Грімуар

Автор: Morpheus

Переклад: Pooh68

оригінал тут

Захарі Тейлор посміхнувся до себе, коли зайшов в старий книжковий магазин. Він прогулювався центром міста, коли помітив його. Магазин розмістився в кутку центральної площі, біля невеликого ресторану. Оскільки Захарі був позитивно помішаним на книгах, цей магазин відразу ж привернув його увагу. Сподіваючись знайти щось цікаве, хлопець зайшов всередину.

Двері тихенько відізвались дзвоником, сповіщаючи надходження нового клієнта. Поглянувши вбік, Захарі помітив сіру кішку, котра дрімала, вигріваючись на сонці, яке проникало через вікно. Така картина красиво гармонізувала з вмістом магазину. Оглянувшись навколо, хлопець помітив, що магазин був більшим, ніж виглядав ззовні. Всередині навіть були сходи на другий поверх і Захарі сподівався, що і там знайде полиці з книгами. На першому поверсі книги на полицях сягали від підлоги і аж до стелі. Полиці, всюди полиці і на всіх них стояли книги різної товщини та розмірів. Захарі подумав, що тут більше книг, ніж в деяких маленьких бібліотеках. Від побаченого, в нього аж затамувало подих. Хлопець сподівався, що серед всього цього книжкового раю знайде щось для себе.

Наспівуючи собі під носом недавно почуту пісню, Захарі повільно рухався вздовж полиць, розглядаючи книги, які там стояли. Він швидко минув полиці з романтикою та психологією знаючи, що ці книги його не цікавлять. Він шукав фантастику і фентезі. І хоча Захарі виповнилося 18 років, а його друзі заявляли, що фантастика - це для дітей, він не полишав свою улюблену книжкову тематику. Хлопець сподівався, що в цьому магазині він знайде щось такого, що ще ніколи не читав.

- Нічого собі, - пробурмотів Захарі, коли побачив полиці з бажаними книгами, котрі сягали на всю ширину стіни. Деякі з них були в твердій обкладинці, деякі в м'якій. А деякі книги виглядали на зачитані «до дір». Захарі відчув прилив задоволення від побаченого. А потім, зрозумів, що в нього не вистачить грошей, щоб купити навіть маленьку частину з цього книжкового збору. На полицях книги стояли хаотично. Хлопець зітхнув і почав переглядати полиці, сподіваючись на знахідку чогось незвичного та цікавого..

Минула година. Захарі відібрав шість книг серед тих, які потрапили йому на очі. Він був впевнений, що ще раз повернеться сюди, щоб продовжити пошуки. Взявши книги, він вже прямував до каси, коли знову звернув увагу на сходи, котрі вели на другий поверх. Вирішивши, що часу ще достатньо, він піднявся по сходах наверх.

Другий поверх був ще більш захаращений книгами в порівнянні з першим поверхом. В основному, тут були довідникова література та багато книг в твердій обкладинці. Книг було так багато, що окрім полиць, вони стояли стопками на підлозі. Розглядаючи все це, хлопець помітив, що більшість з цих стопок вже давно не переглядалась. Шар пилюки лише підтверджував ці його припущення. Захарі повільно ходив між полицями та стопками розглядаючи книги. «Це скидається на якийсь книжковий склад», - розмірковував хлопець, розсіяно провівши пальцем по одній з полиць.

Задовольнивши свою цікавість, він вже планував повернутися назад, коли спіткнувся об невелику купку книг, яка розлетілись по підлозі. Захарі нагнувся, щоб позбирати їх і поскладати назад, ніяковіючи від такої своєї недолугості. І саму тоді, він помітив її. Взявши книгу, він був вражений тим, як старо вона виглядала, одночасно будучи в хорошому стані. Книга мала товсті обкладинки які, здавалося, були зроблені зі шкіри. Захарі повільно провів пальцем по символу на обкладинці. Він не був впевнений, той скидався на якогось дракона з єдинорогом, або щось на зразок цього. Окрім отого символу, на обкладинці не було нічого - ні титулу, ні автора, ні видавця.

Хлопець посміхнувся про себе і відкрив книгу. Сторінки були пожовклими від старості, але незважаючи на вік, все ще були в хорошому стані. Текст на них був зроблений від руки і це вразило Захарі. - Б'юсь об заклад, що це чийсь старий щоденник, - тихо промовив він, швидко гортаючи сторінки. Врешті, закривши книгу, хлопець вирішив, що ця книга має належати до нього. «Вона буде красиво виглядати серед книг в моїй кімнаті», - подумав він. Спустившись на партер, він швидко попрямував до каси, щоб розрахуватися за книги.

