Джек з коробки

Джек з коробки

Автор: Morpheus

Переклад: Pooh68

оригінал тут

У підвалі було темно і в слабому світлі, яке пробивалось через невелике вікно, той виглядав так, ніби тут не прибирали вже з десяток років. Зі стін висіло густе павутиння, а шар пилюки і бруду, в всіх можливих місцях, сягав кілька міліметрів. Лампочка під стелею давно перегоріла і це додавало приміщенню моторошний антураж.

- Скажи мені, якого милого ми тут робимо? - запитав Ян, розглядаючись навколо. - Ще кілька хвилин і я задихнусь від цього пилу.

- Нам потрібно місце, де б ми поставити більярдний стіл - відповів йому Крейг, піднімаючи коробку з старим одягом. - Так що давай, рухайся. Чим швидше ми тут приберемо, тим швидше тут можна буде грати у більярд.

Ян кивнув і знову оглянув кімнату все ще не можучи повірити, що згодився на цю «авантюру». Він і Крейг були друзями ще з часів середньої школи. Коли його друг розсварився зі своєю подругою, вони вирішили знайти місце де б могли мешкати на спілку. Цей будинок підходив їм по всім статтям і вони вирішили замешкати в ньому, ділячи кошти за оренду на половину. Врешті Ян міг з'їхати з батьківського дому, кінець кінців йому було вже 22 роки.

Хлопець з нетерпінням чекав переїзду в нове житло, уявляючи як він і його друг заживуть разом. Спільні відеоігри, перегляд порнофільмів і дівчата - ось, що він бачив в своїх мріях. Хоча… Ян розумів, що все це не відбудеться одразу, як за дотиком чарівної палички, нажаль, може за винятком відеоігор і порнофільмів.

Власник будинку вже досить довго здавав його численним людям і за цей час мешканці зберігали непотрібні їм речі в підвалі будинку, забуваючи про них, коли переїжджали в інше місце. В результаті, в підвалі ставало все більше і більше речей. І саме цей підвал ідеально підходив для розміщення більярдного стола. На щастя власник дозволив їм навести порядок в підвалі і викинути всі непотрібні їм речі.

- Мужик, там ще багато коробок з одягом? - запитав Ян, витягуючи п'яту коробку з підвалу. - О, ще і дитячі іграшки…

- Так - відповів Крейг з усмішкою. - Але з іншого боку, ми можемо знайти щось інтересне серед цього хламу… типу антикваріату або щось подібного. По телевізору показували таке шоу, в якому люди платили великі гроші за старі речі.

Після того, як Ян витягнув старий матрац, хлопець вирішив трішки відпочити, випити пива і викурити косячка. «Жалко, що Крейг не може покурити» - подумав він. Крейг був змушений «зав'язати» з курінням майже рік тому, коли на його новій роботі почали проводити випадкові перевірки працівників на вміст наркотиків.

- Агов! Кидай роботу, пиво чекає - крикнув Ян своєму приятелю.

- Хвилинку - відповів той. - Здається, я знайшов дещо…

Через кілька секунд Крейг зайшов в кімнату, тримаючи в руках якусь коробку. Вона була приблизно 20 сантиметрів у висоту і 30 сантиметрів по діагоналі. Ян зміг докладніше приглянутись їй, коли Крейг поклав коробку на підлогу прямо перед ним.

Вона була зроблена з гладкого темного дерева. Оздоблення з полірованої латуні у вигляді петель, засувок і кантів гармонічно поєднувались з деревом в одне ціле. На верху була мідна табличка, на якій можна було побачити якісь букви.

- І як тобі моя знахідна? - вигукнув Крейг з усмішкою. - Вона лежала в підвалі, а на ній немає жодної пилинки. Вона виглядає так, ніби її положили туди лише вчора.

Ян подивився у вікно і мрійливо вимовив. - Може її туди поклали останні мешканці будинку. Ну, щоб заховати від злодіїв, або якось так…

- Все може бути - зізнався Крейг. - Розумієш, всі предмети навколо неї були покриті пилюкою, а вона ні.

- А що тут написано? - запитав Ян, розглядаючи мідну табличку, стараючись розібрати літери. Вони були вигравірувані в фантазійному стилі, але формували цілком зрозумілі англійські слова. Йому знадобилось кілька секунд, перш ніж він зрозумів напис: «Відкрий цю коробку і Джек виконає три бажання.»

- Джек?… - запитав Крейг все ще дивлячись на табличку. - Може це якась коробка для коштовностей…

Ян тільки посміхнувся до себе. - Можливо вона щось варта… особливо, якщо в ній є оці коштовності.

