Автор: ZeDD
Переклад: Pooh68
оригінал тут
Я витер піт з обличчя, усвідомлюючи, що майже закінчив роботу. Наша сусідка, старша жінка, попросила допомогти з перенесенням коробок і меблів до вантажівки. Вся ця робота зайняла мені майже цілий день, а я не так планував провести свій вихідний день. Хоча… мені сподобалось спілкуватись з нашою сусідкою. Вона забавляла мене своїми спогадами, коли я виносив коробки. Все це зайняло багато часу, але мама попросила мене допомогти жінці, а я робив все те, про що вона просила…
Завантаживши останню коробку у фургон, я підійшов до свого автомобіля. Цей вечір я планував провести з другом, Томом, відвідуючи басейн, а потім розслабитись за кухлем пива і взагалі, просто відпочити.
Вантажівка рушила і я помітив, як з її кузова випала одна з коробок. Нажаль, машина рухалась занадто швидко, я не знав куди вона направляється, а тому не зміг її зупинити, чи подати якісь знаки. Я зітхнув, підійшов до коробки, яка лежала на асфальті і підняв її.
«Сподіваюсь, що завтра сусідка ще повернеться сюди» - подумав я, кладучи коробку на переднє сидіння. По дорозі додому, мене дошкуляла думка: «Що знаходиться в цій коробці? Я не пам'ятаю, щоб виносив коробку в квітки. Вона одразу б кинулась мені в очі.»
- Добре, що я ще молодий і ця робота не була мені в тяжкість - посміхаючись до себе, сказав я вголос, пригадуючи нарікання друзів. Мені було майже 26 років, я насолоджувався життям і своїм спортивним тілом. З ростом вище середнього, волоссям світло-каштанового кольору, красивими очима і хорошою роботою, в мене ніколи не виникало проблем з протилежною статтю. Дівчата, здавалось, вишиковуються в чергу на побачення зі мною. Якщо б я забажав, то зміг би без проблем одружитись протягом кількох днів. Ала я цінував свою свободу і сьогоднішній вечір був один з таких днів насолоди.
Занісши коробку додому, я поставив її на столі. Цілу дорогу в мені наростало бажання дізнатись, що ж там всередині. Я розглянув коробку більш докладніше.
- А вона не запечатана так, як я запечатував всі інші коробки… Значить, вона не належить нашій сусідці, Ватсоне - зробив я висновки вголос.
В мене ще було кілька годин в запасі, а тому… Я відкрив коробку і подивився на її вміст. Єдине, що я там побачив, це був чорний атласний бюстгальтер, загорнутий в рожевий папір. Посміхнувшись, я вийняв його і миттєво був зачарований тим, як ця частина жіночої білизни була зроблена і як виглядала. Спочатку мені здалось, що всередині він був білого кольору, але пригледівшись, я дійшов до висновку, що це скоріш світло-рожевий колір. Чим довше я дивився на нього, тим більше хотів продовжувати розглядати його. Я не міг випустити цей чарівний бюстгальтер з рук! Матеріал був красивим і таким приємним на дотик. Я підніс його до щоки і погладив ним шкіру, відчуваючи його лагідний дотик. І саме тоді я почув запах парфум. Я притиснув чашки до обличчя і глибоко вдихнув п'янкий аромат цих парфум. В моїй голові виник образ красивої дівчини, яка мала цей бюстгальтер на собі. Вона танцювала в моїй уяві, одягнена тільки в нього. Я був зачарований цим бюстгальтером. «Якби я тільки зміг знайти цю красуню, яка володіла ним. Було б чудово зустрітись з нею!» - подумав я, все ще тримаючи обличчя в білизні.
«Якби жінки не вдягали таке сексуальну і привабливу білизну, яка так спокушає чоловіків, то випадків сексуального домагання на роботі було б значно менше. Навіть саме усвідомлення, що жінка носить таку спокусливу білизну, змушує чоловіків відчувати себе збудженим» - подумав я.
Я був захоплений цим бюстгальтером. І раптом, мені до голови прийшла думка випробувати його на собі. Я швидко зняв сорочку і одягнув бюстгальтер на себе так, ніби робив це все своє життя, навіть не усвідомлюючи як я це зробив. Атлас чашок притулився до моїх грудей, ніби говорячи, що в цієї пані відчутні цицьки.
«Дуже погано» - подумав я. В моїй голові виникали образи ефектної пари цицьок, як заповнювали чашки і виглядали сексуально. Я пригадав, як дівчата, які зі мною зустрічались, часом нарікали на свої бюстгальтери під-час наших зустрічей. Я не міг їх зрозуміти. Особисто мені, мати на собі цей бюстгальтер було так приємно!
А ще, мені сподобався маленький бантик між чашками. Він був красивим і водночас дуже простим. З кожною хвилиною мені все більше було до вподоби носити його на собі. Ідея віднайти власницю білизни ставала все сильнішою, а заплановані вечірні розваги віддалялись, як вантажівка з речами нашої сусідки. Але я домовився з Томом і не в моїх правилах було змінювати раніше прийняті рішення.
Я вирішив зробити по іншому. Я натягнув на себе синю сорочку, все ще маючи бюстгальтер на собі і попрямував до ванної кімнати щоб подивитись на себе, відчуваючи по дорозі наростаюче збудження від усвідомлення того, що на мені є жіноча білизна про яку ніхто не знає. Якщо б Том довідався про це, то назвав би мене якимось збоченцем! В моїй голові виникла думка, що може я повинен постійно так одягатись? Було б неймовірно чудово і так сексуально.
Я вийшов на вулицю, щоб зустрітись з своїм приятелем, сподіваючись, що цілий вечір буду отримувати задоволення від цієї білизни. Я не планував нічого говорити другу… Я нікому не планував говорити, що ношу під сорочкою…
Коли я доїхав до спортзалу, то відчув, як на очі і на вуха опадає волосся. «Я знову повинен відвідати перукаря?» - подумав я. «Я ж був в нього тиждень тому».
Стоянка автомобілів була майже порожньою. Я вийшов з автомобіля і поправив на собі сорочку, яка, здавалось, вже не була такою вільною, як спочатку. Заправляючи її в штани, я відчув, що штани ніби стали тіснішими в стегнах і вільними в талії. «Дивно, вони ідеально підходили до моєї фігури» - подумав я. - Що таке відбувається з моїм одягом? - пробурмотів я про себе. Я подивився вниз і помітив, що сорочка спереду виглядає трішки мішкувато і не так, як раніше. Рухаючись до будинку, я відчував, як штани стискають мої ноги так, ніби вони були замалі!
Зайшовши всередину, я побачив більярдні столи. Раптом, мені захотілось заграти одну партію. Я грав в більярд досить давно, а тому мені потрібно було спочатку потренуватись. В залі було кілька людей. Я підійшов до бару і замовив кухоль пива, так для початку. Вибравши кий, я зрозумів, що відчуваю свої джинси якось по-іншому. Тепер, вони здавались мені легкими і широкими, так ніби на мені були одягнені штани від піжами. Я подивився на них, намагаючись зрозуміти в чому причина такого відчуття. «Дивно» - подумав я, впевнившись, що сині джинси і надалі на мені.
- Що до… ? - запитав я себе вголос. - Це не можливо. Я відставив кий назад, не можучи зрозуміти що трапилось. Коли я дивився вниз, в поле мого зору потрапили довгі світло-каштанові кучері. Я швидко відкинув їх назад, роблячи це так натурально, так якби робив це весь час.
- Ой! - скрикнув я, побачивши свої нігті. Вони були доглянуті, довгі і покриті блідо-рожевим лаком! «Що тут відбувається?» - зі страхом подумав я, оглядаючись навколо і сподіваючись, що ніхто не дивиться на мене. Розвернувшись спиною до стіни, я продовжував розглядати свої нігті, які ще десять хвилин тому, я був впевнений на 100 відсотків, не виглядали так, як виглядали зараз. А тим часом нігті продовжували видовжуватись і чудово округлюватись на кінцях. Це було неймовірно! Вони виступали понад кінчики пальців, мабуть, на 3 сантиметри і виглядали такими жіночими. Я не міг логічно пояснити те, що бачив.
Я почав оглядати себе, відчуваючи, що відбувається щось екстраординарне. Я хотів знати, що є причиною цього і як все це зупинити, перш ніж ці дивацтва зайдуть занадто далеко. Я пригледівся до сорочки. Вона була іншою! Я пам'ятав, що сорочка була синього кольору, майже темно-синього, але тепер… тепер на мені була сорочка блідо-синього кольору! Чим більше я дивився на неї, тим сильніше усвідомлював, що вона таки змінилась!
Тканина сорочки ставала щоразу світлішою, аж врешті на мені була цілком біла сорочка, а її матеріал з бавовни змінився на тонкий і м'який атлас. Кілька ґудзиків зверху розстібнулись і сорочка відкрилась, демонструючи шкіру в кількох сантиметрах від грудей. Я настрашився, що хтось зможе побачити що на мені одягнений бюстгальтер!
Я розглядав матеріал сорочки і побачив чорний бюстгальтер під нею. Тепер всі точно дізнаються, що під білою атласною сорочкою на мені одягнено чорний бюстгальтер! З широко розкритими очима, я почав оглядатись навколо, намагаючись розгледіти чи відвідувачі дивляться на мене… Я заспокоївся, усвідомлюючи, що ніхто не звертає на мене жодної уваги.
Я знову подивився на сорочку, а довге волосся ще раз опало мені перед очі. Я несвідомо заправив його за вухо, нервово проковтнув слину і пересвідчився, що зміни тривають, незважаючи на мої прохання зупинитись. Я побачив, як мої груди перестали бути пласкими і повільно заповнювали чашки бюстгальтера. Вони росли з кожним моїм подихом, росли повільно але стабільно. В мене з'являлись цицьки!
«Я повинен вибратись звідси, поки ніхто не помітив, що зі мною відбувається!» - подумав я. Зробивши пару кроків, я зрозумів, що моє взуття також зазнало метаморфоз, як і сорочка! Замість кросівок, я був обутий в пару жіночих туфель на 5 сантиметрових каблуках. Від такої несподіванки я впав на підлогу. Мені пощастило, що я впав за більярдним столом і ніхто цього не побачив. Але… коли я падав, я довідався, що в мене зникли джинси! Відтепер, на мені була досить коротка синя спідниця, яка саме зараз оголила мої пишні стегна і довгі стрункі ноги! Я потер гладку шкіру ніг своїми нігтями, намагаючись зрозуміти, що тут відбувається.
- От зараза! Невже все це відбувається зі мною? - тихо вимовив я. Почуті слова були сказані тонким жіночим голосом. Я прокашлявся, відчуваючи першіння в горлі. Ковтаючи повітря, я спробував обтягнути спідницю вниз і на мить побачив блиск чорних трусиків на собі. Я спробував піднятись і втриматись на ногах. Тримаючись за край більярдного стола, я подивився вниз в побачив в себе на ногах туфлі, каблуки яких видовжились і тепер мали 10 сантиметрів у висоту. Мої стопи стали маленькими і красиво виглядали разом з витонченими ногами. На додаток, я відчув, як змінився центр ваги мого тіла.
