Фемпір

 Автор: Morpheus

Переклад: Pooh68

оригінал тут

Я відкинувся на спинку лавки, слабо посміхаючись та насолоджуючись сонячним теплом і прислуховуючись до звуків навколо: крики птахів, дітей і загальної метушні людей, котрі проходили повз мене.

Через мить, я відкрив очі і оглянув парк навколо. Продовжуючи посміхатися, я спостерігав за людьми, які також насолоджувались сонячним днем в парку.

Мене звати Чарлі Сандерс, Мені двадцять п'ять років і я працюю комп'ютерним дизайнером. Ця робота мені подобалася, принаймні до моментів, коли роботу потрібно було виконати «на вчора». А ще, я любив побути на самоті, так як в цей момент.

Зрештою, я встав і потягнувся, вирішивши наостанок прогулятися парком, перш ніж повернусь додому. Я зійшов з популярної доріжки, звернувши на одну з бічних стежок, подалі від галасливих відвідувачів. І саму тоді, я раптово зупинився, мало не спіткнувшись об когось, хто лежав біля дерева.

- Вибачте…, - відізвався я, а потім здригнувся від запаху, який вдарив мені в ніс.

Особа, котра лежала під деревом, була старим чоловіком з довгим, сальним волоссям. Його одяг був брудним і подертим, виглядаючи як ганчірки. Порожня пляшка дешевого алкоголю відкотилась від нього.

Я зітхнув, прикриваючи рот, інстинктивно роблячи крок назад, коли чоловік сів, озираючись навколо нетверезим поглядом.

Він поглянув на мене відсутнім поглядом. Його очі виглядали… неначе були зі скла, а я замислився, який алкоголь був в тій пляшці.

- Я не завжди виглядав так, - невиразно пробурмотів чоловік, дивлячись кудись вбік. - Був…, - ще раз промовив він, а потім тихо додав: - чарівником.

- Я зрозумів, - прошепотів я, розмірковуючи, що довело цього чоловіка до такого стану. З одного боку, він виглядав так, неначе потребував допомоги, але з іншого, його поведінка змушувала мене нервуватись.

- Так, чарівником! - вигукнув він дивним тоном. - Я мав силу, - він відригнув, а потім, повільно піднявся. Його очі перестали виглядати на скляні протези і тепер палахкотіли інтенсивною шаленістю, коли він оглядався навколо. - Я мав силу, яка була моїм предметом гордості і одночасно прокляттям, - вигукнув старий чоловік так, неначе співав пісню. - Богиня збрехала мені, - закінчив він, почавши хитатися.

- З Вами все гаразд? - невпевнено запитав я, ковтаючи слину.

- Дай мені четвертак, - раптом зажадав той.

Його хамство вразило мене, але вигляд чоловіка викликав в мене жалість. Всупереч здоровому глузду, я витягнув з кишені її вміст, щоб переглянути, чи я можу йому щось дати.

Саме тоді, я помітив жінку одягнену в білий костюм, яка йшла по стежці. Костюм на ній, викликав в мене бажання побачити ще більше. Я визнав перед собою, що вона виглядала неймовірно красиво.

А потім, старий почав підстрибувати, з люттю споглядаючи на мене. - Тіло жінки викликає хіть, - співаючи промовляв чоловік. - Його тіло голодне бажанням. Його прокляття - це бути фемпіром.

- Ви про що? - зажадав я, відскакуючи назад, коли старий рушив в мою сторону з божевільним виразом обличчя.

Я все ще хотів допомогти йому, але виглядало на те, що алкоголь зробив свою чорну справу, змушуючи мене полишити всілякі спроби. Невідомо, що було в його голові, а я не мав наміру з'ясувувати це. Я розвернувся і швидко пішов геть, помітивши краєм ока, як дивний старий зник в іншому напрямку.

* * *

Вечером, я сидів в своєму кріслі і дивився фільм на ДВД. Однак, я все ще не міг приділити фільму всю свою увагу, незважаючи на те, що я вже давно планував переглянути його.

Коли я от так сидів, образ божевільного старого все ще не виходив мені з голови. Він насправді налякав мене. Зрештою, я вирішив, що чоловік був психічно хворим бездомним, але усвідомлення цього не зупиняло дрижання мого тіла.

Водночас, було ще щось, щось, що зводило мене з розуму, не даючи забути отой випадок в парку.

Я застогнав і підійшов до холодильника, щоб налити собі води, але пляшка була порожня. - Кузьва, - пробурчав я, а потім поставив фільм на паузу і вийшов до магазину за пляшкою напою.

Через хвилину, я вже прямував назад, злегка насупившись, намагаючись зрозуміти, що мене так турбувало. Це все виглядало на якесь просте питання, яке ніяк не вилетить з голови, доки не знайдеш потрібну відповідь.

Відповідь на це питання кружляла по моїм голові, але я все ще не міг зловити її. Відповідь була на витягнуту руку, але все ще недосяжною.

І тоді, я помітив Беккі Томпсон, котра йшла коридором, прямо на мене. Або, якщо точніше, до своєї квартири, повз яку я пройшов. Беккі була двадцятитри річною дівчиною, яка вчилась в універі і мешкала недалеко від мене. Вона виглядала досить мило, хоча і нічого незвиклого.

- Привіт, - привіталась зі мною дівчина, перекладаючи пакет з продуктами в іншу руку.

- Привіт, - відповів я, затримавшись на мить і дивлячись на неї, неначе бачачи щось нове в ній. Від дівчини виходило щось такого, неначе світло. І саме це притягувало мій погляд до неї.

Струснувши головою, я простягнув руки до її пакетів. - Давай, я допоможу тобі.

Беккі передала мені пакети, а потім вийняла ключі. Я стояв перед нею в заціпенінні, відчуваючи дивне замішання. Все це, чомусь, здавалось мені ненормальним.

Коли вона відкрила двері, я простягнув їй пакети і наші долоні доторкнулись. Мене неначе вдарило блискавкою, яка пройшла через все моє тіло. Однак, замість відповідного для такої ситуації болю, я відчув щось на зразок… оргазму?

- Ох, - зітхнув я, відсахнувшись від Беккі.

Сумки випали з її рук, а сама вона оперлась об раму дверей, з приголомшеним виразом обличчя. Потім, вона кілька раз моргнула, перш ніж пробурмотіла: - Що.. це було?

Я стояв спираючись на стіну, намагаючись дійти до себе. Все моє тіло тріпотіло від голови і аж до пальців стопи. Кліпаючи очима, я швидко поглянув на сусідку, смутно відчуваючи щось недобре. Щось було не так. Однак, я навіть не знав, що думати про все це. Замість цього, я видушив з себе: - Мені вже пора, і поспішив коридором до своєї квартири, продовжуючи злегка хитатись.

Як тільки я опинився всередині, я закрив за собою двері і притулився до стіни, закривши очі. Я намагався зрозуміти, що тільки-но трапилося. Все моє тіло продовжувало дрижати, а я, від цього, почував себе дивно добре.

- Це мабуть статика, - пробурмотів я, переконуючи себе, що так воно і було.

Струснувши головою, я підійшов до свого крісла, вирішивши продовжити перегляд фільму і забути про все, що було до цього часу. Але навіть тоді, коли я зручно сидів в кріслі, я розумів, що викинути з голови останні події буде не так легко, тим паче, що фільм вже мене аж так не інтересував.

Через мить, я дістав пульт управління і завмер, побачивши власну руку. Мої очі широко розкрилися в подиві і… розгубленості. Я завмер, втупившись в руку, а потім, повільно підняв її до очей і почухав, пересвідчуючись, що і друга рука виглядає подібно. Волосся на руках зникло. Руки в мене були досить волохатими і ось тепер, вони виглядали так, ніби волосся на них ніколи не було.

Я був вражений але і заінтригований. Швидко піднявшись з крісла, я стягнув сорочку і опустив штани, щоб перевірити здогадку. Через хвилину, я повернув штани назад, пересвідчившись, що волосся зникло не тільки з рук. По-правді говорячи, волосся зникло на всьому моєму тілі.

- Кузьва, - пробурмотів я, прямуючи до ванної кімнати, хитаючи головою в недовірі. - Мені потрібно випити. Але єдиним з напоїв була кола, яку я залишив на журнальному столику.

Спорожнивши сечовий міхур, я відкрутив воду в крані, щоб помити руки, а потім поглянув в дзеркало, розглядаючи своє обличчя. Мої брови виглядали ніби тоншими. Я дивився на себе з хвилину, намагаючись зрозуміти, чи обличчя якось змінилося. Волосся на голові стало ніби трішки кучерявішим ніж зазвичай, а риси обличчя ніби пом'якшали. Я навіть провів рукою по щоці, відмітивши, що та стала набагато гладкішою. На додаток, на ній не було зовсім заросту.

- Мужик, все це тобі тільки здається, - пирхнув я, відвертаючись від дзеркала і посміхаючись до себе. Виглядало на те, що мій мозок вирішив зіграти зі мною в якусь дивну гру, хоча зникнення волосся на тілі не вписувалось в загальну картину. Але я скинув все це на отой шок, через який все моє волосся випало. Таке пояснення не мало більшого сенсу, але змусило мене почувати себе трішки комфортніше. - Потрібно додивитися фільм, - виріши в, повертаючись до вітальні.

Посміхаючись, я всівся на крісло, взявши колу в одну руку, а пульт від телевізора в другу. Я намагався приділити всю свою увагу фільму, але спогади від пережитого в коридорі продовжували викликати в мене легке замішання…

* * *

Наступного ранку, я виявив, що все моє волосся повернулось назад, а сам я став таким, як був раніше. Ну… хіба-що трішки худішим, ніж зазвичай. Однак це можна було не брати до уваги. Все, що відбулося вчора, нагадувало мені якийсь химерний сон, хоча і досить реалістичний, але тільки сон.

Коли я закінчив свій сніданок, я все ще продовжував відчувати голод. А потім, я усвідомив, що оте відчуття не було зовсім відчуттям голоду, який я знав до цього часу. Це було оте дивне відчуття, яке я відчував вчора.

- Кузьва, - скривився я, намагаючись переконати себе, що все це мої фантазії.

З гарчанням я встав і поклав посуд в умивальник, перш ніж сісти за комп'ютер, з наміром перевірити свою пошту. В мені все ще звучав голос, який намагався переконати мене, що тут щось таки не так…

Через кілька годин, я вийшов з квартири, щоб вирішити кілька справ, відчуваючи дратування, від того, що дивне відчуття в мені не зникло. Вона навіть стало сильнішим, привертаючи всю мою увагу до себе.

- Чудово, - пробурмотів я, сідаючи в свій автомобіль і завмер. Я помітив чоловіка і жінку поруч, котрі сідали в своє авто. - От лайно…, - прошепотів я, приглядаючись до жінки.

Я моргнув кілька разів, але все ще не був впевнений в те, що відчував. От тільки, що я відчував? Я дивився на жінку і відчував голод… Голод і бажання.

Струснувши головою, я пробурмотів: - Та що діється з тобою? Я підозрював, що ще трішки і буду змушений відвідати психіатра. Зробивши кілька глибоких вдихів, я викинув з голови всі непотрібні думки і поїхав за покупками.

Приблизно через годину, відібравши все потрібне, я повільно йшов по супермаркету, нервово оглядаючись. Куди я не дивився, я всюди бачив жінок, кожна з яких неначе притягувала мене до себе.

- Лайно, - скривився я, швидко відводячи очі від жінки. Я усвідомив, що не тільки дивлюсь її тіло, але і якимось чином відчуваю її. Все це починало мене дратувати.

Глибоко зітхнувши, і пішов до виходу, намагаючись не дивитись на людей поруч зі мною. Принаймні не на жінок, яких я міг відчувати. «Я таки повинен сходити до лікаря», - подумав я.

Коли підійшла моя черга до каси, я мало не застогнав, коли побачив касиршу. Вона була молодою, привабливою дівчиною, від якої важко було відірвати очі. На додаток, вона була білявкою.

- Ваша здача…, - відізвалася вона.

Я простягнув руку за монетами і наші руки на мить зустрілися… але цього було достатньо. Раптом, через мене знову пройшов шок, подібний до вчорашнього. Він пронісся моїм тілом, вибухаючи неймовірним інтенсивним оргазмом. Внутрішньо я застогнав від насолоди, а ззовні - лише ахнув.

Мені здалося, що все це тривало цілу вічність, хоча насправді минуло кілька секунд. Я відсапнув руку, все ще будучи приголомшеним тим, що сталося. У той же час, я усвідомлював, що моє тіло переповнює енергія, яку я відібрав в дівчини і яка змушувала мене почуватися одночасно досить дивно і так приємно.

Я стояв втупившись в білявку, відмічаючи, що вона змінилась за ті кілька секунд, протягом яких ми торкалися. Її тіло вже не виглядало так як раніше. Її сорочка… Ще мить тому, її грудям було тісно в ній, а тепер, матеріал вбрання не виглядав на сильно розтягнутий!

- Ні, - прошепотів я, кілька раз кліпаючи очима, відмічаючи, що і вона виглядала трішки приголомшеною та збентеженою. Я не став чекати на розвиток подальших подій, схопив покупки і вибіг з магазину.

Коли я опинився в безпеці свого автомобіля, я відкинувся на крісло важко дихаючи і відчуваючи, як швидко б'ється моє серце. Я був наляканий і збентежений тим, що сталося. Мені здавалося, що саме зараз я схожу з розуму. А ще, я не міг забути виразу обличчя дівчини при касі.

І тоді, я нахилився вперед і поклав руки на кермо, вирішивши, що найкраще буде повернутися додому. Однак, коли я побачив свої руки, я голосно ахнув. Волосся на моїх руках знову зникло, але цього разу, руки виглядали тоншими!

- Що зі мною відбувається? - пропищав я. Однак жодної відповіді я не отримав.

Я проковтнув слину і не звертаючи уваги на обмеження швидкості, помчав додому. Всю дорогу я поконав за кілька хвилин і мені пощастило, що по дорозі я не натрапив на жоден патруль.

Я побіг до своєї квартири і зачинив двері за собою, намагаючись не поринути у власну параною. Я стояв, спершись об двері, закривши очі і намагаючись втамувати дихання. Зрештою, я знову поглянув на свої руки, втупившись в них з подивом. Вони виглядали так, неначе не належали мені!

- Зараза, - слабо прогарчав я, зриваючи з себе сорочку, з наміром краще оглянути те, що зі мною сталося цього разу. Те, що я побачив, змусило мої очі широко розкритися, знову примушуючи мене матюкнутися.

На моєму торсі не тільки не було волосся, а шкіра виглядала на ідеальну. Було ще щось. Мені здалося, що в мене з'явились горбики, котрі випирали з тіла. І мої соски… Вони здавались ніби більшими. Все це разом виглядало так, ніби в мене були… цицьки. Так, як в жінки… або точніше в молодої дівчини.

