Чоботи

Чоботи

Автор: Aka Thoth

Адаптований переклад: Pooh68

оригінал тут

Цей магазин називався «Фетиш мрії» і він був одним з тих магазинів, які продавали все, що про що мріяли справжні фетишисти. Тут можна було купити білизну, взуття і різні аксесуари - все, що було зроблено з латексу різних кольорів. Кожен день повертаючись з роботи Джеф проходив повз нього, зупиняючись на кілька секунд, розглядаючи манекени на вітрині. Це були найкрасивіші манекени, які він бачив за все своє життя. Вони виглядала так реалістично, аж ставало моторошно. В порівнянні з ними звичайні манекени, які можна побачити в магазинах з одягом, виглядали ніби їх зробили учні початкових класів. Одним словом - ідеальні фігури людей і мабуть вони коштували шалені гроші…

В читача може виникнути питання, чому Джеф так любив розглядати цей магазин? Він дуже подобався хлопцю не тільки через ці красиві манекени. Він був звичайним двадцяти дволітнім юнаком, який мав хорошу працю в великому банку, заробляв при цьому непогану касу, а ще в нього був один секрет, про який ніхто не знав, а він не мав бажання афішуватись з цим моїм секретом. Джеф був прихованим фетишистом, який кохав носити жіночий одяг і взуття на високих каблуках. А щоб було ще «інтересніше», він кохався в латексному жіночому одязі. Завдяки своїм розмірам (ріст метр шістдесят п'ять, вага 50 кілограм, чи якось так) одягаючи жіноче вбрання, Джеф виглядав як звичайна молода худорлява дівчина, яких в місті тисячі. Незважаючи на це, він ніяк не міг заставити себе вийти на вулицю одягненим як жінка. Не міг і все тут. Хлопець створив свій маленький світ в якому почувався безпечно, нікого не шокуючи. Час від часу він одягав під свій діловий одяг латексні бюстгальтер і трусики, отримуючи дике задоволення від дотику латексу до шкіри. А у вихідні Джеф одягався «по повній програмі»: цільний латексний комбінезон, довгі латексні рукавиці і панчохи, і латексні напівчобітки на 10 сантиметрових каблуках. Так одягненим, він ходив вдома цілий день, зовсім не відчуваючи дискомфорту. В цій дні латекс був ніби другою шкірою на тілі, даючи йому збудження і відчуття комфорту одночасно. Звичайно, в місті були місця де збирались чоловіки та жінки, які були закохані в цей дивний матеріал такі як і він, але в Джефа не виникали бажання відвідувати ці «забігайлівки». Ось таким він був диваком і тому він любив задивлятись на вітрину цього магазина.

Але сьогодні на вітрині він побачив таке, що заставило його зупинитись на довше. Біля манекену стояли чоботи-мрія. Вони були зроблені з чорної, блискучої, м'якої гуми, мали довгу халяву, яка заходила за коліна. І все це закінчувала тонка шкіряна підошва і височенні, на 15 сантиметрів, підбори. Чим довше Джеф стояв перед вітриною, тим сильніше він закохувався в них.

- Я мушу купити їх. Вони повинні належати мені і тільки мені - тихо прошепотів він, дивлячись на чоботи.

Нажаль магазин вже був закритий. Хлопцю залишилось тільки дочекатись завтрашнього дня, щоб втілити свою мрію в життя.

* * *

Ранок наступного дня видався сонячним. Провівши звичні ранкові процедури, Джеф почав готуватись до відвідин магазину. Нарешті він вирішив вийти на вулицю в жіночому одязі, кінець-кінців повід для цього був цілком об'єктивним. Хлопець вирішив вдягнути звичайну білизну - бюстгальтер і трусики. На ноги він одягнув чорні панчохи, які кріпились до ажурного поясу. Бордова сукня з невеликим декольте, яка закінчувалась над колінами, на ньому виглядала просто і елегантно. На ноги Джеф вдягнув туфлі на 7 сантиметровому каблуці, просто не хотів зайвий раз «розтягнутись» на вулиці через занадто високі підбори. Далі настала черга зайнятись обличчям. Спочатку він натягнув свою улюблену перуку з довгим, блискучим чорним волоссям, а потім наніс невеликий макіяж - підкреслив повіки і губи. Подивившись на себе в дзеркало, він залишився задоволеним. Щоб побачити в цій жінці чоловіка, потрібно було досить довго приглядатись. Нарешті Джеф був готовий до виходу «в світ»…

Через 10 хвилин він стояв перед магазином і збирався духом щоб зайти всередину. Глибоко вдихнувши хлопець відкрив двері і увійшов в приміщення оглядаючись. Цей магазин дійсно виправдовував свою назву. Тут було все, чого забажає душа фетишиста. В центрі стояли вішаки з латексним, ПВХ і шкіряним одягом, комбінезонами та білизною. Під однією стіною, на стелажах, розміщувались різні аксесуари з зроблені з таких же матеріалів - маски, рукавиці, панчохи, кляпи, плітки, ремені, металеві і шкіряні наручники з довгими і короткими ланцюгами. Під другою стіною, на подібних стелажах, стояло різне взуття від босоніжок до ботфортів і все на довгих або ще довших каблуках. «І чому я ніколи не заходив в цей магазин?» - подумав Джеф, крутячи головою.

- Я можу чимось Вам допомогти? - почув я голос жінки-продавця.

- Так… Ті… Ті чоботи на вітрині… Чи я могла б їх приміряти? - запитав він, пробуючи вгамувати свою нервовість.

- Звичайно. Зачекайте мене ось там - вказала вона на маленькі двері в глибині кімнати. - Я їх зараз принесу.

За невеликим дверима Джеф виявив досить велику кімнату з лавочкою, вішаком і дзеркалом на повний зріст. Він присів на лавку в очікуванні на жінку з чоботами і вже через кілька хвилин тримав ці чудові чоботи в своїх руках залишившись на самоті. Певен час хлопець насолоджувався від дотику до них. Халява з латексу була груба і одночасно дуже м'яка. Матеріал спокусливо блищав від світла, коли він обертав їх в руках. Найдивніше було те, що на цій гумі не залишались сліди від пальців. «Це мабуть, якийсь новий тип гуми» - подумав він, розстібаючи замок-блискавку.

Нога, одягнена в панчоху, легенько увійшла в чобіт, так ніби він був зроблений під ногу Джефа. Він потягнув замок-блискавку вгору відчуваючи як товстий, блискучий латекс ніжно і щільно охоплює його ногу, сягаючи майже до промежини, і підкреслюючи стрункість ноги. Далі, він повторив ці дії з іншою ногою, отримуючи при цьому сильне еротичне задоволення, від якого його пеніс почав нервово дрижати.

Він все ще сидів, розглядаючи ці прекрасні чоботи на своїх ногах. «Вони неймовірно чудові!» - подумав Джеф. «І ніби зроблені для мене! Як прикро, що я не зможу ходити в них на вулиці.»

Хлопець без проблем піднявся, балансуючи на цих височезних каблуках. В дзеркалі він побачив красиву молоду дівчину, яка крутилась вліво і вправо, стараючись розгледіти себе у всіх доступних ракурсах. Покрутившись перед дзеркалом кілька хвилин, я нарешті вирішив зняти чоботи і зробити покупку. Зітхнувши, він нагнувся до халяви і помітив, що замки-блискавки на них… зникли. Латекс охоплював ноги без будь-яких видимих швів. Все виглядало так, ніби чоботи були зроблені з одного куска гуми, яким були обгорнуті його ноги. А потім… потім він відчув, що не може рухати ногами! В нього було таке відчуття, ніби чоботи приклеїлись до підлоги.

- Що тут відбувається?

Він ахнув від несподіванки, коли чоботи раптом вирівнялись і стали жорсткими! Джеф не міг поворухнути ні ногою, ні пальцями на нозі. Він спробував розірвати халяву чобіт руками, але тепер чоботи відчувались такими ніби були зроблені з жорсткого пластику.

Джеф почав голосно кричати, але, здавалось, що його ніхто не чув. - Заберіть їх від мене! Прошу! Допоможіть мені!

Раптом, він відчув на ногах якийсь дивний дотик. Здавалось, що латекс з чобіт ожив. Він швидко охопив його промежину і почав змінювати звичайну білизну на латексну. Джеф відчув як його мужність почала стискатись під дією цієї білизни. Біль все наростав, аж врешті сягнув максимуму і хлопець, якимось сьомим відчуттям зрозумів, що відтепер він перейшов на іншу сторону людства. Тепер «ініціативу» захопили латексні трусики, взявши роботу на себе. Джеф почув, як щось пробувало «добратись» до його ануса. Він намагався чинити опір, але боротьба закінчилась, не встигнувши розпочатись. Він відчув, як щось увійшло в нього і почало там збільшуватись, занурюючись все глибше і глибше. Сльози текли по обличчю хлопця. Це було так принизливо… але водночас він отримував цілком нове відчуття збудження…

Через деякий час щось почало атакувати його новоотриману піхву. Цього разу Джеф навіть не старався чинити опір. Латекс трусиків ніжно пестив його клітор, надсилаючи гарячі спазми збудження в тіло. Він кричав від задоволення. А тим часом латекс повністю охопив його нижню частину тіла, яка стала такою ж твердою, як чоботи…

Латекс продовжував підніматись вгору. По дорозі він стиснув талію хлопця, роблячи її неймовірно тонкою. Відчуття було таке, ніби той одягнув на себе тугий корсет. Тепер його талія була подібна на ідеальний пісочний годинник.

- Ні! Зупинись! Прошу! - закричав він, коли побачив ці зміни в дзеркалі. Його подихи ставали все швидшими і коротшими. Коли зміни закінчились, Джеф провів руками по своїй дивно тонкій талії і відчув, що вона також стала твердою. Незважаючи на те, що латекс навколо талії затверднув, хлопець все ще міг відчувати дотик від своїх пальців…

Тепер латекс сягнув його грудей. Під гумою, в нього почали швидко рости цицьки, сягаючи розміру С. Його соски затверднули і Джеф майже втратив свідомість від отриманого оргазму. Відчуття було таким, ніби його пестили одразу тисячі долонь. Коли він прийшов до себе, то побачив, як латекс злегка підняв його нові цицьки вгору і затверднув, не даючи змоги рухатись корпусом…

Через кільканадцять секунд латекс «пішов» по руках, а Джеф зовсім перестав чинити опір. Він легко розвів пальці, коли його м'язи напружились, а руки по всій довжині покрились чорною гумою. «Я навіть не зможу торкнутись себе» - подумав він. «Це не може відбуватись насправді!»

Відтепер, все його тіло від шиї вниз було покрито латексом. Він відчув поколювання в ньому, яке почало посилюватись. Це було неймовірно! Відчуття було таке, ніби одночасно тисячі голок торкались його шкіри. Хлопець почав голосно стогнати і задихатись, так як торс втратив можливість рухатись. Від браку повітря в нього почала крутитись голова…

А гума продовжувала свій рух. Вона покрила шию хлопця, легко повертаючи голову вбік, а потім сягнула до його підборіддя і відкритого роту. Смак гуми повернув Джефа до реальності, здавалось тільки для того, щоб він відчув, як його зуби, язик і весь рот покрились латексом.

-Ні! - спробував він крикнути і саме тоді латекс заповнив його горло, тверднучи всередині. Відтепер він не міг видобути з себе жодного звука.

«Зупинись! Прошу! Я вмираю!» - подумав він, перебуваючи в паніці.

Він ще встигнув побачити в дзеркалі як його обличчя перетворюється в жіночу обличчя-маску. Його рот був закритий, риси обличчя стали спокійними і розслабленими. Тільки в очах ще можна було побачити жах?…, страх?…, смерть?…

Але він не помер. Він навіть не задихнувся. Просто він перестав дихати, тому що йому не потрібно було більше дихати…

- Невже… Невже я тепер… манекен? - подумав він, а латекс закінчував «запаковувати» його тіло. Останніми були вуха і коли гума заповнила їх, Джеф перестав будь-що чути. Відтепер, він був повністю відрізаний від зовнішнього світу. В цій тиші він почув, як його серцебиття уповільнюється, аж врешті Джеф перестав його чути взагалі…

Коли латекс дійшов до самої маківки голови, хлопець побачив, що перука зникла, мабуть злетіла з голови, а він втратив все своє волосся, яке, між іншим, дуже любив. Його голова стала лисою «як коліно» і блискучою. Його обличчя було красивим, дуже реалістичним, а навіть трішки дивним. Раптом Джеф зрозумів - він виглядав… як той манекен на вітрині! З красивим, ідеальним тілом, довгими ногами і великими цицьками. Джеф закохався в це своє нове тіло. Він отримував задоволення від того, як латекс поглинає і одночасно обіймаючи його. Свідомість, що відтепер він не зможе рухатись зовсім перестала його хвилювати. Хлопець почував себе в повній безпеці. Йому здавалось, що язики ніжно пестять його нове тіло, посилаючи хвилі задоволення раз за разом.