Я оглянувся навколо. Здавалось, що і надалі ніхто не інтересується моєю особою, а ні тим, що відбувається зі мною. «Як таке може бути?» - здивувався я. «Невже ніхто не бачить, як на їх очах я змінююсь в жінку?»
Я подивився на свої вирослі груди. Через матеріал бюстгальтера і сорочки виразно проступали горбики сосків. «Невже ніхто не бачить мої великі цицьки? - подумав я випрямляючись. І хоча я тепер стояв прямо, і незважаючи на височенні каблуки на ногах, я відчував, що мій ріст став меншим. Зал навколо був ніби більшим, а це підтверджувало мою теорію, що відтепер я став коротшим!
Мене боліла спина і я був змушений вигнутись, щоб зменшити відчуття отримуваного дискомфорту. Я одразу почав відчувати себе набагато краще, але така поза змусила мене випнути цицьки вперед, роблячи їх візуально більшими! Я подумав, що розмір чашок бюстгальтера навряд чи помістить їх теперішній розмір. «Якими ж великими вони стануть?» - подумав я з острахом.
І саме тоді, я побачив своє відбиття у великому дзеркалі. Побачене в ньому шокувало мене! «Звідки ця помада? І що сталось з моїми губами? Вони виглядають повнішими, як в жінок? - з страхом подумав я.
Я почав розтирати свої стегна і був вражений, як вони плавно переходять в пишну попку. З кожним моїм рухом стегна і попка ставали більшими і ширшими, роблячи мою фігуру більш жіночнішою. «Ніби мені не вистачали цицьки, тепер на додаток в мене я спокуслива попка» - подумав я.
- Мені потрібно вибратись звідси, перш ніж хтось почне звертати на мене увагу - знову пробурмотів я, відчуваючи наростаючу паніку. Я намагався крокувати, усвідомлюючи, що в мене на ногах взуття на таких високих каблуках. Я зробив крок і зрозумів, що проблема була не в взутті, а в моїй поставі! Зараз, мої груди загороджували погляд на підлогу переді мною. Я не знав, якими великим вони були, але вони були досить великими і продовжували рости!
Я зробив наступний крок, потім інший і наступний. Так рухаючись до дверей, я почав відчувати себе трішки впевненіше. Вже через кільканадцять секунд моєї ходи я зрозумів, що ще щось змінилось! Моя попка ще більше виросла, опускаючи центр ваги вниз. Кожен наступний крок вдавався мені впевненішим і так крокуючи, я сподівався, що спідниця не розійдеться по швам через збільшений розмір мого задка.
«І як таке не покохати?» - в думках запитав я себе, не можучи зупинити руку від торкання своєї задниці, відчуваючи пальцями, яка вона була велика. Значно більша від моєї чоловічої дупи! Я не міг зупинитись, навіть якщо б цього забажав. «Мені потрібно вибратись звідси і негайно повернутись до дому!» - подумав я.
Кожен мій крок, звук цокання каблуків, змушували мене корегувати свою поставу. Я відчував як моя спина вигинається, змушуючи цицьки демонстративно випинатись вперед, а попку взад. Я уявляв собі, як вона спокусливо рухається в боки, коли я крокував. В моїй голові виникали дивні образи спокусливої дівчини, котра крокувала в коридорі спортзалу, її цицьки легко підскакували в такт кроків, а попка сексуально рухалась вліво і вправо.
Мої ноги підсвідомо робили кроки так, щоб я не впав, рухаючись на високих каблуках і при цьому не забував спокусливо рухати попкою. Мої руки рухались під стать ногам, змушуючи мене виглядати ще більш жіночніше.
Я пришвидшив кроки і мої цицьки мало не вискакували з чашок бюстгальтера. Від тертя шкіри об матеріал, соски затверднули і стали ще більшими і чутливішими. Тепер вони проступали через матеріал бюстгальтера і сорочки і я виглядав так, ніби в мене з грудей виступають маленькі стволи пістолетів. Волосся збурилось і частково закривало моє бачення, а до моїх вух доносилось голосне цокання каблуків об асфальт. Я почув, як від швидкого руху спідниця почала підніматись, змушуючи мене відчувати легкий вітерець між ногами! Це було неймовірне відчуття і я переживав, що ще мене очікує по дорозі.
- Зараза! - пробурмотів я. - Цікаво, чому жінки носять такі короткі спідниці, якщо внаслідок цього всі можуть побачити їх трусики. Я потягнув спідницю вниз, як тільки міг, одночасно шукаючи кишеню з ключами до автомобіля. От тільки кишень в мене вже не було! - О, ні! - почав я панікувати, а відчуття холоду змушувало мої думки плутатись. «Невже я не матиму як добратись до дому?» - подумав я.
Я стояв перед своїм автомобілем, відчуваючи як мої цицьки впираються в бокове скло дверей. Отримуване від цього відчуття було таким дивним і збуджуючим одночасно, що я мало не задихнувся. Я обернувся спиною до дверей, відчуваючи як моя велика попка м'яко оперлась об метал дверей. Я розгубився, не знаючи що повинен далі робити. Подумки я проклинав того, хто все це зробив зі мною. Але через певен час, я почав отримувати задоволення від такої позиції, відчуваючи як моя попка впирається в клямку на дверях.
Я охопив свої цицьки долонями і паніка знову почала охоплювати мій розум. Мої цицьки стали ще більшими! Атласний матеріал сорочки випирали дві кулі цицьок з великими сосками, які випирали матеріал. «Які ж вони великі!» - подумав я, сподіваючись, що їх ріст врешті зупиниться. А потім я потягнувся руками вниз, щоб обтягнути свою спідницю, пробуючи приховати атласні трусики, які намагались сховатись в половинках попки.
- Мій зад такий великий, як в Ніккі Манджі - промовив я, прислуховуючись до свого голосу. Він починав звучати безглуздо і це, мабуть, через мої величезні губи. Я нахилився до бічного дзеркала і подивився на себе. Від побаченого я аж ахнув. В мене були великі і надуті губи! Не можучи втримати руки при собі, я торкнувся цих губ. Вони були дійсно великими і м'якими. Я зупинився в публічному дослідженні свого нового тіла. «Мені потрібно дістатись додому» - подумав я. «Або, принаймні в якесь безпечне місце»
На додаток, в мене почалось поколювання між ногами. Я був так сильно наляканий всіма цими обставинами, що не посмів досліджувати це місце будучи на вулиці. А тим часом, поколювання ставало інтенсивнішим! Я спробував злокалізувати його місце не торкаючись там руками. Згодом, відчуття поколювання стало приємним і ще сильнішим! Я мріяв побути наодинці, щоб підтягнути спідницю і з'ясувати чи я все ще чоловік чи вже ні.
Поки я так стояв, на стоянку заїхали кілька машин з яких вийшли чоловіки. В одному з них я впізнав Тома!
- Томе! - закричав я, без задньої думки своїм спокусливим голосом. Мною керував страх і паніка, яке заблокувало моє логічне мислення. Я бачив як приятель почав розглядатись за тим, хто його кличе. Коли він мене побачив, то широко посміхнувся, а я зіщулився від усвідомлення, що значить ця посмішка. Том побачив замість свого друга привабливу і зухвало одягнену дівчину, яка на додаток кликала його. Він повинен був зустрітись з Робертом, розглянувшись навколо і не побачивши мене в чоловічому тілі, він попрямував до мене в жіночому тілі, а я сподівався, що приятель все зрозуміє з моєї розповіді.
- Привіт, маленька. Як тебе звати? - Том підійшов і самовпевнено посміхнувся, запитуючи мене. Він простягнув руку і заодно почав оцінювати моє тіло згори і до низу, зупиняючись на мить на моїх цицьках. Я здригнувся, відчуваючи його липкий погляд на своєму тілі. Я майже відчував, як він роздягає мене догола своїм поглядом! Я не бачив в цьому чоловіку свого приятеля. Переді мною стояв збуджений самець, який тільки мріяв, що схопитись за цицьки і відтрахкати мене прямо тут, на місці. Події починали повертати в небажану сторону.
Я намагався придумати, як довести другу, що перед ним стоїть не якась повія, а старий приятель, що змінився в дівчину проти своєї волі. Признаюсь, що навіть в думках, все це звучало дуже абсурдно і неймовірно. Хто міг би повірити в таке? Але в мене не було іншого виходу. З одного боку, я не міг стояти тут, на стоянці, цілу ніч, а з іншого - йти додому пішки кілька кілометрів. Я мушу довести Тому, що я це я, а не якась навіжена повія.
Я підніс голову і подивився приятелю в очі, несвідомо облизуючи свої надмірно пухкі губи.
- Я… Я… еее… двуг Вобевта. Я… ну… Ліза. Він не міг пвиїхати і еее… хотів, щоб ти… чи не міг би ти відвезти мене додому? - намагався вимовити слова, але повні губи спотворювали їх зміст. «Неважливо» - подумав я. «Мені потрібно безпечно дістатись додому і це найкращий спосіб зробити це!» Мої пальці грались подолом спідниці, намагаючись обтягнути її вниз, але ноги зрадливо рухались, а цицьки випинались вперед! Я, мабуть, виглядав як якась кокетлива pin-up дівчина. Дивлячись вниз, на сорочку, я був впевнений, що вона розсувається. Мої груди притискались до матеріалу сорочки з кожним подихом все сильніше і сильніше, мало не відриваючи ґудзик.
- Лізо - це ти? Ну звичайно ж це ти! - Том посміхнувся, помітивши цей клятий ґудзик. - Якщо Роберт не може приїхати, я з радістю відвезу тебе особисто. Ти мала на увазі до нього? «Неймовірно! Дівчата просять відвезти себе до Роберта на хату» - подумав Том.
- Так. Пвосто відвези мене до квавтиви Вобевта. Гавазд? - намагався промовити я. Але тут до мене дійшло, що я не маю ключів від квартири! Як я мав туди потрапити? Мій погляд мабуть все пояснював, тому що Том почав посміхатись.
- Він чекає на тебе?
- О, так! Він чекає аж я пвиїду.
Я проковтнув слину, відчуваючи як моя велика попка спирається на двері мого автомобіля. Я усвідомлював, як це безглуздо переконувати Тома, що я це я. Але якщо я цього не зроблю, я пропав! Я подивився на друга, дивлячись йому прямо в очі і побачив в них, як він прагне мене. Я здригнувся від цього. «А що станеться, якщо він накинеться на мене і зґвалтує?» - з острахом подумав я.
