Магія - це нісенітниця?

Магія - це нісенітниця?

Автор: Persephone

Переклад: Pooh68

оригінал тут

Шістнадцятирічна Христина стояла в підвалі, ще раз перечитуючи текст на листка паперу.

- Так! Все ідеально - сказала вона, дивлячись на бетонну підлогу.

На підлозі було ідеальне коло, намальоване чистою, білою сіллю. П'ять білих ванільних свічок рівномірно розміщені назовні, по периметру кола. Їх маленькі вогники яскраво мерехтіли в тьм'яно освітленому підвалі. Всередині кола були розкидані листя п'яти різних рослин і пучки п'яти магічних трав. Також, всередині, навпроти кожної свічки стояли кришталеві вази з п'ятьма різними солодко-пахучими квітами.

Христина в останній раз звірилась з текстом, перш ніж ступити в середину кола і вимовити там заклинання у визначеному місці. В неї була тільки одна спроба, а тому дівчина не хотіла її змарнувати. Допусти вона хоча б одну помилку і їй доведеться чекати цілий рік, щоб все повторити спочатку. Вона перечитувала вміст втретє, коли її концентрація була порушена голосом старшого брата.

- І що тут так смердить? - голосно запитав він, спускаючись по сходах.

- От зараза - пробурмотіла собі під ніс Христина. - Пішов геть, придурок! Залиш мене у спокої!

- Я повинен був здогадатись - вигукнув Джек, коли побачив, що робить його сестра. - Ти знову бавишся в свою дурну магію!

- Вона не дурна - викрикнула Христина. - Магія існує. А це заклинання є справжнім. Я отримала його від однієї білої відьми… Тепер йди на гору і залиш мене в спокої!

- Магія - це нісенітниця. Якщо ти віриш в неї - то ти дурепа.

- Зовсім не нісенітниця, а я не дурепа. Я отримую кращі оцінки, ніж ти коли-небудь, за всі часи свого навчання. Так що скоріш дураком є ти. Це заклинання зробить мене красивою. Мені набридло бути звичайно виглядаючою дівчиною. Я хочу, щоб хлопці мене помічали, щоб запрошували мене на побачення і на танці. Після того, як я виповім це заклинання, вони будуть це робити - крикнула дівчина, махаючи листком паперу. - Йди геть. Не перешкоджай мені!

- Гаразд. Якщо ти віриш в це лайно… - сказав Джек, вириваючи з рук сестри папір і високо піднімаючи його так, щоб дівчина не могла до нього досягнути.

- Джек! Віддай його мені негайно. Я мушу прочитати заклинання опівдні в центрі кола.

- … тоді прочитаєш своє заклинання завтра.

- Я не можу. Текст повинен бути прочитаним рівно в середині року, саме сьогодні. Будь-ласка, віддай його. Скоро південь - благала Христина.

Джек тільки сміявся над потугами сестри, яка пробувала вирвати в нього листок паперу.

- Я доведу тобі, що все це лайна варте - сказав він, зайшовши центр кола і розпочав читати вголос текст.

«На силу білої солі і солодкого аромату свічок. На силу ніжних зелених листків, свіжість трав і ніжної краси квітів. Даруйте мені все, щоб я став дівчиною красивою і розумною, на решту мого життя. Вашою силою, прошу, зробіть це для мене - урочисто промовив Джек.

Свічки замерехтіли. Листя, трави і квіти закружляли навколо, ніби від вітру, утворюючи навколо хлопця білу кулю, повністю охоплюючи його… Потім куля розвіялась, демонструючи особу, яка стояла в центрі кола…

Джек опустив листок паперу і повільно повернувся до сестри.

- Бачиш? Я ж казав тобі… - почав він говорити посміхаючись, але раптом зупинився і почав відкашлювати щоб очистити своє горло. - Бачиш?… Що діється з моїм голосом?

- Нічого не діється… Джекі. Твій голос прекрасний, як і ти. Насправді, ти дуже красива. Але я не знаю, чи вибачу тобі, те, що Я буду змушена чекати весь наступний рік, перш ніж стану такою ж красивою як і ти - сказала Христина, пробуючи втриматись від майже істеричного сміху.

Джекі завмерла і подивилась вниз. Вона була вражена від побаченого. Вражена від пари неабияких цицьок, які виглядали з широкого декольте блакитної шовкової блузки, в яку перетворилась футболка Джека. Вона підняла руки і спробувала охопити ці груди пальцями з довгими червоними нігтями. Потім, вона повільно почала опускати руки, торкаючись свого нового тіла і відчуваючи під ними тонку талію і широкі стегна. Джекі повільно нахилилась і знову подивилась вниз, стараючись щось побачити через свої пишні цицьки. Хоча довге і світле волосся частково перешкоджало їй, дівчина побачила красиві, довгі і стрункі ноги, як виходили з-під короткої спідниці, а на стопах виднілись гарненькі червоні туфлі на 7 сантиметрових каблуках. Вона приклала долоні до переду спідниці, так ніби щось там шукала… подивилась на сестру, а потім її коліна підігнулись і вона зомліла…

Христина витягнула Джекі з кола і загасила свічки, тим самим закінчуючи заклинання. «Коло розірване, свічки загашені, назад дороги немає» - подумала вона і вже продовжила вголос.

- Отже, магія - це нісенітниця, так? Ну подивимось, як ти це все поясниш нашим батькам і найголовніше - своїм друзякам. Як поясниш, не виявляючи, що все це через магію. А може, відтепер ти повіриш в неї, сестричко?..

Христина допомогла Джекі піднятись з підлоги і вийти по сходах з підвалу, до свого нового життя. Вона сподівалась, що Джекі буде кращою сестрою, ніж був братом…