в повітрі. Денні доторкнувся до сукні і застогнав від поколювання у всьому тілі. Взявши сукню в руки, він притиснув її до себе. Сукня пахла сексом і хіттю. Він глибоко вдихав її запах поступово збуджуючись. 

«Ооо це так добре! Цікаво, що буде коли я її одіну? Дівчата мабуть відчувають себе так сексуально, щось на зразок цього… Мммм, вона як жива». 

У той час Фібі, розуміючи, що забула рушник, повернулась в спальню. Вона дійсно не хотіла бачити Денні знову, але у неї не було вибору. Вона коливалася лише мить, а потім відкривши двері, заклякла від жаху, коли побачила як її хлопець натягнувши на себе сукню звиваючись затягує тугу «блискавку». 

«Ні Денні… зніміть її! О НІ!» 

Як тільки замок «блискавки» дійшов до кінця, Денні застогнав і Фібі з жахом почала спостерігати перетворення її нареченого. Сукня почала стискати все його тіло. Воно поступово ставало тоненьким. Цицьки почали рости і заповнити чашки плаття, волосся видовжувалось і змінило колір на світло-золотисте. Денні перетворився на блондинку. Яскраво-рожева помада прикрасила його розпухлі губи, блакитні очі з довгими віями тремтіли від задоволення. Він зітхнув по дівочому. 

«Ооо так» — простогнав Денні, після того як пеніс ввійшов в його тіло. Він стояв на сексуальних рожевих 5 дюймових шпильках з невеликими бантиками з заді. Тонкими, доглянутими пальцями він, сміючись, торкався свого обличчя, відчуваючи м'яку шкіру. Денні став повністю жінкою. «Ммммм! Я відчуваю себе так добре!» Природним жіночим жестом він відкинув довге, світле волосся і ще раз пробіг руками по своєму тілу. 

«Ні Денні, зніміть її…» — просила Фібі зі сльозами, відчуваючи суміш жаху і ревнощів. Це було її плаття і воно було їй потрібно! Її ні в чому не винний коханий попав під владу сукні. 

Щулячи свої сексуальні очі, блондинка за-хихотіла і торкаючись грудей запитала — «Але чому я повинен це зробити, Фібі? Я збирався знищити це плаття… але тепер я розумію. Я відчуваю себе так добре. Я люблю це! Я ніколи не знав, що бути дівчиною це так дивовижно! Я хочу випробувати все!» 

«Ні ти не розумієш, вона — це зло… Сукня буде змушувати тебе робити злі речі. Денні зніми її, прошу, поки вона не зневолила тебе остаточно!» 

«Зараз я Даніеля, а ти просто заздриш. Ти хочеш сама володіти нею. Ти спокусила мого батька, я знаю. Але тепер — сукня моя!» Сміючись Даніеля відштовхнула Фібі і збігла вниз по сходах. «Побачимось пізніше… Я мушу все випробувати!» 

«Ніііііі! Повернись» — плакала Фібі на колінах . 

Даніеля сміючись побігла до машини Денні. Сівши в неї вона завела двигун і поїхала геть. Дівчина відчувала себе так дивно, так жарко і так сексуально. Її рожеве плаття змушувало почувати себе богинею. Сукня постійно поколювала все тіло і складалось враження, що цей кусок матерії живе власним життям. А це був тільки початок. 

Коли Даніеля від'їхала в автомобілі, Фібі повернулась в будинок. «Фібі? Що трапилося?» — видихнув Метт, коли побачив заплакану дівчину у вітальні. 

«Це Денні. Він взяв сукню і пішов! Він надів її і він змінився… так само, як я!» 

«Денні! Ні, не Денні!» — застогнав Метт. «Ми повинні знайти його і зняти з нього цю сукню. Швидко». 

Вогні кружляли і музика бухкала в клубі, п'яні гості танцювали на вечірці. Сьогодні тут було багато гарячих дівчат, але всіх перевершила шльондра-блондинка в рожевому платті. Вона крутилась своїм гарячим тілом на паркеті в оточенні самців, натикаючись і торкаючись зокрема до одного хлопця, дівчина якого тільки-но вибігла, побачивши його з білою сучкою. 

Його звали Дарен і якраз зараз в нього задзвонив телефон. Це була його дівчина, яка беззаперечно вимагала слідувати за нею. З хихиканням, Даніеля кинув його в свій келих… потім, перш ніж він міг заперечити, вона притягнула його до себе і поцілувала з язиком. Враховуючи, що вона ніколи не цілувала хлопців, дівчина відчула сильне задоволення, тримаючи свій крихітний рожевий язичок в роті хлопця. Вона відчула, що опір Дарена розтанув. Її сукня вплинула на нього. Він, втративши над собою контроль, схопив її за дупу і почав її тискати. 