Сіра кішка все ще сиділа на підвіконні, гріючись на сонці. На мить, вона відкрила очі щоб поглянути на особу, котра перешкоджала їй грітись на сонці і вирішивши, що він не заслуговує її подальшої уваги, знову закрила очі.

Поклавши книги на прилавок, Захарі почекав, аж старий продавець підійде до нього. Той поправив окуляри, а потім допитливо поглянув на покупця. Хлопець нервово посміхнувся у відповідь. А потім, він відчув, що щось торкнулося його ноги. Поглянувши вниз, Захарі помітив іншу кішку, котра терлась об його ногу. Посміхаючись, він нахилився і почухав її за вухом. Від цього, кішка відразу почала муркотіти.

- Як її звати? - запитав хлопець старого.

- Плямка, - посміхаючись, відповів той.

- Дивне ім'я, навіть як на кішку, - ствердив Захарі, простягаючи гроші.

Продавець лише знизав плечима. - Це моя дружина так її назвала. Там, на підвіконні, лежить Димок. А десь тут ходить ще один, якого ми назвали Монстр. Захарі подякував і поскладав куплені книги до сумки.

- Приємного дня, - побажав старий продавець.

- Дякую, - відповів Захарі. - Я ще обов'язково повернусь сюди…

Коли він прийшов до дому, то відразу вийняв книги, поскладавши покупку в порядку, в якому планував їх прочитати. Врешті, стара книга опинилася в його руках. Хлопець обережно витер пилюку з неї і поставив в кутку, щоб пізніше уважніше приглянутися до неї. Однак, минув майже тиждень, перш ніж він знову повернувся до своєї покупки.

Сидячи за столом, він намагався зосередитися над домашнім завданням, але це ніяк не виходило. Як він не старався, його думки вперто кудись тікали. А потім, Захарі згадав про куплену стару книгу і вже через мить, та лежала перед ним на столі. «Вона буде цікавіша, від мого домашнього завдання», - вирішив він.

Відкривши книгу, хлопець знову побачив сторінку, яка була написана від руки. Розглядаючи написане, Захарі почав відчувати дивну цікавість. І хоча, спочатку, він думав, що це чийсь щоденник, приглянувшись до кількох сторінок, хлопець дійшов до висновку, що тут написані чиїсь вірші чи кулінарні рецепти.

- Гмм… Дивно, - пробурмотів він, вирішивши уважніше пригледітися до однієї з сторінок. Повільно, читаючи кожну стрічку, він приходив до висновку, що ця книга містила щось цілком інше - заклинання. - Це що, якийсь жарт? - посміхаючись запитав він сам себе.

Захарі замислився, намагаючись пригадати, як такі книги називали чарівники в фентезі. Нарешті, відповідне слово «засвітилося» в його голові - Грімуар, - пробурмотів він.

Продовживши розглядати грімуар, хлопець помітив, що більшість сторінок були в досить доброму стані. З іншого боку, кілька сторінок виглядали на вживані, але не сильно. Переглянувши декілька заклинань, він вирішив випробувати одне з них. І хоча Захарі був впевнений, що все це не спрацює, цікавість взяла верх.

Остаточно визначившись, яке саме заклинання він випробує, Захарі прочитав його про себе кілька разів, щоб переконатися, що все правильно запам'ятав. - Гаразд, тихо промовив він, він почав збирати потрібні речі, які були вказані в книзі.

Переконавшись, що все потрібне є під руками, він повернувся до кімнати, відчуваючи полегшення, що не вибрав заклинання з більшою кількістю компонентів. Поклавши принесене дзеркало на підлогу, він капнув 3 краплі води на нього так, як було написано. Відчуваючи себе трішки ідіотично, він стояв над дзеркалом з грімуаром в руці і уважно прочитав заклинання.

Оскільки Захарі не очікував, що щось трапиться, він був здивований коли краплі води зникли в склі дзеркала, а сама поверхня почала виглядати так, ніби була рідкою. Хлопець проковтнув слину, відчуваючи здивування. Пересилюючи себе, він закінчив заклинання, вимовляючи ім'я людини, яку хотів побачити. Через кілька секунд, поверхня дзеркала неначе запітніла. Захарі відклав книгу і з подивом дивився на туман в дзеркалі. Повільно поверхня очищалася, відкриваючи образ дівчини.