- Я ось що тобі скажу, люба - почав говорити Том, розглядаючись навколо. - Роберт нічого не говорив мені про твої відвідини, і буде незручно, якщо ми заявимось до нього, а його не буде дома. Так що я відвезу тебе туди, куди ти забажаєш. Без будь-яких зобов'язань. Він посміхнувся.
- О. Гавазд. Це було б чудово - сказав я, але це не мало ніякого змісту. Без ключів, документів, грошей я не мав жодного шансу будь-де затриматись. В мене не було навіть кредитної картки! Я вирішив «пливти за течією» і кивнув Тому, дозволяючи обійняти себе за плечі і відвести до його автомобіля. Його дотик не був таким огидним, яким я собі його уявляв. Я почав почувати себе спокійніше, враховуючи всі ці сьогоднішні події. Я все ще сподівався, що Том зрозуміє моє становище. Я зітхнув і несвідомо притулився до приятеля, не підозрюючи, що притискаюсь до нього своїми великими цицьками.
Том відкрив двері, дозволяючи сексуальні дівчині сісти в автомобіль і спостерігаючи, як моя спідниця сунеться вгору, оголюючи стегна. «Невже він побачив мої трусики?» - подумав я. І раптом щось перемкнулось в моїй голові.
«Мої цицьки неймовірно величезні. А ці соски? Це не соски, а пальці, які тільки і благають, щоб їх смоктали і стискали!» - думав я дивлячись на Тома знизу. Його пеніс почав тверднути і підійматись. «А ці губи! Вони ідеальні, щоб зробити Тому міньєт!
Моє волосся дуже красиве, сексуальне і хвилясте. Очі великі, а вії довгі. В цих очах можна «потонути». Я така сексуальна, така еротична і спокуслива. А на додаток, він прагне мене, так як і я прагну його! Соски на грудях прямо кричать про це! Я така гаряча і виглядаю на збуджену. Я готова зробити це з ним… Ми поїдемо до квартири Тома, де я врешті зможу розслабитись. Ми вип'ємо і поговоримо. Там нам буде набагато комфортніше ніж тут, на стоянці чи в автомобілі. А тоді, він зробить свій рух! Ми будемо трахкатись в різних позах… Будемо робити це знову і знову!… Я сподіваюсь, що Том буде вдячний Роберту, за те, що той не приїхав сьогодні…»
Автор: clancy688
Переклад: Pooh68
оригінал тут
Алекс подивився на всіх з лукавою посмішкою. - Гаразд - сказав він і пересунув на центр стола всі свої фішки. - Ва-банк.
Він відкинувся на спинку стільця і схрестив руки на грудях, очікуючи відповіді на свій виклик. З шести гравців, Маркус, Шон і Джонас вже спасували. Після кільканадцять секунд, до них приєднався Джессі: - Я пас.
- Я також - капітулював Кейт останнім. - Я не думаю, що ти блефуєш…
Алекс посміхнувся своїм друзям. А потім перевів погляд на останнього гравця. - Коліне, ти теж пасуєш?
Колін ніяк не зреагував на слова Алекса. «Почекай, ти ще на знаєш, які карти я приготував для тебе» - подумав він. - Перевіряю.
На мить, через обличчя Алекса промайнуло здивування. Але тільки на мить. Він посміхнувся. - Ти впевнений? Ну… - він подивився в свої карти і знову посміхнувся. - Прикро, що я не зможу покінчити з тобою саме зараз.
Його супротивник тільки посміхнувся у відповідь. Пара невдалих блефів в ході щотижневої гри в покер залишили в Алекса кільканадцять фішок. Оскільки, він був найкращим гравцем серед всіх них, це розізлило його і тепер він горів бажання довести свою вищість і показати, що саме зараз в нього все вийде.
В тому, що Кейт спасував, сподіваючись, що Алекс не блефує, була якась частина правди. Він рідко блефував. Всі навколо вирішили перестрахуватись, скидаючи свої фішки і сподівались відігратись в наступній грі. Алекс дійсно міг мати хороші карти, враховуючи те, що він поставив все на кон. З іншого боку… його карти могли бути до нічого. І невідомо чим все це закінчиться…
- Так. Але і ти можеш програти все і прямо зараз - сказав Колін пирхаючи.
- Справді? Подивимось. Відкриваємо! - Алекс з впевненістю поклав карти на стіл, демонструючи пару королів. Ще один король був в прикупі. Ця трійка була досить важкою до побиття. А ще, в там були дві дев'ятки. Фул хаус - Алекс переможно подивився на опонента. Всі інші гравці також дивились на Коліна затамувавши подих.
На кілька секунд запанувала тиша. Потім, Колін повільно показав свою першу карту - дев'ятка.
- Ха! Не погано, але в мене фул - голос Алекса замовк, коли він побачив другу карту Коліна. Всі голосно зітхнули, коли побачили другу дев'ятку.
Джонас присвиснув, втупившись в чотири дев'ятки. - Ква… почав було він. - Таке рідко можна побачити.
Знадобилось кілька хвилин, щоб до Алекса повернулось самовладання. Першим його словом було «блін!», а потім «маєш щастя, мужик!»
Колін закотив очі. - Агов. Я не винуватий, що ти програв! Зазвичай, це я буваю на твоєму місці.
- Так, так… - пробурчав Алекс. - Але ти повинен погодитись зі мною. Дві пари проти мого фула! Ти хоч уявляєш як це… навряд.
- Такий розклад, робить мою перемогу більш солодкою.
Алекс подивився на приятеля нищівним поглядом. - Кому, як! Його зауваження викликало сміх усіх за столом. Алекс був найкращим гравцем серед них і він, як правило, завжди доходив до фіналу. А тому, всі його друзі відчули певне задоволення, упевнюючись, що справедливість таки існує на світі.
- Оскільки ти програв… це для тебе! - сказав Маркус з щасливою усмішкою на обличчі. Він простягнув Алексу один з кількох маленьких флаконів, які стояли на столі. Минулого тижня, в фіналі, він програв Алексу і тепер настала його черга потішитись і побачити невпевненість на обличчі приятеля.
Алекс зі злості вирвав флакон з руки Маркуса і відкоркував його. - Я перший раз п'ю це зілля так рано - зітхнув він. - Ймовірно, я буду почувати себе незвично, але… побачимо. Він подивився на всіх з кислою міною. - Передайте Кенді, щоб вона не перестаралась цього разу.
- Хто б це говорив! - пирхнув Шон, а тим часом Алекс вилив в себе весь вміст пляшечки. Він зробив смішне обличчя і раптом… зник, а його одяг впав на підлогу.
Підспівуючи, Джессі встав і попрямував до купи одягу. - А! Ось і він! - вигукнув хлопець і з посмішкою вийняв з купи одягу красиву жіночу туфлю.
- Думаєте, Кенді вони сподобаються? - запитав він, кладучи на стіл блискучу, чорну туфлю на 12 сантиметровому каблуку.
Колін посміхнувся і подивився на змінене тіло Алекса. Як завжди, зілля трансформація InaniMatex працювало бездоганно. Не було жодних ознак, які б говорили, що на столі не лежить предмет жіночого гардеробу. - Ну, я думаю… - сказав він, взявши в руки туфлю і почав її розглядати. Він провів пальцем по тонкому металевому каблуку, а потім погладив високоякісну шкіру, - думаю їй сподобається. Це ти організовував зілля на цю гру? - запитав він Джессі. Той кивнув головою, а Колін продовжив - Цей каблук з пекла родом.
Джессі хихикнув. - Ноги Кенді будуть виглядати абсолютно приголомшливо в цих туфельках, Вона так любить ходити на високих підборах. Чим вони вищі, тим краще. Однозначно, вона покохає їх.
Посміхаючись, Колін відклав туфлю на стіл. - Як тільки отримає пару.
Він подивився по гравцях. Залишилось п'ятеро. «Хм…» - подумав Колін. «Може цього разу пощастить мені». І продовжив вже вголос: - Отже, хто хоче приєднатись до Алекса?…
* * *
- Я не можу в це повірити! Це неймовірно! - Шон бурмотав знову і знову, дивлячись на відкриті карти. Минула одна година з моменту, як з гри «вилетів» Алекс. Наступним, хто до нього приєднався - був Кейт, а на столі вже стояла пара красивих «шпильок».
Минуло півгодини і Маркус програв з Шоном. І на стіл, до пари туфель, лягли чорні колготки. Тріумф Шона тривав не довго, а Колін не міг повірити у своє щастя. «Щастя дурака» - подумав він. “ А може і ні…» Фортуна знову повернулась до нього обличчям, хоча гра тривав довго. Цього разу Джессі приєднався до Шона, програвшись в чисту.
- Як я міг пропустити флеш! - запитав він з подивом. - Все ж було ясно, як в білий день!
- Звичайно було - пирхнув Джонас. На останній партії він втратив багато фішок, але уникнув катастрофи. - Але іноді, ти не бачиш очевидного. Принаймні Джессі буде мати товариство.
- Це ж був прорахований ризик! - спохмурнівши сказав Джессі. Хоча в Шона була пара королів, а в Джессі на руках був стріт. Він був впевнений, що виграє. Але в Коліна був флеш. - Тобі добре так говорити. Ти не будеш спідньою білизною!
- Та перестань! - розсміявся Джонас. - Це, фактично гарантує, що я стану сукнею для Кенді! Подивись, скільки фішок я втратив на рахунок Коліна. Я не уявляю, як я зможу їх відібрати!
Купка фішок Джонаса виглядала жалюгідно в порівнянні з горою фішок Коліна. Вони виглядали, як монети в скарбниці Скруджа МакДака.
Приголомшений Колін кивнув головою. До сьогоднішнього дня, він був єдиним, хто ні разу не виграв щотижневої гри. Але сьогодні, його остаточна перемога була «на витягнуту руку». «Я повинен заспокоїтись. Я ще не виграв! І не важливо, що інші говорять. Я не хочу програти, будучи так близько до фіналу!» - думав він. Але тепер в них виникла маленька проблема.
Джонас випередив його і запитав з посмішкою: - Ви обидва програли одночасно. Хто буде бюстгальтером, а хто трусиками?
Зазвичай, програний перетворювався в бюстгальтер, а наступний - в трусики, оскільки вони дійшли до висновку, що обіймати жіночу піхву значно веселіше ніж підтримувати її цицьки. Це насправді було весело, але і мало певні мінуси. По-перше: перетворений в нижню білизну мало що бачив, оскільки завжди був під сукнею. По-друге: трусики відтягувались в сторону, коли Кенді вирішувала «побавитись» з вибраним партнером. Це було неймовірно важко, бути одягненим на одну з найкрасивіших жінок в світі, а потім опинитись пасивним спостерігачем її трахкання з чоловіком.
Найкраще мав змінений в сукню. Він міг бачити все навколо, а на додаток обіймати гарячі вигини тіла Кенді і, зазвичай, не ризикувати бути заплямленим виділеннями коханців, так як сукня знімалась першою, одразу після взуття.
На щастя це була проблеми Шона і Джессі.