Коробку поставили на стіл у вітальні, щоб спробувати відкрити її. Нажаль, замок не виглядав на простий і легкий до зламу. Вони старались заглянути в його середину через дірку замка, гублячись в здогадках, що могло бути всередині і скільки це буде коштувати.

- Перше, що я куплю - це новий автомобіль - хвалився Ян, попиваючи пиво.

- За саму коробку ми зможемо отримати кілька сотень доларів… це все одно краще ніж нічого. Головне, щоб власник будинку про неї не дізнався.

- Однозначно - погодився Ян. - Він би захотів її забрати в нас.

- Було б приємно отримати трішки готівки. Завжди знайдеться таке, на що їх можна буде видати…

Ян пирхнув і допив своє пиво. А тим часом Крейг з'ясував, як відкрити замок і хлопці почули як той клацнув, відкриваючись.

- Я зробив це! - оголосив Крейг відкриваючи кришку коробки.

Як тільки він це зробив, коробка почала яскраво світитись зсередини. Кришка відкрилась до кінця, а з середини почав виходити густий дим, закручуючись посередині кімнати. Коли дим опав, в вітальні стояв чоловік. На вигляд йому було з тридцять років, а його тіло було атлетичне і красиве. На ньому був блакитний костюм з широким коміром, подібним до костюмів з 70-х років.

- Нічого собі - випалив в шоці Ян. Він був впевнений, що не випив аж стільки пива, щоб бачити таке. А потім хлопець пригадав напис на табличці і випалив: - Ти джин?

- Джин? - запитав з огидою чоловік. - Звичайно ж ні!

- Тоді хто ти? - запитав Крейг.

- Мене звати Джек Корбел - відповів прибулець. Він почав усміхатись, побачивши міни хлопців. - Я, чарівник!

- Ага, ясно - пирхнув Ян. - Взагалі-то ми не діти, щоб вірити у казки, типу «Гарі Потер».

Незнайомець… Джек, подивився на нього з подивом і запитав: - Хто?

- Як ти потрапив туди? - запитав Крейг ігноруючи його питання. - Я маю на увазі в коробку…

- Нажаль, це моя вина - відповів Джек зітхнувши. - Я перебуваю в цій чортовій коробці вже кілька десятиліть.

- А як це сталось? - запитав скептично Ян, знаходячи цю ситуацію цікавою.

Джек насупився, перш ніж відповісти.

- Гаразд. Це довга історія, а її коротка версія виглядає так… я був досить сильним чаклуном. Чаклуном, який забажав більше влади, а тому я розробив план. Я мав спіймати в пастку певну богиню щоб змусити її виконати три моїх бажання - він зробив паузу, щоб похитати головою. - Нажаль для мене, я її недооцінив. Перш ніж я усвідомив це, вона запхала мене в оцю коробку і наклала прокляття на мене. Вона сказала мені, що якщо я так люблю бажання, то відтепер я буду виконувати їх.

- От зараза - сказав Ян, все ще не вірячи в почуте. - Звучить жорстко.

- Ти навіть не уявляєш як - сказав Джек, киплячи від гніву. - Ця сучка забавлялась мною від самого початку. Я сподівався замкнути її в коробку, а натомість сам опинився на її місці.

- Ти сказав, що тобі доведеться виконувати бажання - сказав Крейг посміхаючись. - То ми можемо забажати їх?

- Тільки три - відповів Джек. - І я можу використати для їх виконання тільки свою магію, для свого задоволення… і більше ні для чого.

- Несамовито - вигукнув Ян, широко посміхаючись. - Я хотів би бути невідпорним для жінок.

- Я хотів би бути мільярдером - швидко додав Крейг. - Наше третє бажання…

А потім Джек почав сміятись. - Ви мене не так зрозуміли. Я повинен виконати три бажання. Але я ніколи не говорив, що це мають бути ваші бажання.

- Що? Я так і думав, що все це жарт - в замішання сказав Ян.

- О ні, це не жарт - відповів Джек з хижацьким оскалом. - Коли перший чоловік відкрив цю коробку, я думав, що виконавши три бажання я буду вільним. Нажаль, я виявив, що моє прокляття не є таким простим. Через двадцять годин, після того, як я виконав бажання, я знову опинився в коробці. Ящик закрився і відкрити його можна було аж через рік. А потім все повторялось знову і знову…

- Гарна історія - скептично заявив Ян, дивлячись на Джека. - Але я не вірю в чари.

Джек злегка схилив голову, продовжуючи розглядати Яна і Крейга.