Він вибрав ім'я Паули Свенсон. Ця дівчина була найпопулярнішою зі всіх дівчат в його коледжі. І ось зараз, він дивився на неї в дзеркалі. Він бачив, як дівчина ходить по кімнаті, говорить по телефону, хоча Захарі і не чув, що вона говорить. Все це скидалося на якесь телевізійно шоу. «Цікаво», - подумав Захарі і торкнувся поверхні дзеркала пальцем. Але, як тільки він це зробив, рідка поверхня знову стала твердим склом, а перед ним на підлозі лежало звичайне дзеркало. «Картинка» зникла, а хлопець дивився на своє відбиття. «ЦЕ… ПРАЦЮЄ!» - подумки кричав він.

Протягом наступник кількох днів, Захарі в таємниці випробовував інші заклинання з книги, експериментуючи з ними. Він був вражений тим, як легко більшість з них робилася і це незважаючи на переживання про те, що хтось дізнається про нього і книгу. В результаті, він навчився чаклувати так, щоб це не було помітно ззовні.

Захарі розважався за допомогою дзеркала, підглядаючи за своїм братом Джошем, сподіваючись використати добуту інформацію в пізнішому його шантажуванні. Зазвичай, вони добре ладили, але Захарі хотів бути у всеозброєнні. Так, на всяк випадок…

Як і раніше, не зводячи очей від поверхні дзеркала, Захарі почав гортати сторінки книги. До цього моменту, він випробовував прості заклинання і тепер, вирішив випробувати одне з більш складніших та потужніших, щось на зразок перетворення чи гіпнозу. Обидва ці заклинання спокушали його результатом і він таки вирішив випробувати одне з них. Звичайно, Захарі не міг сам себе загіпнотизувати, а тим більше не перетворювати себе на якусь тварину чи ще в щось інше. Ні, йому був потрібен «піддослідний кролик». Поглянувши в дзеркало, хлопець вирішив подумати над цим питанням більш докладніше.

Пізніше, того ж вечора, Захарі знову посварився з Джошем через те, який телевізійний канал вони повинні дивитися. Остаточним аргументом була мама, яка встала на бік Джоша, дозволяючи йому дивитися те, що він вибрав. Коли мама вийшла з кімнати, Джош, з задоволеним виразом обличчя, показав брату язика. Захарі дивився на нього, відчуваючи наростаючу злість. Кинувши погляд у бік, куди пішла мама, він розвернувся і попрямував до своєї спальні.

Захарі зачинив за собою двері, сів на ліжко і взяв грімуар. Відчуваючи гнів, хлопець гортав сторінки, аж знайшов потрібне заклинання, яке привернуло його увагу раніше. Зловтішно посміхаючись про себе, Захарі вирішив використати його.

Коли він збирав необхідні інгредієнти, то почав відчувати легку провину за те, що планував зробити. Він розумів, що не повинен використовувати магію на людях, а те, що він мав зробити - було неправильно. Але всерівно, він продовжував робити заплановане, переконуючи себе, що дія заклинання буде короткотривалою. «Це буде уроком для Джоша», - розмірковував хлопець, намагаючись заспокоїти своє занепокоєння.

Зрештою, Захарі зрозумів, що з обраним заклинанням можуть виникнути проблеми, а тому почав шукати інше. Коли таке було знайдено і все було готове, він ретельно промовив потрібні слова. Він не був впевнений, що заклинання спрацює, кінець-кінців об'єкт був в кільканадцяти метрах від нього, але хлопець сподівався, що все буде так, як заплановано. Як тільки він закінчив перше заклинання, Захарі почав вивчати друге, уважно читаючи вимоги до нього.

Врешті, закінчивши, хлопець нервово посміхнувся до самого себе і вийшов з кімнати щоб перевірити результати роботи. Одна його половина боялась, що нічого не вийшло, а друга - боялася того, що він зробив. Коли Захарі увійшов в кімнату, він побачив молоду дівчину, котра сиділа на дивані. «Принаймні перше заклинання спрацювало», - подумав хлопець. На додаток, Джош ніяк не реагував на те, що він тепер дівчина. Захарі був впевнений, що і друге заклинання зробило свою справу.

Перше його заклинання було найповажнішим зі всіх тих, які він випробовував до цього часу. Але друге… Друге було важким по-іншому. Це заклинання повинно було подіяти на трьох людей. На Джоші він використав його так, що б той поводився, неначе все своє життя був дівчиною. Хлопець знову посміхнувся до дівчини, яка сиділа на дивані. Щоб пересвідчитися, що заклинання працює на повну силу, Захарі увійшов до їдальні, де його батьки розмовляли між собою.

За допомогою маленької брехні, Захарі змусив батьків зайти до вітальні, де сидів Джош. Коли вони ніяк не зреагували на нього, Захарі був впевнений, що в нього все вийшло так, як він запланував. Його батьки також будуть сприймати Джоша, як дівчину. Хлопець посміхнувся про себе, усвідомлюючи, що закляття не триватимуть довго. Нажаль, всі інші навколо, будуть пам'ятати, що Джош був хлопцем. Захарі не міг загіпнотизувати всіх, не зараз. Це його заклинання повинно зникнути само через день, найдовше - через два дні.