Розпихаючи натовп руками, вони хитаючись зайшли в жіночий туалет. Даніеля впхнула його в найближчу кабіну. Заблокувавши собою вихід, вона підтягнула сукню, показуючи свої довгі, сексуальні ноги і крихітні рожеві трусики. Дівчина почала терти свою кицьку через атласні трусики, відчуваючи як вони намокали. Дарен надів презерватив і з бурчанням пробував відтягнути її трусики в бік. Нарешті це йому вдалось і його член ввійшов у Даніелю. 

«Oooooo так» — скрикнула дівчина, коли відчула в собі член. Перший раз у своєму житті. Вона почувала себе чудово, ковзаючи на члені Дарена. Схопивши руками її дупу він почав піднімати і опускати її, тоді як Даніеля, кінчиком нігтів, терла і збавлялась своїм клітором. «Ооооо так хлопчику, ооооо трахкай мене! Саме так!» 

Тримаючись стіни кабіни щоб не впасти, вона стогнала голосніше, коли її коханець пришвидшив рухи, а вона обвила його спину ногами в шпильках. Це був чудовий, захоплюючий секс. І він був таким брудним, а її жіноче тіло відчувало себе так добре трахкаючись саме так. Вона стогнала, Дарен почав хрюкати і задихатися. «Ооооо так дитинко!» Це було як ті брудні фантазії з молодості, тільки тепер вона була гарячою блондинкою яку трахкають. Так було набагато краще. 

Тим часом, рухаючись крізь натовп, Метт схопив бармена за лікоть і притягнув до себе. «Гей, приятелю. Я шукаю дівчину, вона моя… еее… дочка. Блондинка, сексуальна, ймовірно носить рожеву сукню. Ви її бачили?» 

Бармен знизав плечима. «Там є багато дівчат, які так виглядають. Але на танцзалі була гаряча блондинка, всі хотіли купувати для неї напої. Я думаю, вона попрямувала в туалет». 

Подякувавши бармену, Метт почав пробиватись крізь натовп. Він повинен був знайти Денні. Завдяки сукні він зрадив свого сина з його дівчиною. Тепер його власний син знаходився під владою сукні і потребував допомоги. Який він батько, якби не пробував щось зробити, щоб допомогти? Він знайшов машину Денні на бічній вулиці і здогадався, що Даніеля пішла в бар. Він був в усіх навколишніх барах і клубах, але не знайшов цю блондинку. На цей раз він був упевнений, що вона була тут. 

Ввійшовши до жіночого туалету він озирнувся, на щастя нікого не було всередині. З однієї з кабін було чути жіночий стогін. Потужнім ударом, Метт розбив замок дверей і відкрив їх і побачити чоловіка, який трахкав дівчину. 

«Це вже занадто!» — вигукнув Дарен, коли літній чоловік стягнув його з дівчини. Даніеля здивовано подивилась на свого батька. 

«О, це мій батько збоченець… той, хто трахкав мою дівчину. Приходить, щоб врятувати мене, чи не так? Але, можливо, я не хочу, щоб мене рятували? Може я буду кричати, якщо ти торкнешся до мене. Всі будуть вважати, що ти намагаєшся мене зґвалтувати. Тебе тут ніхто знає, а тим більше не знають, що ти мій тато». 

«Ти повинен зняти цю сукню, вона мутить твій розум…» — застогнав Метт. «Мені шкода того, що я зробив з Фібі, але все це трапилось через цю прокляту сукню. Тепер я розумію, що він робить з нами. Ми повинні знищити її, поки вона не перейняла владу над нашим життям.» 

«Я ніколи не зніму мою кохану сукню. Мені подобається бути дівчиною і ця сукня тепер моя! Ти і ця повія ніколи не будете її мати.» 

«Ми ще побачимо» — заревів Метт, намагаючись зірвати плаття зі сина. 

Вона почала кричати, бігаючи по всьому туалеті. Метт тягнув сукню, пробуючи її зняти, в той час Даніеля старалась не допустити цього. Раптом пролунав крик, коли дві дівчини увійшли в туалет і побачили, що відбувається. Метт відпустив Даніелю, а та з криком вибігла через двері. Метт побіг за нею, штовхаючи істеричних дівчат, через клуб. Даніеля пробиралась крізь натовп до вхідних дверей. Вона вибігла на вулицю і кинулась бігти, не зважаючи на те, що на її ногах шпильки. 

Через мить, похитуючись, вийшов Метт і побіг за нею. Бачачи, що вона не в відірветься, Даніеля повернула і почали спускатись, до річки, яка проходила через середину міста. Піднявшись на старий трубопровід, який перетинав річку, вона обережно стала переходити глибоку річку. 

