Останнє бажання Брендона

Останнє бажання Брендона 

Автор: Lobo De La Sombra 

Переклад: Pooh68 

оригінал тут 

Брендон Джеймс був успішним бізнесменом, багатим і впливовим. Впливові чоловіки шукали можливість познайомитись з ним. Красиві жінки змагались між собою, щоб тільки мати змогу зустрічатись з ним. Він мав все, що можна забажати. Також він мав певну річ, про існування якої знав тільки він один, за яку він міг би віддати все своє багатство… Він мав свого джина з пляшки. 

Здавалося б, в нашому матеріальному світі не може існувати хтось такий, як джин. Але, що ми можемо знати про наш світ? Ми вивчаємо далекий космос, а під боком маємо недосліджені океани. Так, в цьому світі все може бути, навіть джини. 

Дякуючи своєму бізнесу, Брендом накопичив великий капітал і не тільки в грошах. Звичайно, поліція догадувалась, що цей його бізнес була незаконна в різних країнах, але зробити нічого не могла, він успішно виходив з усіх негараздів. 

Брендон надавав послуги в сфері розваг. Його партнерами були дуже багаті люди. За їхні гроші він задовольняв всі їх забаганки. Говорячи по правді, Брендон Джеймс був работорговцем. Він доставляв красивих жінок своїм клієнтам… 

Джині, бо це був джин жіночого роду, з'явилась в нього близько двох років тому. В одному з старих будинків, які він хотів придбати, серед старих речей Брендон знайшов вікову і замурзану пляшку. З цих пір, джині мусила слугувати йому. Вона повинна була коритись власнику у всьому, окрім однієї речі, вона не допомагала йому в його основному бізнесі. 

Незважаючи на цей недолік, джині служила Брендону вірою і правдою. Він був задоволений від свого життя. Чоловік мав все, що забажає. І, найголовніше, він мав джині, яка піклувалась про нього. Мав все. Ну майже все… 

- Господаре, Ви викликали мене? 

Як завжди, Брендон використовував мить, щоб насолоджуватись виглядом джині. Одним з перших його бажань до неї, було щоб та змінила свій зовнішній вигляд. Тоді джині була стрункою і смуглявою жінкою, тепер вона була блондинкою з пишним бюстом і розумом, достатнім тільки для виконання бажань господаря. Одним словом - досконала жінка. 

- Я тут розмірковував на однією річчю. Ця думка вже давно крутилась в моїй голові і я дійшов до висновку, що ти зможеш мені допомогти. 

- Господар знає, що я виконаю будь–які його накази, якщо вони не будуть стосуватись бізнесу мого господаря. 

- Це все так та тільки трішечки не так. 

- Я не розумію, господарю. 

- Я маю справу з жінками вже довгий час - спробував він пояснити - хотілося б знати, що вони відчувають. І ось мені прийшла одна думка… 

- Так господарю. 

- Я дійшов до висновку, що мушу сам попробувати все дізнатись, все відчути і ти можеш мені в цьому допомогти. 

Джині (Брендон за ці два роки так і не надав їй ім'я) виглядала спантеличеною. 

- Господар хоче стати рабом? 

- Звичайно ж ні. Не будь аж такою дурною. 

У відповідь на ці слова Джині почала дутись. 

- Я можу поводитись так, як мені наказав мій господар - відповіла вона, - а він не любить занадто розумних жінок. 

- Звичайно - усміхнувся Брендон, а потім знову почав говорити серйозним голосом. - Ні, я хочу дізнатись, що вони відчувають як жінки. Я надіюсь, ти впораєшся. 

- Так, господаре. 

Брендон роздягнувся. 

- Добре, зроби це. 

- Так, господаре. 

На мить в кімнаті стало тихо. Чоловік і джині стояли нерухомо. Не витримавши, Брендон запитав: 

- Добре коли… 

Його голос! Замість знайомого баритону тепер звучав жіночий тонкий голосок, який аж стікав сексом. 

- Мій голос! 

- Решта теж красива, господаре - кивнула у відповідь джині. 

Здригнувшись від несподіванки, Брендон нахилився і подивився вниз, тільки щоб пересвідчитись, що тепер в нього була пара красивих, округлих цицьок. Руками він доторкнувся до своїх нових стегон, а потім до тугої піхви. Випрямивщись, він подивився на джині. 

- Я.. жінка? 

- Так, господаре - кивнула вона з задоволеною посмішкою. 

- Але чому? 

- Господар ніколи не дізнається, що відчуває жінка, якщо господар не стане жінкою. 

- Це все можна відмінити? 

- Так, господаре. Я можу скасувати всі зміни, як тільки господар забажає. 

- У такому разі продовжуй - згодився той. 

Закінчуючи ці слова, Брендон відчув щось. Знову нахилившись уперед, він побачив мотузки, які обв'язали його щиколотки, надійно з'єднуючи їх. Далі мотузки швидко обмотували ноги вище колін. Його руку звелись ззаду і теж обмотались мотузкою. Нарешті мотузка охопила все його тіло. Він попробував порухатись, але зрозумів, що тепер він став безпорадним. Таким безпорадним він ще ніколи себе не відчував. Брендон вирішив закінчити експеримент. 