Злегка посміхаючись, він підійшов і сів поруч зі своєю новою «сестрою», шепочучи до неї: «Як там в тебе справи?» Дівчина поглянула на нього, дивуючись такому «тупому» питанню і відповіла «що все в порядку». Захарі похитав головою, дивуючись, що все пішло так ідеально.

Наступного ранку, він використав ще одне заклинання, щоб переконатися, що Джош не піде до школи. Він собі уявив, який переполох виник би школі, якби Джош з'явився там в такому тілі. Він також помітив, що його «сестра» все ще пам'ятає, що називається Джошем, хоча і сприймала це ім'я за жіноче. А ще, він помітив, що одяг змінився тільки той, що був на ній. В одяговій шафі, одяг залишився старим, хлопчачим.

Протягом наступних кількох днів, Захарі з задоволенням спостерігав за змінами в його будинку. Особливо за його «сестрою». Вона страшно переживала про те, що старий одяг їй зовсім не підходить, а тому, вона з мамою поїхали до торгового центру, щоб купити там дівчачий одяг, який підійшов би їй. Захарі посміхнувся, уявляючи, якою буде реакція брата, коли все повернеться назад. Перш, ніж Джош вийшов, Захарі використав інше заклинання, щоб його батьки називали Джоша Джессі. «Так буде краще», - подумав він. «І це не викликатиме дурних питань всіх навколо».

Хоча Захарі планував залишити Джоша дівчиною на день чи два, вже минув тиждень і нічого не змінювалося. На додаток, в кімнаті брата почали робити ремонт, щоб та виглядала більш дівчачо. Джош навіть завів подругу, з якою познайомився в торговому центрі. Побачивши її, Захарі ствердив, що вона навіть симпатична, але занадто молода, як на нього. Він хотів познайомитися з дівчиною його віку, а не молодшою на два роки.

А ще, він помітив, що Джессі була дуже щаслива ніж тоді, коли він був Джошем. Захарі покивав головою, розуміючи, що йому доведеться рано чи пізно закінчити все це. Він не був впевнений, як така довга зміна вплине на психіку його брата. Могло статися, що зміни могли змінити її назавше.

Минув тиждень. Захарі спостерігав в дзеркалі за Джессі в своїй кімнаті. Йому було цікаво, наскільки добре вона все робить і наскільки справжньою дівчиною вона стала. Дивлячись за нею, він завдався питанням, чи Джош всередині дівчини усвідомлює те, що відбувається? А може Джессі цілком заволоділа Джошем, зливаючись з ним?

Побачивши, як Джессі хихоче до дзеркала, Захарі вже був впевненим, що вона не пам'ятає, що ще недавно була хлопцем. Захарі дивився на неї, а потім замислився, як це бути дівчиною? На що це схоже? Хоча він почувався якось незручно від такої думки, хлопець не міг перестати про це думати. Минула година і Захарі зрозумів, що мав усі можливості дізнатися про це, перетворюючи самого себе на дівчину. Захарі вагався чи повинен це зробити. З одного боку йому було цікаво і він хотів пізнати як найбільше, але з іншого боку, він занепокоївся, чи такі думки свідчили, що він гей. Зрештою, цікавість перемогла.

Як тільки внутрішньо він був готовий до зміни, Захарі почав готувати необхідні речі для своєї трансформації. Він ретельно все приготував і відкрив книгу на потрібній сторінці. Перевіривши все два рази, та пересвідчившись, що поруч є зворотнє заклинання, він розпочав. Хлопець повільно прочитав заклинання, вимовляючи кожен склад так точно, як тільки міг. І хоча він знав, що заклинання спрацює, він і далі почував себе незручно.

Врешті, коли хлопець вимовив останнє частину заклинання, він відчув, як неначе статична електрика пройшла через його тіло. Все воно поколювало, а Захарі почувався якось дивно відсторонено. Спочатку, все було ніби спокійно і він навіть почав докоряти себе, що пішов на такий крок. А потім, він почувся так, неначе його тіло виверталося навиворіт. Або точніше, неначе весь світ відразу перевернувся. Як тільки все минулося, Захарі поглянув на себе в дзеркало і ахнув. Заклинання спрацювало!

