Обробка фотографії в FaceApp а потім в Daz3D Face Transfer

Артефакт

Автор: Elrod W

Переклад: Pooh68

оригінал тут

Кляті джунглі… Жарко… Дуже жарко… А ще ця вологість. Все навколо було мокре від неї… В сотий раз я проклинав ці джунглі, цю жару і вологість. Кільканадцять років тому, я побачив фільм про Індіану Джонса і загорівся мрією стати таким як він. Закінчивши школу, я пішов вчитись на археолога до університету штату. Нажаль, реальність значно програвала фільмам про відомого археолога… Сьогодні був останній день наших розкопок. Професор Керол Меннінг була тираном і вимагала робити все, що тільки можна було б зробити, перш ніж ми покинемо стоянку. Коли почався сезон дощів, виконувати будь-яку роботу стало неможливо. Джунглі перетворились на зелену гидоту болота і слизу. Дощі обіцяли тривати довго, а тому ми намагались запакувати все, що знайшли в цьому сезоні, запакувати і завантажити ящики, щоб якнайшвидше забратись звідси, з цього зеленого пекла.

Хоча кожен з нас важко працював, виконуючи різні роботи, мені здавалось, що пані професор особливо заїлась на мене. Спочатку я не заперечував. Минали тижні, а Меннінг не переставала критикувати мене і принижувати своїми феміністичними коментарями. Все це починало діяти мені на нерви. Я ледве стримувався, щоб не перейти на особистості. Я в сотий раз жалів, що мені не трапився інший наставник.

А потім я пригадав, що незважаючи на свій характер першокласної стерви, пані професор була визнаним експертом з преінкійських цивілізацій. З давніх часів, мене захоплювала історія імперії інків і коли мені запропонували написати дисертацію під керівництвом професор Меннінг, я вхопився за цю пропозицію обома руками. «Я був як метелик, який летів на полум'я свічки» - подумав я. Між іншим, як на то пішло, пані професор, як жінка, виглядала навіть нічого собі. Маючи десь під 35 років, з своїм коротким темним волоссям, красивою фігурою (коли вона не ховала її в нудні джинси і сорочки на випуск) вона була досить привабливою особою.

А ще серед нас була Ніколь. У той час, як Меннінг майже свідомо намагалась приховати свою жіночність і принади свого тіла, Ніколь постійно старалась підкреслити її. Довге, кучеряве і біляве волосся завжди було бездоганне. Одяг, який вона носила, підкреслював її щедрі груди, тонку талію і ідеальну попку. Навіть тут, в цих джунглях, Ніколь продовжувала сексуально виглядати. Але складувалось враження, що чоловіки її не інтересують…

Я поставив наступну скриню на вантажівку і витер піт з лиця. Відчувши потребу піти на сторону, я відійшов недалеко в джунглі, щоб зробити, що потрібно. Відчуваючи задоволення від того, що залишився на самоті, я, через деякий час, вже почав було збиратись і повернутись назад, коли мій погляд привернуло щось за деревом. Там був який прохід, який раніше ми не помітили. Відгорнувши листя і гілки, я побачив камінь, подібний до дороговказу. На ньому були вирізані якісь символи, частково втрачені через дощ і вітер. Бруд і інші мерзота унеможливлювали прочитати решту, роблячи текст зовсім нерозбірливим. Але стиль… Стиль відповідав тим піктограмам, які ми бачили під-час розкопок, що ми проводили півкілометра від бази.

- Раян, де ти подівся? - дзвінкий голос пані професор лунав в джунглях. Я підстрибнув від несподіванки. Вона була майже поруч. Поряд з нею, була її протеже, Ніколь. - Знову ледарюєш? - посміхаючись, запитала вона.

- Зовсім ні - сказав я. - Прості хотів відлити. Я був злим і не впевненим, що вона заслуговує інформації про мою знахідку.

- Я сподіваюсь - її відповідь, була як удар по моїй клейнодах.