- Шоне, вся піхва буде твоєю! - з усмішкою вигукнув Джессі. - Мені все одно більше подобаються цицьки.
- Це єдиний позитив у всьому цьому… - пробурчав у відповідь Шон. - Я буду насолоджуватись цілий вечір найціннішим, що є в жінки. Ну… є гірші способи провести вечір - філософськи закінчив він і взяв одну з пляшечок…
- Гмм. Атласні - схвально ствердив Колін, коли вийняв з купи одягу Шона і Джессі push-up бюстгальтер і мережеві трусики. Як правило, на цьому етапі, він завжди вибував з гри і змінювався або в бюстгальтер або в трусики. - А на додаток плямисті, як шкіра леопарда! Я думаю, Кенді буде в захваті від них! - вигукнув він посміхаючись і відклав білизну до купки жіночого вбрання, яке лежало на столі.
Джонас спостерігав за всім цим з сардонічною посмішкою. Він розім'яв пальці. - Ну тоді… - зітхнув він, дивлячись на Коліна. - Чому б нам не закінчити? Для мене це гра з найвищою ставкою. Іду в ва-банк!
Колін ледве не подавився. - Ва-банк! Ти навіть ще не отримав карти!
Джонас тільки знизив плечима. - Подивись на мої фішки. Якщо я не виграю прямо зараз, то і так програю в наступній грі. Так що: пан або пропав! - сказав він з блиском в очах. Піднімаєш, або я забираю ставку.
Колін завмер з відкритим ротом. - Гаразд. Я піднімаю. Навіть, якщо я програю, я все ще буду в перевазі. А якщо ні… Наша гра закінчиться. І Кенді буде мати що одягнути - сказав він киваючи на одяг.
- Тоді подивимось, що хто має - сказав Джонас, роздаючи карти. - Готовий?
Колін кивну, а Джонас швидко відкрив дві перші карти.
- О так! - викрикнув Колін, коли побачив відкриті карти. Джонас мав пару королів, а Колін - пару тузів!
- Гарні карти - урочисто заявив Джонас, а Колін кивнув у відповідь.
- Так… але це ще не все - Джонас повільно відкрив карту прикупу. Трійка… Наступна карта… І серце Коліна завмерло, коли він побачив третього короля.
- Зараза! - щиро вигукнув він.
Джонас усміхнувся. - Ти правий, скоріш за все цю гру виграв я, так що… Він застиг, дивлячись на наступну відкриту карту. Колін також не міг повірити в те, що побачив.
«Це неможливо» - приголомшливо подумав він. «Спочатку каре, а тепер це… це суперечить закону ймовірності!» Але цього вечора йому фартило як ніколи. На столі лежав ще один туз.
- Три королі проти трьох тузів - здавалось Джонас ще до сих пір не міг прийти до себе. - Який фінал! Він повільно почав посміхатись. - Я програв, але це того варте. Безумовно, епічна кінцівка!
А Колін, здається, повільно повертався до реального світу. «Це… Це кінець?!» - подумав він. «Я виграв! Я дійсно переміг їх усіх! Нарешті!»
- Вітаю - сказав Джонас з посмішкою, ніби читаючи думки Коліна. - Твоя перша перемога за всі часи, як ми граємо в цей покер, чи не так?
Колін кивнув, дивлячись на приятеля, а той, тим часом, взяв передостанню пляшечку. - Ну… удачі тобі! - підморгнув він і в наступну мить одяг Джонаса впав на підлогу. Колін підійшов до купки його одягу і вийняв звідти чорну сукню відверто спокусливого фасону.
Він кілька хвилин дивився на неї, все ще не можучи повірити в те, що власне відбулось. Врешті, хлопець відклав сукню на стіл, поряд з іншим вбранням. Він подивився на останню пляшечку, яка стояла самотньо на столі. Вона була найбільшою серед всіх, а її вміст був яскраво-рожевий. Хтось написав на ній «Кенді». Колін потримав її в руках, а потім… випив.
Ефект був майже миттєвим. Він відчув, як його геніталії втягуються в тіло і одночасно починаю рости цицьки. На всьому тілі зникло волосся, за винятком голови - там воно змінилось на довгу золотисту гриву.
Через кілька секунд, чоловіче тіло зникло. На його місці стояла несамовито красива і сексуально зваблива жінка. Чоловічий одяг виглядав на ній мішкувато і дивно. Колін швидко зняв його з себе, залишаючись цілком голим, а соковиті вигини його тіла не залишали жодних сумнів щодо статі.
Колін, тепер Кенді, посміхнулася і обхопила свої ідеальні цицьки долонями, а потім почала гладити пальцями красиве тіло, посміхаючись, коли ті добрались до її піхви. - Як приємно відчувати себе будучи з цього боку! - сказала вона, а її голос прямо сочився сексом. Вперше він був Кенді, а не одягом для Кенді. До сих пір, він знайомився з її інтимними частинами тіла, будучи різним одягом. - До речі, одяг… - сказала вона, посміхаючись і подивилась на стіл, де стояли банки з пивом, чіпси і лежало вбрання, призначене для неї.
Сміючись, вона підійшло до стола і взяла мережеві трусики, одразу одягнувши їх, ковзаючи матеріалом по ідеально гладким і довгим ногам. - Я була права - промуркотіла вона, відчуваючи як Шон щільно обійняв її гладку піхву і пишну попку. - Носити вас - це дійсно приголомшливе відчуття! Вона потерла піхву через атлас трусиків, пригадуючи, що він відчував, будучи трусиками. Далі, вона взяла бюстгальтер і почала оцінювати нову частину гардеробу. - Сподіваюсь Джессі, що тобі також буде приємно, як і мені!
Незабаром, чудові груди підтримувались бюстгальтером, підкреслюючи їх досконалість. Наступним були колготки. Кенді уважно оглянула їх, пересвідчуючись, що все в повному порядку. По-перше: вона не хотіла робити «боляче» Маркусу. По-друге: вона хотіла виглядати як найкраще. І по-третє: вона хотіла трішки подражнити приятеля. Через певен час, Кенді милувалась своїми ногами, одягненими в чорні, майже невагомі колготи.
Дівчина гладила їх пальцями, дражнячи відчуття Маркуса. Колін також був колготками кілька разів і отримував незабуваємі відчуття від обіймання ніг власниці всім своїм тілом. Але коли вона гладила колготи, він почував себе як на небі. Тому тепер, Кенді хотіла щоб Маркус почув теж саме!… Але це ще не був кінець. Настала черга на чорну сукню в яку змінився Джонас.
Сукня була тісною і саме через це, вона виразно виділяла кожен вигин тіла Кенді. Вона закінчувалась три сантиметри нижче попки дівчини, а декольте спокусливо демонструвало її цицьки.
Нарешті, Кенді взяла в руки Алекса і Кейта - пару туфель і поклала їх на підлогу. А потім, вслизнула в них своїми ніжками, покритими колготами. Як і решта одягу, туфлі були ідеальними. Височезні підбори змусили її спочатку трішки балансувати тілом, але інстинкт зробив своє і через кілька хвилин вона впевнено стояла на цих височезних і тонких каблуках. Широко посміхаючись, Кенді попрямувала до дзеркала в ванній кімнаті, а каблуки голосно цокали, коли вона ступала по кахелю підлоги.
Цього тижня покер на зміну відбувався в будинку Джессі і, як правило, власник підготував невелику кількість жіночої косметики. Дивлячись на себе в дзеркало, Кенді майстерно почала накладати макіяж на своє обличчя. Поява зілля фірми TransFun, надала чоловікам можливість відчути як це бути в жіночому тілі і більша частина чоловічого населення хоча б один раз випробувала його на собі. Деякі з них, були зміненими досить тривалий час. Семеро наших друзів провели два тижні в Мексиці, змінюючись в різні частини жіночого гардеробу і в саму Кенді. Саме тому, вона знала, як професійно накладати макіяж.
Доведення свого обличчя до ідеалу, зайняло дівчині 5 хвилин, а потім, вона попрямувала до спальні, де було дзеркало на весь ріст. Коли вона подивилась на себе, то була шокована побаченим. В дзеркалі відбивалась чарівна, красива і найсексуальніша жінка, яку Колін коли-небудь бачив в своєму житті. Вона була гаряча! Абсолютно гаряча! Якби вона мала пеніс, той одразу б встав «на готовність» від побаченого!
В золотоволосої секс-бомби були спокусливі губи, покриті криваво-червоною помадою, яка гармонізувала з великими коричневими очима. Волосся хвилями широко спадало по спині дівчини, сягаючи її половини. Дівчина була одягнена в сексуальну чорну сукню, яка виставляла в вигідному світлі всі частини її спокусливого тіла. На ногах Кенді мала чорні колготи, а на стопах - пару чорних туфель на височезних металевих підборах.
Кенді почала крутитись перед дзеркалом, намагаючись розгледіти своє тіло зі всіх сторін. Потім вона погладила свої туфлі. Колін кілька разів був туфлею і знав, яке це було приємне відчуття, коли їх саме так гладили. Оскільки Алекс був туфлею вперше, Колін хотів подарувати йому задоволення, яким насолоджувався сам. - Ах!… Джессі був правий - хихикнула вона. - Мої ноги дійсно виглядають в них приголомшливо!
Кенді кілька разів стиснула свої цицьки, одягнені в атласний бюстгальтер, щоб хоч так подякувати Джессі, за вибір ним відповідного взуття. Потім вона ще трішки попозувала перед дзеркалом і попрямувала до вітальні, цокаючи каблуками по підлозі. Вона знайшла свій телефон і повернулась до дзеркала, готуючись зробити собі кілька знімків. - Краще буде, як я задокументую свою перемогу - радісно вигукнула вона. - Ніхто ж не повірить!
- Я така спокуслива… - подумала вона, сексуально облизуючи губи, змушуючи їх спокусливо заблищати. - Я ношу на собі всіх моїх друзів,… які ще недавно носили мене. Але бути в цьому тілі - це незабуваємі відчуття. Алекс, Маркус, Кейт, Джессі, Шон і Джонас - друзі мої, сьогодні ви в моїй владі! Це таке приємне відчуття!
- Хлопці, як ми виглядаємо? - запитала вона до свого відбиття в дзеркалі, а потім хихикнула. Зілля InaniMates перетворював власника в повністю функціональні об'єкти, даючи їм на додаток здатність відчувати і бачити. Ось чому, його друзі бачили, чули і відчували все, що вона говорила і робила. Ну… окрім Джессі і Шона. Але він був впевнений, що ці двоє мали інші переваги від обмеженої можливості оглядати все навколо…
- Хвилиночку - знову почало говорити вона. - Я мала на увазі, чи «Я» виглядаю несамовито сексуально?! Одяг не може виглядати спокусливо без тіла, на яке він одягнутий! Вона знову пирснула сміхом, гладячи своє тіло пальцями, дражнячи своїх друзів. Потім, вона послала повітряний поцілунок своєму відбиттю в дзеркалі і вийшла з кімнати.