Нарешті, коли латекс накрив очі хлопця, Джеф міг «дивитись» тільки вперед, а все навколо виглядало так, ніби на нього дивитись через спітніле скло…

«Мене перетворили на ідеальний манекен!» - подумав він. «Ніхто навіть не здогадуватиметься, що я все ще живий»…

Жінка-продавець відкрила двері кімнати і забрала звідти новий манекен. Джеф ошалів від дотику її рук. Це було одночасно так незвично, так чудово і так збуджуюче. Він бажав, щоб це ніколи не закінчувалось. Хлопець був в екстазі, коли жінка одягала його в латексний одяг: довгу, червону, вечірню сукню з гуми, відповідні довгі «оперні» рукавички і чоботи на 12 сантиметрових каблуках. Ошийник з повідцем і перука блакитного кольору довершувала наряд. Джеф дивився на своє відбиття в вітрині.

«Я красива» - подував він. «Просто ідеальна»…

Поруч з манекеном, жінка-продавець поставила пару довгих, латексних, чорних чобіт на 15 сантиметрових підборах… 

Пан Малькольм і панянка Хайд

Пан Малькольм і панянка Хайд

Автор: Argus 

Переклад: Pooh68 

Частина 1 

оригінал тут 

Малькольм любив відвідувати цей антикварний магазин. А в цьому магазині, він найбільше любив запах старих книжок. Світло пробивалось через вікна і освітлювало кімнату, яка нагадувала шкільну бібліотеку його молодості. Він любив брати в руки старі книги, любив уявляти їх власників. Кожен вечір, повертаючись до дому з роботи, Малькольм заходив в цей магазин, хоча б на кілька хвилин. Сьогодні він також здійснював свій щоденний ритуал. 

- Добрий вечір, Діно - сказав він, відкриваючи двері. Дзвіночки на дверима тихенько задзвонили. - Маєш щось нового? 

- Вітаю, Малькольме. Як діла в коледжі? - почув той голос Діни Мерівефер, старшої пані, яка вийшла, щоб привітатись з постійним клієнтом. - Я якраз думала про тебе, коли переглядала отриманий ящик з старими книгами. Я знаю, як ти любиш такі книги. Можливо, в цьому ящику, ти знайдеш щось для бібліотеки. Хочеш подивитись? 

- Я сумніваюсь, що директор був би задоволений, коли я б прийшов з цілою купою старих книг і навряд чи студенти будуть тобі вдячні за нові старі книги. Сучасна молодь захоплюється іншими речами: відеоіграми, телефонними розмовами, але ніяк не читанням книжок. 

Він уявив собі двох дівчат з його класу: Девен і Брі, які читають книги, замість теревенити цілий день з подругами, або постійно наводити макіяж. Від уявленої картини він усміхнувся про себе. 

- Я піду подивлюсь на ці книги, за твоєю згодою. 

Зайшовши в підсобку Малькольм почав переглядати вміст ящика, викладаючи книги на стіл. 

- Ця копія «Доктора Джекіла і містера Хайда» виглядає на досить стару - бурмотів він, розглядаючи в слабому світлі обшарпану синю обкладинку. Витерши з книги пилюку, він надів окуляри і обережно відкрив книгу. Вона була в жахливому стані, кілька сторінок були відсутні, шрифт в книзі виглядав на такий, який використовували в XIX столітті. Складалось враження, що це було друге або третє видання. Він обережно гортав сторінки. 

- А це що?! - вигукнув він, коли дійшов до кінця книги. Там хтось вклеїв кілька сторінок заповнених рукописним текстом. 

«Пошук еліксиру молодості, інспірований книгою Роберта Льюїса Стівенсона» - прочитав він заголовок. 

«Від початку свого існування, людина мріяла про безсмертя. Сучасна наука навчила нас, що людина може зробити все, що тільки забажає. Можливо люди, коли–небудь, будуть ходити по Місяцю, або ж зможуть вилікувати численні хвороби. Щодо мене, коли я перший раз прочитав книгу «Доктор Джекіл і містер Хайд», то довго не міг прийти до себе від цієї фантастичної повісті. Я мріяв про таке зілля, яке б робило людину вічно молодою. Зрештою, тіло людини це тільки збір клітин, то чому б не міг існувати такий еліксир, який підтримував клітини молодими? Я вирішив зробити його, не повторюючи помилок хорошого доктора Джекіла. Я вивчав всі доступні трактати древніх алхіміків, книги сучасної науки, відбираючи з них крупиці знань, потрібних для здійснення моєї мрії. Всі свої пошуки я записував тут. Надіюсь, що скоро еліксир молодості буде моїм!» 
Наступні сторінки були списані хімічними символами і формулами, дивними алхімічними знаками та схемами розташування планет. Все це виглядало на маячню божевільної людини. 

- Знайшов щось? - Малькольм підстрибнув від переляку, почувши голос поблизу себе. 

- Це ти Діно… вибач, я розглядав цю маленьку річ. Мені цікаво… цікаво, скільки коштує ця книга? 

* 

Малькольм втомлено сидів за своїм столом дивлячись, як останні студенти виходили з класу. «Старість не радість» - подумав він. Праця все більше тяжіла йому, студенти не хотіли вчитись, а він не міг знайти «ключик» щоб достукатись до їх уваги. Вийнявши антикварну книгу з сумки, він відкрив її на останніх рукописних сторінках і ще раз почав перечитувати їх. Невже автору вдалось? Він насправді зробив еліксир молодості. Скорі ж за все, це невідомий власник, який спробував написати продовження книги. 

- Згідно цих інструкцій, зробити такий еліксир не буде занадто важко. В нашій хімічній лабораторії є все що потрібно для цього. Я мушу попробувати зробити його. Це не займе багато часу. Можливо це буде епохальне відкриття? - бурмотів він. 

В хімічній лабораторії Малькольм знайшов потрібні йому інгредієнти. Розклавши їх на столі, він почав читати інструкцію по приготуванню еліксиру. Всі хімічні елементи були всипані в реторту, яку Малькольм поставив на «повільний» вогонь. Різкий запах виходив витяжкою, а через змійовик, в підставлену колбу, почала повільно капати прозора рідина. Чоловік дійшов до висновку, що дистиляція займе цілу ніч, а тому вирішив повернутись в лабораторію з самого ранку. 

Виключивши світло, Малькольм пішов додому, розмірковуючи по дорозі про результати експерименту. 

* 

Він повернувся в лабораторію рано вранці, по дорозі зустрівши тільки сторожа. Він побачив, що експеримент закінчився, а весь еліксир вже був в колбі. Малькольм критичним оком оглянув її вміст. На вигляд, рідина мала прозоро–рожевий колір і була злегка в'язкою. Він понюхав її і ахнув. Запах був солодкий… і тяжкий одночасно. Від нього він відчув дивне відчуття збентеження. Ще раз принюхавшись, він застогнав від задоволення, відчуваючи як його пеніс почав реагувати на цей запах. 

- Нічого собі! І що я отримав в результаті? Якийсь афродизіак? 

Покусуючи губи, Малькольм задавався питанням, що робити далі. Він зробив еліксир згідно формул в книзі, але пити його не збирався. Це може бути небезпечно!… Можливо це якась отрута… Але з іншої сторони, вигляд і запах рідини був спокусливий і такий збуджуючий. Хробак сумніву гриз його мозок глибоко всередині. Оглянувшись навколо і облизавши губи він, під впливом дикого імпульсу, одним швидким рухом влив незначний вміст колби собі в рот. 

- На смак приємно - застогнав він, відчуваючи як солодка рідина «вибухнула» в роті. Малькольм відчув, як по всьому тілі поширюється тепло, легенькі поколювання шкіри, заставляли його тремтіти і звиватись від задоволення. Він відчув, як його пеніс почав пульсувати, неначе хотів вибухнути. 

- Ооо, ммм, що зі мною відбувається? 

Він мусив триматись за крісло, щоб не впасти. Тепер поколювання по всьому тілі стало нестерпним. Відчуття було таке, ніби в нього втикали сотні голок. Потім тіло заніміло, але одночасно з цим, почало наростати дике, нестерпне відчуття задоволення. 

- Та що ж це таке? Я не повинен був пити цю рідину! - стогнав він. 

Малькольм почав моргати очима, стараючись зфокусувати зір, але раптом зрозумів, що діється з очима. Він зняв окуляри і здивовано оглядався навколо. Так чітко, без окулярів, він не бачив навколишній світ вже багато років. 

Еліксир працює! Він робив його молодшим! Це було неймовірно. Від такої новини, чоловік вже хотів почати стрибати з щастя, але потужний біль зігнув його тіло вдвоє. Його шкіра зморщилась, він впав на коліна і простогнав: 

- Ааа, коли ж ця біль закінчиться? 

Одяг на Малькольмі здавалось ставав довшим, а сам він почав зменшуватись сантиметр за сантиметром. Зменшувались його руки, ноги і навіть голова. Сорочка, тепер була на кілька розмірів більша і… почала підніматись в районі грудей. Малькольм стогнав від прекрасного відчуття задоволення, яке він отримував від росту своїх грудей. В нього з'являлись красиві і великі цицьки. 

- Ммм, ааа, тааак - стогнав він, звиваючись на підлозі від екстазу, його голос почав «ламатись», а волосся рости, стаючи чорним, довгим і шовковистим. 

М'які, рожеві губи викривились від задоволення. Чоловіче волосся на всьому тілі пропало. Він широко розвів ноги, відчуваючи як збільшилась його дупа, набуваючи сексуального вигляду. Ноги стали тоншими і довшими. На руках і ногах з'явились доглянуті нігті. Тепер на підлозі звивалась від збудження красива і сексуальна дівчина. Вона торкалась долонями до свого тіла, відчуваючи м'яку і чутливу шкіру. Малькольм зірвав ґудзики на сорочці щоб звільнити дві великих кремових кулі на його тілі. 

- Ооо, ммм, я почуваю себе тааак добре! - пискнув тонкий жіночий голосок, коли рука, бувшого колись чоловіка, повільно опускалась вниз до його трусів. Він відчував себе таким збудженим, але… там внизу не було пеніса! Пальці виявили тугу, вологу щілину і він зойкнув, широко відкривши свої блакитні очі, коли два тонких, жіночих пальчика ввійшли у середину його нової піхви, видаючи при цьому чмокаючий звук. 

- Ааа, ооох! - стогнав він, коли пальці рухались швидше і швидше, заставляючи гарячі соки текти по досконалим стегнам. Він тер однією рукою свій набухлий і великий клітор, добавляючи насолоду, а другою стискав чутливі соски. Кінцевий крик злився з потужним оргазмом. Чоловік пережив свій перший оргазм в жіночому тілі. 

- Це… це було чудово! - стогнав він, хапаючи ротом повітря. 

Лежачи так на підлозі, Малькольм відчував вагу свої нових грудей. Його волосся лоскотало тіло надсилаючи дивні відчуття, але в порівнянні з минулим оргазмом, всі інші відчуття були блідими і розмитими. Він повільно і невпевнено встав. Підтримуючи свій одяг, чоловік зайшов в найближчий туалет і підійшов до дзеркала, щоб оглянути себе. 

На нього дивилась приголомшливо красива дівчина. В порівнянні до його старого тіла, ріст дівчини був маленьким, але пропорції її тіла були ідеальними… Його одяг впав на підлогу, відкриваючи чудове і спокусливе тіло. Її цицьки, величиною з невеликі глобуси, заставили б любого хлопця кінчити на місці. Її дупа була сама досконалість. М'які, рожеві губи легенько відкривали ряд маленьких білих зубів. Обличчя мало форму серця, з красивим маленьким носиком і великими блакитними очима. Чорне, довге волосся, яке закінчувалось в районі талії, довершувало образ спокусниці–розпусниці. Вона була секс–бомбою, неслухняною німфою… Більшість дівчат дало б себе покроїти на куски, щоб так виглядати. 

- Я красива - сказав він своїм сексуальним голосом. - Як це могло статись, Що я зробив не так? Еліксир мав зробити мене молодим, а замість цього перетворив в дівчину! В книзі нічого такого не писалось. І що я тепер маю робити? 

Він повернувся в лабораторію і знову почав переглядати книгу, борючись зі своїми довгими нігтями і покусуючи пухкі губи. Чому в книзі нічого не писалось про наслідки? Він подивився на годинник. 

- Ще трішки і почнуть приходити люди - пробурмотів він в паніці. 

Малькольм оглянувся навколо. В лабораторії не було нічого, що б пояснювало присутність голої дівчини. З іншої сторони… він міг би видавати себе за студентку. В його голові сформувався відчайдушний план. Йому потрібен час, щоб знайти протиотруту, вияснити, що з ним сталось, але зараз йому потрібно легалізуватись. 