Я не мав сили викрикувати прокляття, замість цього, почав знімати з себе решту одягу. Все моє тіло виглядало так само, як вчора: волосся зникло, за винятком промежини, а шкіра стала набагато м'якшою і тугішою. А ще, все моє тіло виглядало ніби стрункіше.

Продовжуючи оглядати себе, я скрикнув. - Ні!… Мій пеніс був… меншим. Не сильно, але достатньо малим, щоб я помітив це.

Я кинувся до ванної кімнати, що докладніше поглянути на себе збоку, та спробувати розібратися з тим, що зі мною відбувається

Те, що я побачив, було трішки несподіваним для мене. Обличчя було витонченішим і м'якшим. Загальні зміни мого тіла були дуже помітні, змушуючи мене виглядати по-іншому. Тепер, я виглядав не як чоловік, а як підліток. А через мить, я усвідомив, що виглядаю… якось… жіночніше?

Дивлячись на себе протягом кількох хвилин, я не втримався. - Та ні за що!…

Стогнучи, я відірвав погляд від дзеркала і повернувся до вітальні, де одягнув весь свій одяг на себе. Я сів в крісло і втупився в стіну, намагаючись розібратися зі всім тим, що відбувалось зі мною. І найголовніше - чому все це відбувалося зі мною!

Раптом, слова старого бездомного з парку виникли в моїй голові. Принаймні ті слова, на які я спочатку не звернув уваги. Я не пам'ятав всього, що він говорив про якесь прокляття, але його слова про фемпірів я запам'ятав досить добре.

Я сильно стиснув кулаки, намагаючись не кричати. Це все він… Це його вина. І як я маю жити після всього цього? - Але нічого такого, як прокльони не існує, - пробурмотів я, відчуваючи себе якось невпевнено.

- Магія не існує, - продовжував я. - Все що відбувається зі мною, повинно мати медичне пояснення. Однак, я підозрював, що жоден з лікарів не зміг би пояснити, що відбувається зі мною.

Я залишався в кріслі ще протягом години, перш ніж вирішив, що таки потрібно буде знайти отого бомжа. Знайти так, на всяк випадок. Прийнявши таке рішення, я вийшов з квартири, з наміром знайти усі відповіді. Можливо він таки був винним в усіх моїх останніх «пригодах». Я сподівався, що чоловік не буде п'яним, хоча і був впевнений, що алкоголь не є першопричиною всього цього. У будь-якому випадку, всі відповіді на мої питання були в руках отого старого чоловіка.

- Зараза, - бурмотів я, коли виходив з будинку, намагаючись ігнорувати бажання, які виникали в мене при появі жінок.

Доходячи до виходу, я побачив пару інших мешканців мого будинку. Якщо говорити конкретніше, то я побачив жінку та її доньку, які мешкали поверхом нижче від мене. Я бачив їх багато разів, хоча ніколи не відзивався до них. Я слабо посміхнувся, коли побачив, як мама порпалась з взуттям доньки.

- … і ось так, - закінчила говорити вона, явно демонструючи дівчинці, як зав'язувати шнурівки. - Бачиш?

- Угу, - відповіла вона, киваючи головою.

Я продовжував посміхатися, дивлячись на дівчинку, а потім, помітив неначе її мама… виблискувала. Я відчував потяг до неї і нічого до її доньки. Очевидно, це відчуття виникало в мене до дорослих жінок. Цікаво чому?

- Я впевнена, що наступного разу в тебе все вийде просто відмінно, - сказав я до дівчинки, посміхаючись до неї і її мами.

Жінка подарувала мені вдячну погляд і простягнула руку. - Привіт, я Кароліна Джонс.

Я завагався на мить, розуміючи, що не відповісти на такий жест буде виглядати грубіянством. Зібравшись з силами на те, що мало відбутися, я намагався переконати себе, що не бачу жодного світіння. І відчув здивування, коли взяв руку Каролін. Я не відчув потоку енергії, яка повинна була перетекти в мене! Ні. Я відчував її. Знав, що в любий момент можу легко взяти цю енергію собі. Однак, я відштовхнув від себе спокусу зробити це.

- Чарлі Сандерс, - представився я.

- А це, - продовжила Кароліна, вказуючи на дівчинку, - це Лорі.

Я посміхнувся до Лорі. - Приємно познайомитися, молода дамо. Дівчина не відповіла, сховавшись за маму.

- Вона в мене трішки сором'язлива, - пояснила жінка з іронічною посмішкою.

Я кивнув головою і ще раз поглянув на дівчинку, яка виглядала з-за ніг своєї мами. - Що ж, - відізвався я, поглянувши на годинник. - Мені пора йти. До побачення, - додав я швидко, а потім, спішно вийшов на вулицю.

Я швидко прямував до парку, де вчора зустрівся з дивним старим. Я розглядався навколо, йдучи стежкою, відмічаючи, що тепер бачу оте «сяйво» на кожній жінці, яку минав. Все це зводило мене з розуму, але я мав намір не втрачати контроль над собою.

Врешті, я підійшов до місця вчорашньої зустрічі. Але там нікого не було. Однак, я не дозволив собі опускати руки і пішов далі, оглядаючи кожну частину парку, намагаючись не звертати уваги на галасливих людей навколо себе.

Я витратив маже дві години, проводячи розшуки в парку і прилеглих до нього вулицях. Але жодних слідів цього дивного чоловіка я не знайшов. Було кілька бездомних, але ті не знали нічого про мого розшукуваного. Я не знав чи вірити їм чи ні, але якось відчував, що приводу брехати мені в них не було.

Зрештою, я повернувся до себе додому, відчуваючи втому і розчарування. Не тільки через відсутність успіхів в пошуках, але і від постійного прагнення та бажання до тих жінок, яких я минав.

Йдучи до власної квартири, я почув крики з-за зачинених дверей, хоча зрозуміти слова було важко. Раптом, голос став гучнішим.

- Засранцю! - жіночий голос здавався мені знайомим. - Як він міг переспати з нею… з тією… курвою?

Мені знадобилась мить, а потім, я зрозумів, що стою перед дверима Беккі і чую її голос. Я уважніше прислухався.

Раптом, двері відчинились і я виразно почув голос Беккі. - Як він міг таке вчинити зі мною? Її голос був наповнений болем. І тоді вона побачила мене.

- Упс, - відізвався я, відчуваючи себе винуватим, що підслуховував сусідку та не знаючи що сказати.

Дівчина поглянула на мене заплаканими очима, а потім, на мій подив, посміхнулась. - Привіт, Чарлі, - сказала вона, витираючи сльози і продовжуючи вже рішучішим голосом: - Як справи?

Я не очікував, що вона відізветься до мене, але швидко відповів: - Добре, я так думаю. Це не було аж такою правдою, але я не збирався розповідати їй про те, що відбувалося зі мною.

На мить, Беккі просто дивилась на мене, а потім промуркотіла: - Це приємно чути… красунчику. Я був шокований такими її словами, а на додаток, її рука опинилась на моїй промежині. - Оооо так, приємно…

- Гмм… Беккі, - слабо відізвався я, усвідомлюючи, що дівчина заграє зі мною. - В тебе є хлопець…

- Та забудь про нього, - відізвалась вона, злегка насупившись. - Принаймні, так як я це роблю.

З цими словами, вона обійняла мене і подарувала легкий поцілунок. Я стримувався, щоб не відібрати в неї енергію. Це було робити вже легше, ніж за першим разом. А ще, мені було так приємно, коли вона поцілувала мене.

А потім, Беккі затягнула мене до своєї квартири. Її наміри були більш ніж очевидні, а я знав, що вона просто намагається помститися своєму хлопцю. Вся її заінтересованість мною випливає з помсти. Але я не протестував такій перспективі.

Через кільканадцять секунд, ми опинились в спальні, де швидко скинули з себе одяг. Беккі зупинилась на мить і здивовано втупилась в мене, очевидно помітивши моє змінене струнке тіло. Я стояв нерухомо певен час, аж дівчина пихнула мене на ліжко і наші «ігри» розпочалися.

Все, що відбувалось між нами, можна було назвати одним словом - «трахкання». Тут не було ніякої вступної гри, лише дикий і пристрасний секс. Беккі кричала, насолоджуючись кожною миттю своєї помсти, коли я «свердлив» її «шпаринку».

- Аааа, - застогнав я, відчуваючи наближення свого оргазму.

А потім, Беккі закричала ще голосніше, отримавши власний оргазм. Коли я кінчив, мій оргазм, здавалося, ставав все сильнішим і сильнішим з кожною миттю. Хвилі задоволення наповнювали всі клітини мого тіла.

- Аааа!!!, - раптом закричав я, зрозумівши, що більше не стримаюсь, а потім… я втратив контроль над собою. Я вбирав в себе… висмоктував всю енергію з Беккі і почував себе неймовірно чудово.

Я ледве усвідомлював, що відбувається, але не був в змозі зупинити те, що робив… З іншого боку, я не хотів переставати це робити. Потоки задоволення продовжували вливатись в мене, підсилені в багато разів отримуваним оргазмом.

Я втратив відчуття часу і того, скільки поглинув енергії. Наші оргазми пройшли, але все моє тіло продовжувало відчувати наслідки отриманого задоволення. Я лежав на Беккі повністю зливаючись з нею, а потім, ковзнув в темряву…

* * *

Яскраві промені ранкового сонця розбудили мене. Декілька хвилин я лежав в ліжку мружачи очі, одночасно насолоджуючись і ненавидячи його. Коли спогади минулої ночі повернулись, я швидко озирнувся і зрозумів де перебуваю.

- Ні, - слабо зойкнув я, кліпаючи очима, все ще намагаючись переконати себе, що вчорашні події були лише моїм сном.

Однак, повністю пробудившись в ліжку Беккі, я раптом усвідомив, що почуваю себе якось дивно. Надзвичайно дивно. Це не була присутність енергії в мені, яка продовжувала гріти моє тіло. Це було ще щось. Щось інше. Моє тіло відчувало себе якось… неправильно.

З жахом, я подивився на себе і погляд зупинився на моїх… грудях. Не було ніякого сумніву. В мене були груди. Такі, як в жінки.

Я зістрибнув з ліжка, голосно зітхаючи, продовжуючи кидати погляд на власні груди і на решту тіла, все ще не можучи повірити в те, що бачу. Все це здавалося неможливим, але підсвідомо, я знав, що все це наслідки вчорашнього траху. Мало того, що в мене з'явилась пара цицьок, все моє тіло змінилося, ставши більш жіночнішим. По-правді говорячи, все моє тіло виглядало, як тіло жінки…, за винятком промежини. В мене до сих пір був пеніс… але дуже маленький. Можна було б сказати, що його майже не було.

- Кузьва, - видихнув я, ковтаючи повітря, пригадуючи потужні хвилі задоволення, які я отримував вчора вечером. А потім, я пригадав те, що робив вчора. Я згадав про Беккі.

Я повільно повернувся до особи, яка лежала на ліжку. Мої очі широко розкрились від подиву того, що я побачив. Мені довелося примружити очі і підійти ближче, щоб переконатися, що все це не сон. Нажаль, це не був сон.

Її тіло змінилося так сильно, як і моє тіло. Я дивився на Беккі в повному ступорі. Її груди зникли, так само, як і дівочі вигини. Навіть її обличчя змінилося, втративши свою сексуальність. В цьому обличчя ледве-ледве можна було впізнати риси обличчя моєї сусідки.

Беккі виглядала так, неначе знову повернулась до свого дитинства. Тепер, вона виглядала андрогенно, щось між дівчиною і хлопцем.

- Е-е-е… Беккі, - прошепотів я, все ще не можучи повірити в те, що бачу. Все її тіло неначе змінило свою стать. Так, неначе я забрав в неї… раптом, я завмер, а мої очі широко розкрилися. Я усвідомив зміст слова «фемпір»

В моїй голові виник образ старого чоловіка з шаленими очима і слова, які він вимовляв. Я затремтів від цього. Вся енергія, яку я відчував в жінок…, яку жадав…, яку забрав в Беккі - я вже знав, що це було. Це була їх жіночність. Той факт, що я все ще відчував залишки енергії в дівчині, лише підтверджували моє припущення.

Я нахилився до Беккі, жахаючись від того, що зробив з нею. Почуття сорому та провини, а також страху і розгубленості пробігло через моє тіло. Потім, я відступив назад, розуміючи, що після того, що сталося, я не зможу дивитися в очі своїй сусідці. Принаймні поки-що не зможу. Що я міг їй сказати?… Вибач?… Так сталося… Я не був впевнений, що «вибач» вистачить в такій ситуації.

Ще раз оглянувши себе і морщачись, я поволі рушив до вікна і затягнув штори, вирішивши, принаймні не дозволити сонячним променям розбудити Беккі. На певен час, мені не доведеться мати справу з розлученою дівчиною. Я востаннє поглянув на неї, схопив своє вбрання і вибіг з квартири.

Через хвилину, я знову був у відносній безпеці власної квартири. Я відразу ж попрямував до ванної кімнати, щоб розглянути себе в дзеркалі. Я потребував побачити нового себе, пересвідчитись в тому, що зі мною сталося…

В заціпенінні я дивився на своє відбиття кілька хвилин, ретельно досліджуючи кожну рису свого обличчя перш ніж «зайнятись» рештою тіла. Результатом огляду було те, що я вже очікував, хоча це, лише збільшило мій дискомфорт.

- Я… Я… Виглядаю, як дівчина, - врешті прошепотів я, продовжуючи дивитись на своє відбиття.

Моє обличчя все ще було подібне до старого обличчя, хоча і більш жіночніше. Однозначно, це було обличчя жінки і доволі привабливе обличчя жінки, хоча і не супермоделі. Навіть моє волосся змінилося, відтепер сягаючи до плечей і прийнявши світло-коричневий колір.

Перейшовши до споглядання інших частин свого тіла, я здригнувся, усвідомивши, що тепер, моє тіло виглядає як тіло справжньої жінки. Однак, я помітив, що мої груди буле не аж такими великими, як я вважав до цього часу. Насправді, їх розмір був, мабуть, з «В». Хоча для мене, в оцій ситуації, вони виглядали величезними.

З гримасою, я відірвав погляд від дзеркала, борючись з спокусою розбити його. Я повернувся до вітальні і плюхнувся на диван, втупившись в свої нове тіло та повільно торкаючись його тонкими пальцями. Це було химерне видовище.

Я закрив очі, відчуваючи приємне тепло, яке переповнювало мене. З подивом, я зрозумів, що всього цього мені недостатньо. Мені здалося, що в мені неначе був якийсь резервуар, котрий був частково заповнений. Я продовжував відчувати прагнення, навіть після того, як висмоктав всю жіночність з Беккі.