- Після кількох перших разів я врешті зрозумів всю огидність плану моєї суперниці. Я був зобов'язаний виконувати три бажання, але вона не сказала мені, що це будуть мої три бажання. А тому я не зможу звільнитись, так як мушу виконувати свої бажання, а не бажання того, хто відкрив коробку.

- То забажай, щоб бути вільним - вигукнув Крейг.

- Я випробував цей варіант з двома останніми хто відкрив коробку! - відповів Джек з гнівом. - Нажаль, я не маю влади, щоб звільнити самого себе. Єдине, що я можу зробити, це використовуючи час на волі, зробити своє становище більш терпимим.

«У мене погані відчуття» - подумав Ян, коли побачив як Крейг повільно прямує в сторону дверей. Він поспішив за ним, будучи впевненим, що Джек зійшов з розуму, перебуваючи в цій коробці і це божевілля може стати небезпечним.

- Я бажаю, щоб ви підкорялись моїм командам - вигукнув Джек. Потім він щось пробурмотів на незрозумілій мові і Ян відчув дивне поколювання. - Стійте там де зупинились - продовжив говорити Джек і той завмер. - Не намагайтесь втекти від мене. Ви обидва підійдете до мене… це не ввічливо йти геть, коли я не закінчив говорити.

Ян виявив, що його тіло розвернулось і почало рухатись в сторону Джека, біля якого вже стояв Крейг. Хлопець зрозумів, що не може керувати своїм тілом. Все це виглядало на сонні кошмари.

- Просте закляття, але цілком дієздатне - вголос розмірковував Джек.

- Що ти зробив з нами? - судоржно закричав Крейг.

- Я тільки вимовив кілька слів. І не кричи так, це не культурно.

Ян проковтнув слину і відчайдушно старався повернутись і утекти з будинку, Але його тіло не реагувало на посилаємі команди.

- В оцій коробці я перебував досить довго - похмуро заявив Джек. - Від останнього разу минуло 10 років. А ще довше я не перебував в красивому товаристві. Насправді, останній раз, коли я мав жінку, був ще перед тим, як ця сучка зловила мене в пастку…

- Ти зійшов з розуму - заявив Крейг, пробуючи не кричати.

Джек подивився на мить на Яна, а потім на Крейга. - Моєю першою думкою, було відправити вас на пошуки вродливої жінки для мене, але це займе забагато часу. Замість цього в мене виникла набагато краща ідея. Я бажаю, щоб ви обидва перетворились в красивих жінок - сказав він з задумливим поглядом. А потім Джек почав бурмотіти закляття на незрозумілій мові.

Ян відчув подібне поколювання, коли він був змушений зупинитись, але зараз поколювання рухалось через все його тіло і на додаток, воно було значно сильніше від попереднього. Раптом він відчув, як його тіло починає мінятись. Це не було боляче, просто було досить незручно і нервово, тим більше, що він знав - тіло не можна просто так змінити.

- Зараза - випалив Ян, зрозумівши, що він помилявся. Хлопець міг відчувати кожну частину свого тіло яке трансформувалось… змінювалось так, ніби було зроблене з глини.

Жах вибухнув в його голові, коли до нього дійшло, що його тіло змінюється, а потім страх почав рости ще швидше, коли на його торсі почали рости цицьки. Спочатку він відчував тиск на грудну клітку, а потім шкіра почала розтягуватись, а під нею набухали груди, формуючись в два кургани, які продовжуючи рости, аж сягнули розміру волейбольного м'яча, натягнувши сорочку до межі.

- Нііі! - закричав Ян і почув сексуальний жіночий голос замість свого баритона.

Врешті хлопець згадав про свого друга і подивився в його сторону. Він був шокований побаченою сексуальною брюнеткою, яка була одягнена в одяг Крейга. Дівчина дивилась вниз на себе з виразом шоку і жаху, таким же як і в Яна.

Він проковтнув слину і подивився вниз на своє, тепер жіноче тіло. Ян схопив цицьки, все ще не можучи повірити в їх вагу і розмір. Він завжди любив дівчат з великими цицьками, але цього було вже забагато.

- Неможливо - видихнув Ян, розглядаючи свої долоні. В нього був ідеальний манікюр, а нігті були покриті червоним лаком.

Далі, він схопив своє волосся, відчув його шовковистість і побачив, що тепер вони в нього золотистого кольору, а саме волосся сягало майже до поясу. Опустивши руки між ніг, він не відчув там свого «приятеля». Його там не було!