З його тіла, закритого футболкою, випирала помітна пара грудей. Захарі спостерігав, як змінюється в дівчину, як змінюється одяг на ньому. «Цікаво буде поглянути на своє дівоче тіло», - подумав він і додав. «Лише для того, щоб переконатися, що заклинання спрацювало, звичайно. То я тепер дівчина?» Така думка здавалася йому дуже чужою та недоречною. Але те, що він бачив, суперечило тому, що він відчував в голові. З дзеркала на нього дивилася досить мила дівчина, яка мала світло-коричневе волосся і була схожа на нього - хлопця. Він відчув радість, провівши пальцем по склу дзеркала та посміхаючись тому, що бачив. Дівчина в дзеркалі мала навіть сережки і Захарі торкнувся вух, щоб пересвідчитися, що вони були там насправді. Він був шокований тим, як досконалим було це закляття.

Нетерпляче, Захарі почав стягувати свій одяг, згораючи від цікавості побачити своє нове тіло. Він почувався дивно, маючи груди, пишні стегна і тонку талію. Навіть нігті на пальцях були довгими і покриті темно-рожевим лаком. І саме ці довгі нігті дратували його найбільше. Але Захарі знав, що все так і повинно бути. Більшість дівчат, яких він знав, мали такі ж довгі нігті і без проблем жили з цим. Він трішки повозився з бюстгальтером, перш ніж зумів розстібнути його. Щодо всієї решти, то ці частини одягу були зняті дуже швидко. Вже через кілька хвилин, Захарі стояв цілком голим перед дзеркалом, розглядаючи нового себе.

Він знав, як виглядало його старе тіло і тепер, оцінював його зміни, приглядаючись до себе. Він виявив старі шрами, де в нього, хлопця, були родимки. Здавалося, заклинання перетворило його на дівчину і він виглядав так, неначе був нею з моменту свого народження.

Повільно сівши на ліжко, Захарі втупився на свою промежину. Замість хлопчачого «обладнання», тепер він там мав невеликий горбик. Прикусивши губу і відчуваючи нервування, Захарі торкнувся себе між ногами, відчуваючи вологість губ, які розкрились від його дотику, коли він погладжував пальцями ніжну рожеву шкіру, дивуючись наскільки чутливою вона була.

Він відчув, як в нього почало наростати невідоме відчуття, а соски на грудях стверднули. Злегка здивований, він ущипнув один з сосків і почув, як це було приємно.

- Нічого собі, - пробурмотів він, почавши терти власні груди, насолоджуючись отримуваними відчуттями, які виникли в його тілі. Повільно, він почав відчувати себе збудженим. Ще раз ніжно торкаючись піхви, він виявив, що та стала мокрою і слизькою, від обережного її ласкання. Підсвідомо, Захарі почав навіть тихо стогнати.

І коли Захарі був впевнений, що зараз кінчить, голосний окрик знизу, повернув його до реальності. - Захарі! - кричала його мама. - Спускайся вниз і винеси сміття! Він застогнав, але не від оргазму, відчуваючи, як інтимна атмосфера безповоротно зникає.

Коли Захарі сів, то помітив невелику пляму на ліжку і одязі, який лежав на підлозі. - От, зараза, - пробурмотів він про себе, бажаючи, щоб мама зачекала ще з хвилину.

- Захарі!, - знову почув він. Цього разу окрик був ближче і через мить, в двері застукали. - Ти чув, що я говорила?! Він хотів було відповісти, але завмер, усвідомлюючи, що його голос тепер звучить зовсім по іншому. Захарі був впевнений, що його мама навіть не впізнає його, коли побачить дівчину в його кімнаті. Ігноруючи стукіт в двері, Захарі почав швидко одягатися, з огидою дивлячись на бюстгальтер та сподіваючись, що все владнається.

Коли він намагався приборкати свій бюстгальтер, усвідомлюючи, що застібнути його значно важче, аніж розстібнути, його мама перестала стукати в двері, мабуть піддавшись. Принаймні на даний момент. Коли Захарі закінчив одягатися, він знову поглянув на себе, насупившись. Якщо він має вийти зі своєї кімнати, то мусить якось вплинути на свою родину. Потягнувшись за грімуаром, Захарі почав швидко шукати відповідну сторінку, на якій було закляття гіпнозу.

Після вимовляння його, Захарі був впевнений, що коли вийде з кімнати, ні його батьки, ні Джессі не зауважать нічого дивного. Взявши пакет зі сміттям, Захарі вийшов на вулицю, сподівався, що сусіди не звернуть уваги на нового його.