Тоді, я подумав про те, що я відчував, коли забирав в неї енергію… її жіночність. Це було… неймовірно. Саме так. Неймовірно! Я навіть почав збуджуватися, коли пригадав це.

- Кузьва, - пробурмотів я, відкриваючи очі і намагаючись не думати про те, що мої соски на грудях стали великими і твердими.

Я розглянувся навколо, розмірковуючи над тим, що повинен робити далі. Я побачив годинник і знову матюкнувся, зрозумівши, що запізнююсь на роботу. Але, з іншого боку, я не міг з'явитись на роботі з таким тілом.

Я стояв, відчуваючи, що заплутався і не маючи жодної уяви, що робити далі. Врешті, я підійшов до телефону і нервово почав набирати номер на роботу.

Прикривши мікрофон шкарпеткою, я кілька раз закашляв, коли пояснював, що захворів отруївшись. Я знав, що мої слова звучать якось не переконливо, але іншого варіанту викрутитися не бачив.

- А як щодо…, - почав було говорити мій керівник.

- Я закінчу свою роботу вдома і принесу її, коли повернуся, - перебив я його.

Через кілька секунд, мій керівник побажав мені здоров'я, додавши, щоб я поважно взявся за лікування.

З відчуттям полегшення, і відклав трубку, хоча все ще стояв біля телефону, не знаючи, що робити далі. Єдине, що я знав напевно, це те, що я не можу піти до лікаря зі своєю хворобою. Я сумнівався, що лікарі вивчали хворобу під назвою «прокляття». А ще, я вже не мав сумніву, що все це сталося через отого бездомного з парку, якого я однозначно, повинен був знайти.

Я ще з годину продовжуючи вивчати своє тіло, відчуваючи суміш сорому і цікавості. Зрештою, в шафі з одягом, я знайшов свій спортивний костюм і взуття, які більш-менш підходили до мого теперішнього тіла. Одягнувшись, я вийшов з квартири.

- Чарлі, - тихо зітхнув я, - В що ти вляпався?

На мить, я зупинився перед дверима Беккі, дивлячись на них з сумом і відчуттям провини. Я повинен був би бути там, біля неї, коли дівчина прокинеться щоб все пояснити… спробувати зробити це. Однак, я не міг примусити себе. Замість цього, я пішов далі, проклинаючи себе за те, що зруйнував життя милій дівчині і не маючи сміливості зізнатися їй, що все це через мене…

* * *

День хилився до вечора, а я знову ходив по парку, де недавно натрапив на дивного старого чоловіка. Я витратив майже цілий день, шукаючи його і випитуючи всіх навколо. Однак, я не мав успіху в своїх пошуках, так само як і попереднього дня. Я вже почав втрачати надію.

Закривши очі, я зробив глибокий вдих, борючись з голодом, який випливав з глибини моєї свідомості. Це відчуття протягом дня ставало все сильнішим, викликаючи в мене постійне роздратування, особливо тоді, коли я бажав «висмоктати» всіх жінок навколо себе.

А потім, я звернув увагу на продавця хот-догів. Я вирішив, що фізичне втамування голоду відверне мою увагу від того, другого.

- Ось прошу, пані, - сказав чоловік простягаючи мені булку з сосискою.

Я поморщився почувши звертання до себе «пані», нагадуючи собі, що я все ще Річард, навіть якщо всі навколо бачили в мені жінку. Хоча, на даний момент, я і сам не назвав би себе Річардом, а скоріш, маленьким Річі. Після відвідин жіночої вбиральні, я був впевнений, що вже виглядаю менш жіночнішим ніж виглядав ще ранком і це викликало в мене значне полегшення.

Нічого не відповідаючи продавцю, я тільки хмикнув і взяв гарячу булку та всівся недалеко на лавці, сподіваючись спокійно поїсти. - Ага…, пані, - тихо хмикнув я, перш ніж вгризтись зубами в тісто.

Минула хвилина, а я був на півдорозі своєї вечері, коли побачив жінку під тридцять п'ять років, котра сіла поруч зі мною, почавши розтирати рукою щиколотку. Те, що я помітив, було її світіння, яке йшло від неї. Вона була так близько… Мене так і манило до неї…

Ледве усвідомлюючи те, що я роблю, я поклав долоню на її долоню. А потім, мене осінило. Я не повинен забирати в неї все - мені потрібна лише частинка, щоб заспокоїти свій голод і хіть. Якби я тільки міг втриматися…

Саме тоді, вперше, я насправді відчув, як це було керувати своїм годуванням. Робити це так, щоб моя жертва нічого не помітила. Я сподівався, що це спрацює. Спочатку, я злякався, відчуваючи щось, на зразок сорому і вже хотів відсмикнути руку назад. Я мало не задихнувся, коли відчув як мої потреби задовольняються.

- Ох, - видихнув я, майже здригаючись в екстазі.

Знадобилась вся моя сила волі, щоб забрати руку та перестати смакувати тією… такою смачною енергією. Все моє тіло пашіло неймовірною теплотою. Це було навіть кращим від сексу!

На мить, я просто сидів перебуваючи неначе в легкому тумані, а потім помітив її. Обличчя жінки було розгублене, але не перестрашене. Вона явно відчувала щось подібне, але не аж так сильно. Мені сподобалося те, що інші відчули те, що відчував я, коли контактував з ними.

Без слів, я швидко піднявся і пішов геть, на остаток помітивши, що жінка на лавці все ще світилась аурою жіночої енергії. Наслідки мого «вампіризму» були ледь помітні в ній. Можливо, вона навіть не помітить змін в собі, списавши їх на вік. У будь-якому випадку, я хотів зникнути з її очей, перш ніж жінка прийде до себе, вийшовши з заціпеніння.

Полишивши парк, я йшов вулицею, озираючись навколо, аж врешті дійшов до свого будинку, переконуючи себе, що наступного разу мені пощастить. Що я таки зможу повернутися до свого нормального життя. Кожен мій крок нагадував мені, що відтепер я - це не зовсім я, а все моє тіло було змінено кардинальним способом.

Коли я, врешті, йшов сходами будинку, я дозволив зітхнути собі з полегшенням. Я був вдома, подалі від цікавих очей людей навколо мене, які сприймали мене за жінку. Усвідомлення всього цього, змушувало мене почуватися якось незручно.

Коли я підіймався вгору, я помітив когось, хто спускався вниз. Через мить, я усвідомив, що це була Кароліна, але цього разу сама, без доньки.

- Доброго дня, - привітався я. - Як справи?

Жінка зупинилась на мить і поглянула на мене дивним поглядом. - Вибачте, - почала вона, - але я вас не пам'ятаю.

- Все в порядку, - відповів я, простягаючи руку, щоб привітатися з нею.

Я лише хотів лише потиснути її руку. Одна, коли її шкіра торкнулась моєї, я відчув тепло і потужну насолоду, яка почала напливати в мене. Не усвідомлюючи того, що роблю, я почав годуватися нею, її жіночністю.

Через мить, я вирвав долоню зі стогоном. - Я… Я… мені прикро, - пробурмотів я, швидко рухаючись сходами вгору, полишивши жінку приголомшеною. Я все ще відчував тепло і поколювання від прийняття енергії, невеликої її кількості, але всерівно.

- Це все не так, - бурмотів я, боязко розглядаючись навколо так, неначе боячись, що хтось вискочить на мене з-за рогу. - Що я роблю? Я здригнувся, витягуючи ключі і швидко заходячи в свою квартиру.

Опинившись всередині, я притулився спиною до дверей і втупився в стелю, важко дихаючи і відчуваючи, з кожним подихом, вагу власних грудей. Я нервово проковтнув слину, усвідомивши, що зі мною зробила поглинута енергія жінок. Сама думка про це, змусила мене здригнутися, але я знав, що все це лише моя і тільки моя вина. Я «випив» забагато жіночності.

«Але вона була ТАКОЮ приємною», - розмірковував я, мрійливо посміхаючись про себе.

Потім, струснувши головою, я поглянув на себе, знову проковтнувши слину, усвідомлюючи, що потребую з'ясувати, як багато шкоди зробив я сам собі. Мені потрібно було дізнатися, як сильно моє чоловіче тіло змінилося в жіноче. Зробивши кілька глибоких вдихів та зібравшись з силами, я почав знімати з себе одяг.

Через хвилину, я стояв голим, розглядаючи себе з похмурим виразом обличчя. - От зараза, - пробурмотів я, не відриваючи очей від свого тіла.

Як я і очікував, все моє тіло стало ще більш жіночнішим і все це за рахунок енергії, поглинутої від Кароліни і тієї, іншої жінки з парку. Мої груди стали трішки більшими, а талія - вужчою. Все моє тіло мало жіночніші вигини. Але коли я поглянув вниз, я не міг відірвати очей від свого паху.

- Мої яйця, - прошепотів я, втупившись в гладку поверхню, де ще ранком в мене були яйця і пеніс. На їх місця виднілося щось, що могло бути зародком піхви.

Я повільно, скривившись, провів пальцями про моєму тілу. Усе це виглядало якось дивно, особливо коли я знав, яким моє тіло було раніше. Тепер, я був майже жінкою, ну… за винятком промежини. Але навіть там мені потрібно було придивитися, щоб переконатись, що я таки ще не повноцінна жінка.

Врешті, відірвавши погляд від себе нового, я зітхнув я ліг на диван, втупившись у виключений телевізор. В голові, я відчував почуття провини, сорому і мав море питань, на які не знав відповіді.

Так, я лежав на дивані, аж доки сон не зморив мене…

* * *

Ванна кімнату була наповнена паром, так, як щоранку. Однак, цього разу все було по-іншому. Цього разу моє тіло не було моїм тілом. Звичайно, воно не було зовсім таким, як вчора, але всерівно, виглядало екстремально, як на мене.

Я вийшов з-під душу і почав витиратися, намагаючись зі всієї сили ігнорувати дивну форму свого тіла. Замість цього, я спробував думати про те, що мені робити в цій ситуації. Якщо я не знайду отого старого, то навіть не уявляю, що буде далі зі мною.

- Є гормони, - пробурмотів я. - І пластична хірургія. Я майже посміхнувся, усвідомлюючи те, що ще кілька днів раніше навіть не знав, що таке щось можливе.

Через кілька хвилин, я закінчив витирати себе, залишивши вологим лише волосся. Я почав одягатися і насупився, запитуючи себе, як жінки живуть з таки довгим волоссям, яке ніяк не хотіло висихати.

- Хірургія і стрижка, - знову пробурмотів я, заглядаючи до холодильника. - Але спочатку… сніданок.

Нажаль, з продуктів в холодильну було тільки світло. Я застогнав, вирішивши купити щось з автомату в кінці коридору.

- Ще один поживний сніданок, - сказав я до себе з сарказмом, прямуючи до автомату.

Коли я підійшов до нього, то з подивом помітив, що там вже був хтось - молода дівчина, Я зробив зусилля, щоб проігнорувати та обійти її. Однак світіння дівчини неначе кричало до мене, змушуючи ковтати слину від прагнення.

Вона швидко повернулась і подивилась на мене, викрикуючи: - Відвали, суко! Її голос був невиразним, а очі червоні. Я інстинктивно зробив крок назад, будучи враженим її реакцією… і гарячністю. Однак, одного погляду на неї вистачало, щоб зрозуміти, що вона була або п'яною, або під кайфом.

- Я хочу лише купити собі сніданок, - пробурчав я, продовжуючи йти в сторону автомата.

Але так, без попередження люто пхнула мене вбік, викрикуючи: - Я була тут першою.

На мить, я просто дивився на неї, відчуваючи наростання злості. А потім, я зробив ще одну спробу дістатись автомату, цього разу будучи готовим на її реакцію. Дівчина знову кинулась на мене, але зараз я очікував на такий її рух. Я швидко схопив дівчину за руку і почав «пити» її.

- О так, - застогнав я від задоволення, коли енергія її жіночності потекла в мене, інтенсивно наповнюючи кожну клітину мого тіла.

Через кілька секунд, я розірвав контакт, злегка похитуючись, підтримуючись за автомат та намагаючись втримати рівновагу. Енергія розтікалась по всьому моєму тілу, легко пощипуючи і змушуючи мене посміхатися від насолоди отримуваних відчуттів.

А потім, я поглянув на дівчину, помітивши, що взяв в неї менше четвертої частини того, що було доступно. Вона все ще світилась, і притягувала до себе. А ще, її тіло змінилося, не радикально, але досить помітно. Дівчина вже не була такою красивою, як ще кілька хвилин тому, а її цицьки виглядали трішки меншими. Незважаючи на це, вона і надалі була красивою, як Кароліна.

- Пішла ти, - загарчав я до неї, - сука. З цими словами, я розвернувся залишаючи за собою її розгублене обличчя і попрямував до своєї квартири.

Я зачинив за собою двері і опав на коліна, відчуваючи шок від того, що тільки-но зробив. Я відібрав в іншої жінки її жіночність, знаючи, що це зробить зі мною і з нею. А найстрашнішим було те, що я насолоджувався цим процесом.

Я кілька хвилин залишався на підлозі з закритими очима і пальцями в килимі. Зрештою, я встав і зробив кілька глибоких вдихів, змушуючи себе заспокоїтися. Коли я був впевнений, що взяв себе в руки, я почав повільно знімати з себе одяг, вже підозрюючи, що побачу. Але я потребував переконатися в цьому наочно.

Я знову стояв голим, втупившись в свою промежину з похмурим виразом обличчя. Так як я і очікував, в мене була жіноча вагіна. Нічого дивного… для жінки, але не для мене.

- Зараза, - пробурмотів я, повільно торкаючись пальцями місця між ногами.

Я ахнув, відчувши якою чутливою вона була. Потім, я пробігся пальцями по її складках, перш ніж ввів один з пальців в вологу щілину. Це змусило мене аж задихнутися. До цього додалося дивне відчуття стороннього тіла всередині себе. Все це було навіть… приємно.

Зітхнувши, я припинив своє самопізнання і сів на диван, все ще будучи голим. Я розмірковував над тим, що відтепер, мені буде потрібен якийсь жіночий одяг. Я не міг весь час парадувати в спортивному костюмі.

Закривши очі, я знову почав насолоджуватися незвичними відчуттями, які дарувало мені нове тіло. Загалом, вони були цілком іншими, не такими якими я очікував. Не поганими чи незручними, тільки іншими.

- Ким я став? - прошепотів я сам до себе, пригадуючи те, як я поглинав енергію від жінок. Їх жіночність. Виглядало на те, що я дійсно перетворився на якогось вампіра. - Фемпіра, - виправив я себе, зітхаючи.