У вітальні, Кенді взяла вже приготовлену сумочку і попрямувала до дверей, щоб вийти в світ. Хоча всі хлопці були щасливими будучи чоловіками, але час від часу, вони веселились, випробовуючи як це бути на іншої сторони. Вони хотіли отримувати відчуття перемоги від спокушання як жінок так і чоловіків…
Спочатку, вони зіграли один раз, а ставкою була зміна в Кенді і її гардероб. Але це виявилось так весело, що друзі постановили грати в такий покер один раз в тиждень. Відтоді, кожен тиждень хтось з них ставав Кенді, а решта - її одягом, щоб вона змогла виходити в місто і змушувати всіх чоловіків викручувати свої шиї і проводжати поглядом це небесне створіння. Або отримати від неї більше, щось набагато більше…
Кенді радісно засміялась, спускаючись по сходах, а голосне «цок, цок» лунало по коридору будинку. «Ооо таак!» - подумала вона, знову облизуючи свої сексуальні губи. Безумовно, сьогодні мені пощастить… як пощастило Коліну під-час гри… це доля, люба… Твоя доля!
Автор: Septimius Severus
Переклад: Pooh68
оригінал тут
Артур йшов по пляжу розмірковуючи. Кілька днів тому він застав свою подругу, Лідію, яка переспала з його шефом, Джоном Стівенсом. І на додаток в його власному ліжку. Це була зрада найвищого ступеня. Гнів затуманив його розум і він кинувся на цього «кобеля» і почав бити Джона в обличчя. Лідія кричала щоб він зупинився, але хлопець ігнорував її прохання. Коли він закінчив, ніс Джона був зламаний в кількох місцях, а все його обличчя заливала кров. Наслідки не забарились. Джон звільнив Артура одразу ж наступного дня, погрожуючи подати на нього до суду. Артуру загрожувало до п'яти років і на додаток тисяча доларів як відшкодування збитків.
Артур був дуже розумним молодим чоловіком. В свої 24 роки, він захистив докторську. Його дослідження в галузі розподілених обчислень завоювали багато нагород від різних колегій професорів. Вже через кілька років його професійна діяльність обіцяла приносити хороші дивіденди.
З іншого боку, Артур не був привабливим хлопцем. Незважаючи на свій ріст, він був худим, як жердина. Хоча хлопець не страждав на хвороби, його шкіра мала смертельно блідий колір, так ніби юнак ніколи не бачив сонця. Одним словом, він виглядав як типовий «ботан» хоча і при грошах.
З Лідією Артур познайомився коли працював в фірмі. Він думав, що це була саме вона, дівчина з якою він проведе решту свого життя. Вона була однією з найкрасивіших дівчат, які він коли-небудь бачив. Вона мала ідеальні форми і струнку фігуру. Довге чорне волосся і великі зелені очі довершували ідеальний образ дівчини.
На їх першій зустрічі, Лідія розповідала Артуру про свою мрію вчитись на лікаря, а заодно виявилось, що дівчина власне закінчила коледж, в якому навчався Артур. Хлопець одразу ж закохався в неї. Вона була не тільки розумна але і забавна. Він не міг повірити в свою вдачу, в те, що така ідеальна дівчина розмовляє з ним. На додаток він дізнався, що Лідія походила з багатої родини, а тому гроші не були її самоціллю.
Вона була дочкою директора великої фармацевтичної компанії «Медітек». Ця фірма використовувала програмне забезпечення, яке використовувало дослідження Артура. Виявилось, що «Медітек» працював над розробкою нового препарату, який обіцяв революціонізувати спосіб лікування раку грудей. Якщо все піде по плану, «Медітек» не тільки врятує мільйони жінок від цієї страшної хвороби, а і заробить поважні суми для своїх акціонерів…
З часом, Лідія погодилась ходити з Артуром на побачення. Врешті, вони почали мешкати разом. Вона завжди сміялась над його майже дівчачим виглядом. Він знав, що все це жарти, але все одно такі жарти змушували його соромитись. Артур кохав свою дівчину всім серцем і сподівався, що вони врешті одружаться, колись. І ось тепер, зрада Лідії боляче вразила його душу, поранила так, як ніхто інший…
Артур вже збирався сісти до свого автомобіля, коли Лідія догнала його на стоянці. Вона почала оправдовуватись, що їй прикро за все що трапилось. Артур ігнорував її, хоча і прислуховувався до слів дівчини. Повільно він відкрив двері і вже почав сідати всередину, коли відчув різкий біль в потилиці. А потім настала пітьма…
* * *
Коли я відкрив очі, то виявив, що був прив'язаний до металевого стільця. Весь мій одяг лежав порізаним на підлозі, а я був цілком голий. Голова нестерпно боліла. Думки проносились в моїй голові, як блискавки. Я обережно розглянувся навколо, усвідомлюючи, що знаходжусь в якійсь лабораторії. З одного боку кімнати, на столі стояли кілька комп'ютерів, а з другого боку - містились купа медичних інструментів і різних приборів. Виглядало на те, що особи, які мене викрали, планували зробити щось нехороше. Раптом я почув знайомий голос.
- Дивіться хто прокинувся - саркастично сказав Джон. Лідія стояла поруч з ним, обхопивши рукою талію чоловіка. Вона була одягнена в тісну шкіряну і неймовірно сексуальну сукню, яка підкреслювала всі принади її тіла.
- Що тут відбувається? - запитав я.
- Ти не повіриш. Але ми викрали тебе - сміючись ствердила Лідія.
- Але чому мене, Лідіє? Я розумію, як би це був Джон, але ти? Навіщо ти все це робиш?
- Ти був добрим зі мною, Артуре. Можливо, я навіть любила тебе, як друга - зізналась Лідія. - Але, нажаль, ми не будемо ніколи разом.
Я похитав головою у відчаї. - То може скажеш, що ви плануєте зробити зі мною?
- Для твого відома. Лідія розробляє те, що ми називаємо програмованим вірусом - почав пояснювати Джон. - За його допомогою, ми можемо робити практично все, що забажаємо, навіть змінити ДНК людини. До останнього моменту все впиралось в проведення великої кількості обчислень, але з твоя методика розрахунків допомогла нам продовжити рухатись вперед. Оскільки ти став невід'ємною частиною нашого проекту, то ми вирішили, що тобі дістанеться право, так сказати, «першої ночі».
- Ви хочете… випробувати свій вірус на мені? Ви не можете цього зробити! Це негуманно! Якщо ви мене відпустите, я обіцяю нікого про це не повідомляти!
- Вибач, але це не входить в наші плани - відповів Джон. - У будь-якому випадку, наш вірус вже є в твоєму тілі. Ми зробили це, коли ти був без свідомості.
- Як ви могли? Відпустіть мене!
Я почав сіпатись в кріслі, але безрезультатно. Від безсилля сльози стікали по моєму лиці. З роздратованим виразом обличчя, Лідія підійшла до мене, тримаючи в руках рулон клейкої стрічки. Відірвавши шматок, вона заклеїла мій рот.
- Розслабся - злобно посміхнулась вона. - Це не буде боліти… так сильно. Окрім того, ти посвятиш себе в ім'я науки.
- В ім'я науки. Це ти гарно придумала - засміявся Джон, підходячи до одного з комп'ютерів. - Я впевнений, що тобі цікаво, що робить ось цей комп'ютер. Чому він такий особливий? Я сажу тобі. По суті - це супер-комп'ютер, який має 16 паралельних процесорів. За його допомогою, я можу контролювати вірус в твоєму тілі.
Я дивився на все це з тривогою. Я почав боятись того, що Джон запланував зробити зі мною. Я кинув погляд на Лідію, яка стояла недалеко від мене. І побачив самовдоволений вираз на її, колись такому красивому для мене, обличчі. Незважаючи на те, що вона перетворилась на «чорний характер», вона все ще була неймовірно красивою. Від усвідомлення цього, мій пеніс почав рости.
- То в кого ми перетворимо твого бувшого, люба? - запитав Джон Лідію. - Це твій вірус, так що вирішуй.
- Гм-м. Я придумала! Давай змінимо його в дівчину! Він завжди виглядав майже як дівчина, то чому б йому не стати нею насправді.
- Чудова ідея, кохана - відповів Джон. Він поцілував Лідію і повернувся до монітору. Джон почав заповнювати якусь таблицю справа на екрані, вказуючи різні атрибути тіла. З лівого боку виднілась моя фігура, яка відповідала введеним параметрам. «Все це добром не закінчиться» - подумав я.
- Так - Джон коментував свої дії. - Замінимо букву «Ч» на «Ж». Люба, який розмір грудей вибрати?
- Артур завжди нарікав, що в мене груди розміром В - відповіла Лідія. - То може «подарувати» йому цицьки розміром «D»? Як ти до цього відносишся?
- Звучить цілком непогано - відповів Джон, набираючи 36D. А як щодо талії?
- Якнайтоншу і не забудь про пишні стегна!
- Тоді класична «осина талія» - засміявся Джон і вистукав на клавіатурі навпроти розміру талії «24» і «35» навпроти стегон. Який ріст і вага?
- Вона занадто коротка. Ноги повинні бути довшими, а тіло коротшим. Її ноги повинні виглядати сексуально. І вона повинна бути худою, але не занадто. Дупу зроби пишну і тверду.
- Зрозумів. Щось з обличчям? Тут є багато варіантів.
- Покладаюсь на твій смак. Мені всерівно.
- Гаразд. Це повинно бути легко - відповів Джон. - Я імпортую обличчя моделі і все буде просто чудово.
Він вивів на екран кілька фотографій красивих моделей і вибравши обличчя однієї з них, перетягнув світлину обличчя в програму.
- Вона чудово виглядає. Зробити щось з волоссям?
- Якісь пропозиції?
- Я думаю, що вона повинна бути брюнеткою. Кінчики волосся повинні бути кучерявими, а саме волосся довгим. Щоб сягало до лопаток. Мені подобається таке волосся. Воно дуже сексуальне.
- Мені теж таке до вподоби - відповів Джон і почав вводити дані. На екрані блискуче волосся спадало на спину фігури. Загалом, дівчина на екрані виглядала приголомшливо красиво. Я ніколи не бачив когось так красивого, навіть Лідія виглядала біля неї як бридке каченя.
- Ого! Вона виглядає неймовірно! - сказала Лідія, перебуваючи під враженням побаченого на екрані. - Я не можу дочекатись на результат роботи мого вірусу. Що далі?
- Це все - відповів Джон і подивився на дівчину. - Ти готова розпочати трансформацію?
- Не може дочекатись.
