Закриваючи ящик Пандори

Закриваючи ящик Пандори 

Автор: Stephanie 

Переклад: Pooh68 

оригінал тут 

Алан Картер був впевнений, що коли в лабораторію увійшов Карл Єйтс, він несвідомо випнув свої груди з великим жіночими цицьками. Алан зітхнув і застібнув лаборантський халат, ховаючи під ним розірвану сорочку. Соски на його грудях були великі і дуже чутливі. Вони одразу зреагували на тертя тканини, стаючи твердими. Він подивився на це непорозуміння і спробував вгамувати свій гнів. Алан на собі випробував на що здатний Карл і це було надзвичайно небезпечно. 

- Добрий вечір, Алане - привітався Карл з неприхованою усмішкою. 

- Добрий вечір… сер - привітався Алан, подумки додаючи: «Щоб ти здох». 

Алан пошкодував, що не прислухався до свого внутрішнього голосу, коли перший раз прибув на роботу в цю фірму. З самого початку він відчував щось дивне і неправильне. Єйтс одразу запропонував йому високу зарплату, а найголовніше, він згодився повністю профінансувати експерименти Алана, над якими той працював. 

Наноботи займали все більше місця в сучасному житті людства. За їх допомогою, людство перемогло рак і старіння організму. В своїх дослідженнях Алан йшов ще далі. Він працював над наноботами, які могли б докорінно перебудовувати частини людського організму, а навіть відбудовувати втрачені кінцівки. 

Науковець був розчарований відсутністю інтересу до його винаходу з боку компаній, які працювали в нано сфері. Їх керівництво вважало ідеї Алана занадто химерними, а ризики - занадто великими. Окрім цього, на такі експерименти потрібно було викласти дуже багато грошей. А стовідсоткової гарантії успіху ніхто не давав. Тільки Єйтс, здавалось, бачив перспективи в проекті Алана. В порівнянні до потужних концернів, його фірма була невеликою. Він сподівався, що Алан з своїми наноботами принесе йому грубі мільйони. Проблеми почались, коли Алан досягнув перших позитивних результатів в своїх дослідженнях. 

До сих пір, в наноботи можна було загрузити тільки одну програму, коли вони її виконали, то автоматично переставали функціювати. Експерименти Алана дозволили перепрограмовувати наноботи, коли ті знаходились в тілі людини і завдяки цьому, вони могли виконувати значно складніші завдання. Алан закінчував перший етап, продовжуючи експериментуючи на лабораторних мишах, коли подзвонив Карл і запросив його до себе в кабінет. 

- Вітаю тебе з першими успіхами. В порівнянні з твоїми попередниками, цей успіх дає промінь надії в сфері нанотехнологій. 

- Спасибі містер Єйтс - відповів Алан, посміхаючись. 

- Я розумію, що ти хочеш опублікувати результати своїх досліджень в наукових журналах? - запитав Карл, вказуючи на папку з паперами. 

- Так. Перед нами ще далекий шлях у вдосконаленні процесу, але перший крок успішно зроблено. 

- Чудово розумію тебе, але боюсь, що я не можу дозволити на публікацію цих результатів. 

- Чому? Вони можуть зреволюціонізувати всю галузь нанотехнологій. 

- Вибач, але це моє остаточне рішення - заявив той, ховаючи папку в стіл і даючи зрозуміти, що розмову закінчено. 

- Але сер!… - почав Алан - Ми не можемо просто так нічого не робити. Нас можуть обігнати в патентах. 

- Ніхто навіть і близько не підійшов до твоїх результатів - сказав Єйтс, суворо дивлячись на Алана. - Важливо, щоб ніхто не чув про ці дослідження. Вони становлять фірмову таємницю. Зрозуміло? 

- Це неправильно. Ці результати повинні стати загальнодоступними. Це підніме їх вартість. 

Карл відкинувся в кріслі і замислився. 

- Я думаю, що ти не правий. Я не планую використовувати твій винахід для будівництва своєї бізнес-імперії. Маючи такий інструмент в руках, я зможу контролювати людей, політиків, а навіть президентів! 

Алан сподівався, що той жартує. Але Єйтс був поважним, як ніколи. 

- Чому Ви все це говорите мені? 

- Тому, що ти мені потрібен. Процес потребує удосконалення. Зрозуміло. А тому, я повинен бути цілковито впевненим, що ніяка інформація не залишить стін цього будинку. 

- Я не буду приймати участь в цій афері. Я звільняюсь! 

Карл посміхнувся. 