А потім, я увімкнув телевізор, вирішивши заглушити свої проблеми безглуздим лепетом якогось ток-шоу.

Я не був впевнений, як довго дивився телевізор. Мій розум швидко повернувся до того, що сталося зі мною. Зокрема до того, що я повинен робити, щоб задовольнити голод свого тіла. Спогади поглинання енергії… приємно лоскотали мій розум, змушуючи його почуватися добре.

Несвідомо, я почав все більше і більше думати про поглинання. Про те, як реагувало моє тіло, наповнюване енергією і задоволенням. Це відчуття було подібне до сексу, але збільшено десь в сто разів.

Зрештою, я помітив, що такі мої думки впливають на тіло. Мої соски стали твердими, ставши подібними до маленьких пенісів. А моя промежина, моя… піхва стала гарячою і неймовірно мокрою. Я збудився від самої думки про поглинання і це мене починало турбувати.

- Гмм, - злегка застогнав я, потираючи соски і замислюючись над тим, чи «йти далі». Мені було так приємно, що я вирішив не зупинятися. Я застогнав «чому б ні» і вперше почав мастурбувати своє жіноче тіло.

Відчуття від стискання сосків було таким чудовим, набагато кращим від того, коли я робив подібне зі своїм старим тілом.. А потім, стало ще краще, коли я отримав свій перший жіночий оргазм, який був чудовим. А потім, був ще один і ще один оргазм…

Я сидів на дивані розкошуючись відчуттям оргазмів, яке повільно затухало в мені. Я важко дихав і визнав перед собою, що це було значно кращим від того, що я робив раніше. «Якщо мастурбування таке приємне», - замислився я, «то як я почуватимуся коли займатимусь справжнім сексом». На додаток, я перестав думати про «спрагу».

Зрештою, я застогнав і змусив себе піднятися, споглядаючи з легкою посмішкою на мокру пляму на дивані. - Не погано, промуркотів я, - Цілком не погано.

Потім, я поглянув на себе і відмітив, що потребую зайнятись собою. Мої стегна були покриті власними соками і це не беручи до уваги пальці і груди. Настав час відвідати душ.

Мій другий душ за цей день був значно приємнішим через те, що я перестав інтенсивно думати про те, що моє тіло змінюється. Ласкаючи себе під струменем теплої води, я намагався втриматися, щоб знову не «зайнятися» собою.

Через деякий час я закінчив, витерся, одягнув інший спортивний костюм і замислився, що повинен робити далі. Першою моєю задачею було знайти того божевільного дідугана. А ще, знайти щось для себе з одягу, щось що підійшло до мене теперішнього. Я поглянув на свій спортивний костюм і вирішив, що на початок зійде, особливо беручи до уваги, що нічого іншого в мене не було.

- Засранець, - пробурмотів я, пригадуючи старого з парку.

Стук в двері повернув мене до реальності. Спочатку він був тихим, а потім став швидшим і голоснішим та наполегливим. Я сидів тихо, дивлячись на двері, а потім поглянув вниз на себе.

- Я знаю, що ти там! - відізвався голос з-за дверей. - Я чула телевізор.

- Кузьва, - прогарчав я, не можучи зрозуміти, хто був за дверима. Я не розпізнав голос, то чи можу я відкрити двері? В квартирі очікують Чарлі, а не якусь дівчину. - Кузьва, - вилаявся я, прямуючи до дверей.

- Чарлі, відкривай, - закричав голос. Цього разу в ньому можна було почути інтонації паніки.

Відкривши двері, я збирався сказати, що Чарлі немає, а я є єдиною особою в цій квартирі, сподіваючись, що такі слова сприймуть за правду. Однак, коли я побачив людину, яка стояла на порозі, мій язик закляк, коли очі розглядали гостя.

- Бека…, - ахнув я, відразу впізнавши її обличчя, незважаючи на те, що тепер воно виглядало якось по-дитячому.

Дівчина втупилась в мене, потім відізвалась: - Вибачте… Я думала, що…, і тут вона завмерла, а її очі стали великими, неначе блюдця. - Ча… Чарлі?

Я проковтнув слину і повільно кивнув, нервово озирнувшись по боках, перш ніж запросив дівчину зайти всередину.

- Це і з тобою сталося, - стверджувально видихнула вона. - Але як…

Дивлячись на себе, я відчув, що червонію і ніяковію. Однак, поглянувши на сусідку, я побачив, що вона також виглядає ніяково. Пригадавши все, через що я пройшов, я зрозумів, що вона відчувала. Сильна хвиля провини пройшла через мене, нагадуючи мені, що все це лише моя вина.

- Нам, - тихо пробурмотів я.

- Що? - запитала Бекі, з цікавістю розглядаючи мене якимось дивним поглядом. - Я прокинулась таким, - вона вказала на себе, на своє пласке тіло з огидою в голосі. - А тебе не було, - вона здригнулась, глибоко вдихаючи. - Вчора, я була в лікаря, а він… він не міг нічого зробити. Нічого. Він сказав, що це, неначе все моє минуле життя було скасоване… Її голос тремтів, коли вона розповідала.

Я закрив очі, намагаючись прогнати відчуття провини і почув, як вона заплакала. Коли я відкрив очі, я жестом запросив дівчину сісти. Коли вона зробила це, я сів навпроти неї.

Бека дивилась на мене, все ще зі сльозами на очах. - Тоді, я зрозуміла, що це… може якось пов'язано з тобою. Вона опустила очі, перш ніж продовжила. - Що з нами відбувається? Через мить, вона швидко додала: - Це кара за те, що ми…

- Ні, - тихо відповів я тремтячим голосом. Я дивився на неї, знаючи, що і моє очі були повні сліз. Сліз провини від того, що я зіпсував її життя. - Це… Це був я, - мій голос виразно затремтів.

- Я… Я не розумію, - з виразом замішання, відізвалась Бека.

Глибоко зітхнувши, я спробував взяти емоцію в руки, хоча це було і нелегко. Все не було так просто. Але враховуючи те, що я зробив з нею…, Бекі заслуговувала знати усю правду.

- Я не хотів, - пирснув я. - Це був… нещасливий випадок. Бекі все ще збентежено дивилась на мене. - Все це почалося кілька днів тому, коли я був в парку…

Дівчина мовчала, слухаючи з заціпенілим виразом обличчя розповідь про те, що сталося зі мною і нею. Коли я врешті, закінчив, вона ще кілька хвилин продовжувала дивитися на мене.

- Кузьва, - врешті відізвалась вона, скривившись. - Я б сказала, що таке неможливо, але…, - вона вказала на себе, перш ніж продовжила.

- Мені прикро, - пробурмотів я.

- Прикро?! - скрикнула вона, сильно ляскаючи мене по обличчю. Я мало не впав від такого удару. - Знаєш хто ти? Ти… Ти… Суко!

Я зіщулився. - Ти думаєш, я хочу виглядати так?

Однак, Бекі не слухала мене. Вона стояла і кричала. Її голос ставав все голоснішим і голоснішим, а сльози продовжували текти по її обличчю. Все, що я міг зробити, це залишитися на місці і згорбитися від відчуття провини, сорому і приниження.

Крики Бекі тривали кілька хвилин, аж врешті, вона затихла і мовчки стояла, просто дивлячись на мене. Виглядало на те, що її гнів згорів, як метеор на нічному небі.

- Я… Я шкодую, - врешті відізвалась вона, змушуючи мене здивуватися її вибаченню. Вона поглянула вниз і тихо продовжила: - Це я кинулась на тебе в коридорі, як якась шльондра. Від цих слів, вони захихикала, а потім підняла очі. - Ти мабуть подумав, що я пущальська…

На мить, я просто сидів мовчки, а потім похитав головою. - Ні. Просто тобі було боляче.

Вона знову сіла, тепер споглядаючи на мене з занепокоєнням. - Я… Я думаю… Це не зовсім твоя вина. І мені прикро, що ти ТАК виглядаєш.

- Я думаю, я заслужив на це, - відповів я спокійно.

- Я не можу в це повірити, - видихнула Бекі. - Кляте прокляття. Такі речі не повинні існувати. Я просто знизив плечима, знаючи, що вона відчуває. А потім, Бекі дивилась на мене з хвилину, перш ніж продовжити. - Якщо ти знайдеш того бомжа, як думаєш, він зможе вилікувати і мене? - запитала вона з відчаєм в очах.

- Я не знаю, - чесно відповів я. - Я сподіваюсь, що так.

На мій подив, Бекі схопилась і обійняла мене. - Тоді, я думаю, в цій справі ми разом.

Я кивнув, все ще відчуваючи провину, але цього разу, вона була якоюсь легшою. Мені було приємно мати когось біля себе, когось, хто знав про мою проблему… Когось, хто був умотивований так само як я, знайти першопричину всього того, що зі мною трапилось. «Виглядає на те, що страждання любить бути в компанії», - подумав я.

Ми ще розмовляли про те, що робитимемо далі. Спочатку, Бекі хотіла бігти до парку і шукати старого. Але я розповів їй, що всі мої пошуки до цього часу не дали жодних результатів. Тоді, вона вирішила, що наступним кроком, буде вирішення проблеми з одягом, як для неї так і для мене.

- Принаймні, лікар сказав, що якщо я прийматиму гормони, то все, мабуть, повернеться на свої місця, - сказала мені Бекі. - Але ти…, - вона замовкла. - Я маю на увазі, як багато…

- Я весь час боюся, - сказав я, зітхаючи і вказуючи на себе. - Принаймні це тільки зовнішнє. Я впевнений, що гінеколог погодиться зі мною, - швидко випалив я.

Дівчина помітно здригнулась. - Я можу собі лише уявити…, - вона зітхнула. - Це непросто цілковито змінити стать.

- Непросто, - відповів я, повторюючи її слова.

Бекі завмерла, втупившись в мене протягом хвилини, виглядаючи так, неначе щось задумала. - Ти щось говорив, про те, що тіло повернулось назад

Я пригадав, як ранком знову виглядав звичайно, а мій пеніс повернувся до нормального розміру. Принаймні, це не були мої фантазії. Я повільно кивнув головою.

- Тоді, тобі лише потрібно буде перестати поглинати енергію жінок, - сказала вона посміхаючись до мене.

Я дивився на неї, а потім похитав головою. - В твоїх устах все звучить так легко…, - я скривився, пригадуючи неймовірну спрагу і те, якою приємною була енергія, котру я поглинав.

- Але чому ні? - Бекі знизила плечима. - Я маю на увазі, якщо ти не робитимеш цього більше, все поступово повернеться на свої місця і ти, як мінімум, знову станеш хлопцем. Я так думаю, - вона злегка посміхнулась і додала: - А тоді, коли все повернеться до норми, твоє прокляття буде зламане.

Я зітхнув, розуміючи її логіку. Вона дійшла до висновку, що я зміг би повернутися назад навіть без допомоги дивного старого з парку.

- Я міг би спробувати зробити це, - тихо пробурмотів я. - Сподіваюсь, я витримаю до самого кінця. Потім, я зібрав всю силу волі вирішивши, що це міг би бути якийсь шанс повернутися до нормального життя. Я лише повинен… повинен перестати поглинати жіночу енергію.

- Тоді, - Бекі піднялась, схрестивши руки на пласких грудях. - Давай, збирайся.

Я глибоко зітхнув, морщачись від обраної перспективи. Я закрив двері і ми пішли втілювати пункт плану Бекі щодо одягу для нас, перш ніж продовжимо пошуки в парку…

* * *

Неонове світло відомого ресторану нагадало мені, що я ще ніколи не відвідував його. Це був один з найкращих ресторанів міста і один з найдорожчих. За день до моєї пригоди, я планував запросити Бекі відвідати його зі мною.

Тепер, все змінилося. Але єдиним полюсом всього цього було те, що ми зблизилися, будучи в подібній ситуації Плюсом було і те, що Бекі вже не «світилася». Принаймні я не відчував спокуси поживитися нею, як іншими жінками. Виглядало на те, що в неї не залишилося нічого, що вона могла б мені «запропонувати». Голод горів всередині мене, а я відштовхував його якнайдалі. Він став майже нестерпним, але я знаходив підтримку в Бекі. Я навіть почав помічати деякі зміни в тілі, яке поверталося до норми, хоча і не так сильно. Я все ще перебував в тілі жінки…

Я не знав, чи тепер було варто відвідати отой ресторан. Це не був час для святкування. Тепер, головним завдання було придбати одяг для нас…

Я віддався в руки Бекі, намагаючись переконати себе в тому, що вона знає, що робить. Я стояв втупившись в плаття, яке Бекі мала на собі. Вона мала одягнений бюстгальтер, який надавав певні форми її тілу, хоча її теперішнє тіло не йшло в ніяке порівняння до того, як вона виглядала раніше.

- Як тобі вдалося вмовити мене на це? - пробурмотів я, споглядаючи вниз на себе, ненавидячи той факт, що був одягнений в подібне плаття. Що ж, Бекі мала талант переконувати мене, особливо в тому, що повинен навчитися поводитися і виглядати як справжні жінка. - Кузьва, - бурмотів я, ніяково переступаючи з ноги на ногу перед входом в ресторан.

- Просто розслабся, - пирхнула Бекі. - Постарайся відволіктися від думки про ЦЕ. Вона зітхнула, даючи мені зрозуміти, що сама знаходиться в подібній ситуації. - Я завжди хотіла спробувати їжу в цьому ресторані. Його відвідування змушує мене почуватися більш… елегантно.

Я просто кивнув, усвідомивши, що вона може мати рацію. Споживання їжі в якійсь забігайлівці не змушувало мене почуватись… елегантно.

Через хвилину, ми вже були всередині і чекали на столик. Через кілька хвилин, звільнився один. Жінка і чоловік, котрі сиділи за ним, вийшли у вестибюль. Жінка була неймовірно прекрасною брюнеткою. Срібна сукня була одягнена на тіло, якого б не посоромився і «Плейбой». Я мало не вдавився слиною на її вигляд і… світіння, яке промінювало від неї.

- О ні, - прошепотів я, намагаючись перебороти голод. Саме тоді, я відчув руку Бекі в своїй руці. Це було як ранкове світло для мене.

Чоловік пройшов повз нас, а жінка затрималась і була змушена обійти кілька людей. Однак, коли вона минала Бекі, то оглянувши її з огидою промовила: - Зійди мені з дороги, дівчино. Її такий сексуальний голос був сповнений величезною зарозумілістю.

Бекі лише поглянула в слід жінки, а потім ми сіли за столик отієї пари. Виглядало на те, що ця пара мала касу. Столик був вже прибраний, а я відчув заздрість від того, як багато гроші значать в нашому суспільстві.