Я загриз зуби, гнів закипав в мені. - Пішла ти - пробубонів я під ніс, а потім видихнув і заспокоївся. - Тут якийсь камінь - почав говорити я, змінюючи інтонацію голосу. - Виглядає на вказівник на якому є нерозбірливі піктограми.

Моє відкриття заінтересувало Меннінг. Вона дістала щіточку і почала очищати текст на камені. Все це зайняло їй кілька хвилин, а потім вона заговорила не відриваючи погляду від каменя. В її голосі відчувалось наростаюче хвилювання. - Це воно! Це виглядає на священний камінь-календар! Вона обернулась до нас. - Це те, що ми так довго шукали!

Я і Ніколь все одразу зрозуміли. Ніколь заговорила першою. - Це означає, що… Якщо камінь тут, то тут є вхід до піраміди. А ми шукали його зовсім в іншому місці.

- Ми робили все правильно - почала пояснювати професор. - Вхід до пірамід інших доколумбових племен орієнтувався на схід Сонця. В цій піраміді - вхід орієнтується на його захід! Вона продовжувала сидіти, розмірковуючи. А потім почала видавати накази. - Марку, починай копіювати текст з каменю. Ніколь - ми йдемо шукати вхід з потрібної сторони. Я хочу попасти всередину ще до початку сутінок.

- Агов! Я його знайшов - сказав я.

Меннінг поглянула на мене своїм професорським поглядом, але я вирішив не здаватись. - Гаразд - врешті сказала вона. - Якщо тобі потрібно задовільнити своє его… Як завжди, вона була в своєму репертуарі…

Церемоніальна кімната в піраміді зустріла нас затхлим і вологим повітрям. Ми проігнорували це і почали шукати сонячний канал, по якому світло повинно попадати в піраміду і освітлювати жертовний камінь. Принаймні, ми думали, що це жертовний камінь. В цій піраміді було все не як в звичних нам будівлях.

Розглядаючи стіни, ми не могли знайти нічого, щоб нагадувало сонячний канал. А потім мене осінило. Вхід сюди був з західної сторони, то може і канал на в іншому боці. Меннінг посміялась над моїми висновками, але не заперечувала, щоб я шукав в іншому місці. - Якщо ти впевнений… - поблажливо прокоментувала вона. Я вийшов на вулицю і виліз на вершину піраміди. Добре, що вона буле невелика. Мене завжди дивувало те, що ці будівлі змогли пережиті сотні років в агресивному середовищі джунглів. «Вони встояли, мабуть, через те, що їх ніхто не знайшов» - подумав я. Обшукавши вершину піраміди, я нічого не знайшов. А потім, я вирішив ще щось перевірити. Я перехилився на західній стороні піраміди, сягаючи так далеко, як тільки міг. «Бінго» - скрикнув я. Там таки щось було! Гниючі ліани закривали це щось, роблячи його цілком непомітним. Здерши ліани, я знайшов сонячний канал. - Один нуль для чоловіків - тріумфально пробурмотів я. Прибравши все сміття з дірки, я помістив і закріпив в ній ввімкнений ліхтарик. Спустившись вниз, я увійшов всередину.

Меннінг щось розповідала Ніколь, але я одразу перервав її. - Вимкніть на хвилину світло - попросив я, все ще важко дихаючи. Вони зробили так як я просив і в кімнаті стало майже темно. За винятком слабкого світла високо вгорі, яке зупинялось на одній зі стін. Меннінг тихо свиснула. - Це означає багато роботи, висунення нових і перегляд старих теорій щодо цих племен і їх культури. А ще… багато грошей на дослідження.

- Спасибі тобі - уїдливо сказала Ніколь. - Два роки моєї дисертації пішло коту під хвіст.

- Завжди радий допомогти - відповів я. І тут помітив щось. - Що це? - запитав я, підходячи ближче. На східній стіні я побачив щось блискуче. Я покрутив головою і знову побачив блиск на стіні. Тьмяне світло ліхтарика щось підсвічувало високо на стіні і ми до сих пір цього не помітили.