- Ти ж не думаєш, що я розповівши тобі свої плани, не маю можливості впливати на тебе? - сказав він, витягуючи пульт. - Ти впізнаєш його? 

- Так, - невпевнено відповів Алан - пульт керування наноботами. 

- Поправ мене, якщо я помиляюсь. Ти пишеш програму для управління наноботами на комп'ютері, а потім загрузаєш її в цей пульт. А далі потрібно натиснути на кнопку і дані будуть передані до наноботів, які знаходяться поблизу. Все правильно? 

Алан кивнув головою, пробуючи зрозуміти, що Єйтс має на увазі. 

- Я трішки вдосконалив цей пристрій. Тепер в нього не одна кнопка, а цілих чотири. Натискаючи на них можна передати наноботам різні записані в ньому програми. 

- Ти блефуєш! - викрикнув Алан, одночасно усвідомлюючи, що Карл міг зробити все це. 

- Тоді подивимось, правий я чи ні - він повільно натиснув на другу кнопку. 

Алан закляк, сподіваючись, що його шеф жартує. Але раптом його тіло почало відчувати себе по-іншому, так якби пробувало змінити свою форму. Тремтячими руками, торкаючись його, вчений намагався зрозуміти, що з ним діється. 

Найбільше інтенсивним було відчуття змін в районі грудей. Алан зрозумів, що його наноботи почали працювати. Шкіра на грудях почала розтягуватись. Він розстібнув сорочку. Він мусив побачити всі ці зміни. Те, що він побачив шокувало його. В нього з'явились… цицьки?! Вони були ще малими, мабуть розмір А, але з кожною секундою збільшувались. Його соски виросли і почали виглядати як в жінки. 

- Ні!!! закричав Алан 

- О, так! - відповів йому Єйтс, зачаровано розглядаючи швидкі зміни тіла свого підлеглого. 

Вчений поклав долоні на груди, частково закриваючи їх від погляду Єйтса, а також в марній спробі затримати їх ріст. Від дотику долоней соски затверділи і стали ще довшими. Нажаль наноботи були невгамовні і груди Алана перестали рости, як тільки досягли запрограмованого розміру. 

В кабінеті було чути рване дихання Алана. З кожним подихом він відчував, як його груди піднімаються і опускаються. Він обережно забрав руки від грудей і ще раз подивився вниз на своє нове надбання. Цицьки були великими і ідеальними. Ненормальним було те, що вони знаходились на грудях чоловіка. Цицьки належали йому і були частиною його тіла. Він відчував ними прохолодне повітря, яке виходило з кондиціонера! 

- Абсолютно неймовірно! - закричав в захваті Єйтс. - Бачити трансформацію мишей це одне, але зміни людського тіла - це вже зовсім інше. Все відбулось так швидко! Хвилини, а не дні. Ти чудово попрацював. 

Алан спробував прикрити себе сорочкою, але його груди були занадто великими. 

- Краще убий мене! 

- Це все дурниці. Я вірю в тебе! 

Єйтс натиснув першу кнопку і Алан знову відчув поколювання. Його цицьки стали зменшуватись, повертаючись до чоловічої форми. 

Як тільки процес закінчився, Єйтс холодно заявив. 

- Є ще дві кнопки на цьому пульті, які я не натискав. Молись, що б мені ніколи не довелось їх натискати. 

Алан отримав чітке повідомлення. Він зрозумів, що вляпався… 

Протягом наступних днів Карл розкрив йому плани отримання контролю над місцевими чиновниками. 

Алан використовував кожну вільну хвилину, щоб знайти вихід з ситуації в яку він потрапив. Доступ до комп'ютера був обмежений. Програма Єйтса для програмування наноботів - недоступна. А навіть якщо б він зміг її витерти, не відомо, чи десь не існують інші її резервні копії. 

Видалення наноботів було складною задачею. В його тілі знаходились сотні мільйонів цих штучок. Якщо залишиться тільки один нанобот, то він почне розмножуватись, поки їх кількість не повернеться до запланованої. Єйтс вимагав від Алана, щоб той дав наноботам можливість такої регенерації. 

Карл носив пульт з собою і не спускав з нього очей. Майже кожен день, коли Єйтс заходив в лабораторію, він натискав на другу кнопку і з захоплення спостерігав за приниженням Алана, коли в того росли цицьки… 

Алан повернувся до реальності. Він встав і підійшов до Карла, стараючись прикрити свої груди лабораторних халатом. Не важливо, скільки разів Єйтс натискав цю кляту кнопку, він ніяк не міг звикнути до своїх грудей. 