Він швидко рухався коридором, при цьому його цицьки радісно підскакували вгору і вниз. Підійшовши до кімнати втрачених речей, Малькольм відкрив її. В цій кімнаті складали різні речі, які було знайдено в будинку і по які ніхто не звертався. Перебираючи дівчачий одяг, Малькольм знайшов чорний атласний бюстгальтер, згідно мітки, розміром D. Розмір його цицьок був більший, але вибору не було. Одягнувши лямки на стрункі плечі, він вклав свої великі груди в чашки бюстгальтера і спробував застібнути його. Поглянувши вниз, він помітив, що тепер його груди підтримуються бюстгальтером, але той одночасно сильно стиснув їх. В бюстгальтері вони виглядали ще більш спокусливо і сексуальніше ніж раніше. Він продовжив пошуки в коробках. 

- Це мабуть жарт - застогнав він, витягуючи стрінги. В цілій коробці, це була єдина пара трусиків. Але вибору не було. Надівши їх, він потягнув еластичний матеріал стрінгів на своє місце. Порухавши своєю попкою і відчувши, як задня частина стрінгів втягнулась між її частинки. Від несподіванки він застогнав. Це було незвичайне відчуття, але йому, начебто, сподобалось. Коли він зробив кілька кроків, стрінги почали терти його шкіру між ногами, змушуючи Малькольма відчувати себе… гарячою і розпусною. Цицьки знову почали нити від задоволення і він фізично змусив себе стримуватись від контакту з ними. 

Зосередившись над завданням, Малькольм продовжував пошуки одягу. Він мав тиху надію, що знайде дівчачі штани, але нажаль нічого такого не було. Замість них, він був змушений натягнути коротку і картату спідничку, яка виглядала на явно малу для нього. Широкі стегна, заставляли спідничку підніматись, майже оголюючи його смачну, дівочу попку і демонструвати довгі сексуальні ноги. Знайдена біла блузка майже підходила розміром. Верхні ґудзики не застібались і вона злегка відкривала груди зверху. На шию він одягнув галстук. На ноги - сірі підколінки, якими він сподівався приховати свої ноги, не розуміючи, що цим робить їх ще більш спекотнішими. Нарешті Малькольм знайшов пару чорних туфель, які надів на свої маленькі ступні. 

Вийшовши з кімнати, він побіг в свій кабінет, але зупинився перед стендом з спортивними нагородами. Вигляд дівчини в дзеркалі привів його в жах. З дзеркала на нього дивилась розпустна дівчина. Він постійно звертав увагу таким дівчатам на їх одяг. Одна його частина відчувала відразу до побаченого, але інша була в захваті. Він запитував себе, чи хлопці будуть звертати увагу на нього теперішнього? Чи вони побачать його красиву попку? Чи з таким лицем і тілом зможе змусити хлопців виконувати всі її забаганки? Весь вигляд дівчини випромінював секс. Одяг тільки підкреслював всі її принади. Від цих думок всередині зробилось тепло і він побачив дівчачу руку, яка опускалась під спідничку. 

- Стоп! Що зі мною діється? Я не повинен цього робити! 

Вже в своєму кабінеті, Малькольм витягнув мобільний телефон і побіг в секретаріат директора. На щастя там ще нікого не було. Він написав на картці почерком секретарки: 

«НЕ ЗАБУТИ! 

Сьогодні прийде нова студентка…» - Малькольм замислився над своїм новим іменем, а потім усміхнувся - «… Холлі Хайд. Закріпити її за класом пана Джонса і видати відповідне посвідчення.» 

Малькольм включив комп'ютер, ввів пароль адміністратора (він був на карточці, прикріплений знизу стола) і посміхаючись, почав вводити дані Холлі Хайд. Витер гладкий і маленький лоб, подивився на годинник. Як добре, що він прийшов так рано… Малькольм не міг повірити, що порушує стільки правил, але він був впевнений, що ніхто його не запідозрить… принаймні протягом деякого часу, тим більше, що сьогодні він прийшов пішки. Піднявши трубку телефону, він задзвонив до директора. Хрипким і низьким голосом, який тільки могла видати з себе дівчина, він сказав: 

- Еее. Це Малькольм Джонс… Пане директоре, я захворів, мушу лежати в ліжку, вибачте. 

- Ви дійсно виглядаєте на хворого. Віддихайте, якщо Вам потрібно буде більше часу, дайте мені знати. Я впевнений, що Ви не пропустили б роботу без поважних причин. Я найду заміну. Виздоровлюйте. 

Виключивши комп'ютер і закривши двері секретаріату, вже на коридорі Малькольм полегшено зітхнув і вийшов з будинку через задні двері. Він зробив це, він офіційно створив Холлі Хайд… все ще надіючись, що її персона не буде привертати увагу більше ніж один день. Перебуваючи в цьому тілі вже деякий час, він і далі відчував себе дивно. Холлі… йому подобалась це ім'я, воно дійсно підходить до неї. Малькольм сподівався, що випитий еліксир не буде мати ще якихось інших побічних ефектів… 

* 

- Я не знала, що до нас прийде нова студентка - розмірковувала Дорін, розглядаючи пустотливу дівчину, яка стояла перед нею в секретаріаті. 

Вона набрала в комп'ютері Холлі Хайд і отримала підтвердження слів дівчини. Дорін розслабилась. 

- Ох… моя помилка. Вашим класним керівником буде пан Джонс. Нажаль, він сьогодні захворів. Ваш клас прямо по коридору, а потім повернете ліворуч. І ще, юна панянко… Я б радила змінити цей провокаційний одяг. В нас не прийнято ходити так одягненим. 

Малькольм пирхнув і вийшов в коридор. Як сміє ця дурна жінка говорити йому, що вона має робити. Посміхаючись, дівчина підтягнула вгору спідничку на ширину пальця. Тепер всі могли бачити її гладкий білий зад і неслухняні стрінги. Потім вона розстібнула верхній ґудзик на сорочці. В коридорі було достатньо студентів, що б вона відчула як всі вони жадібно розглядали нову дівчину. Дівчину, яка мала тіло ангела, а поводилась як спокуслива самичка. Вони свистіли і гикали на її вигляд, а Холлі була в захваті від приділяємої до неї уваги. Це було так весело. Вона уявляла всі брудні речі, які зробила б з цими хлопцями. «Заспокійся! Все ще попереду!» - подумала вона, покусуючи губи. Похитуючи стегнами, Холлі послала хлопцям повітряний поцілунок і зайшла в свій клас. 

Ніхто не звернув уваги на нову дівчину, яка стояла біля дверей. Клас жив своїм життям, але коли Холлі підійшла до столу, всі очі звернулись на неї, а в класі стало тихо. 

- Привіт… Я новенька, мене звати Холі і мене направили в цей клас - видихнула вона сексуальним голосом. - Куди мені сідати?… 

- Сідай де є вільне місце - пробурмотів чоловік, який заміняв «хворого» учителя. Оглядаючи клас, Малькольм побачив три можливості: сісти поряд з зубрилкою Бредлей, сісти посередині з тихою дівчиною на ім'я Ханна, або сісти в кінці класу, поряд з подружками Девен і Брі. Він не здивувався, коли Девен вказала на стілець поряд з нею. Малькольм вибрав місце в кінці класу. 

- Супер! Нова дівчина! Пора розрухати цю нудну атмосферу. Тепер нас, сучок, стало більше. Я Девен! - хтиво захихотіла блондинка. 

- А ти прикольно одягнена. Потрібно мати всіх десь глибоко, щоб одягнути таку сукню і це в перший ж день - сказала Брі з другого боку. Малькольм відчув, як Брі передала йому пачку жуйки і посміхнувся про себе. 

- Тримай, можеш жувати. Ця лекція така нудна. Вже ліпше пан Джонс, ніж ця заміна. Пацан взагалі нічого не знає. 

Малькольм ненавидів слухачів, які жували гумку і голосно розмовляли на заняттях. Але тепер він не міг себе зупинити, а тому кинув жуйку в рот. Розжувавши її, він почав намотувати рожеву гуму на свій палець, облизуючи його, потім запхнув її назад і видув велику мокру кулю. Від думки, що ще він міг би запхати в свій рот, він тихенько засміявся. Роль поганої дівчини все більше і більше йому подобалась. В попередньому житті він був аж занадто правильним. 

- Я думаю, що мені тут сподобається - промуркотала Холлі, розглядаючи клас. Вона зауважила, як красивий Кевін Джонсон розглядає її, на що вона розсунула ноги, дратуючи його своїм виглядом у відповідь. Хлопець почервонів і відвернувся, а Холлі відкинулась на спинку крісла, щоб продовжити розмову з подружками. 

- Подруги, де тут можна розважитись? Ви мусите показати мені всі такі місця… 

* 

Зайшовши в жіночий туалет, Холлі розглядала його. Як тільки лекція закінчилась, нові знайомі Холлі майже насильно затягнули її сюди. Девен положила свою сумку на умивальник і почала витягувати косметику. 

- Вибирай! У мене цього барахла багато! 

Холлі з інтересом розглядала косметику. Вона відчувала, що не повинна витрачати час на такі речі. Вона повинна шукати відповідь, як вийти з цього ідіотського становища, але… перебувати в цьому тілі було так приємно і гаряче. Вона думала, як будуть виглядати її пухкі губи, покриті блиском, яке буде відчуття, коли вона буде цілувати хлопця, або дівчину і тихо застогнала, коли відчула себе збудженою. Її маленькі стрінги терлись об мокру кицьку. Холлі взяла помаду і піднесла її до рота… 

Вправним рухом вона наклала помаду на губи і знову тихенько застогнала. «Я зараз кінчу від задоволення» подумала вона. 

Девен і Брі стояли коло неї і теж робили собі макіяж. Холлі, підглядаючи їх, повторювала рухи, накладаючи тіні для повік, рум'ян і туш для вій. 

- Дівчино… ти виглядаєш убивчо і дуже апетитно! 

Холлі усміхнулась до свого відбиття в дзеркалі. Її губи були вологими і блискучими. Хіть так і стікала з них. Своїм виглядом вони кричали, щоб їх цілувати і смоктати. Довгі темні вії ледь помітно дрижали. Тіні для повік робили її очі гіпнотичними і сексуальними. Взявши в Брі духи, вона нанесла кілька крапель на «контрольні точки». 

«Нарешті я відчуваю себе довершеною» подумала вона про себе. 

Зазвучав дзвінок і три дівчини повернулись в клас. Макіяж зробив свою справу. Вся чоловіча частина класу не могла відірвати очей від спокусливих тіл дівчат. 

Пан Хардвік закрив вікна в класі, виключив світло і ввімкнув проектор для демонстрації своєї лекції. В кінці класу, Холлі зовсім не інтересували заняття, вона вивчала власне тіло. Зітхнувши, дівчина повільно вклала доглянуті пальці собі під спідницю і відтягнула стрінги вбік, закусивши губи щоб голосно не стогнати. Вона відчула, як її соки потекли між стегнами, капаючи на крісло, коли дівчина повільно ввела в себе пальці. Потужно змащені соками, вони входили все глибше і глибше. Мастурбація в класі при всіх, робили її страшенно збудженою. З моменту, як вона змінилась, то відчувала непереборне бажання терти свою піхву. Неможливість зробити цього майже зводила її з розуму. 

Подивившись вліво, вона побачила Кертіса, який старався записувати в зошит все, що бачив і чув на лекції. Не в змозі повністю задовільнити себе, Холлі схопила руку хлопця. Він здивовано глянув на неї, а дівчина, приклавши палець до губ, помістила його руку під стіл. Кертіс закляк в шоці, коли вона поклала долонь хлопця на свою мокрі трусики, посміхаючись і відкидаючись на спинку крісла. На мить Холлі подумала, що він забере руку назад, але той почав повільно і нерішуче рухати пальцями по мокрому матеріалу. Вільною рукою, вона почала розстібати ширінку Кертіса і відчула, як його твердий пеніс вискочив на свободу. Вона почала рухати долонею по пенісу вгору і вниз. Кертіс напружився і застогнав від задоволення. Його окуляри запарували, а Холлі продовжувала працювати все швидше і швидше. Рука хлопця терла її піхву, а вона боролась з диким бажанням кричати. На щастя, коли вона почала кінчати, звук від відео різко зріс і ніхто не почув, як вона одночасно хихотіла і стогнала від екстазу. Кертіс затамував подих, коли його пеніс вибухнув спермою, заливши маленьку руку Холлі спермою. Хлопець витягнув її руку з-під столу і пробував привести себе в порядок. Облизуючи свої пальчики Холі тихенько сміялась, а потім піднявшись, поцілувала хлопця. Кертіс відчув її рот, дуже смачний і одночасно солений від власної сперми. А Холлі уявляла, як це було б тримати такий великий пеніс в роті. Через кілька миттєвостей дівчина повернулась до тями і згадала, хто вона насправді. 