- Я нічого не бачу - сказала професор, дивлячись вгору. Потім вона поміняла місце і побачила це. - Так - сказала вона. - Звідси видно краще. Схоже на якусь коштовність або щось таке.

Вона спробувала дістати її. - Блін, Марку йди-но сюди.

Я зрозумів, що вона хотіла зробити. - Думаю, що я зможу це досягнути - сказав я, піднімаючись по стіні.

- Ні - відповіла Меннінг з кислою міною. - Я хотіла, щоб ти підсадив мене.

Я знизив плечима, потім склав руки в замок, а вона зробила крок і втримуючи рівновагу, простягнула руку. Її довгі ноги впирались в мої груди, а її попка спокусливо коливалась прямо перед очима. - Трохи вище… О так.. Стій! - вона замовкла. Я спробував поглянути вгору, щоб з'ясувати що там відбувається. Але вона вже зістрибнула, тримаючи в руках цю штуку. Приземлившись на землю, вона одразу посвітила на це щось своїм ліхтариком. - Нічого собі! - вигукнула вона.

- Воно чудове! - зойкнула Ніколь. Врешті я подивився на мою знахідку. Слово «чудове» не могло описати те, що я побачив. В руках Меннінг був золотий диск 10 сантиметрів в діаметрі. Навколо були вирізьблені піктограми які, мабуть, щось пояснювали. Нажаль, зараз ми не могли їх прочитати. А ще, на диску можна було побачити сім дорогоцінних каменів красивої огранки. В центрі був великий, бездоганного вигляду алмаз в оточенні трьох смарагдів і трьох рубінів розміром в половину алмазу. Кожен камінь був акуратно оброблений і виблискував в світлі ліхтарика пані професор.

Меннінг швидко повернулась до реальності.

- Гаразд. Ми дивились на це досить довго. Марку, зроби відповідні заміри кімнати, сонячного каналу і місця, де була ця коштовність і так далі, сам знаєш. Так ми зможемо обчислити силу сонячного світла, яка попадає в святиню.

Вона говорила так, ніби я був новачком в цій справі. Ще до початку її команд, я вже почав робити відповідні замальовки і схеми в своєму зошиті…

* * *

- Ти нічого не забув? - запитала професор, дивлячись мені через плече. Ми повернулись до дому два тижні тому і весь цей час провели в лабораторії за комп'ютерами і вдома.

Я ще раз перевірив діаграми на своєму комп'ютері. - Якщо мої розрахунки вірні, то світло попадало на «корону» (так ми вирішили називати цей артефакт) тільки один раз на рік. Саме тоді, коли сонце заходило під час літнього сонцестояння.

- Ти впевнений? - виглядало, що пані професор була засмучена цією новиною.

Я кивнув. - Впевнений. Я перевірив розрахунки три рази. Літнє сонцестояння, о шостій годині вечора за місцевим часом.

Вона похитала головою, дивлячись на Ніколь. - Це не має сенсу. Всі піктограми вказують, що ця кімната - кімната родючості.

Я знову кивнув, тепер погоджуючись з її висновками. - Обряди родючості народи, які займались вирощування рослин, завжди проводили навесні, перед посівами.

- Значить, ти десь помилився - ствердила Ніколь з кислою міною.

Я відвернувся від комп'ютера і з неприкритою неприязню до дівчини, сказав: - Можеш провести розрахунки сама.

- Ти спробувала перекласти піктограми по іншому? - звернулась до Ніколь Меннінг ігноруючи наші словесні «перестрілки».

Та прикусила губу. - Так, але виходить всяка дурниця. Я хмикнув, а вона продовжувала, - щось на зразок: «дитина ведмедиці приноситься в жертву, щоб умилостивити бога родючості».

Меннінг підійшла до неї, а я подивився у вікно, відмічаючи красивий вечір. «Чудовий вечір, а я мушу просиджувати за комп'ютером з цими…» - подумав я.