- Я читав твій звіт. Признаюсь, я задоволений успіхами. Новий процес виглядає на безпечний. Може перейдемо на наступний рівень? 

- Який саме? 

- Як щодо влади на людьми. Сенатор Гамільтон не має жодного впливу, але дякуючи йому, я доберусь вище. Він прийде до нас післязавтра, сподіваючись на демонстрацію вигідного капіталовкладення. Ми проскануємо його тіло і візьмемо зразок ДНК. 

- Що ти плануєш з ним зробити - нервово запитав Алан. 

- Все буде гаразд. Очевидно, що він вже не зможе бути собою. Ним буду я. Ти побачиш в дії кнопку номер чотири. Я думаю, це тобі сподобається. У будь-якому випадку, ти підготуєш два комплекта наноботів, які матимуть різні частоти програмування, щоб вони не конфліктували між собою, а заодно і з твоїми ботами. 

- Я зрозумів і зроблю це - відповів роздратовано Алан. 

Кожна партія наноботів отримувала свою частоту програмування. Для кожної людини існувала унікальна частота, щоб наноботи помилково не отримали програму для іншої особи. 

- Я надіюсь, що все буде готове до ранку - заявив Єйтс і попрямував до дверей. 

- Перепрошую, ти забув про них - закричав Алан, вказуючи на свої цицьки. 

Єйтс повернувся і криво усміхнувся. 

- Вони залишаться на випадок, якщо ти спробуєш обманути мене. Я поверну все назад, як тільки ти виконаєш свою роботу. 

Він вийшов сміючись. 

Алан впав на крісло і почав розмірковувати, що робити далі. Він мусив прийняти рішення. Алан не міг допустити підміни сенатора. А щодо власної долі, вчений не мав ніяких сумнівів. Коли він перестане бути потрібний, його також позбудуться за допомогою «кнопки номер чотири». Було очевидно, Єйтс навчиться робити все сам, так що часу залишилось зовсім мало. 

Перший раз він залишився наодинці зі своїми цицьками. Він простягнув руку, щоб підтримати їх. Відчуття було дивне, відчувалось, що плоть сприймалась як своя. Його соски відгукнулись на дотик і стверднули. Він розгубився, хвиля бажання прокотилась через тіло. Його груди були дуже чутливими, нажаль, це не ніяк не допоможе у вирішенні виниклої проблеми. 

Алан підготував обладнання для створення наноботів і поки воно працювало, вчений повернувся до вивчення комп'ютерної системи. Ця ідея прийшла до нього кілька днів тому. Якщо йому вдасться запустити в систему вірус, то вся систем впаде, а він виграє час. Принаймні щоб добратись до поліції. Якщо вдасться заразити і пошкодити також резервну систему, то це буде повний успіх. 

Алан завантажив вірус в систему, а потім підійшов до дверей. Восьма година вечора, коридори були порожні. Він запланував це, враховуючи його великі цицьки. Кожен крок заставляв груди приємно погодуватись. 

Він попрямував в сторону пожежного виходу. Його серце шалено стукотіло, коли він вибіг на автостоянку, прямуючи до свого авто. Алан схопив свої груди коли біг, щоб зупинити їх шалені підскоки. Він витягнув ключі від автомобіля, але звук відкриваємих дверей, заставив його підняти голову. 

Два здоровенних мужика в формі охорони, бігли в його сторону. Алан все ще пробував відкрити двері. Нажаль, коли це йому вдалось, біля нього опинився один з охоронців. Він вдарив Алана, а той впав на асфальт, зойкнувши від несподіванки і болю з його грудей. 

Охоронці поставили його на ноги і тримаючи за руки повели назад в будинок. Зайшовши в ліфт, вони почали підніматись на саму гору. 

Єйтс сидів в своєму кабінеті, коли туди доставили Алана. Він працював за своїм комп'ютером і не одразу повернувся до вченого. Через кілька хвилин він, з задоволеним виразом обличчя, звернув увагу на співробітника. 

Охоронці тримали Алана під руки, його халат розійшовся, демонструючи оголені перса. Вчений відчував себе приниженим присутністю цих мордоворотів. А ще Єйтс втупився в його цицьки хтивим поглядом. 

- Ви можете йти. 

Єйтс повільно попрямував в сторону Алана, який тремтів на підлозі. 

- Майже спрацювало. Вся система впала. Але я зробив резервну копію, сподіваючись, що ти зробиш щось таке. Гарна спроба, вибач, що не вийшло. 