«Невже зі мною аж так погано? Я дійсно лизала його сперму? Бррр. Я мужик… Я не повинен робити такі речі… Це все еліксир, він впливає на мій розум… Хоча я відчуваю себе так добре… 

* 

- Дівчата, зустрінемось пізніше - сказала Холлі, коли викинула окурок, роздавивши його туфлею. Вона ніколи не курила раніше, але тепер робила це так природно. Зайшовши за кут будинку, вона стомлено притулилась до стіни і застогнала. Що ж таке відбувається з нею? Чому вона так поводиться? «Я мушу знайти спосіб знову стати чоловіком…» 

Зібравшись з собою вона пішла додому. На щастя Малькольм жив сам і Холлі залишалось впевнитись, що ніхто не замітить, як в квартиру шанованого сусіда заходить «така» дівчина. З іншої сторони, було б весело послухати, що говорили б люди на її появу. Ні… вона повинна викинути всі брудні думки з своєї голови. Сьогодні вечером вона повинна ще раз переглянути книгу і постаратись знайти відповідь. 

Пройшовши повз антикварний магазин, її вразила раптова думка. Там же був цілий ящик книг. Можливо серед них є такі, що допоможуть розв'язати цю проблему? Холлі повернулась назад і зайшла в магазин. 

- Чим я можу Вам допомогти…? - запитала пані Мерівефер, підозріло розглядаючи дівчину. 

- Я… я просто хочу подивитись навколо. Це заборонено? - запитала Холлі. Підійшовши до полиць і ігноруючи погляд старої власниці, вона почала розглядати книги. Повільно переходячи від однієї полиці до іншої, дівчина нарешті побачила книгу, подібну до тієї, яку купив Малькольм. Можливо вона з цієї самої колекції? Холлі відкрила її і побачила, що це був незвичний щоденник, записи в якому робились двома різними почерками. Вона перегортала сторінки, вибірково читаючи записи. 

Запис 1. 

«Сталась катастрофа. Я використав свою формулу, але виникли побічні ефекти, яких я не сподівався. Я дійсно став молодшим, але я став жінкою! Я не можу повірити в те, що трапилось, я боюсь, що щось пішло не так під час перетворення. Я відчуваю себе жахливо… бажаю робити різні речі зі своїм тілом… Я завів щоденник, щоб записувати в ньому перебіг свого лікування.» 

Запис 2. 

«Я був неправа щодо цього тіла. Я люблю його! Я відчуваю себе такою сильною і здатною спокушати і контролювати чоловіків, щоб вони виконували будь–які мої примхи! Я не можу дочекатись, щоб дізнатись більшого. Якою я була ідіоткою. Я буду насолоджуватись кожним моментом і робити що я хочу і коли хочу.» 

Запис 3. 

«В яке багно я потрапив. Добре хоч те, що я повернувся в чоловіче тіло. Ефект тривав кілька годин, але за цей час я зробив страшні речі. Я не буду розповідати, про те, що я робив з сусідом, коли його дружини не було дома. А найгірше - я насолоджувався всім цим. Я ніколи не буду вживати цей проклятий… еліксир. Цей звір повинен бути в ланцюгах. Це не еліксир молодості, це прокляття!» 

Запис 4. 

«Допоможіть мені! Я всю ніч фантазував, що я жінка. Щось трапилось зі мною, еліксир захопив мене. Я відчуваю хтиві пориви, бажаю дізнатись більше про нове тіло» Я знаю, що буду робити нехороші речі, коли змінюсь, але я не піддамся!» 

Запис 5. 

«Я випила мій прекрасний еліксир! Спокуса була занадто великою. Тепер я вільна! Дурний чоловік, він таки слабий і жалюгідний. Я насолоджуюсь своєю жіночністю. Я б хотіла написати більше, але я мушу так багато зробити.» 

Запис 6. 

«Ні! Я знову був жінкою. На цей раз зміни тривали майже в два рази довше ніж в попередній раз. Кожен раз коли я п'ю еліксир, вона опановує мене на довше… можливо кінець–кінців ефект зміни стане постійним. Я горю від бажання… Я повинен бути сильнішим.» 

Запис 7. 

«Мій жалюгідний чоловік не здогадується, як мало часу йому залишилось. Я майже зруйнувала його життя. Він не може опиратись і не пити еліксир знову і знову. Він хоче бути мною і скоро він буде мною… назавжди!» 

Запис 8. 

«Це мій останній запис. Я перестав існувати як чоловік, залишилась тільки я - жінка, . З еліксиром я буду мати все, що забажаю і ніхто… ніхто не зможе мене зупинити!» 

Малькольм застогнав, коли відклав книгу. Від думки, що він опинився в пастці, опинився розпусною дівчиною, ідеальною красунею, йому робилось жарко. «Отже, скоро Малькольм перестане існувати. Мені слід відправитись додому, було б соромно змінитись в чоловіка десь в публічному місці». Сховавши книгу під блузку, він несміливо вийшов з магазину… і посміхаючись пішов додому. 

* 

Передбачення Холлі почали справджуватись. Коли вона підійшла до будинку Малькольма, то почала відчувати себе… смішно. Її одяг ставав все тіснішим… спідниця задерлась, оголюючи дупу. Перед самими дверима вона впала на коліна. «Нііі! Мені так погано! Я не хочу змінюватись!» 

Вона плакала. Одяг розривався на всьому тілі. Її чудові груди зменшувались, на обличчя повернулись зморшки. Вона перетворювалась на чоловіка в середньому віці. На грудях виросло волосся, набрякли м'язи, зір знову погіршився. Вона скрикнула, схопившись за голову, коли відчула, що Малькольм повертається. 

- Ааа! - простогнав він, його внутрішні органи зайняли звичне місце, між ногами з'явився пеніс і ось перед дверима лежав важкодихаючий чоловік в порваному дівчачому одязі. Стогнучи від болю він піднявся. 

- Це не приємно… не так як ставати дівчиною. Про що я думав? Я не можу повірити, що зробив це! 

Він хотів стати відомим науковцем… але Холлі була його частиною… і десь там в закамарках розуму він все ще відчував хіть. Він майже відчував непереборне бажання випити еліксир і змінитись ще раз. 

- Ні! Це зла річ! Я ніколи знову не випущу цю хвойду Холлі. Автор щоденника був, мабуть, слабкою людиною, він втратив контроль над собою, але зі мною цього не станеться. Ні! Це кінець Холлі Хайд! 

Втомлено йдучи до ліжка, Малькольм втішав себе прийнятим рішенням. Якби не цей… цей м'який і сексуальний сміх в його голові і цей розпусний голос: «Найближчим часом ти будеш мною. Малькольм ти потрібен мені. Я ще мушу зробити багато речей. Нас чекають розваги…» 

Він здригнувся. Завтра… завтра він знищить еліксир. 

Частина 2.

оригінал тут

- Нііі!

Задихаючись Малькольм прокинувся і різко сів у ліжку. Його серце шалено калатало. Він відчув збудження у всьому тілі і одночасно почував себе жахливо. Його тіло боліло, скроні боляче пульсували. Руки опустились вниз до свого пенісу. Він буде відчувати себе так добре, він просто буде гладити його, більше нічого. Він заглушить стогони Холлі в своїй голові. Він мусить перестати бачити в уяві великі кремові цицьки–глобуси, вкриті спермою, яка капає з роту…

- Прокляття, це все неправильно! - закричав Малькольм.

Хитаючись, він піднявся і підійшов до дзеркала. На якусь мить йому здавалось, що там він бачить лице Холлі, але ні, він помилявся. Це було його лице, лице чоловіка. Малькольм виглядав жахливо, тіні під очима, бліда шкіра, спітніле і вологе волосся. Це все були наслідки вчорашнього перетворення і безсонної ночі.

Чоловік подивився на годинник і провів рукою по волоссю. Минула доба від моменту коли Малькольм випив еліксир. Який же він був дурень! Чоловік сподівався, що директор ще раз обманеться на телефон про хворобу, вважаючи на його сьогоднішній вигляд. Холодна вода в душі освіжила його тіло і змусила відчувати себе чистішим. Але не надовго. Малькольм почав фантазувати на тему Холлі, яка в душі мила своє брудне тіло, як вода стікає по її м'якій шкірі, як вона торкається своїй сосків.

Вийшовши з ванної кімнати, Малькольм пішов в кухню, щоб заварити собі міцну каву і викинути з голови цю прокляту дівчину. Швидко одягнувшись і взявши сумку, він завагався. На столі лежав викрадений Холлі щоденник і книга з формулою еліксиру. Можливо потрібно було б їх знищити, щоб не вводити себе в спокусу, але Малькольм сховав книги в сумку, ввімкнув сигналізацію і залишив будинок.

*

- Малькольм, ти виглядаєш жахливо. Ти впевнений, що одужав? - запитала Дорін, коли той зайшов в учительську - Ми тебе не очікували ще кілька днів. Між іншим, ти знаєш, що в твій клас вчора прийняли нову студентку. Вона буде справді проблемною особою. Бачив би ти, як вона була одягнена!

- Я мушу поговорити з нею, Дорін - пробурмотів Малькольм у відповідь. Щоб не продовжувати цю розмову, він направився до виходу з кімнати. - Я почуваю себе добре, дякую. Побачимось пізніше!.

Дорін була доброю жінкою і її обурення виглядом Холлі було цілком зрозуміле. Вийшовши в коридор, Малькольм почував себе дивно, згадуючи, як вчора він ходив по цьому ж коридору будучи дівчиною. Сьогодні він сумнівався, що хлопці будуть розглядати його, так як вчора Холлі. І чому це його так розчаровує?

Ввійшовши в клас, він оглянув кімнату. В кімнаті панував бардак: перекинуті стільці, папір на підлозі, жувальні гумки під сидіннями. Згадавши, що сам помістив там кілька штук, Малькольм почав наводити порядок.

- Малькольм, Дорін сказала, що ти прийшов - почув той голос директора, який сів на край стола. - Я радий, що ти так відносишся до праці. І ще, я хотів поговорити з тобою щодо цієї нової студентки. Холлі Хайд. Вона в твоєму класі. В нас виникла проблема, щодо її попереднього місця навчання. Відправиш її до мене, коли вона прийде? Я б хотів поговорити з нею на цю тему.

Посмішка на обличчі Малькольма тривала до тих пір, доки директор був в класі. Не добре! Люди починають задавати непотрібні питання. Звичайно, Холлі Хайд вже ніколи не з'явиться в цій «буді». Але йому потрібно придумати, чому вона пропала. Факт зникнення дівчини просто так не полишать. Сидячи за столом, він потер своє втомлене обличчя. Чому він не міг думати? «Мені потрібно виспатись!» Малькольм подивився на годинник. До початку занять ще півгодини і він мав час придумати вихід з цієї халепи! Відкинувшись на спинку крісла, Малькольм закрив очі і почав розмірковувати. Це було тяжко. В кімнаті було тепло, його голова почала стомлено киватись. «Потрібно щось придумати… я мушу щось придумати… придумати…»

Він прокинувся від поштовху… Півгодини вже минули. Задзвонив дзвінок. Зараз всі почнуть збігатись. Він підійшов до дверей, щоб відкрити їх, коли почув голос, який заставив його зупинитись.

- Добрий ранок… пане - почув він розпусний голос з-за парти. Малькольм побачив там свою сексуальну мрію… дівчину з заплетеними косичками і одягнену в тугу форму чірлідерки. Холлі Хайд дивилась на нього, сидячи на кріслі, широко розвівши ноги. Усміхаючись, вона послала повітряний поцілунок.

- Ні… тебе тут не повинно бути. Я ще сплю! Ти мара!

- Я волію думати, що я, це твій еротичний сон - спокусливо сказала Холлі.

- Що тобі потрібно? - запитав Малькольм, коли дівчина підвелась з крісла, розгладжуючи коротку спідничку. Вона поглянула на свої нігті, а потім перевела зір на нього посміхаючись.

- Неправильно. Не що Я хочу, а що МИ хочемо… правильніше, що ТИ хочеш. Ти знову хочеш бути мною!

Малькольм вперся в спиною об стіну, коли його альтерего повільно наблизилась до нього і потерлась цицьками, а потім почала торкалась його тіла своїми сексуальними руками.

- Ти хочеш це тіло! Ти хочеш мати мої великі цицьки і відчувати моє довге волосся на собі Ти хочеш бути поганою, дуже поганою дівчиною, яка отримує все, що забажає! Впусти мене, Малькольме і я про все подбаю!.