Коли Захарі повернувся додому, у вітальні він сів поруч з Джессі. Він просто не втримався, щоб не перевірити, чи вона помітить його зміни. Однак, навіть тоді, коли він сидів поруч з «сестрою» та батьками, ніхто не помітив зміни його тіла. Батьки і далі були стурбовані тим, що Захарі «відбивається» від рук, зовсім не помічаючи того, що перед ними сидить дівчина, а не хлопець. Кожен раз, коли він споглядав на тата і маму, Захарі бачив, що вони абсолютно нічого не помітили. Від усвідомлення цього, він посміхався.

Коли настав час йти спати, Захарі повернувся до своєї кімнати, все ще вирішуючи про себе, чи повинен повернутися до свого старого тіла. Розваживши всі «за» і «проти», він вирішив продовжити експеримент і ще більше задовольнити свою цікавість, залишаючись дівчиною до наступного дня. Як тільки він прийняв таке рішення, Захарі знову почав роздягатися, проклинаючи бюстгальтер, який намагався зняти…

Наступного ранку, Захарі довго одягався, все ще відчуваючи втому від минулої ночі. Він мало виспався, оскільки кожен раз, коли повертався з боку на бік, його груди давали про себе відзнаки, роблячи все, щоб їх власник не забув про них. І коли, врешті, йому вдалося заснути, його мама наполегливо постукала до дверей, повідомлюючи, що час вставати і готуватися до школи.

Замислившись, Захарі вирішив використати заклинання гіпнозу, щоб не йти до школи. Він відчував себе винуватим, через використання цього заклинання, але знав, що аж ніяк не зможе пояснити в школі, чому він виглядає, як дівчина, а щоб провернутися до старого тіла, в нього банально не вистачало часу. «Принаймні ще сьогодні, вся моя рідня сприйматиме мене, як дівчину», - подумав він. Окрім того, Захарі планував зробити дещо, що не міг зробити наодинці.

Після обіду, Захарі «намовив» маму забрати його і «сестру» на покупки до торгового центру. Він вирішив дізнатися, що так притягує жінок до покупок і випадав чудовий спосіб з'ясувати це. Окрім того, він усвідомлював, що якщо хоче ще залишитися дівчиною, йому потрібен новий одяг…

Захарі відчував зніяковіння, коли приміряв плаття та спідниці, які передавала мама. Але він пересилював себе, переконуючи себе, що все це заради експерименту. Йому набагато більше подобалися джинси, які чудово підходили до його нового тіла і маму купила їх додатково до вибраної нею спідниці. Всі ці покупки зменшили кошти на кредитній картці і Захарі почувався дещо винним, враховуючи те, що він довго не носитиме цей одяг.

Опісля, вони зайшли до магазину з взуттям, де Захарі дізнався цікаву річ. Змінившись чарівним способом у дівчину, він і далі не вмів ходити на підборах. Коли він спробував зробити кілька кроків в такому взутті, то мало не вивихнув стопу, викликаючи сміх в Джессі. Захарі невдоволено поглянув на «сестру» і ніби випадково, легенько вдарив її.

Незважаючи на все пережите, Захарі усвідомив, що досить весело провів останні три години. За все своє минуле життя, він ще ніколи не приміряв так багато одягу чи взуття. Він не уявляв собі, що покупки можуть бути такими захоплюючими. А ще, Захарі побачив свою маму в цілком новому світлі.

Вечір цього дня, був таким, як і всі вечори до цього часу. Однак, Захарі помітив, що його тато тримався якби осторонь від нього. З іншого боку, мама значно дружелюбніше відносилась до своєї старшої «доньки». Оскільки, це був вечір п'ятниці, Захарі досить довго дивився телевізор разом з сім'єю та слухав базікання своєї «сестри», яка розповідала про хлопців, котрі намагалися ближче познайомитися з нею. Незважаючи на те, що тепер Захарі був дівчиною, він все ще думав, як хлопець і не мав наміру міняти своєї орієнтації, незалежно від того, в якому тілі він перебував. Але слухаючи коментарі Джессі, він замислився над тим, як би це було займатися сексом будучи дівчиною. Він розумів, що ніколи не дізнається про це, але така дивна думка «свердлила» йому голову останні кільканадцять хвилин.

Посміхаючись про себе, Захарі врешті пішов до своєї кімнати, відчуваючи, що втомився за сьогоднішній день значно більше, ніж очікував. - Хто б міг подумати, що покупки така важка справа, - бурмотів він собі під ніс, готуючись лягти в ліжко.