Він відкрив рота, щоб наказати джині звільнити його. Замість цього, чоловік відчув як щось гумове заповнило його рот, перетворюючи його бажання на мичання. Він відчув ремені навколо голови, які тримали гумовий кляп в роті. Брендон хотів запротестувати, але джині проігнорувала всі його спроби. 

- Так виглядає почуття безпорадності. А ще існують невизначеність, страх, незнання, що станеться в майбутньому - говорила вона посміхаючись, попихаючи Брендона так, що той впав на плечі. 

Коли Брендон впав то відчув, що тепер знаходиться в довгому і вузькому ящику, ідентичному до такого, в яких він транспортував свій «товар». Очевидно джині вирішила дати йому всі відчуття по повній програмі. Світло пропало, як тільки кришка лягла зверху ящика і Брендон відчув, як його ящик почав рухатись. 

Перебуваючи в пастці він пробував боротись з мотузками, які робили його безпорадними, пробував випхати кляп з роту. Це все було не те, що він прагнув пізнати. Він хотів, щоб все закінчилось! 

Замість цього ящик почав рухатись, а потім зазвучав двигун. Джині завантажила його в вантажівку або мікроавтобус. Автомобіль рухався швидко, часами погойдуючись на поворотах. 

Брендон не мав поняття, як довго він перебував безпомічним в цьому ящику. Нарешті автомобіль зупинився. Ящик підняли і він почув, що знову рухається. Через деякий час, ящик поставили на землю і відкрили кришку. Від світла Брендон закрив очі, а його тим часом підняли і поставили на ноги. Відкривши очі, він оглянувся. 

Брендон знаходився в центрі великої і багато обставленої кімнати. Вікна прикрашали шовкові штори, на підлозі валялись шовкові подушки. Навколо нього стояли кілька красивих оголених жінок, які розглядали його зв'язане тіло. 

- Я подумала, - почув він голос джині - що господар хотів би зустрітись з деякими старими подругами. Вони чекають на господаря. 

Крокуючи перед ним, джині вказала на струнку жінку, явно мексиканської національності. 

- Це Антонія Рівера - сказала вона, змушуючи округлитись очі Брендона. Антонія Рівера жила в Тіхуані і була його першим замовленням. 

- А це Пола Дюбуа - Брендон згадав, як її вивозили з Парижу. 

Оглядаючись, в наступній жінці він впізнав блондинку Свен, шведську красуню, поряд з якою стояла мініатюрна азіатка, мабуть це була Чанг. Приголомшений Брендон подивився на джині. 

- Господар наказав мені прибрати всіх чоловіків. Зараз вони є рабами в гаремі найстаршого з нас, джинів. А це його дім. 

Брендон хмикнув в кляп, викликавши посмішку джині. 

- Бажаєш, щоб видалити кляп? 

Він кивнув і відразу відчув, як зникає гумова куля з його роту. 

- Відпусти мене, зміни мене назад і забери додому. Я твій господар і я наказую тобі зробити це. 

- Мій господар, - відповіла джині спокійно - чоловік. А не ти, дурна дівчисько. 

- Ти ж мене змінила в неї - майже кричав той. - Тепер зміни мене назад! 

- Я змінила тебе, - погодилась джині - так як ти бажав. Коли я це зробила, ти перестав бути чоловіком і перестав бути моїм господарем. Я більше не зобов'язана виконувати твої бажання! 

- Але чому? Чому ти це зробила? 

- Ми - відповіла вона - не могли погодитись на те, як ти поводишся з жінками. Я була послана, щоб служити тобі, щоб зупинити зло, яке ти робиш. Ти остався єдиним, хто займався цим ганебним промислом, інша конкуренція була успішно знищена тобою. І ще, це я підкинула тобі ідею, щоб випробувати відчуття жінок. 

Джині знизила плечима, а її тіло почало змінюватись назад в тіло красуні, якою вона була на самому початку, коли вийшла з пляшки. 

- Що ти тепер будеш зі мною робити? 

- Я? Абсолютно нічого - посміхнулась та. Ти, як і ці інші жінки, будеш рабинею нашого старшого джина. І залишишся його жінкою поки не набриднеш, а потім він подарує тебе комусь іншому, для їх задоволення. 

- Рабинею? - Брендон похитав головою - Ти не можеш цього зробити! 

- Я може зробити все, що захочу. Ти заставляв мене робити багато поганих речей, але я ніколи не переставала бути тим, ким була. Тепер ти залишишся тут, де час не минає. На Землі пройдуть дні, роки, століття, а ти все будеш такою як зараз. Ти залишишся такою п'ять тисяч років. 

- П'ять століть? - Брендон впав на коліна. - Будь–ласка не роби це зі мною. 

- Все вже вирішено. Брендона Джеймса більше не існує. Ти тепер Бренді. І тепер ці жінки дадуть тобі кілька уроків. Я впевнена, що вони довго чекали на це. І з цими словами джині зникла. 

Брендон відчайдушно старався не дивитись на чотирьох голих жінок, які наблизились до нього. Тепер, будучи безпомічним, він міг лише сподіватись, що переживе їх гнів. Хоча… бути п'ять століть сексуальною рабинею - це дуже довгий період часу, можливо ліпше було б перестати існувати вже тут і зараз…