Дивлячись на Холлі, Малькольм зрозумів, що йому потрібна була ця дівчина. Вона права. Він хотів її і хотів її вже, тут і зараз. Він хотів її ідеальне тіло, хотів бути всередині цього хтивого, спокусливого тіла. Чи не було б приємно дивитись на світ цими голубими очима? Він хотів її… хотів її силу!

- Таак! Ти знаєш, що хочеш мене. Ти вже є мною… тільки розслабся і звільни мене!

Холлі опустилась на коліна перед Малькольмом, облизнула свої розпусні рожеві губи і почала розстібати йому штани. Він навіть не пручався, коли дівчина сміючись почала робити щось внизу.

-Щ…що ти робиш? - простогнав він, коли Холлі своєю витонченою долонею витягнула пеніс Малькольма. Її долоня виглядала дуже сексуально навколо його пульсуючого приятеля. Вона повільно почала рухати нею вгору і вниз, змушуючи пеніс швидко ставати довшим і товстішим.

- Я збираюсь допомогти розслабитись тобі, Малькольме. Розслабся і дозволь мені всім зайнятись… це так приємно. Дозволь мені взяти його в рот, я хочу смоктати його.

Він застогнав, коли губи Холлі опустились на його член і голова почала рухатись. Відчуття було фантастичне! В нього було відчуття, що дівчина знає кожен сантиметр його тіла… і раптом він зрозумів, вона знала це тіло тому, що це було і її тіло.

Холі завела свої руки за його спину і ще сильніше ввела пеніс в свій рот. Вона смоктала і облизувала кожен сантиметр. Її голова рухалась все швидше і швидше, а вологий рот доводив чоловіка до нестями. Він дивився вниз і стогнав. Дівчина була такою гарячою, коли стояла ось так, на підлозі, на колінах, з його членом в роті. Він хотів бути там внизу, бути на її місці… він хотів все тримати під контролем. Чи це не було б справедливо?

- Таак! Продовжуй! Я можу читати твої думки! Зроби це… стань мною. Ти хочеш цього…

Вона продовжувала смоктати, а він відчував себе чудово. Малькольм хотів бути поганою дівчиною вже зараз. Схопивши голову Холлі, він почав рухати нею по своєму пенісу, стогнучи і задихаючись.

- Холлі, я хочу бути тобою. Хочу бути поганою дівчиною. Я потребую тебе, візьми мене!

Малькольм почав кінчати і почув як дівчина стогне від задоволення, як вона судорожно ковтає його сперму, як вона витягує всі його соки. Враження було таке велике, що чоловіку запаморочилось голова і він відчув, що падає… падає…

- Хороший хлопчик… Настав час, щоб стати реальною. Відпусти мене і нам обом буде дуже весело…

Через кілька секунд Малькольм зі стогоном прийшов до тями. Він сидів в своєму кріслі, спиною до класу, його шкіра горіла і він був збудженим як ніколи у своєму житті. Задзвонив дзвінок. Йому потрібно зібратись, але Малькольм хотів знову стати поганою дівчиною і ніщо не могло його зупинити в цьому. Хитаючись він зайшов в свій кабінет, підійшов до шафи де була колба з еліксиром.

- О, так - простогнав він, вдихаючи дивовижний запах похоті. Запах заповнив його розум, змушуючи інтенсивно думати про хтиве і красиве тіло Холлі, і про всі речі, які вона обіцяла змусити його робити.

- Я не можу випити це… ця шльондра засіла в моїй голові, я не робитиму це - стогнав він, але його чоловіче «я» здалось і він почав жадібно пити еліксир.

- Це те, що мені потрібно, Я ХОЧУ ЙОГО! - кричав він падаючи на підлогу і стогнучи почав змінюватись. Сорочка розірвалась від його цицьок, які знову стали величезними. Волосся і нігті виросли. «Ооо, як мені добре, я знову стала собою! Я ЛЮБЛЮ ЦЕ! - закричала вона, відчуваючи як змінюється її обличчя. Нарешті Малькольм повністю трансформувався в Холлі.

Піднімаючись і обтрушуючи одяг Малькольма, Холлі засміялась, приходячи в захват від дотиків свого тіла.

- Так! Це набагато краще. Але мені потрібно знайти якийсь одяг і швидко… найцікавіше тільки починається.

*

Вивчаючи дані з комп'ютера, директор Джейсон Феррі похитав головою. Ця Холлі Хайд була для нього загадкою. Звідки вона взялась? Що вона тут робить? Він спробував задзвонити на вказані телефони, але всі вони були відключені. За вказаною адресою був пустий будинок і не було жодного сліду, за який можна було б зачепитись. Вона, мабуть, відвідувала інші навчальні заклади, в інших містах… але він не міг нічого знайти. Складалось враження, що ще позавчора її не існувало. А хто ж тоді вніс записи в комп'ютер? Секретарка заперечувала, що це вона зробила. Йому потрібно продовжити пошуки.

Почувши сигнал інтеркому, він натиснув кнопку.

- Директоре Феррі… у мене тут студентка… Холлі Хайд. Вона говорить, що ви хотіли її бачити. Впустити її?

Директор посміхнувся. Нарешті він отримає всі відповіді на свої питання і дізнається більше про цю дивну дівчину.

- Так, можете її впустити. І ще, я не хочу щоб мене турбували.

Поправивши краватку і переконавшись у своєму бездоганному вигляді, він приготувався до зустрічі.

Відкрились двері і в кабінет впевнено зайшла дівчина. Але… називати її дівчиною було б несправедливо. Це була сексуальна богиня. Його очі розширились, коли Холлі Хайд, пройшовши через весь кабінет, всілась перед директором. На перший погляд її форма виглядала замалою. Великі груди, здавалось, готові були вискочити з блузки, під час її руху. Коли Холлі нахилилась щоб витягнути стілець він побачив глибоке декольте зверху і тугу попку знизу. Він відчув приплив крові в нижній частині свого тіла. Навколо голови вона мала майстерно вкладене волосся, на вухах білі сережки. Тонка талія виглядала спокусливо, невелика міні–спідниця, довжиною до половини стегон, відкривала коліна, показуючи яскраво–рожеві трусики. Вона дивилась на директора своїми удавано невинними блакитними очима. В роті був льодяник, який дівчина облизувала маленьким рожевим язичком. Ноги були одягнені в чорні чоботи, до середини стегна, на 5 сантиметровому каблуці. Вона посміхнулась і присунулась ближче.

- Ви хотіли мене бачити, директоре?

Він майже задихнувся. Ще ніколи і ніхто не наважився так входити в його кабінет. Він відчував лють і гнів від нахабства цієї так називаної студентки… і раптом він почув дивний запах. Це був п'янкий запах від якого закрутилась голова. Він відчув, що був збуджений… страшенно збуджений. Серце майже вискакувало з грудей і директор почав усвідомлювати, що минуло багато часу, коли він займався сексом. В дома він розсварився з дружиною і вони не розмовляли з собою вже довгий час, не говорячи про більш інтимні стосунки.

- Щось трапилось, пане директоре? - невинно запитала Холлі, дивлячись на нього великим круглими очима.

- Е… я… так. Я хотів офіційно привітати тебе в нашому колективі і е… - він запнувся, його очі затримались на грудях дівчини. «Яка ж вона красива. Інтересно, вона розуміє, який вона справляє ефект на чоловіків?» - подумав він. Феррі віддав би все, щоб тільки доторкнутись до її цицьок, стиснути їх в своїх руках. Він не знав чому, але Холлі нагадувала йому дівчину його сина, на ім'я Шеллі. Вони були майже одного віку, виглядали подібно, такі ж розпусні і гарячі, і одягались так само: чоботи і міні–спідниця.

- Дякую, Джейсоне. Мені тут дуже сподобалось, Ви хороший директор. Не сумніваюсь, що Ви знаєте, як зробити всіх щасливими. - Вона розвела ноги, демонструючи свої пишні стегна. - Ви не заперечуватимете, як що я буду звати Вас Джейсон?

Директор втратив відчуття реальності від еротичних думок, від запаху Холлі, який заповнив кімнату. Дівчина повільно піднялась і підійшла до нього.

- Я хочу допомогти тобі, Джейсоне. Я знаю, чому Ви запросили мене. Вас хвилює питання звідки я, хто я? Чому немає документів? Ви хочете допомогти мені виправити все це. Ви використаєте весь свій вплив, щоб виробити потрібні мені документи і узаконити моє перебування тут.

Вона сіла на його коліна і почала гладити обличчя чоловіка. Потім взяла його долоні і положила їх на свої груди, дозволяючи директору торкатись їх. Джейсон застогнав, «провалюючись» в глибоких і голубих очах Холлі.

- Розкажіть мені про свої сексуальні фантазії… дозвольте мені допомогти. Праця директора така складна, Вам потрібно розслабитись - промуркотала дівчина.

- Я… я… хочу трахкати подругу мого сина - пробурчав той, коли Холлі посміхаючись піднялась з його колін. Дійшовши до краю стола, вона сіла на нього, спокусливо розглядаючи чоловіка.

- Уявіть її собі, Джейсон. Ваш син в магазині. Він скоро не повернеться. Я самотня і така збуджена. Я спостерігала за Вами. Ви справжній чоловік, а не цей хлюпик, Ваш син. Я ніколи не відчувала дотик справжнього чоловіка і я хочу, щоб Ви взяли мене. Мені потрібно щоб Ви трахкали мене, зробили мене жінкою. Свідомість від того, що Ваша жінка і син нічого не будуть знати про те, що ми будемо робити на цьому дивані, мене дуже заводить. Ооо давай, хлопчику, використай свій шанс!

Вона говорила до директора і одночасно вклала руку в свої трусики і почала терти кицьку. Другою рукою Холлі витягнула свої цицьки назовні і повільно терла сосок. Дівчина стогнала від задоволення. Вона навіть не звернула уваги на стоячий пеніс Джейсона в його штанах. Кімнату заповнив запах сексу і розпусти. Джейсон піднявся, підійшов до Холлі і вивільнив готовий до роботи пеніс.

Від спостереження, як її слова вплинули на директора Феррі, Холлі стала мокрою внизу. Вона була готова стати поганою дівчиною прямо зараз. Дівчині було інтересно, яке це буде відчуття від трахкання? Воно повинно бути кращим ніж її фантазії. Вона обернулась спиною до чоловіка і підняла свою попку, закусивши губи в очікуванні невідомого. А потім… потім Холлі широко відкрила свої очі і застогнала від задоволення. Директор ввійшов в неї, ввійшов глибоко в її ідеальну піхву. Вона була такою мокрою, що пеніс просувався без проблем, а вона, схопившись за край стола, стогнала кожен раз, коли Джейсон рухався всередині дівчини, посилаючи неможливі до описанні пульсуючі відчуття.

- Так! Ти набагато кращий від свого сина - стогнала вона, продовжуючи видавати себе за подружку сина директора. - Я люблю це! Трахни мене, глибше!

Директор схопив її величезні цицьки і сильно стиснув їх, заставляючи Холлі верещати в екстазі. Вони трахкались в кабінеті директора, а Холлі отримувала задоволення від кожної секунди. Інтерком домагався відповіді, але ці двоє не звертали на нього уваги.

- О Джейсон! Це було несамовито! Я люблю як ти трахкаєш мою маленьку піхвочку. Тобі теж було так добре!?

Незабаром Холлі відчула, як Джейсон почав задихатись.

- Я… я… не можу більше!

Вона обернулась до нього, присіла і почала дрочити його пеніс рукою, сміючись, коли гаряча сперма вистрілила в її лице. Холлі згадала фантазії Малькольма, в яких сперма стікає по обличчю і капає на груди.

- Це було просто чудово! Мені подобається такий хід речей! Це було навіть ліпше ніж в моїх фантазіях. І це відчуття пеніса всередині мене. Я не можу дочекатись, щоб повторити все знову… Можливо десь в іншому місці.

Джейсон повернувся до реальності і побачив, як внизу, біля його ніг, молода дівчина ніжиться від своєї розпусти. Поступово розум почав переважати над збудженням. Що він зробив? Джейсон відчув сором, коли Холлі повільно піднялась і почала одягати свою форму чірлідерки.

- Що… що сталось?

- Спокійно, не хвилюйся. Це буде наш маленький секрет. Звичайно ж, ніхто не дізнається… в іншому випадку це буде виглядати не зовсім гарно. Подивись, який ми зробили навколо бардак. Твоя сперма на всій моїй блузці. Такий вигляд викликатиме непотрібні питання до мене. З моєї сторони ніхто не дізнається, що я робила з моїм улюбленим директором. Якби я це зробила, тоді син директора дізнався б про збочені фантазії свого батька по відношенні до його дівчини.

Феррі збліднув від здогадки в яке болото від попав. Одночасно він не переставав відчувати пристрасть до цієї дівчини, в ній було щось не так… було щось таке, що змушувало кохати її і одночасно підкорятись їй. Він поспішно кивнув.