«Денні повертайся, це небезпечно, ти можеш загинути!» — кричав Метт, коли він побачив свого перетвореного сина. 

«Що! Боїшся йти за мною старий. Ще трішки і я перейду річку, а тоді ти мене ніколи не побачиш. Я збираюся носити цю сукню і оселюсь в такому місці де ти мене ніколи не знайдеш!» Втративши увагу під-час розмови Даніеля посковзнулась і з криком впала у воду. 

Недовго думаючи, Метт скинувши черевики стрибнув у річку. Кілька потужних рухів руками і він доплив до її середини, де Даніеля кричала, пробуючи втриматись в холодній воді. На березі почали збиратись люди і було чути крики глядачів, а тим часом Метт пробував вхопити свого сина. 

«Відстань від мене!» — кричала Даніеля, намагаючись звільнитись від свого батька. Метт, схопивши сукню, відчув поколювання в своєму тілі але зігнорував його. Він смикав і тягнув її до себе. Врешті Метт стягнув сукню з сина і відкинув мокру тканину в сторону берега. Ще в воді Даніеля почала змінюватись. Денні повертався. 

Не відчуваючи більше спротиву, Метт тримаючи голову сина поплив назад до берега. Там вже чекала швидка допомога, яка відвезла їх до шпиталю. А нижче по ріці, в воді спалахувало і пульсувало рожеве світло… потім воно пропало… 

Денні зі стогоном розплющив очі, моргнув і озирнувся навколо. 

«Денні, ти в порядку?» — Фібі кинулась до нього плачучи і схопила його за руку. Хлопець заспокоїв її, стискаючи руку «О, люба, мені шкода, що я зробив стільки жахливих речей!» 

«Все добре… " 

«Я розумію, що ви відчували. Що трапилося?» 

«Твій батько врятував тебе і я сподіваюсь, що це прокляте плаття пливе зараз до моря. Ми думали, що втратили тебе.» 

«Чорт, коли я був в ньому, я відчував себе так добре, але я був також великим егоїстом. Я майже втратив себе… хто знає, я мабуть ніколи б не знайшов шлях назад до себе ". 

Фібі заплакала і обняла його … 

Наступного дня його виписали і Денні і Фібі повернулись до дому. Молоді люди і Метт сиділи у вітальні і мовчали. Сара поїхала до своєї матері… вона не знала, що робити з цією ситуацією і не була упевнена, чи зможе вибачити чоловіку зраду. Фібі їй у всьому зізнався, але вона не повірила в якесь чарівне плаття, яке ніби то біло відповідальним за весь цей безлад. 

«Найстрашніше те, що якби у мене знову була ця сукня… Я хотіла би прямо тут і зараз… Я хотіла би, надівши її, знову стати повією " — пробурмотіла Фібі. 

«Я теж. Я відчуваю себе брудним всередині. Я не думаю, що коли-небудь знову стану тим, ким був до приїзду в цей будинок» — прошепотів Денні. 

Метт похитав головою. «Мені шкода, що я купив цей будинок. Я збираюся продати його завтра. Я навіть не хочу знати, чи в є ньому інші прокляті предмети, які могли б мати такий самий ефект. Я вважаю, ми повинні тепер зосередитися на тому, щоб разом повернути наше життя до норми. Зрештою, сукні вже немає!» 

Метт відчекав аж Фібі і Денні піднялись до своїх кімнат. Потім він зайшов до себе в спальню і замкнув двері. Увійшовши у ванну кімнату Метт посміхнувся, коли побачив рожеву сукню, що висіла над ванною, висушену та готову до носіння. Він промовчав про те, що знімаючи сукню з Даніелі запам'ятав місце по течії річки, де біля берега затрималась сукня, коливаючись на воді невидима ніким. 

Пізніше витягнути її в річки було просто. Опісля Метт приніс сукню додому і повісив її щоб вона висохла. Тепер сукня була його і тільки його. 

Стогнучи від сексуального задоволення він водив руками по м'якому матеріалу, відчуваючи як його дихання і пульс пришвидшились. 

«Фібі ніколи не жадала тебе, так як я жадав» — простогнав він. «Тепер ти моя справжня Господиня. Я готовий тобі віддатись!» Знявши свій одяг, Метт натягнув рожеву сукню і застогнав, відчуваючи зміни в тілі, які відразу почались в ньому. Груди почали рости, заповнюючи пусті чашки в сукні і одночасно Мартіна відчула, що її волосся росте і подовжується. Вона була впевнена в одному… 

«Mмммм, я знову повернулась! І тепер весь світ буде мій!»