- Зміни мене назад - зажадав Крейг своїм спокусливим голосом, який зривався в крик.

Ян подивився на Джека і скривився коли побачив, як хтиво дивиться на них чаклун. Він відчував суміш гніву і страху.

- Зміни нас назад - зажадав Ян. - Рахую до п'яти…

Хлопець не мав жодної уяви, що вони могли б зробити проти Джека, особливо тепер, коли в них були тендітні жіночі тіла. Але їх було двоє проти одного.

- І не подумаю - посміхаючись відповів той, переводячи погляд з Яна на Крейга. - Сексуальна брюнетка і пишногруда блондинка… Прикро, що вас було тільки двоє, а то я б зробив ще рудоволосу стерву… Залишилось зробити вам якісь сукні, хоча сумніваюсь, що ви будете довго їх носити.

- Що ти збираєшся з нами зробити? - запитав Ян, відчуваючи як сльози починають текти по його обличчю. Взагалі-то він вже здогадувався, що Джек планував з ними зробити, але не міг в це повірити.

- Я міг би наказати вам, щоб ви задовольнили мене - продовжував говорити Джек, зробивши вигляд, що не чув протести Яна і Крейга. - Але це буде занадто просто. Адже набагато приємніше, якщо мої партнерки також будуть отримувати насолоду.

- Сволота - загарчав Ян, а потім стрибнув на чаклуна, розмахуючи кулачками. Крейг також приєднався до друга.

Джек не виглядав на стурбованого їх акцією і лише наказав: - Ні одна з вас на нападатиме на мене, чи буде пробувати заподіяти мені шкоду будь-яким способом. Від цих слів Ян і Крейг одразу зупинились.

- Ти не можеш цього зробити - запротестував Крейг.

- Мабуть ти маєш рацію - погодився Джек. - Я не можу змусити вас йти проти вашої ж волі.

Друзі слабо зітхнули, а Джек продовжував: - Я просто повинен був переконатись, що ви більш ніж готові.

- До чого? - випалив Ян з почуттям страху.

- Для мого третього і останнього бажання - оголосив з посмішкою Джек. - Я бажаю, щоб ви обидві були добровільними учасницями в тому, про що я думаю.

Ян різко випрямився - Ні!… Будь-ласка, ні!…

Джек почав бурмотіти слова заклинання, а Ян благально дивився на нього і на Крейга, який в свою чергу також дивився на Джека очікуючи на найгірше.

Через мить Ян відчув поколювання по всьому тілі від якого тіло почало знову змінюватись і нагріватись. Потім він ахнув, зрозумівши, що відчуває… збудження!

Соски на цицьках Яна стали жорсткими і виросли, проглядаючи через матеріал розтягненої сорочки. В той же час він відчував як стає мокрим, теплим і липким в себе між ногами, а ще він відчував… голод?

Джек посміхнувся і сказав: - Закляття похоті завжди спрацьовує. Незважаючи на обмеження, які накладено на мене, я все ще можу вичаклувати щось таке.

- О-о-о-о-ох! - простогнав Ян, відчуваючи в себе сильне збудження. Він почав стискати свої соски однією рукою, а інша рука несвідомо ковзнула вниз, між ніг.

Ян мимоволі глянув на Крейга і побачив, як той почервонів від сильного збудження. Він тер свої груди, стогнав від задоволення, а потім поглянув на Яна.

Не кажучи ні слова Ян і Крейг схопили один одного і почали шалено цілуватись, судоржно здираючи одяг один в одного. Дві дівчини були неймовірно збудженими і старались задовільнити новий тип голоду, голоду їх тіл. Коли вони цілувались і обнімались, їх розуми почали змінюватись, щоб відповідати отримуваним сексуальним позовам, аж врешті на світ на світ з'явились Яна і Каріна.

- Будь ласка - випалила Яна, втупившись на Джека, не можучи повірити в слова, які виходили з її уст. - Припини це, або - вона почервоніла і прошепотіла - … трахни мене.

- Будь ласка, Джеку - благав Каріна.

Чаклун тільки самовдоволено посміхнувся: - Відтепер звертайтесь до мене - «Володарю».

- Так… Володарю - сказала Яна, відчуваючи себе в пастці Джека. На даний момент вона бажала тільки одного, щоб Джек… її Володар, задовольнив її відчуття дикої похоті.

- Бачите - сказав Джек, підходячи до Яни і цілуючи її. - Хіба тепер не краще, коли ви обидві готові і податливі?

- Так, Володарю - зізналась Каріна. Вона була готова сказати будь-що, тільки б Володар трахкав її не зупиняючись.