Професор почала порівнювати свої записки з висновками Ніколь. - Ну - почала вона, - не схоже, щоб ми помилились в розшифруванні цих піктограм. Вона прикусила губу. - З наших записів виходить, що священиком була жінка, незаймана жінка… А ще цей промінь…

Ніколь також кивнула. - Я також не могла зрозуміти цю частину тексту.

Жоден з нас не помітив, як сонце повільно заходило, переміщаючи свої промені по стіні наближаючись до «корони». Врешті його промінь потрапив на коштовне каміння і я, скоріш відчув ніж побачив, як кімнаті ніби вибухнуло червоне, зелене і біле світло, поглинаючи мене, плутаючи всі відчуття… А потім все минуло… Я підняв очі і потряс головою, намагаючись повернутись до реальності. Меннінг і Ніколь зробили теж саме. «Принаймні, ця галюцинація була не тільки в мене» - з полегшенням подумав я.

- Що це було? - запитала Ніколь, відчуваючи здивування і страх.

Меннінг оперлась рукою на стіл. - Якість оптичні заломлення світла, яке проходило через кристали… Я не знаю… Вона також була налякана подіями. - Закрий штори… Я не хочу, щоб це повторилось знову… Я зробив так, як вона просила.

Ніколь попрямувала до дверей. - Я зараз повернусь - сказала вона, закриваючи за собою двері.

Я дивився їй у слід. Мій зір розмився, але потім повернувся до нормального стану. - Професоре? - запитав я невпевненим голосом. Вона виглядала якось по-іншому. Я не був впевнений, але щось було не так. Вона повернулась до мене і я зрозумів, що саме викликало в мене здивування. - Ваша… рука… - сказав я запинаючись.

Вона подивилась на мене, а потім простежила за моїм поглядом на свою руку. Папери, які вона тримала в долоні почали падати на підлогу. Її рука стала більшою! Зовсім не схожа на ніжну жіночу руку. Вона була набагато мужнішою і… волохатою і… довшою?

Меннінг насупилась і подивилась на мене. - Марку… твоє волосся! Вона замовкла, почувши свій голос. Він був… нижчим, грубшим.

Я схопив своє волосся і підвів руку до очей. Рука була тонкою, витонченою, невеликою. Я спостерігав, як на пальцях росли нігті! А потім я побачив волосся, яке звисало мені на очі і також швидко росло. Я спробував змахнути його з очей і подивився на Меннінг. Я зойкнув, побачивши, що вона стала вищою! Її волосся стало ще більш коротшим,… а її цицьки - вони зникали прямо на моїх очах!

Вона також це помітила. Вчепившись в свої груди, жінка відчувала, як сорочка розпрямляється, а груди зникають. Я жахнувся. А потім двері з гуркотом відчинились і в кімнату влетіла Ніколь.

Від її волосся залишилась коротка стрижка в стилі їжака. Вона була вище ростом з широким м'язистим торсом. Її блузка майже розривалась від великого, мужнього тіла і м'язів на руках. Її гордість - чуттєві, пишні цицьки зникли, перетворюючись на невеликі кургани! Вона дивилась на нас переляканим і приголомшеним поглядом.

Я відчув, що також змінююсь. Для впевненості, я подивився вниз… В мене були цицьки?! Я схопив їх долонями і відчув, як вони росли, прямо в моїх руках! Я зі страхом подивився на Меннінг.

Але вона зовсім не звертала на мене уваги. Спідниця Ніколь впала на підлогу, роздершись збільшеною талією, а її трусики сильно розтягнулись на стегнах. Я і Керол побачили опуклість, яка з'явилась в неї спереду жіночих трусиків. Вона відкрила рота, пробуючи закричати, але жоден звук не вилетів з рота. Ніколь дивилась, як її тіло стає ще більшим і мужнішим, як розриваються її трусики, падаючи на підлогу. Ми спостерігали, як її пеніс, з кожною секундою ставав все більшим і набухав твердіючи. Врешті, між ногами Ніколь з'явились яйця.