Алан повільно піднявся на ноги і раптом побіг в сторону ліфта. Він повинен втекти, поки Єйтс не натисну цю четверту кнопку. В розпачі Алан натискав кнопку виклику ліфта. Нервово поглянувши за спину, він побачив, як Карл сідає за стіл. 

- Ліфт заблоковано. Ти тут застрягнув. 

Алан обернувся і побачив як Єйтс тримає пульт. Потрібно якимось чином дістатись до нього, перш ніж він натисне кнопку. Може вдасться вирвати пульт з його рук. 

Єйтс зорієнтувався на що дивиться Алан. 

- Ти хочеш його? Боюсь, що це неможливо. Ти була дуже поганою дівчинкою. Неслухняною дівчинкою, яка заслуговує на кнопку номер три. 

- Ні! - закричав Алан, кинувшись в сторону Карла. 

Перш ніж він подолав половину відстані до стола, на Алан отримав приступ нудоти і запаморочення. Було занадто пізно. Єйтс натисну кнопку. 

Вчений впав на підлогу. Наноботи позбавили його контролю над тілом. Дивне відчуття почало подорожувати по його тілу, за винятком грудей. Він кричав, коли його тіло змінювалось. Потім, так як все почалось, все припинилось. 

- Неймовірно! - зауважив Єйтс. Він нахилився і міцно схопив Алана за лікоть. 

Алан відкрив очі і спробував розібратись у власних відчуттях. Все було неправильно, абсолютно неправильно. Його очі закривало волосся. Він відвів його рукою і побачив, що воно було довгим і золотистим. Його рука також змінилась. Тепер вона була стрункішою, більш вишуканою і без волосся. 

Карл повністю змінив його. Алан відчував, що все змінились, навіть зуби і язик. Чи справді все змінилось? Він дійсно тепер жінка? 

Алан отримав відповідь, коли Карл почав своє власне дослідження. Розстібнувши його штани, Єйтс опустив їх, оголюючи широкі стегна і довгі ноги. За штанами пішла білизна, а потім Алан відчув пальці Карла, які торкались його піхви. Все змінилось! Він став стовідсотковою жінкою. Алан здригнувся, коли пальці Єйтса увійшли в нього. Він був в розпачі, щоб звернути увагу на нове анатомічне надбання, яке реагувало на дотик пальців. 

Єйтс грубо повернув Алана лицем до вікна. На вулиці було вже зовсім темно і скло було як дзеркало. Алан кивком голови відкинув з обличчя волосся і подивився на відображення двох людей. Одним з них був Єйтс, який веселився від побаченої трансформації, а другою особою була налякана дівчина, яка з одягу мала на собі чоловічу сорочку. В неї було досконале тіло, великі і одночасно тверді груди, чуттєві вигини і м'які жіночі форми. Алан ледве міг повірити в те, що бачив. Він був жінкою. Сексуальною, спокусливою блондинкою! 

- Іди до мене, дівчинко - скомандував Карл, вказуючи на стіл. - Я хочу, щоб ти побачила, які проблеми сьогодні ти мені зорганізувала. 

Алан був дуже наляканий щоб чинити опір, а тому дозволив себе грубо штовхнути на крісло. Він пробував прикрити своє тіло, але ця спроба була марною. Він не міг приховати свої цицьки і кожен його рух нагадував вченому про його раптову зміну тіла. 

- Твій вірус викликав поважні проблеми в нашій мережі. Щоб знищити його потрібно перезапустити сервер і відновити систему з резервної копії. Проблема полягає в тому, що в мене немає часу. Я повинен бути готовим до завтрашньої зустрічі, а тому мені потрібно знати, що ти зробив. 

Алан подивився на екран монітору. 

- На якій мові це все написано? Це не англійська. 

Єйтс розсміявся. 

- Я забув тобі сказати. Я вніс в програму кілька удосконалень. Окрім змін, які ти бачиш назовні, є ще кілька змін внутрішніх: тепер твоє тіло має підвищену чутливість на задоволення, про це ти дізнаєшся пізніше…. Також видалено здатність читати і писати. 

- Це неможливо! - закричав Алан свої сопраном. 

- А ти можеш зрозуміти, що зараз написано на екрані? 

Він підсунув блокнот і дав Алану ручку. 

- Спробуй написати своє ім'я. 

Вчений нервово взяв ручку і замислився. Як він не старався, він не міг пригадати, як це зробити! Він писав своє ім'я тисячі разів, але тепер, зробити цю просту дію, було понад його розумові здібності. 

