24 листопада 2019

Чарівний одяг


Чарівний одяг 

Автор: Keiran 

Переклад: Pooh68 

оригінал тут 

Я був звичайним хлопцем, який жив звичайним життям. Певного дня все це змінилось назавжди. 

Але почну з початку… 

Я прокинувся пізно вранці. Як добре що сьогодні була субота, я б не витримав ще одного дня на роботі. 

Мене звати Гаррі. Мені 23 роки. Я офісний працівник. На роботі я перекладаю папери з однієї купи на іншу, готуючи різні презентації. Я ненавидів цю роботу. 

Я був вільного стану, ні дружини ні дітей. А від кількох тижнів не мав вже і дівчини. Більша частина моєї родини живе в Австралії, а ось я попав в Нью—Йорк. 

Ось моя історія… 

Як я вже говорив, я прокинувся досить пізно в суботу ранком. Повільно підвівшись з ліжка, я як зомбі з поганого голлівудського фільму, інстинктивно попрямував до ванної кімнати, щоб якось привести себе до нормального стану. Через кільканадцять хвилин, в халаті, я вже крутився по кухні, готуючи собі чи то сніданок, чи то обід. Я запланував, що мушу зробити сьогодні: по–перше купити продукти на тиждень, по–друге - придбати новий вихідний костюм. Витративши ще годину на різні кухонні справи, я нарешті вирішив одягнутись і вийти за покупками. 

Підійшовши до вбудованої шафи, я розмірковував, що одягну, але коли відкрив двері то впав в ступор. 

Я сподівався побачити там багато свого одягу і взуття, але замість цього, ціла шафа була заповнена жіночим одягом. Невже моя дівчина повернулась разом з своїми шмотками? Від нашого розлучення минуло 3 тижні, від того часу я не міг не замітити в шафі її одягу. Я придивився до одягу і взуття. Ніби все співпадало. Розмір нашого взуття був майже одинаковий, а її ріст був на сантиметр менший мого. 

Це все було вкрай заплутано. Я вирішив задзвонити до своєї бувшої. 

- Джессіка? Привіт це Гаррі. 

- Е-е, привіт. 

- Ти часом не залишила в мене свій одяг? 

- В тебе залишилась тільки одна пара шпильок, я заберу їх у вівторок. 

- Дійсно, ти говорила мені про це. Якось вилетіло з голови, вибач. 

- Тоді до побачення… 

Почувши про шпильки, я почав почувати себе дивно. Як в цій шафі опинився одяг Джессіки? І чому він опинився саме в моїй шафі? Можливо я ще сплю? 

Зібравшись, я зробив собі чай і повернувся до шафи, знову відкривши її. Я вибрав деякий одяг і поклав його на ліжко. Потім знявши халат, залишився одягненим в спідню білизну. І раптом червона туфля вдарила мене в потилицю своїм тонким каблуком. Я різко повернувся і побачив одяг, який літав в повітрі. Це все виглядало дивно. Здавалось, я схожу з розуму. А тим часом туфля приєдналась до своїх модних товаришів, які крутились в повітрі… 

Я був впевнений, що мав на собі тільки спідню білизну і я пошкодував, що роздягнувся, коли мої труси впали на підлогу, а потім зникли. На їх місце з'явились трусики і панчохи, делікатно охопивши мої виголені і тонкі ноги, які ще дві хвилини тому, були волохатими ногами мужика. Коротка джинсова спідниця приєдналась до трусиків і панчох, охопивши мої широкі стегна і тонку талію. На пласких грудях з'явився бюстгальтер і ніби за помахом чарівної палички, мої груди почали швидко збільшувати розмір, заповнюючи чашки бюстгальтера. У мене є цицьки! Що ще мене очікує? 

Раптом я відчув незвичну пустоту між ногами. Виглядало на те, що мій «приятель» пропав, так само як труси. 

Проста біла футболка з чорно–білим тигром закрила мій бюстгальтер. Яскраво–рожевий пояс обгорнувся навколо спідниці і затягнувся. Я спробував його розстібнути, але моя боротьба була марною. Він був наче зачарований. Моя голова почала свербіти і я відчув, що в мене почало швидкими темпами рости руде волосся, зупиняючись десь посередині спини. А потім почало змінюватись обличчя, наче хтось ліпив його з глини. Пальці на руках стали тонкішими, на нігтях з'явились тіпси. Я побіг до ванної кімнати, щоб оглянути себе. Те, що я побачив в дзеркалі потрясло мене. Не кожен день, замість себе в дзеркалі, можна було б побачити молоду 22–23 річну чарівну дівчину. Покрутившись перед дзеркалом кілька хвилин, я вирішив повернутись в кімнату, де зустрів мою стару знайому - червону туфлю, яка знову підступно вдарила мене ззаду, після чого м'яко ковзнула на мою ногу, приєднавшись до іншого одягу. 

Я перетворився на жінку. Красиву, спокусливу, сексуальну… жінку. 

Я вирішив провести решту дня гуляючи. Мене і так ніхто б не впізнав в цьому тілі. 

Весь день чоловіки і жінки оглядались, проходячи повз мене. Дивились на моє красиве обличчя, досконале тіло, великі цицьки, довге руде волосся, на мої стегна, які злегка погойдувались від ходьби в червоних туфлях з височезним каблуками, якими я цокав на дорозі. Я намагався не виділятись, але з таким виглядом… Безумовно мені буде потрібно більше часу, щоб звикнути до цього тіла…
 

Немає коментарів:

Дописати коментар