- Яка сука, - пирхнула Бекі. Мені залишалося лише погодитися з її висновком, хоча я не міг забути те, як гаряче вона виглядала.

На щастя, атмосфера навколо було достатньою, щоб заспокоїти мої нерви, а Бекі пообіцяла, що змусить мене забути про те, що сталося. Або принаймні спробує це зробити.

Коли ми очікували на замовлення, я оглянувся навколо, спочатку помітивши брюнетку посеред залу, а потім іншу жінку. Всі вони спостерігали за офіціантом, який рухався між столиками. Навіть я знайшов його досить… захоплюючим.

- Неймовірно, - ахнула Бекі, повернувши мене до тями. - Ти не міг відірвати очей від його дупи.

Я мало в вдавився від таких слів. - Не може цього бути…, - заперечив я.

- Ага, - твердо відповіла вона. - Я бачила, як ти дивився на нього.

- Я…, - я зробив паузу, розуміючи власне збентеження від того, що дівчина була права. Я таки розглядав його дупу. - О ні…, прошепотів я, усвідомивши те, що змінюється не тільки моє тіло.

- Це мабуть через гормони, - тихо сказала Бекі зі сумом в голосі. - Я маю на увазі, що зараз, тобою керує жіноче тіло.

- Але мені, як і раніше, подобаються дівчата, - заперечив я, розуміючи всю слабість мого аргументу.

Ми замовкли на мить, а потім, Бекі відізвалась. Її голос звучав тихо, змушуючи мене напружуватись, щоб почути слова.

- Але мені більше не подобаються хлопці, - прошепотіла вона зі сумом в голосі. Вона поглянула на мене більш безпосередньо. - Я не відчуваю потягу до хлопців, - вона глибоко вдихнула. - Я маю на увазі… Хлопці для мене продовжують виглядати симпатично…, але я вже не відчуваю того, чогось… Тієї іскри. Нічого…

Я моргнув, розуміючи, що вона має на увазі. - Що…

- Я намагалась уявляти своє улюблені фантазії, коли забавлялась з собою, - зізналась Бекі. - Але все марно…

Ми мовчки сиділи. Жоден з нас не знав, що говорити далі, відчуваючи сильний дискомфорт. Ми розуміли, що деякі речі повинні бути залишені без обговорення. Деякі речі, які були занадто інтимними. Принаймні на даний момент.

Коли принесли замовлення, ми взялись за їжу, а наша розмова повернулась «на рейки» наших змін. Як і моїх уподобань. Вони зараз були ще сильнішими і я використовував всю силу своєї волі, щоб тримати їх у вузді. Це було не легко, вважаючи те, як багато жінок було навколо нас. Але розмова з Бекі відволікала мене від спокуси кинутися на всіх жінок в залі.

Коли ми закінчили, я відкинувся на спинку стільця. - Я повинен відлити.

Бекі здригнулась, почувши такі мої слова. - Жінки так не говорять, - сказала вона знизуючи плечима. - І не забудь, тепер ти відвідуєш жіночу кімнату.

- Так, мамусю, - пробурмотів я, підіймаючись з-за столика.

В туалеті, я зупинився перед дзеркалом, розглядаючи своє відбиття, все ще не можучи повірити в те, що я це я. Я маю на увазі, я виглядав так, неначе був жіночою версією самого себе. І хоча я був одягнений як дівчина, я все ще не відчував себе добре. Принаймні, я виглядаю не так красиво, як виглядав ще вчора. На даний момент я змужнів, хоча і не аж так сильно.

Хитаючи головою, я відвернувся від дзеркала і попрямував до кабінки. Зайшовши всередину, я знову пошкодував, що так недооцінював зручність свого старого «обладнання». На додаток, роблення цього по жіночому вже втратило свою новизну.

Після всього, я мив руки, коли в туалет хтось зайшов. Я поглянув на жінку, яка була брюнеткою і швидко відвів очі, відчуваючи нестерпний голод всередині себе.

- Що? - коротко запитала вона з посмішкою на устах, яка відразу ж почала дратувати мене. - Я не знаю чому всі люди п'яляться на мене так само, як ти. Вона пирхнула. - Це ресторан сходить «коту під хвіст».

- Очевидно, - прогарчав я. - Якщо вони впускають таких сучок як ти.

Брюнетка завмерла з блиском в очах. - Що ти сказала? - запитала вона голосом від якого повіяло крижаним холодом. Її погляду було досить, щоб вбити будь-кого. Я лише поглянув на неї і пирхнув: - Ти все чула.

На мить вона замовкла, а потім вицідила: - Я зроблю все, щоб вас звідси викинули під чорти.

Не усвідомлюючи, що я роблю, я швидко підійшов до неї, відчуваючи злість до цієї стерви і доторкнувся до неї, більше не маючи сили противитися власному голоду.

- Трішки, - прошепотів я, вбираючи енергію жінки, намагаючись втамувати голод. - Трішки не зашкодить, - слабо продовжив говорити я, знаючи, що її енергія мені дуже потрібна. Коли та почала поглинатися мною, я аж застогнав від задоволення. - Ооох, ще трішки…

Я стояв з закритими очима, втративши почуття часу та отримуючи неймовірну насолоду, яка вливалась в моє тіло. Коли я відкрив очі, то помітив, що жінка вже не «світиться». Взагалі! Я висмоктав з неї все, що ота брюнетка мала в собі. Тепер, вона виглядала як Бекі, коли я зробив це з нею. В жінки навпроти не залишилося нічого, що могло б зацікавити мене.

- Ммм, - зітхнув я, потираючи груди руками, облизуючи губи та почуваючи себе неймовірно збудженим. - Це було навіть кращим ніж секс, - промуркотів я, продовжуючи відчувати спрагу.

Я не звернув уваги на те, що мій одяг більше не підходить до моєї фігури. Плаття на мені було сильно щільне на грудях і стегнах. Але я не звертав на це уваги, розмірковуючи лише про те, як мені приємно було саме зараз. А ще, я хотів зробити це ще рах.

Раптом, двері знову відкрились і інша жінка увійшла в кімнату. Вона поглянула на мене і брюнетку з жахом в очах. - Що тут…, - почала говорити вона.

Я навіть не завагався, перш ніж схопив її руками і знову почав смоктати енергію. Всі думки, про те, що ця жінка була невинною особою зовсім перестала мене хвилювати. Я потребував її енергії, а її в неї було багато.

Зрештою, я розірвав контакт і відступив від приголомшеної жінки, яка знову отримала контроль над собою. Я витріщився на неї, відчуваючи шок, усвідомивши, що не забрав в неї навіть половини енергії. Вона продовжувала виразно «світитися». Я відчув бажання продовжити.

- Ні…, - прошепотів я, відчуваючи, як все моє тіло тремтить від прагнення. - Я… Я не можу…, - викрикнув я і вибіг з кімнати.

Як тільки я опинився в залі, я гарячково оглянувся навколо, відчуваючи всіх жінок всередині. А ще…, я відчув щось нове. Я відчував чоловіків.

- Е-е-е, пані…, - переді мною зупинився офіціант, втупившись в мої груди.

Я поглянув вниз і зрозумів, чому він не може відірвати очей від моїх цицьок. Вони стали набагато більшими і погрожували ось-ось вибухнути в обіймах плаття. Давлячись від сорому, я поглянув назад. - Будь-ласка, залиш мене у спокої.

Похіть в погляді офіціанта була більш ніж виразна так само, як і розчарування від моїх слів. Він кивнув головою і вибачаючись швидко вступився мені з дороги, хоча я все ще міг відчувати його погляд на мені, як і погляди решті присутніх в залі.

- Ні, - пробурмотів я, швидко підходячи до нашого столику з наміром негайно забрати Бекі звідси.

Через мить, дівчина побачила мене, а її очі стали округлими, як блюдця. - Ти не…, - ахнула вона.

Я лише кивнув головою і пробурмотів. - Пізніше… Мені потрібно вийти звідси. Виглядало на те, що Бекі не звернула уваги на те, як всі навколо дивляться на мене. І не дивно, що вони робили це, враховуючи мій новий вигляд і майже відсутність одягу на мені.

Без зайвих слів, я поспішив до виходу, доки Бекі розраховувалась за замовлення. Вона швидко наздогнала мене, коли я підходив до автомобіля.

- Зупинись! - врешті викрикнула дівчина.

- Що…, - відізвався я, повертаючись до неї. Я мріяв якнайшвидше опинитися вдома і не відчував радості від того, що мене затримували. А потім, я подумав, що в ресторані залишилось ще кілька жінок, які б приємно смакували. «Ні», - подумав я, похитавши головою, намагаючись перестати думати про все це.

- Ти все ще Чарлі? - запитала Бекі, підпершись руками в боки. На мій здивований погляд, вона пояснила: - Ти впевнений? Тому що ти поводишся зовсім не так як він?

- Що… Що ти маєш на увазі? - нерішуче запитав я, все не розуміючи, до чого вона хилить.

Бекі зітхнула. - Ти ходиш… і рухаєшся, - вона зітхнула, знизивши плечима. - Тепер, ти рухаєшся, як… як жінка.

Я просто стояв я дивився вниз, на себе, поступово усвідомлюючи те, про що вона говорила.

- Ти крутив дупою, коли йшов, - додала Бекі. - Так, неначе ти йшов по помості чи якось так.

- Ох, - прошепотів я, відчуваючи, що мені не сподобається те, про що говорила дівчина. Я все ще не міг повірити в її слова. - Давай просто пройдемось, - врешті відізвався я, вказуючи напрямок до автомобіля і обтягуючи плаття. - Мені потрібно вибратися звідси.

Бекі поглянула на мене з-під лоба, явно розчарована відсутністю моєї старої особистості. Вона кивнула і через кілька секунд, ми вже були всередині авто і прямували до нашого будинку.

Коли ми опинились в квартирі Бекі, я відразу підійшов до великого дзеркала в шафі. Я дивився на своє відбиття в подиві, майже не вірячи в те, що бачив. Новий я суттєво відрізнявся від того, як виглядав ще кілька годин до цього.

- Неймовірно, - прошепотіла Бекі, хитаючи головою, сидячи на ліжку. На її обличчі виднівся вираз чистої заздрості. - Я… не… можу… в це… повірити…

- Я теж, - повільно відповів я, прислуховуючись до тембру свого сексуального голосу.

Все моє тіло стало ще більш жіночнішим і спокусливішим. Зараз, я без проблем міг би стати супермоделлю світового класу. Або навіть дівчиною місяця в «Плейбої». Місяця? Дівчиною року! Десятиріччя!!! Мої груди помітно збільшились, ставши округлішими і пружними. А талія… Та стала виразно тоншою. Весь мій вигляд тепер був подібним до Джессіки Раббіт з мультфільму.

- Моє волосся…, - прошепотів я, вплівши пальці в волосся. Воно було довшим, м'якішим і ще більш розкішнішим. Навіть моє обличчя змінилося, під стать моєму тілу. На додаток, тепер я був ще нижчим ніж раніше. - Це…, Це… дивно, - врешті промовив я.

А потім, я зрозумів, що мала на увазі Бекі. Коли я почав рухатися перед дзеркалом, я робив це дуже жіночно, навіть не замислюючись над цим. Всі мої рухи і жести були натуральними, а я почував себе так нормально.

- Я не можу повірити в те, що ти знову зробив це, - загарчала Бекі, відриваючи мене від споглядання на себе. - Але чому?

Я подивився на неї, знаючи, що вона не зрозуміє. Не було ніякого способу втриматися довше, як би я не намагався це зробити. Все це скидалось так, ніби навколо голодного розклали їжу і попросили втриматися і не їсти, щоб не набрати зайвої ваги. На даний момент, моя вага… чи жіночність не було тим, що мене цікавило. Я потребував втамувати свій голод.

- Я думаю, що…, - повільно відізвався я. - Я думаю, що від наркоти мені було б легше відмовитись.

А потім, я здригнувся, коли зрозумів, що не хочу від цього відмовлятися. Спогади про те, як поглинана енергія розтікається по моєму тілу, змусили мене відчути щось на зразок оргазму. Я з нетерпінням очікував на наступну дозу. Ніщо на світі не могло рівнятися з тим, що я відчував. Мені необхідно було робити це знову і знову.

- Жахливо і одночасно дивовижно, - прошепотів я, думаючи про свої нові потреби і бажання.

Бекі, з шоком, втупилась в мене, а я знову почав розглядати себе в дзеркалі. Я дивився на неймовірно розкішну і сексуальну жінку. Я не міг позбутися думки, що годування було маленькою ціною за отримуване відчуття. А найголовнішим було те, що я був готовий заплатити цю ціну.

- Мене звати Чарлі, - почав говорити я, а потім замовк, спохмурнівши. Це звучало якось неправильно. Не сходилось з моїм відбиттям. - Мене звати… Шарлін. І я… наркоман.

* * *

Це було наступного дня після інциденту в ресторані. Я повільно ходила парку, розглядаючись навколо в пошуках старого. Я вже почала втрачати надію, що віднайду його. А ще, я почувала себе так, ніби була на… полюванні. Я шукала когось, хто б міг задовольнити мій потяг… когось, хто б штовхнув мене далі.

Цього разу Бекі не було зі мною. Я все ще почувалася винуватою перед нею, не знаючи, що вона відчуває, на що сподівається. Зараз я була сама, відчуваючи голод.

- Давай, - пробурмотіла я, пильно озираючись навколо, не будучи впевненою, що помічу старого.

Якийсь чоловік налетів на мене так, ніби це мало бути випадково. З тих пір, як я вийшла з квартири, чоловіки або поглинали мене очима, або «випадково» терлись об мене. Це починало мене дратувати. Звичайно, я знала, що робив б те ж саме, будучи хлопцем, бачачи таку «гарчу штучку», але це зовсім не заспокоювало мене.

- Гей, - відізвався чоловік. - Що така, красива дівчина робить тут сама? Я помітила, як загорілись його очі, коли він дивився на мої груди.

Зітхнувши, я видавила посмішку, а потім поглянула в його очі і відмітила, що він виглядав навіть нічого собі. Я маю на увазі, від вигляду цього хлопця, я відчула, що стаю злегка мокрою між ногами і це лише від одного споглядання на нього.

- Я просто чекаю на друга, - збрехала я, продовжуючи посміхатися. - Хлопця.

На його обличчі виник вираз розчарування. - Ага, - зітхнув хлопець, все ще продовжуючи дивитися на мене, тепер не тільки з виразом похоті але і… обожнювання.

А потім, піддавшись раптовому пориву, я прикрила очі і додала: - Але зараз я хотіла б щось випити.

- То, що я можу тобі купити? - без хвилини вагань, відізвався хлопець. Він був готовий без слів задовольнити будь-яке моє бажання.