- Не переживай. Це не назавжди. Я просто заблокував частину твого мозку, яка відповідає за читання і писання. Повір, я міг би знищити всю інформацію, що стосується мови, яка зберігається в твоєму мозку. Якби я це зробив, навіть коли ти повернувся б в своє старе тіло, тобі потрібно було вчитись говорити і писати з самого початку. А тому поводь себе правильно і я поверну твоє тіло назад. 

- Що робить кнопка номер чотири? - запитав Алан. Він повинен був знати всі наслідки. 

- Зовні буде незамітно. З розуму вона витирає все, що відповідає за здатність писати, говорити, але залишається здатність виконувати прості математичні дії. Також значно знизиться рівень IQ. Ти не зможеш противитись мені, будеш занадто тупою, щоб зрозуміти, що діється, але будеш пам'ятати ким був до цього. 

- Я зроблю все, що ти хочеш. Перетвори мене назад і я знищу вірус. 

- Ні. 

- Чому?! 

- Я не довіряю тобі. Я невпевнений, що ти усвідомлюєш повагу ситуації. 

- Я розумію. Єйтс, я все розумію! - благав Алан. - Не роби цього зі мною. 

Карл погладив тильною стороною долоні ніжну щоку Алана. Той навіть не пробував ухилитись. 

- Сьогодні розумієш, - тихо сказав він - але завтра ранком, може і ні. Встань. 

Алан хотів втекти, але розумів, що це може привести до повної втрати знань, не кажучи вже про це тіло. Він повинен коритись Єйтсу. 

Карл допоміг йому роздягнутись. Голе, незнайоме тіло заставляло Алана відчувати себе безпорадним. Він спостерігав, як його шеф взяв пульт і пішов до дальньої кімнати. 

Алан стояв нервуючи кілька секунд, перш ніж зрозумів, що повинен слідувати за Карлом. Він прикрив однією рукою груди, а іншою геніталії і повільно пішов в сторону тієї кімнати. Він здогадувався, що планував Єйтс, але не переставав надіятись, що це не відбудеться. 

Нажаль, найгірші побоювання Алана справдились. Це була невелика спальня з ванною кімнатою. Єйтс майже закінчував роздягатись. Побачивши Алана він кивнув головою. 

- Молодець, а тепер на ліжко і ставай раком. 

- Що?! 

- Саме цього я бажаю. Я не знищив твій інтелект, а тому ти повинен розуміти, що я хочу. 

Алан почав розглядати кімнату в спробі знайти пульт, але його ніде не було видно. В нього не було вибору, а тому він повинен виконувати все, що від нього вимагають. Хитаючись, він підійшов до ліжка і заліз на нього, стаючи, як того вимагав Карл. Алан відчув, що його груди звисають, як невеликі гирі. Він повинен побороти бажання втекти, коли почув, як Єйтс підходить до нього ззаду. Він здригнувся, коли відчув пальці шефа на своєму новому і дивному жіночому органі. Пальці Карла швидко увійшли всередину. Алан сильно закрив очі, пробуючи ігнорувати те, що з ним робитимуть. 

Однак, дивне відчуття від проникнення пальців в його тіло, почало впливати на нього. Він відчував поколювання в піхві, яка збуджувалась. На його цицьках почали рости і тверднути соски. Несвідомо Алан почав бажати, щоб в його піхві знаходились не пальці шефа, а його пеніс. Вся його сила волі зникла, коли жіноче тіло почало реагувати на ласки партнера. 

Алан почав качати дупою, пробуючи насадити себе на руку Єйтса, щоб як найдовше продовжити дивне еротичне відчуття проникнення. Відчуття, яке повністю очистило його мозок. Карл перейшов до клітора Алана. Отримані відчуття від стимуляції, заставили чоловіка відчути свій перший жіночий оргазм. Його соски стали твердими, як олівці і просились, щоб їх стискали і ними крутили. 

Він розумів, що потрібно боротись з цими відчуттями. Єйтс створив це тіло, щоб отримувати максимум задоволення, але він повинен чинити опір бажанням, які переповнювали його. Він не повинен допустити кульмінації. Єйтс не отримає свого перверсивного задоволення від розглядання «морального падіння» Алана. Але зробити це не було так просто. Пальці чоловіка вчепились в покривало зі всієї сили, а він не міг зупинити невеликі зітхання і стогони задоволення, які виривались з його уст. Нове тіло було спроектоване до однієї речі і саме зараз воно проходило випробування. 

Відчуття задоволення швидко піднялись до максимуму. Алан інстинктивно зробив рух назад і ввів руку Карла в свої піхву, отримуючи оргазм, який пройшов через все його тіло. 