- Тоді скажи «Па-па, Артуре» - Джон розсміявся і натиснув клавішу «Enter». Як тільки він це зробив, з комп'ютера почали вилітати іскри, а монітор замерехтів. Яскрава блискавка вдарила Джона в груди. Від великої сили струму його тіло загорілось, спалюючи чоловіка живцем. Лідія закричала від страху, сахаючись від мертвого тіла. Вона зашпорталась ногами об кабелі, впала на підлогу вдарившись головою і втратила свідомість…
Тим часом, моє тіло почало змінюватись так, як я ніколи не міг собі цього уявити. Я скрикнув, коли на моєму торсі почали рости цицьки. Моя талія тоншала, а м'язи живота тверділи, утворюючи в мене «осину талію». Мої ноги стали довшими і еротично стрункими. Стопи зменшились в розмірі, перетворившись на цілковито жіночі. Колір шкіри став злегка темнуватим, таким як після кількаденного загару. Я відчув, як почала змінюватись моя голова, піднімались вилиці, а підборіддя стало конічне. Очі, здавалось горіли вогнем, а губи роздулись. Довге каштанове волосся спадало з голови і видовжуючись, покрило мої вузькі плечі.
«Я дівчина!» - кричав в голові мій голос. «Клятий вірус Лідії насправді працює!» Все це не повинно було статись, але великі цицьки на моєму тілі були доказом, що все відбувається насправді. Мене почало нудити. «Я не хочу бути дівчиною! Я волію вмерти, аніж бути в цьому тілі» - я продовжував подумки кричати.
На додаток, я виявив, що я став коротшим ніж був. Зі злості на свою бувшу, я стиснув кулачки на все ще зв'язаних руках і… зміг їх вийняти з ременів. Нагнувшись, я послабив мотузки, які зв'язували мої ноги. Врешті, я зірвав клейку стрічку з свого рота. Я випрямився, відчуваючи вагу своїх грудей і м'якість волосся на шиї і спині.
- Це не може насправді відбуватись - прошепотів я. Мій новий голос був вищим і, на додаток, з сексуальним тембром. На остаток до мене дійшло, що між ногами в мене пусто. Я навіть не хотів пересвідчуватись в цьому, але десь в голові, я розумів, що мій пеніс зник назавжди. Якимось сьомим відчуттям, я розумів, що моє нове тіло було неймовірно гнучким і спокусливим. Весь світ навколо змінився для мене. Здавалось, що кольори стали яскравішими, а звуки чистішими.
Розглядаючись по лабораторії, я помітив закривавлене тіло Лідії, яка лежала поруч з комп'ютером. Іскри ще до сих пір спорадично вилітали з моніторів і комп'ютерів. Виглядало на те, що машина Джона знищена і не ремонтопридатна. Я дивився на Лідію і усвідомив собі «якщо я залишу її тут, вона помре». І неважливо, що все це через неї. Кінець-кінців, тепер я був не тільки дівчиною, я все ще залишився людиною, яка і далі співчувала іншим. Вона заслуговує на другу шансу. Недовго думаючи, я підійшов до тіла дівчини і приклав свою долоню до її рота. Вона ще дихала!
Я опустився на коліна і підняв її тіло, незважаючи на звуки, які видавали за моєю спиною комп'ютери. Я виніс тіло Лідії до коридору і обережно поклав її на сходи. Дивлячись на неї, я раптом дещо зрозумів. Хоча вона і важила понад 50 кілограм, я без жодних проблем підняв мою бувшу і ніс її так, ніби вона зовсім нічого не важила. «Можливо це через адреналін, або моє тіло стало сильнішим?» - подумав я.
Я знову взяв Лідію на руки і почав підніматись по сходах. Виявилось, що лабораторія була в підвалі невеликого затишного будинку. Знайшовши спальню, я обережно поклав бездушне тіло дівчини на ліжко. Незважаючи на все пережите мною, вона все ще подобалась мені. Ці красиві губи, ідеально м'які і ніжні. Я відчув нестримне бажання поцілувати їх, але втримав себе в руках. Навіть будучи в дівочому тілі, в голові я все ще був джентльменом і не міг собі дозволити використати непритомну дівчину.
Намочивши рушник, я обережно почав витирати кров з її обличчя. Рана на лобі перестала кровоточити. Всі її рани не виглядали на поважні, але я не був впевненим, що всередині її тіла не було якихось пошкоджень. Я хотів було подзвонити на поліцію, але зрозумів, що це тільки додасть проблем і мені і Лідії. Ніхто ж не повірить в те, що ще сьогодні ранком я був високим хлопцем.
Я відкинув набік чорне волосся Лідії щоб краще розгледіти рану. Вона була невелика і я закінчив її очищати мокрим рушником. А потім, вона зітхнула. Виглядало на те, що я вже більше нічого не міг зробити для неї.
Я вирішив прийняти душ і змити з себе весь цей бруд з лабораторії. Коли я проходив повз дзеркала то мигцем побачив своє відбиття. Я мусив зупинитись, щоб впевнитись, що там, в дзеркалі, відбиваюсь саме я. На мене дивилась найкрасивіша дівчина, яку я коли-небудь бачив. Незважаючи на великі цицьки, вона була ідеально досконалою. Плаский живіть плавно переходив в тонку талію. З пишних стегон виходили стрункі довгі ноги, які б змусили встати пеніс навіть в геїв.
Я усвідомлював, що відтепер я є власником цього спокусливого тіла. А щодо мого теперішнього обличчя… Воно було ангельське. Великі карі очі виблискували, а вигнуті брови над ними тільки підсилювали їх сексуальний вигляд. Високі і ледь рожеві вилиці робили моє обличчя дуже красивим. Кирпатий носик розміщався над пухкими червоними губами, які ніби благали, щоб їх цілували. Красу мого обличчя довершувало довге волосся каштанового кольору. Подивившись собі між ноги, я впевнився, що мій пеніс таки зник. На його місці я побачив губи піхви. Оглядаючи їх, я відчув як моя піхва стає вологою від самого тільки погляду на неї. «Невже я така красива?» - подумав я, роздивляючись себе в дзеркалі.
Бажаючи закінчити ознайомлення зі своїм новим тілом, я поклав свою маленьку долоню між ногами і почав легенько водити пальцем по складках піхви. Пальці повільно рухались вгору, шукаючи клітор. Коли вони врешті торкнулись його, я голосно застогнав, відчуваючи хвилю насолоди, яка вибухнула в тілі. Не бажаючи зупинятись, я продовжував свої дослідження. Я подивився в дзеркало і побачив там, як спокусливо красива дівчина мастурбує себе. Цього було забагато. Мої стегна підігнулись, а я почув, що верещу від отриманого оргазму.
Відчуття було невимовним. Здавалось, що воно заповнило все моє тіло, кожну мою клітину. Я ніби увійшов в стан повного блаженства. Здавалось ендорфіни гули в моїх венах. Я закрив очі і насолоджувався післяоргазмним задоволенням. Теплі «соки кохання» стікали по моїм ногам, капаючи на підлогу. Я розумів, що це непристойно, що я не можу поводитись так, як поводжусь. Але… Саме зараз я мастурбував себе як дівчина і отримав свій перший в житті жіночий оргазм. І мені це сподобалось!
На щастя душ працював, хоча в ньому була тільки холодна вода. Незважаючи на це, я підставив своє гаряче тіло під холодні бризки води. Я обережно вимив себе між ногами. Все це виглядало сюрреалістично: я стояв голим під душом в неймовірно спокусливому тілі і мив його… себе. Моя шкіра була такою чутливою! Здавалось, що все моє тіло було однією великою андрогенною зоною. Я знову почав стогнати, коли пальці торкнулись твердих, від холодної води, сосків.
Вийшовши з-під води, я хотів було продовжити дослідження свого тіла, але вирішив відкласти це на пізніше. Зараз мені було потрібно пересвідчитись як там Лідія. Я обмотав себе великим рушником і повернувся до спальні. Кожен мій рух змушував стегна розгойдуватись і виглядати так жіночо.
Я сів на стілець поряд з ліжком. Лідія все ще була без свідомості. Хоча моє нове тіло було красивішим від її тіла, я все ще думав, що Лідія була однією з найспокусливіших дівчат на всій Землі. Вона могла бути супер-моделлю, якщо б тільки цього забажала. Я ніжно торкнувся своїми пальцями її щоки…
Я відчував, що втомився. Всі ці зміни забрали в мене дуже багато енергії. Я по-чоловічому позіхнув, потягуючись, а потім сильно стиснув свої цицьки. З боку, в цей момент, я мабуть виглядав досить мило. Я підійшов до сусіднього ліжка і розлігся на ньому. Під еластичною голою шкірою тіла, м'яка постіль відчувалась так приємно і комфортно. Я заплющив очі і через кілька хвилин вже міцно спав…
* * *
Коли я прокинувся на дворі вже був ранок. Я подивився на годинник і усвідомив, що проспав майже 15 годин. Я застогнав, коли піднімався з ліжка. Стоячи, я подивився на себе вниз і зрозумів, що вчорашній день не був моїм сном. Я все ще мав дівчаче тіло. Раптом, я почув шум у дверях. Я зрозумів, хто це міг бути. Лідія! Вона вже прийшла до тями і господарює в будинку.
- Доброго ранку, Артуре - посміхаючись, привіталась вона, входячи до кімнати. Її чоло було перев'язане бинтом.
- Не наближайся до мене! - закричав я. Я не був впевнений, чи все ще можу довіряти цій навіженій. Лідія забрала руку і зайняла оборонну позицію.
- Не хвилюйся. Я не заподію тобі жодної шкоди - промовила вона, намагаючись зробити це спокійним голосом.
- І чому я повинен тобі вірити, після того всього, що ти зробила зі мною? - зажадав я відповіді, кладучи руки на свої стегна. - Ти змінила мене в… в дівчину!
- Ти можеш заспокоїтись? - тихо запитала Лідія. - Я знаю, що ти злишся на мене, але якщо ти присядеш, я обіцяю, що все тобі поясню.
Я кивнув головою і повільно сів на ліжко. Я подивився в її карі очі і приготувався слухати пояснення.
- Ну?
- Я не контролювала себе, коли вчора робила всі ці речі з тобою… - тихо почала говорити Лідія, тереблячи свої пальчики.
- Що ти маєш на увазі?
- Це означає, що мене контролював хтось інший. Це Джон запрограмував моє тіло так, щоб змусити мене виконувати всі його забаганки. Останній місяць я не контролювала ні своє тіло, ні свій розум. Він змушував мене робити такі речі… мені навіть страшно думати про це… Коли вибухнув комп'ютер, вплив Джона на мене зникнув.
- І ти думаєш, що я повірю в цю казочку? Я маю на увазі його контроль над твоїм розумом? Це звучить як якась фантастична дурниця.
- А твоє перетворення в дівчину? Ти теж вважаєш це за фантастичну дурницю?
- Щодо цього, ти права. Але це не пояснює, чому ти зв'язалась з ним.