- Що вибереш, - відповіла я і хлопець зірвався на ноги, побіг до найближчого магазину, змушуючи мене качати головою в подиві від того, який вплив я мала на нього. Це було так… легко. Невже я так сильно впливала на чоловіків? Від усвідомлення цього, я почувалась якось ніяково.

Через хвилину, він повернувся до мене з напоєм в руках і ідіотичною посмішкою на обличчі. Я взяла пляшку і знову вибачилась, сказавши, що мені дійсно потрібно йти. На його обличчі змалювалося розчарування, а потім, він запропонував, що супроводжуватиме мене туди, куди я йтиму. Його розчарування стало ще більшим, коли я відмовила, але він не наполягав.

- Неймовірно, - задумливо промовила я, злегка хитаючи головою, коли розмірковувала над тим, як легко я змусила хлопця зробити те, що хотіла. І як це було… збуджуюче. Я відчула, що маю владу над чоловіками і це мені дуже сподобалося.

Я йшла вниз по доріжці парку, усвідомлюючи, що всі навколо дивляться на мене. Розуміння цього змушувало мене почуватися центром всесвіту. Однак, було щось, що нервувало мене, примушуючи відчувати відсутність приватності. Все це скидалось на те, неначе всі навколо спостерігають за мною, спостерігають за кожним моїм кроком.

Через кілька хвилин, я зупинилась, а мої очі широко розкрились, коли я побачила те, що шукала. Слина мало не потекла мені з рота, коли я втупилася в чудову блондинку, котра сиділа самотньо на лавці. Від самого її вигляду, я відчула збудження, а мої соски моментально стверднули. Я почула, як волога стікає мені між ногами. Я не могла повірити в те, що якась жінка все ще може аж так вплинути на мене.

- О так, - промуркотіла я, облизуючи губи і уявляючи, як я насолоджуватимусь її енергією. Я не знала, що сильніше збуджує мене - смакування її енергією чи її вигляд.

Знизивши плечима, і посміхаючись про себе, я сіла на лавку поряд з жінкою. Вона кинула швидкий погляд на мене, а потім почала більш докладніше оглядати всю мене. Під час цього огляду, її обличчя приймало вираз заздрості і відрази.

«Зараза», - подумала я, знаючи, що повинна очікувати саме на таку реакцію.

З моменту, коли я вийшла на вулицю, всі жінки реагували подібно. Кожна з них дивилась на мене з заздрістю і ненавистю одночасно, вважаючи мене за якусь повію, яка саме зараз вирішила зруйнувати всі їх спроби знайти чоловіка для себе. В мене склалося враження, що в жінок така реакція на красиву суперницю була природно запрограмована.

- Зараза, - пробурмотіла я, тепер вголос. Досить голосно, щоб жінка могла почути моє збентеження.

- Ви щось сказали? - запитала блондинка, жадаючи відповіді в голосі.

Я лише застогнала, знаючи, що подальші дії не будуть легкими. І тоді в мене виникла ідея. - Вибач, - відповів я з доброзичливою посмішкою. - Мені в палець залізла скалка, - сказала я простягаючи руку до жінки.

Вона поглянула з виразом співчуття і самовдоволення. Коли вона нахилилась, а потім схопила мене за руку щоб уважніше придивитись.

- Попалась, - прошепотіла я, починаючи смоктати. - Ооох, - застогнала я. - Таак.

Отримуване відчуття неможливо описати. Кожен раз, коли я поглинала енергію, це було неймовірно збуджуюче.

Я зупинилася на мить, намагаючись вгамувати спокусу взяти якнайбільше. Я не хотів, щоб жінка перетворилася на когось, на зразок Бекі чи ту жінку в ресторані. Я відсахнулась назад, відчуваючи, що взяла енергії стільки, скільки потребувала на даний момент.

Я встала, швидко поцілувавши приголомшену жінку в щоку і пішла далі, знаючи, що вона ще довго не помічатиме моєї відсутності. Я навіть підозрювала, що вона не пам'ятатиме, що сталося.

Я йшла, посміхаючись про себе і «купаючись» в поглинутій енергії, почуваючи себе так добре і майже не відчуваючи власної вини.

Небо потемніло, але світло міста не дозволили темряві повністю вступити в свої права. Кожен будинок давав його достатньо. Але все-таки був вечір і повітря навколо повільно стигнуло.

Люди навколо переміщались зовсім по-іншому, ніж днем. Батьки йшли з дітьми на прогулянки. Візки з хот-догами зникли. А ще, збільшились місць, де панувала темнота.

- Навіть нічого собі, - розмірковувала я, притулившись до стіни і нервово розглядаючись навколо. Я вже почала боятися, що зробила велику помилку, вийшовши на вулицю о цій порі. На додаток, я виглядала досить дивно, роблячи те, що робила. - «Можливо, Бекі була права», - подумала я.

Дівчина попереджала мене не виходити на вулицю о такій порі. Взагалі-то, це були єдині її слова, від того часу, коли я, після обіду, повернулася з парку. Вона все ще не могла змиритися з тим, що я зробила в ресторані. Принаймні, це так виглядало. Я була впевнена, що вона засмутилась, коли усвідомила, що ще довго буде виглядати так, як виглядала.

- Ще трішки», - розмірковувала я, споглядаючи по сторонах і намагаючись знайти наступну ціль.

Коли спрага знову повернулась до мене, я вже перестала противитись їй так, як раніше. Замість цього, я відразу вийшла, маючи намір знайти жінку або дві, щоб посмакувати їх енергією. Я віддалася своїм бажанням, які почали керувати моїм життям.

А потім, я помітила те, що викликало в мене посмішку на обличчі. Кілька будинків від мене розміщався стриптиз-клуб. В ньому обов'язково повинно було бути багато жінок. Я мало не пустила слину, коли уявила всіх їх і це не враховуючи того, що я почала відчувати себе злегка збудженою.

Охоронець перед дверима з подивом дивився на мене коли я спробувала увійти в приміщення через парадний вхід, а не через службовий. - З Вас…, - почав було говорити він.

- Але в мене немає грошей, - промуркотіла я у відповідь, посміхнувшись і зробивши до нього великі очі.

- Е-е-е… А… проходь, - врешті пробурмотів той.

Я підморгнула до нього і пішла далі, насолоджуючись тим, як легко я керувала чоловіками. Коли я була хлопцем, такий варіант нізащо не пройшов би. Але тепер…. Тепер чоловіки втрачали голову від самого мого вигляду і з радістю робили все, що я забажаю від них.

Всередині клубу я побачила те, на що сподівалася. Поки що, я намагалася ігнорувати всіх навколо, вирішивши подивитись на шоу і випити кілька напоїв.

Дівчата на сцені були «гарячими» і спокусливими, але я дійшла до висновку, що виглядаю краще від більшості з них. Я оглянула зал, просто щоб переконатися що окрім «світла» від дівчат на сцені знайду ще когось в залі.

Я сиділа і дивилась на «екзотичні танці», усвідомлюючи, що не можу нічого зробити з того, що планувала. Жодна з жінок не була досить близько до мене, щоб я могла висмоктати трішки їх енергії. А навіть, якщо б вони і були поруч, в мене не було ніякого способу зробити це в присутності такої великої кількості людей. Через певен час, я відчула, як в мене росте збудження лише від споглядання танців на сцені.

Я струснула головою і попрямувала до дверей, розуміючи, що повинна щось придумати. Спрага починала дратувати мене, вимагаючи її задоволення.

Коли я наблизилась до виходу, я помітила великого чоловіка, який дивився на стриптизерок з іншого боку залу якимось неприємним поглядом. Від цього погляду я аж затремтіла. А потім, він помітив мене. Його очі широко розкрились, а потім звузились світячись одночасно ненавистю і похіттю. В цих очах я прочитала єдине бажання - зґвалтувати мене.

- Кузьва…, - прошепотіла я, вперше усвідомлюючи свою вразливість.

- Агов, маленька, - презирливо відізвався чоловік, встаючи переді мною та даючи мені змогу краще розглянути його. Я майже відчувала еманацію насильства і сексу, які той випромінював. - Чому б тобі не піти зі мною? - запитав він тоном, який не звучав, як прохання.

Я стояла, відчуваючи себе невпевнено та боячись того, що буде далі. Його очі горіли хіттю і злістю, коли він дивився на мене.

Проковтнувши слину та зібравшись з духом, я відповіла так впевнено, як тільки змогла: - Мужик, «спригни».

На мить він закляк, а потім, злість залила його очі. Він стиснув кулаки і зробив крок до мене з загрозливим виглядом. Моє серце мало не вискочило з великих грудей. Він зупинився переді мною в якійсь дивній нерішучості.

- Мені потрібно пройти, - знову відізвалась я, намагаючись заглушити страх в своєму голосі.

Чоловік все ще стояв в нерішучим виразом обличчя, а потім, повільно відступив вбік, залишаючи мені мінімум місця на прохід. Я з острахом поглянула на нього, пересвідчуючись, що той все ще перебував в якомусь ступорі. Я знову проковтнула слину і швидко пройшла повз нього, врешті зітхнувши на повні груди, коли опинилась назовні.

- Це було навіть легко, - врешті промовила я сама до себе з певним сарказмом в голосі.

А потім, я насупилась і пригадала своє відвідування клубу. Я не тільки потрапила всередину без жодних проблем, а і отримала кілька напоїв і все це - безкоштовно. Всі чоловіки навколо мене хотіли задовольнити мої потреби, навіть не потребувавши поштовху з моєї сторони. Ну, майже всі. Окрім того бугая на вході. З ним пішло… занадто легко.

- Ні, - я замотала головою. - Саме так, будь-який чоловік реагує на красиву жінку. Чи ні? Я вже не була впевнена в своїх припущеннях. Принаймні, легко чи ні, я могла керувати чоловіками так, як цього хочу.

Струснувши головою, я розвернулась і пішла навколо стриптиз-клубу, будучи впевненою, що рано чи пізно хтось з дівчат вийде на вулицю. Я почувала себе як якийсь хижак, котрий полює на свою жертву. Коли я обійшла будинок, то зауважила задні двері. І тут, до мене прийшло натхнення, від якого я посміхнулася.

Я могла заявити власнику, що шукаю роботу. З позитивів було те, що я опинюсь достатньо близько до справжніх стриптизерок, перш ніж хтось зрозуміє, що я повний нуль в цьому питанні.

Прямуючи до заднього входу, я раптово зупинилася, побачивши, що хтось сидить в тіні. Мені знадобилось кілька секунд, щоб усвідомити, що це була жінка. Вона випромінювала свою жіночність, змушуючи мене дивуватися, що я не звернула на це увагу.

Підійшовши ближче, я зрозуміла, що ця дівчина була однією за стриптизерок, Я навіть пригадала її з танцю на сцені, який мені сподобався. А потім, я помітила, що вона перебувала в якомусь заціпенінні і… голкою в руці.

- Кузьва, - виплюнула я. - Наркоманка.

Дівчина поглянула на мене невидимим поглядом. - Що…? - невиразно відізвалась вона.

Я просто стояла, хитаючи головою і дивлячись на дівчину з відразою. Як хтось міг довести себе до такого стану. Я насупилась і пригадала, що я також була кимось на зразок наркомана. Просто я потребувала жіночої енергії, а не наркоти. Я швидко відіпхнула думки геть і підступила до своєї жертви, відчуваючи потяг до її світіння.

- Я можу…, - почала говорити я, розмірковуючи над тим, чи хімічні препарати якось вплинуть на мене. В світінні дівчини, я не відчувала нічого дивного. На додаток, я продовжувала відчувати потяг до неї.

Я вагалася кілька секунд, перш ніж схопила за руку, ігноруючи протести з її сторони. Через мить, дівчина впала в стан заціпеніння, а я застогнала, поглинаючи її енергію, яка «смакувала» як енергії інших жінок, які я поглинула. В ній, здавалося, не було нічого поганого, принаймні я нічого такого не відчула.

Через хвилину, я відпустила руку стриптизерки, поглинувши трішки більше енергії ніж планувала, але достатньо, що вона могла продовжити ту роботу, яку вона робила. На мить, я закрила очі і насолоджувалась отриманою енергією, перш ніж зрозуміла, що мені, напевно, знову доведеться купувати новий одяг. Мої груди і стегна злегка тиснули на вбрання.

Відкривши очі, я знову поглянула на дівчину і невдоволено похитала головою. Я розвернулась і попрямувала додому, усвідомлюючи, що вистачить спокушати долю цієї ночі.

Нажаль, минуло небагато часу, перш ніж я дізналась, що мої підозри справдились. Кілька хвилин після того, як я полишила очманілу стриптизерку, я з подивом зрозуміла, що мене хтось переслідує. Спочатку, я скинула це на свою параною, але швидко почула тихі кроки за собою.

Моє серце знову закалатало зі швидкістю потягу. Я нервово оглянулась, боячись, що це буде той чоловік з клубу, який передумав і вирішив «розібратися» зі мною. Я занадто багато не замислювалась, що чоловіки можуть зробити зі мною, що тепер, я є мішенню для всіляких збоченців і маніяків.

Раптом, якась фігура вискочила попереду мене, майже чарівним чином з'являючись на моєму шляху. Я підсвідомо зреагувала роблячи крок назад і напружуючи все своє тіло, через мить зауваживши, що переді мною була дівчина, а не чоловік. Вона мала під двадцять два роки, а через темноту навколо я не могла оцінити її макіяж. Єдине, що я помітила, це коротке волосся, дешевий одяг і пірсінг в носі і над бровами,

- Кого ми тут маємо? - промовила дівчина. - Справжня ляля.

Такі слова здивували мене, доки я не оглянулась і зрозуміла, що ми не одні. Дві інші дівчини зайняли місце, оточуючи мене. На додаток, серед них був хлопець-шмаркач.

Одна з дівчат, десь під вісімнадцять, мала волосся яскраво-зеленого кольору. Вона посміхалась, розмахуючи ланцюгом в руці. Раптом, я усвідомила, що перша дівчина тримає ніж.

- Зараза, - прошепотіла я, озираючись на хлопця, який стояв позаду дівчат. Третя дівчина була темношкірою з тонкими дредами на голові. Вона також мала пірсінг в носі і тримала в руці ніж.

- Виглядає, що ця сучка має проблеми, - відізвалась темношкіра, жорстко посміхаючись.

Я оглянулась навколо, пересвідчуючись, що не маю виходу. Мене оточили і виглядало, що дівчата належали до однієї банди. Щодо хлопця, то я була впевнена, що він був братом однієї з тих засранок. Вся ця інформація блискавкою перелетіла через мою голову, перш ніж я почала комбінувати, як знайти вихід з цієї неприємної ситуації.

Я підозрювала, що мені пощастить, якщо обійдеться лише гаманцем. Я подумки благала, щоб з'явився поліцейський, або хтось інший.