Джек відвернувся від Яни і поцілував Каріну. - Дівчатка… де тут у вас спальня? Я не мочив свій кінець протягом десятиліть і не можу дочекатись…

Яна скривилась від суміші відчуття сорому і збудження. Вона ненавиділа себе за це, але нічого не могла зробити. Кожен сантиметр її тіла бажав сексу, дикого, розпусного, несамовитого сексу.

- Дуже гарно - сказав Джек, обернувши одну руку навколо Яни, а іншу навколо Каріни. - Тепер, дозвольте мені задовільнити ваші потреби…

Коли вони дійшли до спальні, Джек пристрасно поцілував Яну і всі її думки, щодо неправильності подій зникли, а залишилось тільки одне жадання, тільки сексуальний голод всередині її тіла…

Минуло кілька годин, вона лежала в ліжку і прислуховувалась до того, як болить її нове тіло. Вона ніколи не могла собі уявити, що все що відбулось, було таким неймовірним і приємним одночасно. А ще, її сексуальний голод був затамованим, невідомо як надовго, але все ж таки був затамованим.

Яна ніяк не могла пригадати причину, через яку вона не хотіла трахкатись з Джеком, чому відчувала такий неприродний жах. Їй здавалось, що якась частина її тіла згоріла під-час тих годин несамовитого сексу, який вона мала з чаклуном. Вона мрійливо посміхнулась пригадуючи фрагменти їх ігор.

Джек виявився дуже досвідченим коханцем, а його сексуальну витривалість можна було б охарактеризувати як магічну. А його пеніс… він був таким великим і товстим… і так приємно розтягував її тугу піхву, даючи море насолоди…

- Дівчата, я боюсь, що на мене вже час - сказав Джек, дивлячись то на Яну, то на Каріну, яка також виглядала на сексуально задоволену особу. - Це були найкращі години, які я провів за останнє десятиліття.

Яна сіла і подивилась на Джека, не сказавши ні слова. Вона розуміла, що чаклун покине їх найближчим часом і вона нарешті буде вільна від його контролю. Ні вона і Каріна не будуть зобов'язані виконувати його бажання. Але потім вона згадала, що більше не буде такого чудового траху.

- Володарю, Ви зміните нас назад? - запитала Каріна, сідаючи на ліжку.

- Ні - відповів Джек, подивившись на них оцінюючи. - Я не міг би цього зробити, навіть якщо б захотів… і я, безумовно, не зробив би цього. Тепер ви обидві несамовито красиві дівчини. Це величезний крок від того місця, ким ви були до цього. Щоб змінити вас назад, потрібне ще одне бажання, а я використав всі три.

Яна кивнула головою, відчуваючи здивування, що тільки якась маленька частина її була засмучена почутим. Будучи в цьому тілі вона може займатись сексом будь-коли і з будь-ким.

Джек подивився на них. - Я бачу, що ви вже обрали імена для себе. Яна і Каріна. Красиві. Нехай буде так.

- Так, Володарю - дружно відповіли дівчата.

- Тепер, перш ніж я повернусь у цю прокляту коробку - сказав Джек з похмурим виглядом, - я наказую вам берегти коробку як зіницю ока, а я повернусь до вас за рік, любі мої.

І з цими словами тіло Джека почало перетворюватись в дим, який повернувся до коробки. Як тільки весь дим опинився всередині, кришка зачинилась і Яна почула звук замок, який закрився.

На мить дівчата заклякли, втупившись в коробку і усвідомлюючи, що будуть виконувати останній наказ протягом року. А потім він повернеться, щоб трахатись з ними знову і знову…

- Я не знаю, чи варто з нетерпінням чекати цілий рік на його появу, чи боятись її - зізналась Яна через хвилину.

- Подруга, як я тебе розумію - з зітханням погодилась Каріна. - Я так припускаю, що ми звільнились з нашої старої роботи…

Яна кивнула, повністю усвідомлюючи той факт, що на даний момент, вони були голі і покриті засохлою спермою. Також вона відчула, як хіть повертається знову, а її соски починають тверднути і рости.

- А чому б нам не розважитись? - запитала Яна з кривою посмішкою, вказуючи тонким пальчиком на свою кицьку, а потім на кицьку Каріни. - Я пам'ятаю, що тобі завжди подобались блондинки, а мені брюнетки…

- Як на мене, звучить цілком приємливо - з хихиканням погодилась Каріна і почала обнімати подругу. - Нам доведеться довго чекати, поки ця коробка відкриється знову. В нас є дуууже багато часу…