- Джон не брехав щодо моєї праці над вірусом. Я насправді його зробила. Я планувала використовувати його для боротьби з раком грудей. Мій батько вирішив допомогти мені в цьому, запропонувавши обчислювальні потужності своєї компанії. Я завжди знала, що Джон був паскудою, але не сподівалась, що він насправді використає мій вірус проти мене. Він, мабуть, дав його мені під-час одного з наших обідів.
- У все це важко повірити. Я маю на увазі, у всі ці твої вчинки. Звідки мені знати, що ти не брешеш?
- Ти ніколи не будеш впевненим. Але може це допоможе тобі - сказала Лідія, а потім нахилившись, ніжно поцілувала мене. М'якість її губ була чарівна. Я відчув, як її руки міцно стиснули мої щоки. Поцілунок був настільки пристрасним, що я не втримався і відповів їй.
- Ого! - вигукнув я, торкаючись пальцем до її губ. - Тобі подобаються дівчата?
- Я ніколи не говорила, що ні. Ти ж мене не питав - пустотливо посміхаючись, відповіла дівчина. Вона вигнула свої губи в гримасу. - Ти все ще сердишся на мене?
- Можливо - розсміявся я.
- І ти все ще кохаєш мене - Лідія грайливо штовхнула мене, а я показав їй язика у відповідь.
- Де ми?
- На пляжі.
- Ти поважно?
- Ти не виходив на вулицю?
- Жартуєш? З таким тілом?
- Я купила цей будинок місяць тому. І мала намір попросити тебе замешкати зі мною в ньому, але потім… решту історії ти вже все знаєш.
- Все це так дивно, Лідіє - сказав я, намагаючись звучати поважно.
- І не говори. Ти мабуть сподіваєшся, що зможу якось повернути тебе назад.
Я кивнув.
- Вибач, але це неможливо - зізналась Лідія. - Вірус занадто складний, щоб можна було керувати ним за допомогою звичайного комп'ютера. Потрібні будуть роки, щоб відновити все те, що було втрачено в цій лабораторії, не говорячи вже про гроші.
- Все нормально - з сумом в голосі відповів я.
- Ти не розчарований?
- Не знаю… Мабуть ні - чесно відповів я. - Я думаю, що зможу впоратись зі всім цим. З тим, що я неймовірно красива дівчина. В цьому тілі я почуваю себе якось незвично. В мене стільки енергії, як в дитинстві.
- Я так думаю, що ти вже «зайнялась собою»? - запитала Лідія з забавним виразом обличчя.
Я відчув, що червонію. - Гаразд. Оргазм був чудовим і досить дивним.
- Таки так - весело сміючись, погодилась зі мною Лідія. - Ти не думала над новим іменем? Зараз ти не дуже схожий на Артура.
- А чим тобі не подобається Артур?
- Це ім'я не звучить жіночо.
- А чому моє ім'я повинно звучати жіночо?
- Ти знущаєшся? Тому що ти красива дівчина, яка не може називатись Артуром.
- Це звучить досить консервативно в твої устах.
- Ха-ха! Дуже смішно - Лідія закотила свої красиві очі. - Давай будемо поважними.
- Тоді… Як щодо Ебігейл?
- Ебігейл… Гм-м.. Мені подобається. Гаразд. Тоді, що робитимемо далі, Ебігейл?
- Ну… Спочатку мені потрібно щось з одягу.
- Упс! Але ти так красиво виглядає коли гола. Особливо ці цицьки. Вони неймовірні - насупилась Лідія.
- Я буду виглядати ще краще в якомусь сексуальному платті - відповів я, підморгуючи.
- Ти дівчина лише один день, а вже починаєш говорити про одяг, як справжня жінка - захихотіла Лідія.
- Ну… Раз я застрягнув в цьому тілі на решту свого життя, то чому б не поводитись так, як я виглядаю?
- Це має сенс. Але знаєш… Мені все ще важко повірити, що в цьому дівочому тілі мій Артур.
- Не Артур. Ебігейл. Звикаю, люба.
- Ти права - розсміялась дівчина. - Гаразд, Ебігейл, у мене тут є кілька суконь, на всяк випадок. Так що можеш позичити їх. Одягайся і ми підемо за покупками. Як тобі такий план?
- Звучить чудово - широко посміхаючись відповіла я.
- Одяг в шафі, вибирай. Але боюсь, що будуть проблеми з бюстгальтером. Вибач, але це не мій розмір. У будь-якому випадку, я збираюсь приготувати для нас щось перекусити. Бутерброди?
- Згодна - відповіла я, дивлячись, як Лідія прямує до кухні.
А я тим часом відкрила шафу з гардеробом і почала розглядати розміщений в ній жіночий одяг. Я відібрала сексуальну чорну спідню білизну і одразу оділа її. Потім, я вибрала красивий світло-рожевий топ і коротку червону атласну спідничку. На ноги я взула червоні туфлі на 5 сантиметровому каблуці.
Покінчивши з одяганням, я подивилась на себе в дзеркало. Результат мені сподобався, він був навіть цілком-цілком. Я виглядала на дівчину, яка змушує чоловіків забути про що вони говорять, коли така дівчина як я, проходить повз них. Мої цицьки, сильно стиснуті бюстгальтером на два розміри меншим, весело виднілись з декольте топа. Стрункі ноги виглядали ще довшими через високі підбори і коротку спідницю. Весь мій «прикид» був дуже сексуальним, майже нічого не залишаючи для уяви.
- Нічого собі! - почув я Лідію, яка повернулась в спальню з тарілкою в руках. - Я не думала, що ти вибереш такий спокусливий одяг.
- А чому ні? - я знизила плечима, посміхаючись. - Ти ж так одягаєшся.
- Ну… Я дівчина зі «стажем» - сміючись відповіла вона. - Чого не скажеш про тебе…
- То я що, не повинна виглядати красиво? - запитала я, надувши блискучі губки.
- Здаюсь… Здаюсь. Між іншим я бачу твої соски - захихотіла Лідія, простягаючи мені бутерброд. - Смачного. Але не їж зашвидко, щоб не подавитись.
- Не буду - відповіла я, жадібно відкушуючи шматок хліба. - Він такий смачний!
- Спасибі. Я зробила їх спеціально для тебе. Отже, ти готова підкорити світ? Якщо так, то тобі потрібно зробити невеликий макіяж.
- Готова! І знаєш… - тихо почав говорити я. - Я кохаю тебе, Лідіє.
- Я також тебе кохаю, Ебігейл - відповіла дівчина з теплою посмішкою на красивому обличчі…
«Можливо бути жінкою вже не так і погано» - подумав я. «Сподіваюсь, що я навчусь як це бути жінкою. Лідія мене не покине». Я подивився на себе вниз, милуючись контурами свого нового гарячого тіла і посміхнувся. «Однозначно, це не так вже і погано»…
Автор: Persephone
Переклад: Pooh68
оригінал тут
По дорозі додому з роботи, я вирішив навідатись до комісійного магазина Майка. Я відвідував цей магазин один раз на пару місяців, шукаючи в ньому старі інструменти або будь-що інше, таке що вражало б мою уяву, речі, які б змінили сірість квартири, в якій я мешкав разом з приятелем Біллом.
Магазин знаходився в звичайному двоповерховому панельному будинку недалеко від шосе, яким я кожен день добираюсь на і з роботи. Коли я відвідую цей магазин, я люблю ходити між полицями і оглядати виставлені на них речі. У більшості випадків, це всілякі іржаві інструменти, поламані меблі, одяг, посуд, іграшки або інші предмети побуту. Але іноді, мені на очі попадалися скарби з цілком прийнятною ціною.
Сьогодні, проходячи повз виставлені речі з чужих життів, я помітив стару пляшку, яка не пасувала до решти речей. Я взяв її до рук і почав розглядати. Вона виглядала на досить стару, без пошкоджень і швів, які б свідчили, що це масова продукція. Колір скла зачарував мене. Я потряс нею і мені здалось, що вона була порожньою. Принаймні жодних звуків всередині я не почув. Але пляшка була закоркована, а тому я не був до кінця впевнений цим своїм висновком. Цінник вказував, що пляшка коштує 2 долари. «Два долари» - подумав я, «це дрібниця, а пляшка буде гарно виглядати на полиці в книжковій шафі. Лише почистити її і буде просто ідеально»
Я продовжував оглядати полиці, але нічого не знайшовши для себе, підійшов до Майка щоб розрахуватись за пляшку.
- Дивно. Я не пам'ятаю її. Вона подібна до пляшки з джином зі старого серіалу з Барбарою Іден. Якщо отримаєш від джина кучу грошей, не забував про свого старого приятеля - сказав він і ми розсміялись.
Я повернувся додому і поставив пляшку на підлогу, в кутку кухні, маючи намір почистити її пізніше, після того, як помию вечером посуд. Цього дня була моя черга готувати вечерю і прибирати квартиру.
Коли я закінчив перевдягатись, задзвонив Білл: - Гей, Джеку. Я зустрів свого давнього шкільного приятеля і ми вирішили посидіти в барі за пивом, заодно щось перекусимо. Так що я не прийду на вечерю. Сподіваюсь, що ти ще не почав готувати.
- Я сам тільки-но прийшов. По дорозі відвідав Майка… Побачимось пізніше - відповів я. Після того, як Білл відклав трубку, я попрямував до кухні, щоб зробити собі щось до їжі…
Ми були хорошими друзями протягом вже багатьох років, але, признаюсь, були періоди, коли Джек мене дратував. Тепер ми мешкали разом, ділячи квартплату наполовину. Щодо Джека, то він не переймався навколишніми обставинами, а тому мені досить часто доводилось платити квартплату за нього. Пізніше, він мені завжди повертав гроші, але «геморой» залишався.
За вечерею, я продовжував пригадувати всілякі наші пригоди. «Іноді, мені здається, що я повинен знайти хорошу дівчину і переїхати мешкати з нею, покинувши цього «придурка». Може я переконаю Джанет до цього проекту. Але це все тільки мрії» - подумав я. Закінчивши з їжею, я почав мити посуд і врешті, добрався до купленої пляшки. Я почав змивати з неї бруд, потираючи скло. Раптом, пробковий корок вистрілив і з пляшки почав видобуватись різнокольоровий дим. Не спускаючи очей з цього диму, я повільно почав відступав назад, аж вперся спиною об стіну. Тим часом, дим кружляв в кухні до тих пір, аж дістався до підлоги, а потім згустився і стверднув. Поступово з нього почала формуватись розпізнавальна людська фігура.
Десь в голові, я почав розуміти, що переді мною з'являється справжній джин. Це було нелогічно, адже джинів в природі не існує, але… я бачу джина… Це була єдина думка, яка калаталась мені по голові. В моїй кухні стояв справжні джин.
Я втомився думати і аналізувати побачене, а тому присів на стілець і зробив кілька ковтків пива, так на всяк випадок. Тепер до диму додались світлові блиски і промені, подібні до лазерних. Я дивився, як повільно формується тіло джина, починаючи з ніг і поступово піднімаючись вгору.
