Стара пляшка

Автор: Persephone

Переклад: Pooh68

оригінал тут

По дорозі додому з роботи, я вирішив навідатись до комісійного магазина Майка. Я відвідував цей магазин один раз на пару місяців, шукаючи в ньому старі інструменти або будь-що інше, таке що вражало б мою уяву, речі, які б змінили сірість квартири, в якій я мешкав разом з приятелем Біллом.

Магазин знаходився в звичайному двоповерховому панельному будинку недалеко від шосе, яким я кожен день добираюсь на і з роботи. Коли я відвідую цей магазин, я люблю ходити між полицями і оглядати виставлені на них речі. У більшості випадків, це всілякі іржаві інструменти, поламані меблі, одяг, посуд, іграшки або інші предмети побуту. Але іноді, мені на очі попадалися скарби з цілком прийнятною ціною.

Сьогодні, проходячи повз виставлені речі з чужих життів, я помітив стару пляшку, яка не пасувала до решти речей. Я взяв її до рук і почав розглядати. Вона виглядала на досить стару, без пошкоджень і швів, які б свідчили, що це масова продукція. Колір скла зачарував мене. Я потряс нею і мені здалось, що вона була порожньою. Принаймні жодних звуків всередині я не почув. Але пляшка була закоркована, а тому я не був до кінця впевнений цим своїм висновком. Цінник вказував, що пляшка коштує 2 долари. «Два долари» - подумав я, «це дрібниця, а пляшка буде гарно виглядати на полиці в книжковій шафі. Лише почистити її і буде просто ідеально»

Я продовжував оглядати полиці, але нічого не знайшовши для себе, підійшов до Майка щоб розрахуватись за пляшку.

- Дивно. Я не пам'ятаю її. Вона подібна до пляшки з джином зі старого серіалу з Барбарою Іден. Якщо отримаєш від джина кучу грошей, не забував про свого старого приятеля - сказав він і ми розсміялись.

Я повернувся додому і поставив пляшку на підлогу, в кутку кухні, маючи намір почистити її пізніше, після того, як помию вечером посуд. Цього дня була моя черга готувати вечерю і прибирати квартиру.

Коли я закінчив перевдягатись, задзвонив Білл: - Гей, Джеку. Я зустрів свого давнього шкільного приятеля і ми вирішили посидіти в барі за пивом, заодно щось перекусимо. Так що я не прийду на вечерю. Сподіваюсь, що ти ще не почав готувати.

- Я сам тільки-но прийшов. По дорозі відвідав Майка… Побачимось пізніше - відповів я. Після того, як Білл відклав трубку, я попрямував до кухні, щоб зробити собі щось до їжі…

Ми були хорошими друзями протягом вже багатьох років, але, признаюсь, були періоди, коли Джек мене дратував. Тепер ми мешкали разом, ділячи квартплату наполовину. Щодо Джека, то він не переймався навколишніми обставинами, а тому мені досить часто доводилось платити квартплату за нього. Пізніше, він мені завжди повертав гроші, але «геморой» залишався.

За вечерею, я продовжував пригадувати всілякі наші пригоди. «Іноді, мені здається, що я повинен знайти хорошу дівчину і переїхати мешкати з нею, покинувши цього «придурка». Може я переконаю Джанет до цього проекту. Але це все тільки мрії» - подумав я. Закінчивши з їжею, я почав мити посуд і врешті, добрався до купленої пляшки. Я почав змивати з неї бруд, потираючи скло. Раптом, пробковий корок вистрілив і з пляшки почав видобуватись різнокольоровий дим. Не спускаючи очей з цього диму, я повільно почав відступав назад, аж вперся спиною об стіну. Тим часом, дим кружляв в кухні до тих пір, аж дістався до підлоги, а потім згустився і стверднув. Поступово з нього почала формуватись розпізнавальна людська фігура.