Вона подивилась на Меннінг і завмерла, не відриваючи очей від промежини пані професор. В неї також були пеніс і яйця! Не такий довгий і не такий твердий як в Ніколь, тим не менш, Меннінг тримала в руках власний пеніс!

Ніколь і Керол подивились на мене. Я сидів в кріслі паралізований страхом. «Якщо ці дві жінки отримали пеніси, то в мене… в мене повинна бути…» - я не міг закінчити цю думку. Мої руки несвідомо почали опускатись вниз. Я натиснув ними в себе між ногами і… нічого не відчув! Там було пусто! Я зірвався на ноги, сподіваючись, що все це тільки сон. Але ні! Замість цього я почав відчувати себе незвично, маючи на собі штани і чоловічу білизну. Мої стегна стали ширшими, а попка округлою. Все це розтягувало штани до грані витриманості. Я розстібнув штани і опустив їх на підлогу, відчуваючи, як матеріал треться об мої пишні стегна. Я розстібнув сорочку і вигнувши шию подивився повз цицьки. Мої найгірші страхи підтвердились! Мій пеніс зник! На його місці, я це відчув, не побачив, мої пальці знайшли дві складки шкіри, які утворювали зовнішні губи. Коли пальці розвели їх, то торкнулись внутрішніх губ. Я видав з себе слабо зойкнув, коли доторкнувся до клітору і вагіни!. Я підняв очі, охоплений жахом…

І побачив Керол і Ніколь, які ігноруючи мене, тримали в своїх руках власні пеніси. Ніколь застогнала низьким голосом, а пеніс в її руках набрякнув від бажання. Вона тремтіла від отримуваних відчуттів, а рука рухалась по твердому валу пеніса. Меннінг також, майже автоматично, гладила свого «півника», який набряк і стверднув в її долоні.

Признаюсь, я почував себе досить дивно, потираючи пальцем свою піхву, відчуваючи наростаюче тепло і вологість між ногами. Моє збудження невпинно зростало коли я несвідомо почав стискати другою рукою свою великі цицьки і тверді соски. Я почув, як стогну тонким жіночим голосом від задоволення, як мене поглинає хвиля екстазу, розповсюджуючись по всьому тілу, розпочинаючи свій рух від піхви. Моя спина вигнулась, випинаючи груди вперед, а я продовжував терти клітор, відчуваючи, як гарячі соки вириваючись з піхви, заливають мої пальці. Я збільшив швидкість і силу тертя, аж врешті моє тіло охопив всепоглинаючий жіночий оргазм, який змусив дрижати все моє тіло. Потужне і неописуєме відчуття насолода, змусило мене втратити почуття реальності навколишнього світу.

Коли оргазм почав вщухати, я усвідомив, що Керол і Ніколь втупились в мене. Їхні очі були сповнені хіттю і бажанням. Я намагався чинити опір своєму бажанню і магічним силам. Нажаль, я програв. Я піднявся і почав знімати сорочку, спокусливо демонструючи свої величезні і красиві цицьки. Соски були збуджені до неможливості, виглядаючи як грубі олівці. Моє золотисте волосся опало на них, еротично підкреслюючи їх красу. Воно легко терлось об цицьки, приємно збуджуючи мене.

А потім почалось божевілля… Ні я, ні Ніколь, ні Керол вже не могли втримати контроль над своїми первісними пристрастями. Керол і Ніколь почали боротись за можливість впхнути в мою мокру піхву свої, розпухлі від бажання, пеніси. Керол підступила до мене першою. Її великі долоні схопили мої сідниці і вона підняла моє тіло над землею. Я широко розвів ноги, демонструючи бажання отримати все її «господарство» в собі. Керол це зрозуміла і її великий пеніс почав входити в мене. Це було неймовірно. Губи моєї піхви ніжно обіймали її великий і міцний пеніс, який невпинно шукав шлях до до моєї «печери»! Я застогнав від задоволення, коли вона опинилась глибоко в мені. Я відчував новий оргазм, який пульсував в піхві, відчув як м'язи сильно стискають гостя, втягуючи пеніс Керол все глибше і глибше, аж врешті вона вибухнула в мене гарячою спермою. Я стогнав поки оргазм затихав в мені, а соки і сперма витікали з моєї піхви, заливаючи підлогу під нами.