- Виглядає, що симпатична ляля зараз обісциться, - засміялась перша дівчина. Інші дівчата засміялись на такі слова, а перша підступила до мене і піднявши ніж, продовжила: - Я ненавиджу ляльок. Вона плюнула в мою сторону.

- Зробимо їй пластичну операцію, - гигикнула та, з зеленим волоссям.

- Може ми заберемо в неї гроші і підемо? - нервово відізвався хлопець, оглядаючи своїх супутниць.

- Що, боїшся? - знову відізвалась зеленоволоса, плюнувши в його сторону.

Чорношкіра тільки поглянула на нього і зажадала: - Якщо ти так боїшся, то чому тобі не піти додому, до мамусі?

З виразом рішучості, хлопець махнув трубою і підступив до мене, виглядаючи так, неначе хотів довести, що він не боягуз. І це робило його ще більш небезпечним. Він насправді потребував щось довести собі і решті.

Однак, перша дівчина, швидко привернула мою увагу до себе, приставляючи ніж до мого обличчя. - Спочатку, я поріжу твою красиву морду і отримуватиму при цьому задоволення, - проричала вона. Жорстка посмішка не залишала сумнівів, що її слова заслуговували уваги.

Я стояла нерухомо, а мої очі були широко розкриті від жаху. Я інстинктивно готувалась на біль, розуміючи, що цього разу таки потрапила в поважну халепу.

- Спочатку заберемо її фанти, - відізвалась темношкіра. - Потім буде не до цього.

Від цих слів, по моєму хребті пробіг холод. Але в цей момент, дівчина з ножем відвернулась і поглянула на подругу. Скориставшись моментом, я відстрибнула назад, маючи надію, що зможу втекти.

З дивовижною швидкістю, дівчина кинулась на мене, а її ніж ковзнув по моїй руці. Я була так шокована всім цим, що навіть не почула болі, хоча і чула, як ніж ріже шкіру. Місце порізу запекло.

А потім, я схопила дівчину за руку, маючи намір відкинути її вбік і втекти, але… коли я доторкнулась до неї, я відчула це. «Вогонь» енергії почав напливати до мене. Підсвідомо, я почала поглинати її. На кільканадцять секунд, все навколо мене немов застигло, доки я смакувала енергією дівчини, навіть забувши всю ситуацію навколо себе. Я була в екстазі.

Раптом, неначе через туман, я почула зеленоволосу. - Що до біса…?

Я моргнула очима і повернулась до неї, дозволяючи своїй першій жертві впасти на землю повністю спустошеною.

- Д… Дженна? - відізвався хлопець, а його очі були наповнені жахом, коли він подивився на мене. Наші погляди зустрілись і він вже не зводив з мене очей, відкривши рот від подиву.

А я стояла там, відчуваючи печіння від поглинутої енергії в своєму тілі. Мене розпирало більше, ніж коли-небудь, більше ніж я могла собі уявити. Виглядало на те, що я досягла якоїсь певної мети.

Потім, без попередження, зеленоволоса закричала і кинулась на мене, розмахуючи ланцюгом. В той же момент, темношкіра також рушила в мою сторону, але обережніше і повільніше.

Я уникнула ланцюга і зловила зеленоволосу дівчину. З гримасою на обличчі, я пихнула її так міцно, як тільки змогла, а вона пролетіла в повітрі і лише стіна зупинила цей політ. Все моє тіло наповнила неймовірна сила, лише від самого мого бажання. Я відчувала, як «свічусь» всередині, а енергія виходить з моїх кінцівок. Я відчувала раптовий приплив сили.

- Що…, - дивуючись відізвалась я.

Однак, в мене не було часу займатися самоаналізом. Темношкіра дівчина порізала мене своїм ножем, змушуючи мене опасти на землю від болю. Боліло як пекло. За все своє життя, я ще не відчувала такої болі.

- Я не знаю, що ти зробила з нею, суко, - викрикнула темношкіра. - Але я впевнена, що ти не доторкнешся до мене. З цими словами, вона знову накинулась на мене.

- Допоможіть! - закричала я зі страху і болі.

А потім, на мій подив, нападниця скрикнула і схопилась за бік, опускаючи ніж. За нею стояв хлопець з металевою трубою і дивним виразом обличчя. Я була в шоці від того, що він прийшов мені на допомогу. Тим часом дівчина обкидала його матом.

Я встала, тримаючись за бік і відчуваючи липку рідину, яка стікала між пальцями. Я була поважно поранена і знала, що негайно потребую попасти до лікарні. Але спочатку… я поглянула на темношкіру бандитку і майже загарчала, цього разу не з голоду, а з гніву.

Я була шокована власною швидкістю, коли простягнула руку і схопила тремтяче дівоче плече, а тоді, почала поглинати її енергію. Цього разу, я не відривала очей від неї, спостерігаючи за тим, як змінюються її риси лиця, втрачаючи жіночу привабливість і як зникаючи, зменшуються її груди. Через мить, вона перетворилась в щось безстатеве, подібне до Бекі.

Коля я врешті, відпустила дівчину, від дівчини в неї нічого не залишилось. Я стояла там, насолоджуючись енергією, яка вирувала в моєму тілі, змушуючи біль і рани зникнути. Через певен час, я побачила якесь світло навколо себе. ЦЕ зайняло лише кілька секунд, перш ніж я зрозуміла, що світло виходить… з мене. Моє тіло палало рожевим кольором.

- Що до….? - запитала я вголос, відмітивши, що мій голос став ще більш жіночнішим і неймовірно сексуальнішим. Все моє тіло дрижало від енергії… від сили. Я відчувала себе такою… живою. - Це не можливо, - прошепотіла я.

Я поглянула на свою руку, на те місце де була бридка рана від ножа. Коли я дивилася на неї, поріз повільно зникав, так неначе його там і не було. Потім, я поглянула на іншу рану, яка зникла так само, як і ота перша. Через хвилину на мені не було жодних ран від ножа.

Коли я була зцілена, я помітила, що світло навколо мене повільно затухає. Поглинута енергія була використана щоб вилікувати мене і додати додаткової сили. Це пригадало мені про решту моїх нападників.

Я поглянула на хлопця, зрозумівши, що він не є жодною загрозою для мене. Металева труба була опущена, а сам він дивився на мене з поглядом похоті і відданості.

Похитавши головою, я поглянула на зеленоволосу дівчину, яка все ще лежала біля стіни, куди я її відкинула. Її стан зовсім не турбував мене. Не після того, як вона з подругами напали на мене. Я нахилилася над нею і почала вбирати її енергію зовсім не відчуваючи провини від того, що роблю. В цей момент, я не відчувала голоду, але насолоджувалась самим процесом поглинання.

- Попалася, - спокійно сказала я, залишивши безстатеве тіло дівчини на землі.

Коли я стояла на тілами трьох нападниць, з яких щойно висмоктала всю їх енергію, я дещо зрозуміла. Я і раніше відбирала в жінок їх енергію, але цього разу… я зробила це відразу в трьох дівчат. Усвідомлення цього, змусило мене задрижати. Я не знала, що це поглинання зробило зі мною.

Врешті, я повернула свою увагу до хлопця, відчуваючи змішані відчуття, коли дивилась на нього. З одного боку, він також напав на мене, але з іншого - він врятував мене. Дивлячись в його очі, я зрозуміла, що його дії не були свідомими.

- Ого, - прошепотіла я, коли врешті до мене «дійшло», як легко я могла маніпулювати чоловіками. Це була моя зброя і з кожним поглинанням, вона ставала все сильнішою. Тепер, мені не міг чинити опір жоден чоловік. - Хіба що тим чоловіком буде якийсь «голубий», - пробурмотіла я.

Через хвилину розмірковування, я сказала хлопцю йти додому і він відразу зробив те, що я наказала. Така його реакція викликала легку посмішку на моєму обличчі. Я насолоджувалась силою, яка дозволяла мене робити з чоловіками все, що я тільки забажаю.

- Повернемось до мого світіння, - врешті відізвалась я до самої себе і поглянула вниз, відмічаючи, що повністю перестала світитися.

Однак, я не могла пропустити той факт, що моє тіло знову змінилося, хоча і не так сильно, як я очікувала, враховуючи всю енергію, котру поглинула. А потім, до мене дійшло. Я вже більше не могла змінюватися…, принаймні ставати ще більш жіночнішою. Моє тіло досягло кінцевої точки і тепер, я не відчувала інтенсивної спраги, а тільки бажання задовольнити бажання голоду.

Я зітхнула і попрямувала додому, не будучи зовсім впевненою, що тепер робитиму зі собою. Я була невпевнена, що розповім Беккі про випадки сьогоднішньої ночі. Вона була дуже розчарована тим, що я втратила контроль в ресторані. З іншого боку, я горіла бажання побачити остаточні зміни свого нового тіла…

* * *

Світ був наповнений дивною плутаниною образів і емоцій. Дивні сни переслідували мене всю ніч. Врешті, все скінчилося, коли промені яскравого сонця розбудили мене.

Я ще лежала кілька хвилин в ліжку, намагаючись розібратися з дзижчанням в своєму тілі енергії… жіночої енергії. Я відчувала себе такою… живою, такою… сексуальною. Всі ці емоції були дещо дивними, але одночасно і такими звабливими.

- Гаразд, прошепотіла я, встаючи з ліжка і стогнучи в основному через вагу великих грудей, які прикрашали мій торс.

Через мить, я стояла перед дзеркалом розглядаючи власне відбиття, все ще відчуваючи подив, хоча моє тіло і не змінилося після того, як я вечером розглядала його. Тоді, я стояла майже годину розглядаючи себе, перш ніж пішла спати.

Все моє тіло було максимально жіночим, а навіть виходило за межі того, що могла вважатися за нормальний вигляд.

- Я однозначну стала подібною до Джессіки Раббіт, - пробурмотіла я, знаючи, що це не зовсім правда, але досить близько.

Зміни в моєму тілі були досить різкими, навіть враховуючи ті, які вже відбулися до цього часу. Мої груди стали ще більшими, так само як і стегна і попка. Однак, талія… та неймовірно звузилась, перетворюючи мою фігура на пісочний годинник, роблячи її майже нелюдською. Факт, тепер я виглядала як якась сексуальна мрія збоченця.

- Х'ю ніколи не бачив нічого подібного, - ствердила я, намагаючись думати про позитивні сторони моїх змін. І робити це було не аж так важко.

Змінилась не тільки моя фігура, але і моє обличчя, ставши дуже жіночним і спокусливим. Але були і інші дивні речі. Моє волосся сягало аж до самої попки і мало яскраво-рожевий колір. Мої нігті і губи були такого ж кольору, так само як і колір очей.

А ще макіяж. На мій подив, він не був аж таким агресивним, але всерівно виглядав сексуально. Спроби змити його вечером не дали жодних результатів, доводячи мені що макіяж був частиною шкіри обличчя, так само, як колір губ, волосся і нігтів.

Я поглянула на ідеально доглянуті руки і нігті на пальцях, перш ніж схопити ними свої груди. Я потирала пальцями збуджені соски, заводячи себе лише від одного споглядання на себе. Соски стали неймовірно чутливими і все моє тіло почало тремтіти від бажання. Я почувала себе так… добре. Однозначно, позитиви моїх змін значно переважали негативи.

Зрештою, змусивши себе, я забрала руки і перестала ласкати себе, розуміючи, що не можу робити це саме зараз. Однак, це було не легко, особливо коли я виглядала так сексуально. Моє перетворення остаточно змінило мене в якусь німфоманку - найспокусливішу жінку на всій планеті.

Я ще раз оглянула себе з голови до ніг. Кожен рух мого тіла змушував груди і попку легенько колихатися. Навіть моє волосся, ласкаючи спину, заводило мене. Саме думка, що я могла повністю обгорнутись ним, змушувало мою піхву стати мокрою.

«Поглянемо», - розмірковувала я, переглядаючи вміст комоду. Мій вчорашній одяг перетворився на шматки. «Я не впевнена, що знайду щось, що підійде для мене». Я зітхнула усвідомлюючи, що вміст шафи був моєю найменшою проблемою.

Зітхнувши, я попрямувала до ванної кімнати, вирішивши, що холодний душ буде тим, чого я зараз потребувала.

Проте, опинившись в ванній кімнаті, я не могла встояти від споглядання на себе. Я похитала головою, все ще не можучи повірити в те, що зі мною відбулося. Я виглядала так… чудово…, так… дивно.

- Рожеве волосся напевно привертатиме до мене увагу, - зітхнула я. - Так як і вся решта.

На мить, я уявила собі, як би виглядала з білявим волоссям. Принаймні, я не скидалася б на якусь дивачку. А потім, на мій подив, зображення в дзеркалі змінилося і тепер, моє волосся було… білявим!

- Кузьва! - ахнула я, схопивши пальцями волосся і підносячи його до очей, щоб краще розглянути. - Я… Я… блондинка?

В моїй голові виникла раптова думка. Я знову поглянула в дзеркало, бажаючи виглядати менш химерно, можливо з трішки меншими грудьми… Все відбулося так, як я очікувала. Моє відбиття змінилося так, як я цього хотіла.

Я посміхнулася, відчуваючи задоволення. Я ще кілька раз змінила свій вигляд, хоча і не могла покинути думку, що можу змінитись в будь-кого, навіть в хлопця. Я експериментувала певен час і пересвідчившись, що змінювати можу лише свою жіночність і сексуальність.

- Зараза, - пробурмотіла я, відчуваючи розчарування, хоча і не таке сильне, як розраховувала. - Неважливо. Я виглядаю сексуально, - пробурмотіла я, змирившись з долею.

Раптом, я усвідомила, що відчуваю легке поколювання всередині себе. Інстинктивно я знала, що мій рівень енергії швидко зменшується. Це усвідомило мені, що зміни мого тіла не можуть тривати довго.

Я розслабилась, вимикаючи всі зміни свого тіла і через мить з дзеркала на мене дивилась знайома дівчина з рожевим волоссям і великими грудьми. Виглядало на те, що я маю недостатньо енергії, щоб свої зміни залишити на довший час. Можливо, в мене все вийде, коли я «наповню» свій резервуар енергії до кінця. Мені потрібно буде лише вбирати жіночу енергію і зберігати її. Однак, я не знала, як багато часу все це займе, перш ніж я зміню колір волосся на постійно.

- Я маю роботу до виконання, - ствердила я, вирішивши не брати душ, а насолодитися ванною. Перш, ніж вона наповнилась водою, я здригнулась, коли почула дверний дзвінок.

- Якого…? - відізвалася я до себе.