Десь в голові, я почав розуміти, що переді мною з'являється справжній джин. Це було нелогічно, адже джинів в природі не існує, але… я бачу джина… Це була єдина думка, яка калаталась мені по голові. В моїй кухні стояв справжні джин.

Я втомився думати і аналізувати побачене, а тому присів на стілець і зробив кілька ковтків пива, так на всяк випадок. Тепер до диму додались світлові блиски і промені, подібні до лазерних. Я дивився, як повільно формується тіло джина, починаючи з ніг і поступово піднімаючись вгору.

- Не вражає - хмикнув я, бурмочучи. - Такі спецефекти, а потім банальні тапочки і шаровари.

Раптом пролунав гучний хлопок і формування джина було закінчено. Посеред кухні стояв бородатий чоловік в барвистому східному вбранні з золотим ошийником і великим обручем-сережкою в одному вусі.

- Тепер послухай мене, засранцю. Я навряд чи б найближчим часом вибрався з цієї клятої пляшки, так що не дивуйся всім цим ефектам і одягу на мені. Все це зазначено в договорі, складеним керівництвом Ордена об'єднаного суспільства джинів, 32 пляшковий підрозділ.

Почувши його голос, я оторопів, але швидко дійшов до себе. - То ти справжній джин?

- Саме так, недовірку.

- І виконаєш мої три бажання?

- Так записано в договорі.

- А… якісь поради, застереження, домовленості чи обмеження? Я про речі, які повинен знати перш ніж почну висловлювати свої побажання?

- Є таке і їх кілька: всі бажання повинні передуватись словами «Я хочу…»… Один раз вимовлене побажання не може бути скасоване наступним бажанням… Я не можу нікого вбити… В податковому кодексі є цілий розділ щодо доходу, який надають джини, так що отримавши гроші потрібно буде сплатити податок… Я маю право інтерпретувати твоє бажання як вважатиму за доцільне в рамках сформульованого бажання. Так що будь обережний зі словами… Ось і все. Давай покінчимо зі всім цим як найшвидше.

- Не спіши. Я мушу все обдумати - сказав я, а джин застогнав від розпачі.

Я схопив блокнот і почав обдумувати всі нюанси своїх побажань. Приблизно через 15 хвилин, я підняв очі і сказав: - Гаразд. Я готовий.

- Нарешті! - пирхнув джин. - Я весь перетворююсь в слух.

- По-перше. Я хочу щоб в мене був довірчий фонд, створений для мене, незалежно від того ким я стану. Цей фонд повинен генерувати мінімум 500 000 доларів річного доходу. Цей дохід повинен коригуватись відповідно до рівня інфляції і виплачуватись мені частками щомісяця. Всі податки від капіталу, повинні бути сплачені до виплати мені щомісячної ренти.

Джин невимушено махнув рукою і сказав: - Чудове формулювання бажання. В мене не залишилось багато місяця для маневрування. Ти часом не юрист?

- Нєа. Просто дуже обережний. Тепер друге бажання. Я хотів би бути розумним, красивим і залишатись таким дуже, дуже довго. Не хворіти, мати багато дітей, онуків, правнуків, пра-пра-внуків і пра-пра-правнуків…

- Я все зрозумів. Ти хочеш довго жити. Цього можна було сподіватись. І останнє бажання…

Мої думки повернулись до роздумів про Білла і дівчини, з якою я міг би мешкати. Я також пригадав про прикру здатність Білла користуватись не своїми речами. Я посміхався, роблячи записи для третього бажання. На остаток, я ще раз перечитав записане і глянув на джина. - Ось моє третє бажання. Я бажаю, щоб бажання не виконувалось, а пляшка з тобою залишилась в квартирі до тих пір, поки особа чоловічої статі, інша від мене, яка звільнить тебе перетвориться на красиву молоду дівчину моєї мрії і яка буде закохана в мене без обмежень. Всі його чоловічі речі зміняться на жіночі речі. І щоб до неї застосовувались умови бажання номер два, а вона не могла жодним своїм бажанням скасувати або змінити це бажання своїм власним бажанням.