- Звичайно Холлі… ти права. Потрібно врегулювати всі питання щодо твого перебування в нас. Кілька телефонних дзвінків і я впевнений, що це питання вирішиться. Ніхто більше не буде турбувати тебе, повір мені!

- Ох, дуже дякую Джейсоне, ти такий коханий. Ти не заперечуватимеш, якщо я сьогодні не піду на навчання? Я мушу закінчити деякі свої справи. пан Джонс також не виглядає на здорового. Йому потрібен відпочинок… Ну тоді до побачення…

Вона легенько поцілувала директора в щоку вибігла з кабінету.

*

Йдучи в своїх крадених чоботях, Холлі сміялась, міцно обіймаючи сама себе. Вона була рада, що зранку взяла кілька речей з шафок Брі і Девен. В них було багато потрібних для неї речей. Відчуття від носіння жіночого одягу було в рази кращим ніж носіння нудного чоловічого вбрання.

Поки що все йде гладко. Вона легко заволоділа розумом Малькольма і використовуючи його фантазії, заставила його стати дівчиною. Також, під її контроль попав директор. Остаток дня вона мала в своєму розпорядженні. На початок потрібно виготовити ще еліксиру, на потім… Потім вона запланує наступні кроки.

Чекаючи на автобусній зупинці, Холлі бавилась кредитною карткою Малькольма. Їй потрібен одяг і інші речі для нового життя.

«Це буде так приємно поступово нищити життя Малькольма, замінюючи його на нове».

Автобус повільно їхав через місто, а Холлі, розкривши щоденник її подружки з минулого століття, замислилась, чому та дівчина не змогла взяти повний контроль над тілом вченого.

- Хммм, а це що? - вона раптом спохмурніла, коли побачила запис, який пропустила минулого разу.

«Дорогий щоденнику.

Вона майже повністю отримала наді мною контроль, але я ще маю останній шанс. Я працюю над новим еліксиром. Це буде протиотрута до неправильного еліксиру. Він заблокує зміни мого тіла і я більше не буду хотіти змінити своє тіло. Формули дуже складні і незрозумілі для простої людини. Я запишу тут основи, хоча вони далекі від завершення. Я надіюсь, що якийсь науковець розбереться в них.

Небезпека криється в моєму альтерего. Вона може використати мій новий еліксир, щоб зафіксувати зміни тіла в свою користь. Тоді я б пропав назавжди. Я повинен працювати швидко, поки бажання змінитись назад не заполонило мій розум. Сподіваюсь, що це буде останній запис на шляху мого повернення в тіло чоловіка.» 
Очі Холлі звузились і вона замислилась. Виявляється був ще один еліксир. Він зможе зробити зміни тіла постійними. Її губи вигнулись в жорсткій посмішці. Якщо вона знайде відповідну людину, то заставить її зробити такий еліксир. Тоді перемога буде безапеляційна і вона залишиться в цьому тілі назавжди!.

- Дуже погано для тебе, мій коханий Малькольме… скори ти вже будеш мною назавжди і нічого не зможеш мені зробити… Ти не зупиниш мене!. 


Частина 3

оригінал тут

Малькольм Джонс повертався з свого дивного і захоплюючого сну. Магазині з одягом. Він пройшов через стояки з яскравим одягом, так як би він був з туману. Навколо бігали продавці, не звертаючи ніякої уваги на нього. Молоді дівчата розглядали одяг, їх хлопці стояли і байдужо спостерігали за ними. Це все виглядало так реалістично і одночасно незвично.

У роздягальнях жінки приміряли одяг, критично розглядаючи себе в дзеркалах. В цьому щось було неправильно… Що він взагалі робить в цьому магазині?

Він відчув, як його потягнуло до однієї кабіни, де було чути дівчачі голоси. Повільно він пройшов крізь стіну. Всередині були дві дівчини, на підлозі стояли кульки з вибраним одягом, ще більше звисало на вішаках. Малькольм подивився в дзеркало і впізнав в одній з них Ханну, студентку з його класу. Вона була милою і невинною дівчиною, дуже сором'язливою і культурною. Вона носила окуляри і мала золотисте волосся. Зараз вона стояла перед дзеркалом і оглядала на собі красиві, мережеві трусики.

Малькольм подивився на другу дівчину, яка стояла трохи ззаду. Це була Холлі! Вона нагнулась до вуха Ханни і щось шепотіла дівчині. А потім, різким рухом, зняла окуляри Ханни. Малькольм відчув, як спогади подій останніх днів повертаються до нього. Раптом, він був всередині Холлі, дивився на світ її очима. Чоловік згадав, які жахливі речі робила Холлі. Будучи в цьому молодому тілі, він почував себе дуже добре, але Малькольм не міг контролювати ні що він говорить, ні що він робить.

- Подивись, так набагато спокусливіше - почув він сексуальний голос Холлі.

- Я… я не впевнена, в цьому - заїкнулась Ханна, одночасно відчуваючи феромони Холлі.

- Ханна, я обіцяла тобі, що ти зможеш вибрати любого хлопця, якого забажаєш. А я дотримую обіцянки. Ти повинна відпустити свої первісні інстинкти. Слухай мене… і все буде добре.

Ханна застогнала, коли Холлі почала тертись об неї. Очі спокусниці розширились, коли вона поклала руку на живіт Ханни.

- В тебе таке гаряче тіло… чому ти ховаєш його?

Ханна задрижала від задоволення, кусаючи губи, коли рука Холлі опустилась до її трусиків, а потім вслизнула всередину. Пальцями вона відчула як тіло Ханни зреагувало на дотик до її піхви, як та стала мокрою від введених всередину пальців. Вона почала рухати ними вгору і вниз, потираючи набухлий клітор. Другою рукою, Холлі розстібнула бюстгальтер Ханни і почала пестити її невеликі але ідеальні груди.

- Ні, Холлі… що ти робиш? - стогнала Ханна, відчуваючи задоволення, яке розлилось по всьому тілу.

- Тобі добре зараз? Ти все життя була сором'язливою і тихою дівчиною. Але чи не ліпше бути такою поганою дівчиною як я?

Ханна стогнала і корчилась в руках Холлі. Її соки капали на мокрі трусики, а спокусниця все швидше і швидше рухала пальцями всередині кицьки Ханни.

- Я б могла вибрати Брі або Девен, моїх найкращих подруг, але я хочу тебе, Ханна. Я хочу щоб ти стала однією з нас, стала маленькою сучкою, подібною до мене. Мене збуджують такі погані дівчата. Скажи щось… скажи щось таке, що говорять погані дівчата.

Ханна задихалась від збудження, вона ледве могла стояти на ногах. Дівчина схлипнула і застогнала.

- Тааак, я погана дівчина, я дуже погана дівчина! Навчи мене бути шльондрою, такою як ти. Ооо тааак! - Хана майже закричала від охопившого дівчину оргазму. Холлі затулила їй рота своєю рукою, щоб заглушити стогони і ридання, продовжуючи іншою рукою працювати внизу.

- Ханна, ти там така мокра… я люблю таке. Ти станеш чудовою поганою дівчиною. Тепер ми друзі і ти мусиш задовільнити мене.

Малькольм застогнав, коли Ханна почала повторювати дії Холлі. Вона діставала задоволення від того, як знищувала добру і чисту дівчину. Малькольм відчув як Ханна, ставши на коліна, опустила мокрі трусики Холлі і почала лизати її гарячу піхву. Тепер сама Ханна хотіла бути брудною повією. Це було так весело. Хороша дівчина поводилась так погано.

- Ханно, я думаю, що це буде початок нашої хорошої дружби…

*

- Лайно! - викрикнув Малькольм, пробудившись в своєму ліжку. Чоловік застогнав і закашлявся від болю. Він все ще відчував язик Ханни в свої піхві, відчував це прекрасне відчуття, яке заповнювало все його тіло, коли вона лизала це тіло. Невже це було реально? А може це був тільки ще один еротичний сон? Як він не старався, він ніяк не міг згадати: пив еліксир чи ні.

Ввімкнувши світло, він оглянув кімнату і ахнув. Всюди були кульки з одягом. Джинси та спідниці лежали на стільці, туфлі, різних кольорів і різної висоти, валялись на підлозі. Холлі мабуть викупила половину магазину. Він згадав таксі і як він пакував в автомобіль всі покупки. Він побачив секс–іграшки, кинуті на диван і здригнувся від спогаду гудіння вібратора між своїми ногами.

Стараючись викинути брудні спогади з голови, він підійшов до дзеркала і почав розглядати себе. Вигляд знову був жахливий. Здавалось Холлі стає кожен раз красивішою, а він, все жахливішим. Вона руйнує його життя, витягуючи його вітальні сили. Малькольм виглядав як багаторічний наркоман. Це тільки питання часу, перш ніж тяга до еліксиру знову переможе. Він був приречений!

Проходячи повз стіл, чоловік раптом зупинився. В відкритій сумочці Холлі він побачив старий щоденник В голові виринув запис, який прочитала Холлі. Щось про ліки. Його колега по нещастю знайшов можливість затримати зміни, але не зміг все закінчити. Але він зможе, тепер є комп'ютери і сучасне обладнання. Він зможе вивести цю формулу і зробить ліки за пару годин. Усміхнувшись, Малькольм схопив пальто і вибіг з квартири. В нього ще була надія!

*

- Джонсе, директор сказав, що ти хворий, то що ти тут робиш? - здивовано запитала Дорін, побачивши Малькольма в будинку.

- Вибач Дорін… Думаю, що це буде звучати дивно, але я все зможу пояснити, пізнише.

- Дивно? Теж скажеш. Після того, як до нас прийшла ця нова дівчина, я вже нічому не дивуюсь. Директор поводиться дивно, ти поводишся дивно, всі навколо поводяться дивно. Що ще може трапитись?

- Я зараз не в змозі все пояснити, але сподіваюсь, що найближчим часом все проясниться. Мені потрібно до директора. Він ще на місці?

Підійшовши до інтеркому чоловік натиснув кнопку виклику. Але нічого не відбулось. «Я повинен поговорити з Джейсоном. Якщо я поясню йому все, можливо він зможе мені допомогти. Ще є час».

Малькольм натискав на кнопку виклику, але відповіді не було. Нарешті, втративши терпіння, він відкрив двері і зайшов в приймальню. Секретарки ніде не було. Раптом він почув шум всередині кабінету директора. Привідкривши двері, він почув ритмічний скрип і стогін. Жахлива думка сформувалась в його голові.

- Ооо, Джейсоне, так! Трахкай мене, це мені потрібно! Трахкай свою неслухняну секретарку, використай мене!

Малькольм затамував подих, коли побачив Лінду, яка лежала животом на столі, широко розставивши ноги виставила свою дупу перед директором. Феррі тримав її великі цицьки і сильно тискав їх, аж жінка виставила язик з рота, а її очі майже вилізли з орбіт.

- Джейсон, я так люблю, коли ти мене трахкаєш. Мій чоловік в ліжку, як сонна муха. Холлі мала рацію. І вона відкрила мені очі… тільки задоволення має значення! А тепер трахкай мене, сильніше… швидше!

Малькольм вийшов в коридор, відчуваючи, що його зараз знудить. Повернулись спогади, в яких він нашіптував в вухо Лінди різні речі, поки чекав в приймальній. Він згадав, як Девен розмовляє з одним з хлопців, тримаючи руку на його промежині. Вона завжди була сучкою, але ніколи не робила це в громадських місцях. Оглядаючись, Малькольм побачив сліди гедоністичної розпусти. Холлі змінила всіх на свою подобу. Йому відвисла щелепа, коли він побачив свою колегу… пані Херлі. Жінка була одягнена в блузку з глибоким декольте і крихітну спідницю. Вона спокусливо посміхалась до хлопців. І тут Холлі постаралась, але він ніяк не міг згадати, коли вона це зробила з Херлі. Поки що не міг згадати.

- Ну нічого собі… Минуло лише кілька днів, а вона обкрутила людей навколо пальця і опустила всіх їх до свого рівня. Я не можу довіряти нікому. Тільки я зможу її зупинити. Якщо вона звільниться… якщо я стану нею, тоді страшно подумати, що станеться з цими людьми… з цілим світом!

Стискаючи в руках сумку з книгами, Малькольм прослизнув в пусту лабораторію. Закривши двері, він почав нишпорити в шафах, шукаючи необхідне обладнання.

- Що Ви тут робите? - почув він.

Він аж підскочив від почутого голосу. Малькольм обернувся і закляк. «Ні! Ні, це неможливо, я мабуть ще сплю!». Він ущипнув себе, але нічого не помінялось. Перед ним стояла… Холлі Хайд.