Руки Алана не витримали і він впав лицем на ліжко. Його соски, торкнувшись покривала, додатково посилили отриманий оргазм. Можливо це задумка Єйтса, але Алан виявив, що його оргазм тривав довше і був інтенсивнішим, ніж чоловічий. 

Однак Карл ще не закінчив. Алан відчув, як долоні стискають його стегна. Щось гаряче і тверде рухалось в нього між ніг. Перш ніж він зробив спробу протистояти натиску, Єйтс глибоко увійшов в мокру піхву Алана. 

Він спробував закричати, але з уст вилетів якийсь невиразний крик похоті. Його тіло ще не встигло спуститись з попередніх еротичних вершин, які воно досягло, а його підштовхували на ще більші крайності. Весь опір Алана був змитий сильним бажанням, як цунамі. Єдиним бажанням було бажання, щоб Єйтс володів і користувався цим тілом по-максимуму, даючи йому взамін море задоволення. 

Карл зігнувся вперед і схопив долонями пишні перси Алана. Його пальці жорстко стискали їх м'яку плоть. Алан голосно і довго кричав, а потім знову кінчив. Він виявив, що може посилити отримувані відчуття, стискаючи пеніс Єйтса м'язами своєї піхви. Все його тіло повністю підпорядковувалось одній цілі і тепер він активно підігрував Єйтсу. 

Карл насолоджувався відчуттям контролю і влади над цим тілом Для нього це був не тільки секс, але великий успіх в контролі і підпорядкуванні Алана. Нарешті отримавши оргазм, Карл кінчив, витягнув свій «кінець» і відсунувся від Алана. 

Алан повільно приходив до себе, поступово відновлюючи контроль над тілом, яке все ще тряслось від отриманих оргазмів. Він відчував, як з нього витікає сперма Єйтс, він навіть не хотів думати скільки її ще залишилось всередині нього. Алан надіявся, що Карл запрограмував відсутність всіх цих «жіночих радостей»: менструальний цикл і вагітність. Єйтс був ненаситним цілу ніч. Він трахкав Алана без зупинки. Після кожного його оргазму, Карл заставляв Алана вилизувати його пеніс, доводячи його до готовності. Алан був шокований тим, що цьому тілу подобались ті огидні речі, які Карл заставляв його робити. Він відчував, що якщо це буде повторюватись кожну ніч, то це зможе йому навіть сподобатись. 

Зрештою Єйтс залишив його в спокої. Алану довелось лежати в ліжку з шефом, після закінчення їх «сексуальної гімнастики». Відчуваючи під собою вологу пляму сперми, яка продовжувала витікати з піхви, він намагався придумати якийсь план. Але, що він міг зробити? Шанс знайти і використати пульт були мізерний. Окрім того, покарання обіцяло бути суворим. 

Незважаючи на проведену ніч, Єйтс прокинувся ранком, встигнув помитись і одягнутись, поки Алан спав. Коли той прокинувся, то здивувався, що шеф робить в його спальні, а потім він пригадав, що це була не його спальня. Він сів, пробуючи ігнорувати змінений центр ваги. 

- Одягайся - сказав Карл, кинувши Алану халат. 

Той зсунувся з ліжка і накинув його на себе. Халат був коротким, а через декольте еротично демонструвало його цицьки. 

- Сьогодні я буду зайнятий. Зустрінусь з сенатором, перш ніж здійсню маленький саботаж. 

Коли Алан опускався ліфтом з шефом, до нього дійшло, що той нічого не сказав про вірус. Карл знав, що вчений зробить все, що від нього очікується. Алан не був боягузом, але ця клята четверта кнопка була, як домеклів меч над головою. 

Вони йшли через безлюдні коридори до серверної. Кілька комп'ютерщиків подивились нервово на Карла і захоплено на Алана, коли вони увійшли в кімнату. Він спробував уявити їх реакцію, коли б вони дізнались, хто ця красуня. У будь-якому разі, він був стурбований бажанням в їх очах. 

- Є якийсь прогрес? - запитав Єйтс. 

- Нам вдалось «витягнути» вірус. Тепер перевіряємо важливі дані і файли, але, здається, все виглядає добре. 

- Чудово, добра робота. 

Техніки помітно розслабились, коли почули від шефа ці слова. 

- Все повинно працювати до обіду. 