З нудним виразом обличчя, джин знову махнув рукою і сказав: - Нехай так станеться… А потім він завмер, усвідомлюючи вимовлене мною бажання. - Агов! Хвилиночку. Що ж я зробив? Я ж можу застрягнути в цій пляшці на невизначений термін. Ти обдурив мене!

Я посміхнувся. - Не переживай так. Знаючи мого сусіда по квартирі, ти будеш вільний ще сьогодні вечером. Так що повертайся в пляшку, а я повинен прибрати в квартирі.

Повернення джина до пляшки тривало значно швидше. Я спостерігав, як він змінився в дим і зник в пляшці з легким всмоктувальним звуком. Корок підірвався з підлоги і перемістився назад, на горлечко пляшки. Все це відбувалось без жодних ефектів і феєрверків. Просто «пуф» і все…

Я докінчив мити пляшку, змушуючи її сіяти. Прибравши все в кухні, я почув, як відкриваються вхідні двері, а Білл кричить своє: «Люба, я дома!»

«Я сподіваюсь, що все це скоро зміниться» - подумав я, а потім посміхнувся від іншої думки. «Якщо все пройде так, як я запланував, то «Люба, я вдома» буду вимовляти я. Ха-ха-ха». Я схопив пляшку і повернувся в вітальню.

Я поставив її на книжкову полицю і зробив це так, щоб Білл міг побачити те, що я роблю. - А що там у тебе? Знову якесь сміття від Майка?

- Угу. Знайшов це в нього сьогодні. І нічого не чіпай. Я тільки-но почистив її і не хочу бачити на склі твої жирні відбитки пальців. Крім цього, вона може бети небезпечна для тебе.

- Небезпечна? Чому? - заінтересовано запитав Білл. - Виглядає як типова пляшка з джином всередині. Того, від бажань. Не хочеш вимовити свої бажання?

- Ти попав в «десятку». У мене залишилось тільки одне бажання, а тому я розставив пастки. Коли ти намагатимешся викликати джина, він перетворить тебе на дівчину. Так що, якщо не бажаєш стати дівчиною на решту свого життя, тримай руки подалі від пляшки! - сказав я, широко посміхаючись до Білла. З його обличчя можна було ясно прочитати: «Ясно. Там пастка. Так я і повірив».

Мій план почав діяти. Я пішов до ванної кімнати, щоб помитись перед сном. Як тільки я відкрутив воду, то почув голосний жіночий крик у вітальні. Я посміхнувся. - Це зайняло менше часу, ніж я сподівався. Я закрутив воду, накинув на себе халат і повернувся до кімнати, подивитись на результат свого останнього бажання.

В вітальні я побачив джина, який стояв біля книжкової полиці з дуже задоволеним виразом обличчя.

- Це було третє і останнє бажання. Відтепер я вільний.

- Але яке було бажання Білла?

- Він, ах, вона… не мала жодних бажань… Коли пляшка була відкрита, він просто дозволив мені закінчити твоє бажання, не вимовляючи своїх трьох.

- Нііііііііііііі - пролунав жалібний крик молодої дівчини. - У мене є бажання. Я не можу залишатись такою. Прошу! Може одне маленьке, малюсіньке бажання? Я хочу повернутись назад - благав Білл, зриваючись з дивану.

- Нажаль, відповідно до договору з Орденом об'єднаного суспільства джинів, 32 пляшковий підрозділ, усі бажання є постійними. Відтепер, ти його дівчина-мрія на все життя і жодне бажання не змінить тебе назад.

- Що ти зробив зі мною, засранцю?! - кричав до мене Білл. - Подивись на мене! Я думав, що я твій найкращий друг, а ти… ти… курва, змінив мене в жінку? Мене? В цицькату жінку? А на додаток, мої «причандалі» зникли! Білл продовжував кричати, обмацуючи свою промежину.