Вона була одягнена в тугий чорний шкіряний корсет, який підкреслював її спокусливі вигини тіла. На довгих ногах були чорні панчохи–сітку і чорні шкіряні чоботи на 10 сантиметрових каблуках. Цицьки спокусливо виглядали з-під корсету. Малькольм не міг не подумати, як би він виглядав в такому одязі. А все, що було б потрібно для цього, це випити еліксир. Від взяв себе в руки і споглядав на червоні сексуальні губи Холлі, на її позу, на її довгі пальці.

- Ти мабуть сходиш з розуму, коли бачиш мене, навіть якщо не спиш! - вона почала підходити до нього, а Малькольм позадкував, поки не вперся спиною об шафу. Він відчував запах її парфум… це все було дуже реально!

- … що тобі потрібно?

Холлі закотила очі.

- Це ж так очевидно. Я хочу жити. Я хочу, що ти перестав противитись. Я хочу щоб ти став мною. Я знаю, що ти хочеш. Ти хочеш випити еліксир. А потім ми зробимо інший еліксир і знищимо твоє «я» назавжди.

- Ні! Ти саме зло! Подивись навколо, що ти наробила з цими людьми!

- Ти маєш на увазі, що «ми» зробили? Ти це хотів так само як і я. Хіба це не було весело заставити всіх робити те, що ми бажаємо? Це тільки початок, ми зможемо досягнути більшого.

Холлі щасливо зітхнула від думки, що ще поганого вона зможе зробити.

- Хіба тобі не було приємно робити з пані Харлей німфоманку? І не говори мені, що ти не пам'ятаєш цього?

Малькольм почав задихатись від спогадів, які заповнили його розум. Він побачив стіл, пані Харлей з розведеними ногами на ньому, побачив Холлі, яка догоджала їй великим голубим фалоімітатором. І ці стогони… Гарячі соки на підлозі, які стікали по стегнах жінки.

- Ти правий, Малькольме… я була зайнятою дівчиною, але з кожним разом я мала більше і більше часу. З новим еліксиром це тіло назавжди перестане змінюватись. Хіба це чудово? Ти не хочеш буди мною постійно?

- Ти права. Я хочу стати тобою, щоб робити і відчувати всі ці речі, якими ти займалась - пробурмотів Малькольм. - Але я також знаю, що все це неправильно і я ще маю достатньо сили волі, щоб зробити протиотруту.

- … я сподівалась, що ти скажеш щось таке. Завжди можна вибрати довший і складніший шлях до досягнення цілі.

Стиснувши свою маленьку долоню в кулачок, Холлі зі всієї сили вдарила Малькольм прямо в голову. Він навіть не захищався, врешті–решт, це була тільки галюцинація. Нажаль, він відчув, що падає від удару.

- Ого! Який нокаут - це були останні слова, які він почув.

*

- Пане Джонс, пане Джонс, з Вами все в порядку?

- Ууу, ааа - застогнав Малькольм, пробуючи сісти. Його голова лежала на чомусь м'якому і солодко пахучому. Коли він сфокусував свій погляд, то побачив Ханну, яка дивилась на нього. Вона тримала його голову на своїх колінах і ніжно гладила її рукою.

- Нарешті. Коли я знайшла Вас, Ви лежали тут непритомними, то подумали, що у Вас інсульт, або щось гірше.

- Ханна… - простогнав Малькольм, схопивши її за зап'ястя. - Холлі. Ти колись зустрічалась з нею? Прошу, скажи мені!

- Вона… вона, це та нова дівчина? Я не знаю, чому Ви подумали, що я з нею зустрічалась. Я бачила її тільки один раз. Ви мабуть марили. Ось, випийте води… відчуєте себе краще.

Малькольм з вдячністю взяв склянку з водою і почав з жадібністю пити, але вже через кілька ковтків зупинився. Цей смак… смак сексу і дикого бажання… Коли він підняв склянку до очей і подивився крізь рідину на світло, то побачив, що та мала блідо–рожевий відтінок.

- Ні! Що ти наробила!

Сміючись, Ханна скинула його голову з колін і піднялась. Знявши свої окуляри, вона розв'язала краватку і розстібнула блузку, показуючи свої груди в красивому push–up бюстгальтері.

- А так ліпше. Холлі була права, тепер я відчуваю себе довершеною! Минулої ночі, вона пояснила мені, що я мушу зробити, коли вона знову візьме повний контроль на Вами. Я повинна була відвідувати лабораторію кожну годину і перевіряти, чи часом Ви не були тут і не проводили якісь хімічні експерименти. Вона дала мені склянку з цією водою… Все складалось просто чудово. Я знайшла Вас непритомного, а потім дала Вам випити води. Решту Ви зробили самі.

- Нііі - простогнав Малькольм, відчуваючи, як тисячі голок впиваються в його тіло. Але цього разу зміни відбувались повільніше, мабуть через розбавленість еліксиру водою.

- Чому ти це зробила, Ханно?

- Тому, що Холлі хотіла, щоб я це зробила. Тому, що це весело! Тому, що, я думаю, я люблю її! Я зроблю все, що вона захоче. Вона розповіла мені про еліксир, наказала мені звільнити її. Вона така розумна і чудова! То чому б нам не розважитись, коли Ви змінитесь повністю?

Вона підійшла до нього, хтиві бажання відображались на її лиці, але Малькольм протиснувся повз неї і хитаючись вийшов в коридор.

- Куди ти йдеш? - з тугою відізвалась вона. - Зачекай на зміни тут, зі мною. Дозволь мені дивитись на те, як змінюється твоє тіло! Повернись!

Ігноруючи її крики, Малькольм вибіг з будинку. Вже на вулиці він відчув, як його штани починають зсуватись по ногах. Його волосся подовжилось, але чоловік намагався противитись змінам. В його голові крутилась єдина думка… існувала людина, яка могла б йому допомогти. Можливо вона б змогла зупинити Холлі, а потім зробити протиотруту.

До антикварного магазину було недалеко, але діставшись туди, він був вже наполовину жінкою. Малькольм намагався зосереджувати свої думки на чомусь нейтральному, а не на змінах свого тіла. Діна Мерівефер дуже здивувалась, коли побачила, як в її магазин увірвалось щось…

- Діно - простогнав Малькольм - Ви повинні мені допомогти, закрийте мене. Я перетворююсь на жінку… дівчину на ім'я Холлі. Я мушу Вам все пояснити… це не займе багато часу!

Він зупинився, коли почув, що жінка почала сміятись. Оминувши його, вона закрила двері на ключ, продовжуючи посміхатись.

- Мені було інтересно, коли ти нарешті прийдеш сюди знову? Я така рада бачити, що мій план спрацював ідеально!

Малькольм стояв перед нею і стогнав, а його кості тріщали від змін тіла.

- Діно, будь ласка, в мене немає багато часу! Про що Ви говорите? Який план?

- Хіба тобі не сподобався мій щоденник? Ти ніколи не замислювався, що ж сталось з першою пані Хайд майже століття тому? Ну… Ти дивишся на неї…

На мить Малькольм забув про зміни свого тіла. Він крутив головою від подиву. Це було якоюсь помилкою. Це було божевілля!

- Майже століття тому, я був видатним вченим і письменником. Будучи зачарованим книжкою «Доктор Джекіл і містер Хайд» я намагався створити еліксир молодості. Але все, що я створив - це еліксир, в формулу якого ввійшли всі мої брудні думки і збочені фантазії. Ця рідина перетворила мене на красиву жінку. Ти мабуть прочитав, як я дуже повільно витискала з себе чоловіка, поки він не перестав існувати. Я виявила, що еліксир продовжує моє життя і дає мені вічну красу… ну мені так здавалось. Протягом вісімдесяти років, які я прожила в цьому молодому тілі, я віддавалась всім можливим задоволенням і збоченням! Я жила без хвороб і старіння! Мала змогу контролювати і підпорядковувати всіх моїм бажанням!

Нажаль, якихось двадцять років тому, я почала старіти. Я перепробувала все! Незалежно від того скільки я випила доз еліксиру, я залишалась такою якою була. Все було марно. Я зрозуміла, що справжнє безсмертя, це мати змогу розмножуватись.

Але я не була зацікавлена в тому, щоб мати дітей… ні! Я хотіла переміститись з одного тіла в інше. Я відкрила це антикварний магазин, зібрала сюди різні старовинні речі і чекала на потрібну мені людину. Тебе Малькольме… Я вибрала тебе. У була впевнена, що прочитавши знайдену книгу, ти загоришся бажанням зробити еліксир молодості, так як я роки тому. Коли я познайомилась з Холлі, то була задоволена отриманим результатом. Було дуже приємно бачити тебе такою прекрасною молодою сучкою.

- Нііі! - викрикнув Малькольм, відчуваючи як його тіло розпалюється, коли почали рости його цицьки. Він не міг в це повірити! Не Діна! Стара жінка хихотіла, коли побачила вираз жаху в його очах. Вона підійшла до прилавка і витягнула звідти маленьку пляшечку з рідиною.

- Малькольме, це напій, який зробить з тебе Холлі назавжди. Як тільки вона з'явиться, я передам їй його і мій наступник буде звільненим.

Малькольм продовжував боротись, відчуваючи як його обличчя починає змінюватись… він намагався чинити опір, коли Холлі з'явилась в його голові, але вже було пізно… занадто пізно.

- Панянко Хайд, ти готова! - засміялась Діна, розглядаючи на підлозі красиву дівчину, яка задовольняла сама себе. Діна відкрила пляшечку і вилила еліксир в рот Холлі, коли та здригалась від задоволення і кричала від хтивої радості. Нарешті! Нарешті Холлі Хайд повернулась і повернулась назавжди!

- Тепер настав час на справжні ігри - засміялась вона…

*

Зійшовши з «швидкого тротуару», Ніло відключився від мережі і попрямував в старий антикварний магазин. Він любив приходити сюди, тут він ставав самотнім. На відміну від своїх друзів, хлопець був зачарований старовинними речами. Цими незручними і громіздкими предметами.

- Я можу чимось Вам допомогти? - пролунав лагідний голос і він побачив старшу жінку. Холлі Мерівефер стояла біля прилавка. - Молодий чоловіче, я маю щось для Вас. Сьогодні я отримала книгу, яка Вам сподобається. Це дуже, дуже стара книга. Я впевнена, що Ви будете від неї в захваті… 

Дівчина в латексі та балетках

Дівчина в латексі та балетках

День в магазині: пригода з амулетом

День в магазині: пригода з амулетом

Автор: Steve Zink 

Переклад: Pooh68 

оригінал тут 

Джейк розмірковував над деталями його подорожі в суботу вечером на Конвенцію шанувальників коміксів. Він кохав жіночі персонажі в коміксах, а особливо обожнював одяг, в який вони були одягнені. Мабуть багато дівчат і жінок прийдуть на конвенцію, одягнені як їх улюблені героїні, але в конкурсі на найкращий костюм переможе тільки одна з них. Рік тому Джейк відвідав таку конвенцію перший раз у своєму житті. Нажаль, в його фотоапараті була вкладена звичайна плівка, він розраховував використовувати «блискавку», але місце, яке він вибрав, було задалеко від сцени. Незважаючи на телеоб'єктив, фотографії вийшли темнуватими. 

Для цьогорічного шоу, Джейк підготувався використовуючи минулорічний досвід. Для цього він вибрав чутливішу плівку в своєму фотоапараті. Така плівка дозволить йому працювати без додаткового освітлення, вибирати незвичні ракурси і пози об'єктів фотографування. 

Напередодні Джейк відвідав Сан-Дієго, щоб знайти на конвенцію відповідний костюм для себе і ознайомитись в цьогорічній моді серед костюмів супер–героїв. Передтим, як сісти в автомобіль, він заглянув в поштову скриньку. Кілька журналів, рахунків і рекламних буклетів. Серед паперів, він побачив коричневий конверт середнього розміру з його іменем і адресою, але без даних відправника. Розглядаючи конверт, Джейк відчув, що в ньому окрім листа є ще щось. Заінтригований, він відкрив конверт, витягнув лист і маленький золотий амулет або медальйон (як хто бажає) на довгому ланцюжку. 

Боячись загубити цінну річ, хлопець натягнув ланцюжок на шию і сховав амулет під футболку, кінець кінців ланцюжки на шиї носять теж і хлопці.. 

Чекаючи на зелене світло світлофора, Джейк витягнув амулет і почав його розглядати. Він був круглої форми, навколо якого були зірки і якийсь текст. Нічого подібного він не бачив і в нього виникла думка, що можливо, хтось з його друзів купили це для нього. А може це Клінгонська медаль? Він рушив, як тільки загорілось зелене світло, повернув амулет назад під футболку і забув про нього. 

В трьох магазинах з костюмами не було ніякого одягу героїв коміксів. Продавці нічого не чули про конвенцію в Сан-Дієго. Йому радили імпровізувати, створити щось оригінальне. Розмірковуючи над цим, Джейка дійшов до висновку, що це могло спрацювати. 