Єйтс міцно схопив Алана за руку і вивів в коридор. Той тремтів. В нього не залишилось ніяких аргументів в свою користь. Єйтс був безжалісним, тепер ніщо не могло зупинити його від натискання четвертої кнопки і ліквідації потенційної загрози його планам. А після цього, він не зможе розмовляти і буде таким дурним, що навіть не зможе зав'язати собі шнурівки. 

Єйтс повів Алана вниз, до його власної лабораторії. Це був захищена частина будинку, яка мала тільки один шлях входу/виходу. Біля дверей, Єйтс поставив двох охоронців, які слідкували за Аланом. Це були ті два жлоби, які вчора спіймали Алана, коли в того були тільки жіночі груди. Мабуть вони здогадувались, хто перед ними, але це не зупиняло їх «поїдати очима» його сексуальне тіло. 

Єйтс провів кілька тестів на наноботах, зроблених вчорашнім вечером. Залишившись задоволеним їх роботою, він швидко запрограмував ще один пульт. Цей пульт був білого кольору. Пульт Алана був чорний. Без видимих коливань, Карл направив пульт на себе і натиснув другу кнопку. Його тіло субтельно змінилось. В новому тілі все ще можна було впізнати Єйтса, але тепер він став трішки вищим і мускулистим. 

Без попередження, він кинув білий пульт Алану, який рефлекторно спіймав його. Завагавшись на секунду, Алан почав натискати на всі кнопки пульта. Як і очікувалось, нічого не сталось. Очевидно, зміни стосувались тіла Єйтса. 

- Я сподівався цього - розсміявся Карл. 

Задзвонив його мобільний. 

- Вже? Ну це не проблема. Я зараз спущусь - сказав він і повернувся до охоронців. - Схоже на те, що сенатор прибув швидше. Я здогадуюсь, що вона впала вам в очі, а тому, ви будете охороняти її за дверима, в коридорі. Якщо я дізнаюсь, що ви приставали до неї, то в кінцевому результаті станете її сестрами-близнючками. Зрозуміло? 

Охоронці неохоче кивнули і пішли за своїм босом. Алан почув, як закрились двері лабораторії. Можливо, будучи шльондрою Єйтса, йому вдасться зберегти свій інтелект. Однак Алан не сумнівався, що рано чи пізно він надокучить Карлу і той натисне кляту четверту кнопку. 

Він щільніше загорнувся в халат і сів перед комп'ютером. Що з того. Дивлячись на екран, він і так не міг нічого зрозуміти. Навіть уміючи читати і писати, він все одно не міг нічого зробити з системою Єйтса. 

Алан глянув на стіл. Білий пульт до наноботів Карла все ще лежав там. А поряд… чорний пульт для Алана!. Він схопив його в долоні і натиснув першу кнопку… 

Нічого не сталось. Алан спробував другу кнопку, результат негативний. Натискання на третю кнопку також не дало ніякого результату, але це мабуть через те, що він мав тіло змінене третьою кнопкою. Натиснути четверту кнопку він не ризикнув. Чоловік не сумнівався, що вона спрацює. 

Алан відклав пульт і опустився на підлогу в розпачі. Єйтс, мабуть, навмисно залишив пульт, вважаючи це за хороший жарт. Виглядало на те, що Алан застряг в цьому тілі. 

Єйтс пробув з сенатором Гамільтоном кілька годин, демонструючи йому свою фірму. Насправді, вже через 20 хвилин, він отримав від сенатора все, що планував. Той був впевнений, що йому демонструють якийсь новий тип сканера. Насправді в Гамільтона було взято зразок ДНК і знято точні виміри його тіла. 

Найголовніше було те, щоб сенатор нічого не запідозрив, а тому Єйтс так довго екскурсував його. Гамільтон нічого не здогадається, поки цієї ночі не зрозуміє справжнє значення своєї поїздки. Єйтс уявляв собі, як здивується Гамільтон, коли побачить своє тіло, а потім перетвориться на дурну і неписьменну розпусницю. Він, мабуть, зможе навіть перепихнути її, перш ніж вб'є її. Ніхто не стане перейматись мертвою курвою. 

Нарешті сенатор поїхав, а Єйтс зміг повернутись до свого прекрасного творіння, зробленого з одного з його співробітників. 

Алан підняв очі і здригнувся, коли Карл зайшов в лабораторію. 

- Тобі буде приємно почути, що все йде за планом - радісно заявив він, розглядаючи тіло Алана. - Тепер я маю кілька хвилин для нас… 

- Ні - схлипнув він, відступаючи. - Ніколи більше! 