А тим часом я стояв, як соляний стовп. Коли я вперше побачив зміненого Білла, моє серце майже зупинилось. Дівчина в вітальні була сама досконалість. На око, вона була метр сімдесят росту і біля 60 кілограм вагою. У неї було обличчя ангела, не моделі, а звичайної дівчини з сусідства. Її фігура була фантастична. Довге каштанове волосся з золотистими блисками, м'якими хвилями сягало до середини спини. Коли я подивився в її очі, мерехтливо світло-блакитного кольору, я закохався в мою дівчину по самі кінчики вух. Раптом, я усвідомив, що зроблю для неї все, що вона забажає.

Я повернувся до джина з благальним поглядом і запитав тремтячим голосом: - Хіба ти не можеш зінтерпретувати моє бажання або дати їй три бажання? Прошу. Останнє бажання, або зміни її назад.

- Нажаль. Це суперечить договору. Пам'ятаєш? Я попереджував тебе.

- Якщо тобі прикро, то може знайдеш інший спосіб? - запитав я.

Джин замислився, почухав свою бороду і потім сказав? - Гм. Я не можу дати тобі бажання, але я можу залишити його в твоїй квартирі. Воно може бути використане будь-якою людиною, яка вимовить фразу «Я бажаю…», але будь обережним. Я ще ніколи не робив цього… Але тепер, я повинен йти…

З цим словами, джин всмоктався до пляшки, корок повернувся на своє місце, а сама пляшка зникла. Все закінчилось…

- Ну ось! І що нам тепер робити, придурок? - запитав Білл своїм спокусливим і сексуальним голосом.

- Не смій мене так називати. Якби ти сам не був таким мудаком, я б ніколи не придумав це кляте бажання. Окрім того, ти повинен бути шалено закоханим в мене за власним бажанням.

- Так і є! Але це не означає, що ти не мудак, Зараза! Я закоханий в тебе! Лайно! Я закоханий в придурка!

- Якщо ти закоханий в мене, то, скажімо, поцілуймося і помиримось. А потім підемо до моєї кімнати й…

- Кохання не має нічого спільного з моєю злістю до тебе або ствердження, що ти придурок. Моя мама кохає мого батька до самих чортиків, але вона постійно злиться на нього і впевнена, що той є засранцем. І якщо ти думаєш, що я піду з тобою до ліжка…

- Не могли б ми це обговорити в спокої?

- Ні, Джеку. Я шалено, неймовірно сильно закоханий в тебе і зроблю будь-що для тебе, що тільки забажаєш, але в голові я все ще залишаюсь чоловіком і не можу навіть уявити собі, що займаюсь сексом з тобою, з чоловіком. Єдиний варіант, це коли б ти також був дівчиною. Гмм. А це ідея. Я бажаю…

Я швидко наблизився до Білла і затиснув його рота рукою. - Не смій цього робити. Цими словами я змінив наші життя. Зараза! Я хотів би щоб ти був нормальною гетеросексуальною жінкою, якій подобається її жіноче тіло, але…

Саме тоді Білл відчув тремтіння, яке пробігло через нього, немов холодний озноб, а потім в ньому розблисло світло. - А хто каже, що мені не подобається? Мені дуже подобається бути жінкою і я люблю своє тіло - сказала дівчина, кокетливо посміхаючись до мене. - Ти щось говорив, щоб ми перестали сперечатись і обговорили цю ситуацію?… В твоїй кімнаті.

- Так, саме це я говорив. І знаєш, це чудова ідея - ствердив я, обійняв Білла за талію і ми попрямували в бік моєї… нашої спальні…

- Отже, Джеку, які були твої два перших бажання? - запитала дівчина, обвивши мене своїми тонкими руками, глибоко дивлячись в мої очі…