Повністю роздягнувшись, Захарі знову поглянув на себе в дзеркало. Він замислився над тим, що ще б міг змінити в цьому тілі. І хоча він був дівчиною вже добу, він продовжував відчувати себе досить ніяково і незвично в цьому тілі. Його груди все ще нервували його, особливо коли вони рухалися самі по собі. А ще, він ніяк не міг звикнути до їх ваги та зміни балансу тіла. Зітхнувши, він вирішив, що оскільки перед ним були два дні вихідних, він побуде в цьому тілі ще трішки, просто щоб ще більше дізнатися про дівчат. Прийнявши таке рішення, Захарі позіхнув і ліг в ліжко, сподіваючись, що цієї ночі спатиме краще ніж вчора…

Наступного ранку, коли Захарі одягнувся, він вирішив накласти на обличчя макіяж, щоб пересвідчитися, як буде виглядати в ньому. Вчора вечером, коли він повернувся з покупок, Захарі виявив, що йому сподобалося ходити на високих підборах, роблячи це майже автоматично. А тому, він сподівався, що і з макіяжем впорається без проблем. Нажаль, це не спрацювало і Захарі відмовився від цієї задумки, стираючи макіяж з обличчя.

Дивлячись на своє лице в дзеркалі, він неначе дивився на обличчя когось незнайомого. Ну, можливо, на свою сестру-близнючку, якої в нього ніколи не було. Зітхнувши, він подумав, що виглядає навіть досить мило, але не більше того. Це тіло не було тілом фотомоделі, але і не потвори. Дивлячись на себе, він подумав, що міг би ще щось змінити в цьому тілі. Захарі поглянув на грімуар, задаючись питанням, чи повинен зробити свій експеримент ще більш захоплюючим. Просто так, з цікавості. «Чому ні?», - подумав він, посміхаючись.

Він знав, що потребує часу, щоб знайти відповідне закляття і на додаток не був впевнений, що знайде відповідне. Захарі пригадав, що бачив потрібне заклинання в книзі, але не пам'ятав де. Як тільки він знайшов потрібну сторінку, він почав підбирати відповідні інгредієнти, та креслячи потрібні символи на картці паперу. Захарі сподівався, що мама не застане його при цьому занятті. Він здригнувся, коли уявив, що було б, якби все вийшло на денне світло. Викинувши зайві думки з голови, Захарі ще раз переконався, що книга була відкрита на потрібній сторінці, а потім почав повільно читати вголос вибране заклинання.

В черговий раз він відчув поколювання по всьому тілі, хоча не був впевнений, що це поколювання було таким, як за першим разом. На додаток, цього разу обійшлося без перекручування реальності. Все тривало кілька секунд, а потім зникло, залишивши Захарі цікавість чи закляття спрацювало. Коли він повернувся до дзеркала, то від побаченого в нього опала щелепа. Заклинання справно спрацювало!

Цього разу дівчина в дзеркалі виглядала не мило, а казково. Її каштанове волосся стало світлішим, майже білявим. Губи поповнішали і виглядали надзвичайно привабливими. Він також помітив, що його груди збільшились в розмірі та стали трішки твердішими. Вони виглядали так, ніби мали розмір «D». - Ого! - сказав він до себе, коли намагався обхопити їх долонями та усвідомлюючи, як красиво вони виглядають і як незручно буде з ними ходити.

Коли він розглядав решту змін в своєму тілі, Захарі лише посміхався. Закінчивши з цим, він підійшов до дверей щоб вийти з кімнати, але раптом пригадав, що в цьому тілі рідні його не впізнають. Знехотя, він повернувся назад і ще раз вимовив заклинання гіпнозу, щоб виправити цю проблему, переживаючи при цьому, чи часом таке часте використання заклинання на рідних не викличе якихось побічних ефектів.. Але в книзі жодних застережень відносно цього не було, а тому він заспокоївся, переконуючи себе, що його страхи безпідставні.

Решту дня, Захарі провів в ролі донечки своїх батьків, намагаючись вияснити, як це бути дорослою дівчиною. Він, як і раніше, не дуже комфортно почувався в цьому тілі і кожен його рух нагадував йому про це. Хоча цього разу, це відчуття не було аж таким сильним, як раніше.

Після обіду, Захарі вирішив пересвідчитися, як сторонні люди будуть відноситися до нього. Він розумів, що виглядає значно красивіше від вчорашньої «версії» себе, а тому він вирішив дещо випробувати. Взявши автомобіль тата, Захарі поїхав до торгового центру сам.

Він повільно рухався по центру, відчуваючи, як притягує погляди до себе, відчуваючи себе збентеженим, коли на нього заглядали не тільки підлітки, а і цілком дорослі чоловіки. Він не міг повірити в те, що його вигляд так сильно впливає на всю протилежну стать. Від усвідомлення цього, Захарі відчував сором і незручність, хоча з іншого боку, йому було приємно і добре, коли всі оцінювали його тіло. Не відчуваючи нічого такого раніше, він дратувався від постійної уваги до себе, як до дівчини, але одночасно відчував легке збудження від усвідомлення того, що всі навколо вважають його таким привабливим.