- Думай логічно - сказав Єйтс суворо, роздягаючись. - Ти знаєш, що існує тільки одна причина, чому я не натискаю четверту кнопку. Мені подобається, коли ти віддаєшся мені добровільно, щоб не допустити страшної участі від четвертої кнопки. 

- Я не робитиму цього! - Алан майже кричав. - Ти не зможеш змусити мене! 

- Але ж можу! - просто заявив Карл. Він взяв пульт до Алана. - Твій останній шанс. 

Алан нічого не сказав у відповідь, а просто пильно дивився на нього. 

Єйтс знизив плечима і натиснув четверту кнопку чорного пульта. 

Алан посміхнувся, а Єйтс почав отримувати дивне відчуття. Це відчуття було подібне до того, коли наноботи перетворювали його в досконалішу версію, але тепер відчуття було набагато інтенсивнішим. Карл втратив контроль над своїми м'язами і впав на підлогу. Він підняв голову, щоб подивитись на Алана, який підійшов до нього. 

- Я ж говорив, «більше ніколи» - сказав той. 

Єйтс відчув стискання в грудях, а потім в нього почали рости цицьки. Програма працювала так як з Аланом, тільки тепер змінювався Єйтс. 

- Як? - запитав той, ламаючимся голосом. 

- Можливо я і не пам'ятаю як писати і читати, але я все ще вмію поміняти передавач в пультах. Виконується моя програма, але на твої частоті. Тому активувались твої наноботи, а не мої. 

Єйтс зрозумів, що має лише кілька секунд щоб попередити охоронців з-за дверей, але зміни його тіла почали відбуватись скоріше. Він відчайдушно намагався повзти до дверей і з жахом спостерігав, як його руки стали меншими і витонченими. Його стегна збільшились, а раптовий спазм в паху, повідомив його, що відтепер він повноцінна жінка. Зміни в тілі досягнули запрограмованої форми і Карл поступово отримував контроль над тілом. Піднявшись на ноги, він останнім зусиллям рвонув в сторону дверей і відкрив їх. 

Перш ніж він зробив пару кроків в коридорі, двоє охоронців швидко зловили його. Вони дивились на Єйтса з широкою усмішкою на обличчях. Охоронці були впевнені, що зловили Алана, він повинен сказати їм, кого насправді тримали. Він спробував сказати це вголос, але раптом виявив, що не міг розібрати слова, які вимовляв. 

Карл зрозумів, що не встиг. Наноботи змінили його мозок! Йому стало надто важно думати. Його IQ катастрофічно впав, але чоловік вже не розумів, що це означало для нього. Він почув чоловічий голос за спиною. Обернувшись, Карл побачив того, хто говорив. Єйтс був в шоці і не міг повірити в те, що бачив. В дверях стояв… він, Єйтс! Його тіло було одягнене в шорти, а сам він звертався до охоронців. Як Карл не старався, він не міг зрозуміти ані слова з їх діалогу. Якщо його тіло було там, то ким був він тут? Це було занадто складно для його розуму, зрозуміти, що сталось було понад його теперішні розумові здібності. 

Алан зітхнув з полегшенням. Охоронці розпізнали в ньому Єйтса. Він наказав повернути дівчину назад в лабораторію, а потім повернутись в коридор. 

Вчений замкнув двері і подивився на Єйтса. З сумішшю страху і захопленням, жінка знайомилась з своєю новою анатомією. Алан почував себе трішки винним в тому, що сталось з його шефом. Але він був впевнений, що Єйтс зробив би з ним теж саме без будь-яких моральних проблем. 

Алан знову мав чоловіче тіло, нажаль, це було не його тіло. Він розумів, що мине багато часу, поки зможе повернути собі старе тіло. Спочатку потрібно знищити фірму Єйтса і нейтралізувати тих, хто знав про дистанційно програмовані наноботи. 

Зрештою, хтось рано чи пізно зробить відкриття в галузі нанотехнологій, яке зробив Алан, але чим більше мине часу, тим буде краще. Свідомість того, що його винаходом можна зловживати, була жахлива для вченого. 

Він глянув на Єйтса. Дівчина сиділа на підлозі, маючи спантеличений погляд на красивому обличчі. 

- Що з тобою робити? - запитав він вголос. 

Вона подивилась на нього своїми великими голубими очима. Від цього погляду Алан відчув, як в нього між ногами починає щось рухатись. Біля нього, на підлозі, біля його ніг, сиділа сексуальна прекрасна дівчина. Алан відчув, що світ, часами, є таки справедливим. Єйтс повинен відчути все, що відчував Алан минулої ночі.