В його мріях костюм мав бути з чорної шкіри. Найкраще місце, де можна було б знайти щось відповідне, це були секс–шопи, які торгували одягом для еротичних ігор. Нажаль, відвідавши кілька з них, він так і не знайшов потрібні йому речі. 

Перебуваючи в останньому з таких магазинів, розглядаючись, він замітив кімнату, в якій був сексуальний одяг. Він почав шукати очима продавця, щоб отримати в нього консультацію, але в кімнаті не було живої душі. Чоловічий одяг був біля задньої стіни. Щоб дістатись туди, потрібно було пройти через ряди еротичного жіночого одягу. 

Деяке вбрання зі шкіри і мережива, повз яке проходив Джейк, заставляли його тихенько свистіти від побаченого. Перед одним з таких вбрань, Джейк зупинився. Він дивився на чорні шкірне, ажурне боді з корсетом і чашками на груди розміром, мабуть JJ. Коло костюму висіли відповідні рукавиці. Розглядаючи це все, Джейк похитав головою і пробурмотів: 

- Я хотів би побачити жінку, яка одягнула б це. 

Від сплалахнувшого світла, Джейк відчув запаморочення. Він навпомацки підійшов до крісла біля входу в кімнату. Впавши на крісло, він відчув, що його тіло ніби палає. Його м'язи викручувались, кістки і шкіра змінювались. Насправді процес відбувався настільки швидко, що Джейк не мав багато часу на аналіз змін. Поки його очі приходили до себе після спалаху, на місці Джейка з'явилась нова людина, точніше жінка. 

Вона піднялась і підійшла до дзеркала. В ньому Джейк побачив жінку з довгим, аж до талії чорним волоссям. В цей момент Джейк перестав існувати. На світ прийшла Джекі і вона точно знала, який їй був потрібний костюм для конкурсу. Золотий амулет висів між її величезних цицьок, які ледь прикривались білою футболкою. Дуже короткі шорти відкривали її вишукані засмаглі ноги, які закінчувались білими босоніжками на платформі з височезними каблуками. 

Джекі підняла білий сумочку і повісила її собі на ліве плече, після чого пішла в сторону виходу з магазину. Її вигляд прикував до себе всіх продавців, як чоловіків так і жінок. Джекі перемовилась з Марсі щодо боді, яке вона бачила в іншій кімнаті, а та тільки тихенько охала і ахала, уявляючи, як воно буде виглядати на Джекі. 

Вже через кілька хвилин Марсі простягала жінці відкриту коробку з обраним костюмом. 

- Хочете примірити? - запитала вона. 

- Так, коханенька, дуже хочу. Де тут у вас примірочна? 

Джекі швиденько зняла свій одяг і наділа чорне боді. На її устах з'явилась спокуслива посмішка. Одягнений корсет ще більше стягнув її і так тонку талію, випинаючи в гору потужні цицьки. Вона закінчувала одягати ажурні рукавички, розмірковуючи, що білі босоніжки не дуже підходять до чорного боді. І саме тоді вона почула, як Марсі легенько стукає в двері. 

- Я принесла Вам пару чорних чобіт. Думаю, що вони чудово підкреслюватимуть Ваше вбрання. Залишити їх Вам? Я припускаю, що Ваш розмір, це 7. 

Джекі відкрила двері і в цей момент Марсі аж присвиснула. 

- Дякую, коханенька. Я якраз думала, як недоречно виглядала б в своїх білих босоніжках. І ось Ваша пропозиція! 

Джекі сіла і одягнула чорні чоботи з телячої шкіри, які щільно охопили її ноги аж до середини стегон. 12 сантиметрові каблуки–шпильки довершували ідеальний вигляд Джекі. 

Коли вона вийшла з примірочної, то побачила, як всі продавці магазину розглядають її новий образ. Вона манірно вклонилась на їх аплодисменти, а потім запитала, чи часом в магазині не мають чорних шкіряних ременів з гачками і D-кільця, які вона б могла додати до свого вигляду. Також, вона попросила Марсі знайти чорну сумку, в яку можна було б сховати нове вбрання. При касі, розраховуючись за покупки, Джекі побачила чорну маску–доміно і додала її покупки. До завершення образу потрібен був батіг, але Джекі знала інший магазин, де щось таке можна було б купити. 

Що і казати, вона зробила фурор на конкурсі костюмів. 

Тепер, нова кар'єра вимагає від Джекі купувати багато вбрань та аксесуарів, більшість з яких, ніколи не вийдуть за межі спальні. 

Інопланетні технології

Інопланетні технології 

Автор: Lobo De la Sombra 

Переклад: Pooh68 

оригінал тут 

- Добре Бобе, де пожежа? - Джим Блісс зупинився, коли побачив вигляд свого друга. Роберт Вайс завжди був здоровим і енергійним чоловіком. Але зараз він виглядав значно молодше своїх 42 років. На звук його голосу, Боб повернувся до нього посміхаючись. 

- Пожежа? А ти про це. Вибач. Я хотів показати тобі дещо, не відкладаючи в довгий ящик. 

Вони були друзями (а часом і не друзями) вже багато років. Будучи вченими і винахідниками, вони постійно конкурували між собою. Часами такі відносини приносили позитивні результати і поважні відкриття. І ось тепер Боб обійняв Джима за плечі і повів його в кінець лабораторії. 

- Пам'ятаєш уламки, які я знайшов пару років тому? Ти ще говорив, що це, мабуть, якийсь військовий експеримент. 

- Так, але я думав, що ти передав їх відповідним органам. 

- Я хотів це зробити, але потім зрозумів, що це за уламки. Можливо це і були уламки військової техніки, ось тільки на нашій Землі немає таких військ. Джим, це уламки інопланетної техніки. І деякі з них досі працюють! 

Джим, вражений від почутого, дозволив завести себе в кімнату, про існування якої він ніколи не підозрював. Кімната була округла. Єдиним меблем в ній було щось, що виглядало на лікарське акушерське крісло. 

- Що це? - запитав він. 

- Це чудо, про яке я говорив. Подивись на мене! Зараз я сильніший, здоровіший, а навіть розумніший ніж будь–коли в своєму житті. І це все завдяки цьому обладнанню. 

- І що воно робить? 

- Завдяки ньому я можу проаналізувати і навіть змінити людський геном! 

- ДНК? Бобе, ти ж знаєш, що на даний час провести повний аналіз ДНК нам не під силу. Найкращі комп'ютери можуть аналізувати ДНК людини тільки в невеликих фрагментах. 

- Наші комп'ютери так, але не інопланетні. В цій кімнаті якраз є такий інопланетний комп'ютер. Як ти мабуть знаєш, будь–які зміни в нашому житті відбиваються на нашому ДНК. Все це записується в них. І тепер ми маємо комп'ютер, який може зрозуміти ці записи. Якщо ти не віриш, то подивись на мене. Я зробив повне сканування свого тіла і дав команду комп'ютеру переписати своє ДНК і зробити моє тіло оптимальним. І тепер я є найкращою версією самого себе! 

Вони зупинились біля крісла. 

- Джиме, я хочу, щоб ти побачив, як ця машина працює. Ні, не так. Я хочу, щоб ти відчув це. Дозволь мені продемонструвати тобі його роботу. Роздягайся і сідай в крісло. 

- Знімати весь одяг? 

- Так, в іншому випадку, комп'ютер окрім твого ДНК, прочитає інформацію з твого одягу. Не хотілося б щоб джинси стали частиною твого ДНК - усміхнувся Боб з свого жарту. 

- Ну добре - неохоче погодився Джим. Він був впевнений, що Боб ніколи не поставить під загрозу його власне життя. Джим всівся на крісло голим, а тим часом Боб почав натискати різні кнопки. 

- По–перше - ми повинні створити карту твого геному. Це займе кілька хвилин. 

Джим відчув гудіння. 

- Що це? 

- Датчики збирають інформацію про тебе. Ти можеш собі уявити де можна використати таку машину? Припустимо, я виявив пухлину в твоєму організмі. Комп'ютер порівняє ДНК, відмітить зміни, які відбулись, а потім перепише його і пухлини більше не існуватиме. ОК. Між іншим, Джиме ти часами не відчуваєш біль в грудях? 

- Іноді, а чому ти питаєш? 

- Виходячи з аналізу, в тебе слабий клапан в серці. Зараз ми це виправимо. - Боб натиснув кілька кнопок і раптом Джим відчув, що щось змінюється. Це не було відчуття, які він міг би описати, але він знав, що щось всередині його тіла було по–іншому. У той же час, він став почувати себе так, як вже давно не почував. Він сказав це Бобу, а той усміхнувся. 

- Це тому, що тепер частини твого тіла почали отримувати більше крові, отже більше кисню, ніж вони мали раніше. Ні, ще не вставай. Є одна річ, яку б я хотів зробити. 

Джим знизив плечима і знову сів в крісло. 

- Тепер аналіз займе більше часу, тому розслабся. 

Протягом кількох хвилин Джим знову відчував щось дивне і незвичне. З часом це відчуття затихнуло і він почув голос Боба. 

- Все готово. Можеш вставати. 

Джим піднявся щоб сісти на край крісла і раптом відчув незнайоме почуття в рухах свого тіла. Він подивився вниз. 

- Бобе? - почув він жіночий голос. 

-Так? 

- Е… Бобе, а навіщо мені цицьки? 

Вигляд цицьок на своєму тілі викликали в Джима цікавість, а не заклопотання. 

- Тому, що у всіх жінок є цицьки - почув він у відповідь, - а твої виглядають досить симпатично. 

З якоїсь причини, від цього комплементу, Джим отримав насолоду. 

- Але я не жінка. 

- Насправді, тепер ти жінка. Можеш дослідити своє нове тіло. 

- Я не впевнений, що хочу. 

- Прошу, зроби це. 

Джим почав торкатись руками до свого тіла починаючи з грудей. Вони були твердими, але водночас м'якими і податливими. Соски зреагували майже відразу, як тільки руки доторкнулись до них. В порядку експерименту він ущипнув один з них і відчув як інтенсивне задоволення нахлинуло на нього. Далі, він провів руками по тілу, відчуваючи свою нову тонку талію, а потім, пишні і жіночі стегна. 

Між стегнами він відчув щось тверде і мускулисте. Пальці відчули тонку продовгувату щілину. Дотик до неї знову наповнив все тіло задоволенням. Коли тіло заспокоїлось, він відкрив очі і повернувся до Боба. 

- Чому ти змінив мене? - запитав він своїй новим, сексуальним голосом. - І чому я не в шоці від цих змін? 

Боб широко посміхнувся, дивлячись, як Джим встає в крісла. 

- Спочатку відповідь на друге питання. Однією з змін, які я зробив, це були зміни в твоєму розумі. Ти сприймаєш всі мої дії беззаперечно. Твоя цікавість осталась недоторканою, так як і твій інтелект. Щодо решти, ти прийматимеш все, що я зроблю для тебе без питань. Щодо першого питання. В своїй лабораторії я почував себе самотньо. Я захотів, щоб хтось склав мені компанію і спонукав мене до досліджень. В своєму новому тілі ти можеш забезпечити мені не тільки розумову стимуляцію але також і фізичну. 

- А як щодо мого життя, моєї роботи? - запитав Джим, відчуваючи долоні Боба на своїх грудях. 

- Відтепер, твоя робота буде об'єднана з моєю. Ми разом будемо досліджувати всі можливості цієї нової технології. Паралельно я буду досліджувати всі можливості твого нового тіла. Між іншим, ти не будеш відкликатись на ім'я «Джим». Чоловіка з таким іменем більше не існує. Тепер ти жінка на ім'я Джемма, ти зрозуміла? 

Слухаючи ці слова Джим відчув, як змінюється його свідомість. Він пам'ятав, як це бути чоловіком, але тепер нові думки заповнювали його розум, старі спогади здавались далекими і неважливими. 

- Я зрозуміла. Мене звати Джемма. 

- І ти належиш мені! - сказав Боб. При цих словах Джемма підійшла до Боба і обняла його руками. 

- Тільки твоя - промуркотала вона тихо. - Я зроблю все, що ти забажаєш і завжди буду робити тебе щасливим. Але можна питання? 

- Звичайно, кохана. Про що ти хочеш запитати? 

- Джим пішов назавжди? 

- Не повністю. Його карта ДНК зберігається в комп'ютері. Я можу повернути його в будь–який момент. 

- То я знову можу стати Джимом? 

- А ти цього хочеш? 

Джемма повільно похитала головою. 

- Тепер я Джемма і я твоя. Ти так сказав. Поки я твоя, я не хочу бути Джимом. 

Боб посміхнувся. 

- Дуже добре, моя кохана. 

Від цих слів Джемма почервоніла від задоволення. Продовжуючи посміхатись, Боб взяв її за руку і повів з кімнати. Надійшов час провести повне дослідження можливостей свого нового творіння.