- Не вражає - хмикнув я, бурмочучи. - Такі спецефекти, а потім банальні тапочки і шаровари.
Раптом пролунав гучний хлопок і формування джина було закінчено. Посеред кухні стояв бородатий чоловік в барвистому східному вбранні з золотим ошийником і великим обручем-сережкою в одному вусі.
- Тепер послухай мене, засранцю. Я навряд чи б найближчим часом вибрався з цієї клятої пляшки, так що не дивуйся всім цим ефектам і одягу на мені. Все це зазначено в договорі, складеним керівництвом Ордена об'єднаного суспільства джинів, 32 пляшковий підрозділ.
Почувши його голос, я оторопів, але швидко дійшов до себе. - То ти справжній джин?
- Саме так, недовірку.
- І виконаєш мої три бажання?
- Так записано в договорі.
- А… якісь поради, застереження, домовленості чи обмеження? Я про речі, які повинен знати перш ніж почну висловлювати свої побажання?
- Є таке і їх кілька: всі бажання повинні передуватись словами «Я хочу…»… Один раз вимовлене побажання не може бути скасоване наступним бажанням… Я не можу нікого вбити… В податковому кодексі є цілий розділ щодо доходу, який надають джини, так що отримавши гроші потрібно буде сплатити податок… Я маю право інтерпретувати твоє бажання як вважатиму за доцільне в рамках сформульованого бажання. Так що будь обережний зі словами… Ось і все. Давай покінчимо зі всім цим як найшвидше.
- Не спіши. Я мушу все обдумати - сказав я, а джин застогнав від розпачі.
Я схопив блокнот і почав обдумувати всі нюанси своїх побажань. Приблизно через 15 хвилин, я підняв очі і сказав: - Гаразд. Я готовий.
- Нарешті! - пирхнув джин. - Я весь перетворююсь в слух.
- По-перше. Я хочу щоб в мене був довірчий фонд, створений для мене, незалежно від того ким я стану. Цей фонд повинен генерувати мінімум 500 000 доларів річного доходу. Цей дохід повинен коригуватись відповідно до рівня інфляції і виплачуватись мені частками щомісяця. Всі податки від капіталу, повинні бути сплачені до виплати мені щомісячної ренти.
Джин невимушено махнув рукою і сказав: - Чудове формулювання бажання. В мене не залишилось багато місяця для маневрування. Ти часом не юрист?
- Нєа. Просто дуже обережний. Тепер друге бажання. Я хотів би бути розумним, красивим і залишатись таким дуже, дуже довго. Не хворіти, мати багато дітей, онуків, правнуків, пра-пра-внуків і пра-пра-правнуків…
- Я все зрозумів. Ти хочеш довго жити. Цього можна було сподіватись. І останнє бажання…
Мої думки повернулись до роздумів про Білла і дівчини, з якою я міг би мешкати. Я також пригадав про прикру здатність Білла користуватись не своїми речами. Я посміхався, роблячи записи для третього бажання. На остаток, я ще раз перечитав записане і глянув на джина. - Ось моє третє бажання. Я бажаю, щоб бажання не виконувалось, а пляшка з тобою залишилась в квартирі до тих пір, поки особа чоловічої статі, інша від мене, яка звільнить тебе перетвориться на красиву молоду дівчину моєї мрії і яка буде закохана в мене без обмежень. Всі його чоловічі речі зміняться на жіночі речі. І щоб до неї застосовувались умови бажання номер два, а вона не могла жодним своїм бажанням скасувати або змінити це бажання своїм власним бажанням.
З нудним виразом обличчя, джин знову махнув рукою і сказав: - Нехай так станеться… А потім він завмер, усвідомлюючи вимовлене мною бажання. - Агов! Хвилиночку. Що ж я зробив? Я ж можу застрягнути в цій пляшці на невизначений термін. Ти обдурив мене!
Я посміхнувся. - Не переживай так. Знаючи мого сусіда по квартирі, ти будеш вільний ще сьогодні вечером. Так що повертайся в пляшку, а я повинен прибрати в квартирі.
Повернення джина до пляшки тривало значно швидше. Я спостерігав, як він змінився в дим і зник в пляшці з легким всмоктувальним звуком. Корок підірвався з підлоги і перемістився назад, на горлечко пляшки. Все це відбувалось без жодних ефектів і феєрверків. Просто «пуф» і все…
Я докінчив мити пляшку, змушуючи її сіяти. Прибравши все в кухні, я почув, як відкриваються вхідні двері, а Білл кричить своє: «Люба, я дома!»
«Я сподіваюсь, що все це скоро зміниться» - подумав я, а потім посміхнувся від іншої думки. «Якщо все пройде так, як я запланував, то «Люба, я вдома» буду вимовляти я. Ха-ха-ха». Я схопив пляшку і повернувся в вітальню.
Я поставив її на книжкову полицю і зробив це так, щоб Білл міг побачити те, що я роблю. - А що там у тебе? Знову якесь сміття від Майка?
- Угу. Знайшов це в нього сьогодні. І нічого не чіпай. Я тільки-но почистив її і не хочу бачити на склі твої жирні відбитки пальців. Крім цього, вона може бети небезпечна для тебе.
- Небезпечна? Чому? - заінтересовано запитав Білл. - Виглядає як типова пляшка з джином всередині. Того, від бажань. Не хочеш вимовити свої бажання?
- Ти попав в «десятку». У мене залишилось тільки одне бажання, а тому я розставив пастки. Коли ти намагатимешся викликати джина, він перетворить тебе на дівчину. Так що, якщо не бажаєш стати дівчиною на решту свого життя, тримай руки подалі від пляшки! - сказав я, широко посміхаючись до Білла. З його обличчя можна було ясно прочитати: «Ясно. Там пастка. Так я і повірив».
Мій план почав діяти. Я пішов до ванної кімнати, щоб помитись перед сном. Як тільки я відкрутив воду, то почув голосний жіночий крик у вітальні. Я посміхнувся. - Це зайняло менше часу, ніж я сподівався. Я закрутив воду, накинув на себе халат і повернувся до кімнати, подивитись на результат свого останнього бажання.
В вітальні я побачив джина, який стояв біля книжкової полиці з дуже задоволеним виразом обличчя.
- Це було третє і останнє бажання. Відтепер я вільний.
- Але яке було бажання Білла?
- Він, ах, вона… не мала жодних бажань… Коли пляшка була відкрита, він просто дозволив мені закінчити твоє бажання, не вимовляючи своїх трьох.
- Нііііііііііііі - пролунав жалібний крик молодої дівчини. - У мене є бажання. Я не можу залишатись такою. Прошу! Може одне маленьке, малюсіньке бажання? Я хочу повернутись назад - благав Білл, зриваючись з дивану.
- Нажаль, відповідно до договору з Орденом об'єднаного суспільства джинів, 32 пляшковий підрозділ, усі бажання є постійними. Відтепер, ти його дівчина-мрія на все життя і жодне бажання не змінить тебе назад.
- Що ти зробив зі мною, засранцю?! - кричав до мене Білл. - Подивись на мене! Я думав, що я твій найкращий друг, а ти… ти… курва, змінив мене в жінку? Мене? В цицькату жінку? А на додаток, мої «причандалі» зникли! Білл продовжував кричати, обмацуючи свою промежину.
А тим часом я стояв, як соляний стовп. Коли я вперше побачив зміненого Білла, моє серце майже зупинилось. Дівчина в вітальні була сама досконалість. На око, вона була метр сімдесят росту і біля 60 кілограм вагою. У неї було обличчя ангела, не моделі, а звичайної дівчини з сусідства. Її фігура була фантастична. Довге каштанове волосся з золотистими блисками, м'якими хвилями сягало до середини спини. Коли я подивився в її очі, мерехтливо світло-блакитного кольору, я закохався в мою дівчину по самі кінчики вух. Раптом, я усвідомив, що зроблю для неї все, що вона забажає.
Я повернувся до джина з благальним поглядом і запитав тремтячим голосом: - Хіба ти не можеш зінтерпретувати моє бажання або дати їй три бажання? Прошу. Останнє бажання, або зміни її назад.
- Нажаль. Це суперечить договору. Пам'ятаєш? Я попереджував тебе.
- Якщо тобі прикро, то може знайдеш інший спосіб? - запитав я.
Джин замислився, почухав свою бороду і потім сказав? - Гм. Я не можу дати тобі бажання, але я можу залишити його в твоїй квартирі. Воно може бути використане будь-якою людиною, яка вимовить фразу «Я бажаю…», але будь обережним. Я ще ніколи не робив цього… Але тепер, я повинен йти…
З цим словами, джин всмоктався до пляшки, корок повернувся на своє місце, а сама пляшка зникла. Все закінчилось…
- Ну ось! І що нам тепер робити, придурок? - запитав Білл своїм спокусливим і сексуальним голосом.
- Не смій мене так називати. Якби ти сам не був таким мудаком, я б ніколи не придумав це кляте бажання. Окрім того, ти повинен бути шалено закоханим в мене за власним бажанням.
- Так і є! Але це не означає, що ти не мудак, Зараза! Я закоханий в тебе! Лайно! Я закоханий в придурка!
- Якщо ти закоханий в мене, то, скажімо, поцілуймося і помиримось. А потім підемо до моєї кімнати й…
- Кохання не має нічого спільного з моєю злістю до тебе або ствердження, що ти придурок. Моя мама кохає мого батька до самих чортиків, але вона постійно злиться на нього і впевнена, що той є засранцем. І якщо ти думаєш, що я піду з тобою до ліжка…
- Не могли б ми це обговорити в спокої?
- Ні, Джеку. Я шалено, неймовірно сильно закоханий в тебе і зроблю будь-що для тебе, що тільки забажаєш, але в голові я все ще залишаюсь чоловіком і не можу навіть уявити собі, що займаюсь сексом з тобою, з чоловіком. Єдиний варіант, це коли б ти також був дівчиною. Гмм. А це ідея. Я бажаю…
Я швидко наблизився до Білла і затиснув його рота рукою. - Не смій цього робити. Цими словами я змінив наші життя. Зараза! Я хотів би щоб ти був нормальною гетеросексуальною жінкою, якій подобається її жіноче тіло, але…
Саме тоді Білл відчув тремтіння, яке пробігло через нього, немов холодний озноб, а потім в ньому розблисло світло. - А хто каже, що мені не подобається? Мені дуже подобається бути жінкою і я люблю своє тіло - сказала дівчина, кокетливо посміхаючись до мене. - Ти щось говорив, щоб ми перестали сперечатись і обговорили цю ситуацію?… В твоїй кімнаті.
- Так, саме це я говорив. І знаєш, це чудова ідея - ствердив я, обійняв Білла за талію і ми попрямували в бік моєї… нашої спальні…
- Отже, Джеку, які були твої два перших бажання? - запитала дівчина, обвивши мене своїми тонкими руками, глибоко дивлячись в мої очі…