Кілька хлопців навіть спробували запросити його на побачення. Коли він вперше почув таке, Захарі закляк на мить, а потім хотів втекти якнайдалі. Він почувався повним дурнем, але заспокоївшись, вирішив не панікувати, якщо подібне трапиться знову. І він отримав новий шанс випробувати це, «нарвавшись» на ще одного хлопця. Цього разу, він чемно відмовив, ствердивши, що не є зацікавленою. Після таких слів, Захарі став почувати себе більш впевненіше.

Однак, коли він зайшов в кафе, щоб купити собі гамбургер на обід, хлопець за прилавком, який приймав замовлення, не міг відірвати очей від його грудей, чим роздратував Захарі. Той шмаркач відносився до нього, так, неначе він був якоюсь річчю.

- Я не перешкоджаю? - запитав Захарі єхидним голосом, змушуючи хлопця густо почервоніти.

Коли той передавав замовлення, то пробурмотів вибачення, виглядаючи неймовірно зніяковілим. Захарі лише посміхнувся у відповідь, усвідомлюючи, що на йог місці поводився б так само. Як би він не почувався, він не міг звинувачувати візаві за те, що той поводився природно.

Врешті, коли Захарі набридло ходити по торговому центрі та задовольнивши свою цікавість в питанні «як це бути красивою дівчиною», він повернувся додому.

Хоча Захарі планував змінитися назад відразу ж, як повернеться додому, він вирішив не робити цього до недільного вечора. На додаток, образ того хлопця, який розглядав його цицьки, ніяк не хотів полишити його голову, хотів він цього чи ні.

Захарі терпляче провів решту дня, намагаючись звикнути до свого нового тіла, усвідомлюючи, що робити це стало трішки легше. Наступного дня була неділя і незважаючи на те, що він відчував спокусу «вийти в світ», або навіть випробувати, як це мати побачення з хлопцем, Захарі вирішив не спокушати долю.

Вечером, він закрився в кімнаті. Сівши на ліжко, Захарі дістав з-під матрацу грімуар і обережно поклав його на стіл. Він повільно перегортав сторінки, відмічаючи про себе цікаві заклинання, які міг би використати пізніше. Відірвавшись від книги, він пересвідчився, що всі потрібні інгредієнти в нього є, а тому, посміхаючись, він приступив до першого заклинання.

Через кільканадцять секунд, Захарі дивився на своє знайому тіло, відчуваючи задоволення від повернення до нормального життя. Схопивши долонями пласкі груди, він посміхнувся, а потім опустив руку між ноги. Відчувши там опуклість, він з полегшенням зітхнув. - А це було цікаво, - сказав він вголос, готуючись до наступного заклинання. Закінчивши його, Захарі був впевнений, що Джош повернувся до свого старого тіла і що він буде дуже збентежений виглядом своєї кімнати. Останнім заклинанням, Захарі повернув решту сім'ї до нормального стану, за винятком того, що його батьки нічого не пам'ятали з того, що їх хлопці були змінені в дівчат. Все мало виглядати так, неначе в їх житті нічого не мінялося.

Однак, Захарі забув про кілька речей, які вийшли на світло дня. Серед них було те, що Джош прокинеться в своїй дівчачій кімнаті, повній дівчачого одягу в шафі і комоді, а також маючи на собі дівчачу білизну. Іншою проблемою було зменшення коштів на кредитній картці, коли по пошті прийшов місячний витяг незрозумілих витрат на покупку жіночого одягу.

Але це буде пізніше, а зараз, Захарі посміхаючись, закрив книгу, ніжно ласкаючи її. Все повернулося на свої місця. Хоча він і знав, що зміни були тимчасові, він почувався так, ніби щось втратив. А ще, в книзі Захарі відмітив про себе інші заклинання, які вирішив випробувати, але пізніше. «Як ще багато досліджень переді мною», - подумав він. «І я б хотів випробувати їх всі».

Посміхаючись про себе, Захарі вже знав, що колись, він ще раз зміниться в дівчину. Він знав, що мусить ще багато чого дізнатися про протилежну стать і ці дослідження обіцяли так багато приємних відчуттів. «Пізніше», - міркував він, знаючи, що в нього є багато часу щоб оговтатися від попередніх змін. Окрім того, він мав інші звичайні речі, якими планував зайняти себе.

Захарі ніжно погладив символ на обкладинці книги, перш ніж знову заховав її під матрац. Ковзнувши під ковдру, він подумав, як кардинально змінилося його життя, після відвідин того дивного книжкового магазину…