Вимкнувши воду, я повернулась до кімнати і зупинилась, усвідомлюючи, що все ще гола. Більше того, я не була впевнена, що в квартирі знайду щось з одягу, який би підійшов до моєї теперішньої фігури. Я швидко схопила покривало з ліжка, коли дзвінок знову відізвався.

- Та йду я, йду! - вигукнула я від нетерпіння. - Притримай свої коней.

Відчинивши двері, я застигла, не надто здивована тим, що побачила Беккі. Тим не менш її очі і рот широко розкрились, коли вона дивилась на мене.

- Ти збираєшся ловити мухи? - зажартувала я.

- Ч… Чарлі…? - тихо відізвалась вона.

- Шарлін, - поправила я її з кривою посмішкою. - Але я думаю, що Чарлі теж спрацює… поки-що.

Беккі кивнула головою і зайшла всередину. Вона довго дивилась на мене, перш ніж відізвалась. - Я завжди можу звертатись до тебе Рожева.

Я лише застогнала. - Прошу, не треба. Я сподівалась, що ти інтелігентніша.

Беккі розсміялась, не перестаючи дивитись на мене. Коли вона перестала, то запитала: - Що… Я маю на увазі…, як…

- Вгадай, - відповіла я знизуючи плечима і відкидаючи покривало, демонструючи їй всю свою красу. Очі Беккі стали ще більшими. - Саме так, - зітхнула я.

- Ого, - ахнула дівчина. - Скільки… Як багато…?

Я на секунду замислилась, а потім розповіла їй все, що зі мною трапилось. Згодом, вона виглядала набагато менш обуреною моїми діями, розуміючи, що проти цієї банди, я не мала іншого виходу. Зрештою, вони отримали те, на що заслужили. Однак, виглядало, що її особливо зацікавили мої нові здібності… і я відчувала трішки заздрість з її сторони.

Ми сиділи і розмовляли деякий час. Коли я споглядала на її безстатеве тіло, то відчувала власну провину, яка ніяк не хотіла зникати. Мені було всерівно по відношенні до всіх інших жінок від яких я забрала енергію, але не до Беккі. З нею було по-іншому.

Потім, розмова перейшла на одяг для мене. Раптом, в моїй голові «засвітилась» думка. Я завмерла, намагаючись зрозуміти чи це спрацює. Зрештою, варто було спробувати. Я поглянула на Беккі.

Я піднялась і зробила крок до дівчини, яка також піднялась, дивлячись на мене трішки збентежено. - Я хочу щось випробувати, - тихо сказала я, глибоко зітхнувши та кладучи руки на її плечі.

Я закрила очі і почала внутрішньо тиснути на… енергію всередині себе. Я відчувала внутрішній конфлікт. Мій інстинкт кричав всередині мене, що все це неправильно, що я не повинна цього робити. Все це відчувалось так, ніби моя сутність була проти того, що я планувала зробити. Незважаючи нінащо, я не зупинялась і зціпивши зуби продовжувала робити те, що робила.

На мій подив, я відчула, як енергія полишає мене і входить в Беккі. Я відчувала нудоту, а навіть позиви до блювоти. Але я була наполеглива, а навіть спромоглась злегка відкрити очі і аж задихнулась, коли побачила обличчя Беккі, яке стало трішки жіночнішим.

- Нічого собі, - пробурмотіла я, скривившись та все ще борючись з власним тілом, видавлюючи з себе ще більше енергії. Моя задумка спрацювала і я знала, що роблю все правильно.

Врешті, я вже не могла більше терпіти і безсило впала на диван, задихаючись і намагаючись повернути свої відчуття. Я відчувала нудоту і свідомість того, що власне зараз робила щось неправильне. Я відчула, як мій апетит починає наростати десь в глибині мене, так неначе мій організм був сповнений рішучості поповнити запаси енергії, яку я тільки-но безглуздо віддала.

А потім, я почула голос Беккі, який тепер звучав м'яко і жіночніше: - Моє тіло…

Я моргнула, а потім поглянула на неї. Її груди… вони повернулись, намагаючись розірвати одяг на дівчині. Беккі швидко спробувала розстібнути сорочку і оголивши груди, розглядала своїх «подружок» котрі повернулись до нормального стану.

- Мої груди, - скрикнула вона, а сльози щастя стікали по її щоках. Вона обхопила пальцями цицьки. - Вони повернулись!…

Мені знадобилася лише мить, щоб зрозуміти, що незважаючи на все, Беккі ще не повернулась до свого нормального тіла. Дійсно, вона виглядала трішки більш жіночніше ніж раніше. Як на перший раз, це можна було прийняти, але тільки на перший раз.

Однак в цей момент, я помітила, що моя сусідка знову починає «світитися», викликаючи цим в мене тягу до себе і бажання «зайнятися» нею. Я скривилася і старалась вгамувати власні інстинкти, коли піднялась, злегка похитуючись.

- Ти виглядаєш чудово, - сказала я до Беккі з посмішкою, все ще борючись з власним бажанням та намагаючись довго не дивитись на неї.

Беккі плакала, а потім кинулась на мене, швидко обійнявши і шепочучи: - Дякую, дякую, дякую…

Я тримала її в обіймах з хвилину, стримуючи себе. Коли вона полишила мої обійми, дівчина витерла сльози і розсміялась, випромінюючи радість.

Замислившись над рівнем енергії, я поглянула вниз, не помічаючи змін власного тіла. Я запитала Беккі, чи вона помітила якусь різницю в мені, але та лише похитала головою. Мабуть, я все ще мала достатню кількість енергії і зі всіх змін, тільки втрата рожевого кольору мого волосся і легке зменшення розміру грудей, підтверджувало те, що я тільки-но зробила.

Протягом наступної години Беккі і я продовжували розмовляти, хоча, по-правді, більше часу вона провела перед дзеркалом, розглядаючи себе. Я просто посміхалась на такі її дії, відчуваючи полегшення та заспокоєння власної провини. Моя сусідка не заслужила на те, що я зробив з нею раніше і тепер, я знала, як повернути все назад.

Протягом цієї години мій голод став дещо легшим. Очевидно моє тіло тепер так реагує на швидку витрату великої кількості енергії. Однак, голод не зникнув зовсім і я знала, що буду змушена поповнити свої «запаси». Я вирішила, що повинна перебувати не занадто близько від Беккі, коли вийду «на полювання».

Врешті, дівчина відвернулась від дзеркала і тримаючи груди в долонях, продовжувала сміятися. - Це спрацювало, - сказала вона мені з блискучою посмішкою на устах. - Але більше ніколи не роби мені того, що ти зробила раніше. Вона пильно поглянула на мене, демонструючи те, наскільки поважною вона була.

Я лише кивнула у відповідь і так само поважно відповіла: - Чесне піонерське.

Коли між нами все було улагоджено, Беккі знову почала посміхатися і оглянувши мене, ствердила, що я дійсно потребую нове вбрання, яке було б гідне мого тіла. Я швидко кивнула головою, знаючи, яким «гарячим» було моє тіло і що воно потребувало відповідного одягу.

Я відчула прилив гордості, коли пригадала, як спокусливо тепер виглядала. Я поглянула на себе, почуваючись трішки ніяково, але не занадто. Звичайно, я все ще хотіла повернутися до свого старого тіла, але відчуття від поглинання жіночої енергії… було варте того, ким я була зараз. А ще… деякі нові речі… Вони також були неймовірно приємними….

Ми почали перебирати одяг, шукаючи такий, який би підійшов для мене. Я весь час посміхалася, розглядаючи своє спекотне тіло в різних «прикидах». Я пригадала, як легко тепер могла керувати чоловіками, водячи їх навколо пальця. Я дійсно почувала себе потужною істотою. А ще, я відчувала знайому спрагу… , спрагу задовольнити потреби «їжі»…

* * *

Легкий вітерець в кімнаті змушував мене слабо посміхнутися. Це був безперечно хороший день і досить скоро, я збиралась насолодитися ним «по повній програмі». Весь світ стояв переді мною і я мала намір скористатись тим, що він пропонував мені.

Я стояла перед дзеркалом і демонструвала різні пози, спокусливо посміхаючись до свого відбиття, яке так само посміхалось у відповідь. Я однозначно була неймовірною красунею, незважаючи на рожевий колір, який домінував в мені. Саме він робив мій вигляд дещо екзотичним і навіть підсилював враження, яке я демонструвала.

Я мала на собі облягаюче плаття рожевого кольору. Пара туфель на п'ятнадцятисантиметрових підборах хизувались на мої стопах, змушуючи мене виглядати ще спокусливішою і сексуальнішою, якщо це взагалі було можливе. З моменту моєї зміни, я без проблем навчилася ходити на таких високих підборах і тепер робила це так, ніби все своє життя ходила на них. «Признаюсь», - подумала я про себе, «було варто освоїтись з ходінням на них. Мої підбори варті цього. Важко повірити в те, що вже минуло три місяці», - продовжувала розмірковувати я, не перестаючи дивитись в дзеркало.

Так, минуло навіть більше ніж три місяці з того моменту, як моє життя кардинально змінило свій напрямок. Хоча часом, мені здавалось, що злинуло набагато більше часу.

Я і Беккі продовжували шукати того бездомного, але через тиждень, ми полишили цю марну справу. Я навіть несміло почала замислюватись, чи все ще хочу повернути все назад. Мої зміни так багато подарували мені.

Я виглядала шикарно, потужна енергія вирувала в мені, я могла маніпулювати чоловіками, змушуючи їх робити все, що тільки забажаю. По правді говорячи, для цього я не потребувала багато зусиль. Кілька слів і будь-який чоловік перетворювався на мого раба. І хоча я намагалась часто не використовувати цю свою здібність, саме усвідомлення, що я можу таке робити, викликало в мене легке збудження, змушуючи мою піхву приємно тремтіти.

З такою моєю владою над чоловіками, було нескладно отримувати те, що я хотіла. Моя стара робота вже давно була забута. І хоча я нудьгувала за нею, тепер, я не потребувала працювати щодня. На даний момент, гроші не становили для мене жодної проблеми. Мої багаті «хлопчики» без заперечень дарували їх мені.

«Я перетворююсь на якогось гравця», - розмірковувала я, злегка посміхаючись до себе усвідомлюючи, як близько я була від ідеї, щоб стати стриптизеркою. Така ідея вже давно кружляла по моїй голові і тепер, я могла втілити її в життя не заради грошей, а гострих відчуттів.

Але, незважаючи на свою владу над чоловіками, я ще почувала легкий дискомфорт - мене сильно тягнуло до них. Я все ще воліла жінок і це можна було зрозуміти, враховуючи те, ким я була раніше. У той час, з моменту моїх змін, я отримувала незліченну кількість пропозицій зі сторони чоловіків зайнятися з ними сексом. А навіть кілька лесбійок пропонували мені віддатись розкоші спільного кохання. Найдивовижнішим було те, що я досить добре реагувала на такі пропозиції, враховуючи власне лібідо.

- Скоро, - прошепотіла я, нагадуючи собі про рішення, яке було прийняте кілька днів раніше. Я, врешті, вирішила втратити свою цноту в ці вихідні. Отримати нові враження і зрозуміти, чого мені ще не вистачало. - Ще кілька днів…

І хоча я і Беккі стали дуже близькими і без жодного спротиву могли б переспати з собою, наші відносини були скоріш дружбою ніж коханням. Це викликало в мене легке розчарування. Беккі не цікавили жінки, включаючи мене. З іншого боку, я розуміла, що без неї, я б значно довше адаптувалась до нового життя. Я потребувала її підтримки, незважаючи на те, що мене дратувала її звичка називати мене Рожева.

Звичайно, в моїх змінах є плюси додатні і плюси від'ємні. Основною проблемою був голод, моя пристрасть до чистої жіночої енергії. Хоча тепер, я вже не почувала себе винуватою в своїх потребах, відчуваючи при цьому захоплення та викликаючи в Беккі легке нервування стосовно мого способу життя.

Скоро, я виявила, що рожевий колір мого волосся був своєрідним індикатором мого насичення, коли я не відчувала голоду взагалі. У випадку витрачання енергії, голод повертався, хоча не так сильно. Завдяки спожитій енергії, я отримувала свої здібності. Але я рідко використовувала їх, усвідомлюючи, що за все потрібно буде заплатити. Незважаючи на все це, я почувала себе так… неймовірно

Від тієї ночі в провулку, я вже була обережною і уникала максимального поглинання енергії своїх «жертв». Замість цього, я відбирала в них невелику частинку, так щоб втамувати голод на кілька днів і тримати себе в «формі». Однак, я зустріла кілька жінок, які бісили мене і я «висмоктала» в них трішки більше енергії, ніж робила це зазвичай…

Були ще проблеми з моїми грудьми. Деякі жінки нормально реагували на їх вигляд, але деякі ставились до мене, як до якоїсь спокусниці, котра лише чатує на їх чоловіків. І я їм не дивуюсь. З іншого боку, я виявила, що ввічлива поведінка і рукостискання робить чудеса серед чоловіків і молодих хлопців, які «поїдали» мене очима.

На своє полегшення, я швидко виявила, що поглинаючи невелику кількість енергії, мої жертви регенерувались протягом тижня чи двох, зазвичай не помічаючи нічого підозрілого, скидаючи все на гормональний дисбаланс. А найкращим було те, що вони навіть не пам'ятали момент мого годування і це допомагало мені приховати свою сутність…

Через кілька хвилин, я повернулась до реальності, вирішивши не думати про минуле. Переді мною було нове життя, нове майбутнє. І враховуючи те, як швидко я виліковувала свої рани, це життя обіцяло бути дуууже довгим.

В черговий раз зробивши спокусливу позу перед дзеркалом, я посміхнулась до себе і звабливо та повільно пробіглась руками по своєму платтю, насолоджуючи око спокусливими вигинами свого тіла, усвідомлюючи те, що чоловіки не будуть в змозі відірвати від мене очей. - Час на вихід на публіку, - сказала я до себе, роблячи крок назад.

І хоча, на початку, я сприймала те, що трапилось зі мною як прокляття, тепер я оцінювала все це трішки по-іншому. Я навіть починала сприймати це за позитив. Мої зміни стали моїм новим життям. З усією цією силою і чутливістю, яку подарувала мені моя трансформація, враховуючи задоволення, яке я отримувала від годування, робило мене більш живою ніж я коли-небудь могла собі уявити. Виглядало на те, що я вже не захочу знову стати отим звичним Чарлі, яким я була ще недавно.

Я послала своєму відбиттю повітряний поцілунок і попрямувала до дверей, сексуально крокуючи і рухаючи попкою так, щоб звести з розуму бридкішу половину планети. Настав час вийти і насолодитися гарною погодою та увагою до себе. Не кажучи про те, що я розраховувала на трішки жіночої енергії.

Я була готова цілковито сприйняти свою долю… остаточно ставши фемпіром…