Потім, настала черга Ніколь. Вона притулилась до мене, відчайдушно вчепившись в мою попку і зі всієї сили насадила мене на свій пеніс. Він був великий! Занадто великий! Я почув як він впирається в стінки матки. Ніколь грубо рухалась, входячи і виходячи з мене, пришвидшуючи свої рухи. Моя піхва розтягувалась, як гумова, намагаючись охопити твердий пеніс Ніколь. Чергова хвиля задоволення налетіла на мене, а пеніс Ніколь почав вивергати з себе потоки сперми, змушуючи мене дрижати і звиватись від оргазму і задоволення…

* * *

Врешті, намагаючись нікому не кидатись в очі і прикриваючись залишками свого одягу, ми дістались до квартири Керол Меннінг. Професор не забула забрати «корону», поклавши її на стіл, як тільки ми опинились в її квартирі. Коли вона закрила за нами двері, я одразу попрямував до великого дзеркала на стіні, щоб докладніше оглянути своє жіноче тіло. Я не повірив те, що там побачив!

Я пам'ятав як виглядали Керол і Ніколь. Вони перетворились на сильних і красивих чоловіків. Хоча ні. Ніколь була красивішою. Вона виглядала як якийсь грецький атлет з старовинних гравюр, а її тіло було вищим на кілька сантиметрів і більш м'язистим в порівнянні з тілом Керол. Але тіло пані професор, хоча і виглядало більш звичніше, і надалі випромінювало з себе владу, змушуючи підкорятись її бажанням.

Щодо мого тіла… Якщо ці дві жінки тепер були красивими чоловіками, тоді я виглядав… просто шикарно! Мій вигляд одразу нокаутував присутніх. Я знову скинув сорочку, щоб краще оглянути себе. Моє золотисте, довге волосся сягало середини спини. А цицьки! Вони… вони були великі, міцні. Так приємно і чудово погойдувались від навіть незначного мого руху. На око, вони мали розмір D. Незалежно від цього, мої «подружки» були прекрасні. І розглядав їх, відчуваючи як Ніколь ніжно гладить мою спину, рухаючись вгору і вниз. Потім вона притягнула мене до себе і своїми мужніми долонями обхопила мої цицьки. Я відхилив голову набік, даючи їй можливість цілувати мою шию і легенько покусувати мочки вух.

А потім, рука Ніколь ковзнула до моєї промежини і я відчув бажання, яке знову почало наростати в цьому районі. Коли вона щільніше притиснулась до мене, я відчув її пеніс, який став твердим і готовим до задоволення свого власника. Я почав несвідомо рухатись, а моя гаряча піхва стікала соками від бажання. Я відчув, як пеніс Ніколь треться між моїми сідницями, намагаючись добратись до моєї «квітки». Врешті, це їй вдалось і я почув, як її гарячий і твердий пеніс, розтягуючи стінки піхви, входить всередину мене, додатково подразнюючи клітор. Пеніс Ніколь входив все глибше і глибше. Моє дихання стало переривистим, а очі закотились від бажання. Ніколь, усвідомлюючи що я зараз кінчу, почала рухатись ще швидше, а її поштовхи ставали ще сильнішими. Врешті я почув як головка пеніса знову почала битись об стінки вагіни і ми кінчили разом.

Я подивився навколо і помітив Керол, яка ходила голою навколо нас з ерегованим пенісом в руці і диким бажання в очах. Вона зупинилась перед моїм обличчям і коли Ніколь увійшла в мене до самого кінця, я несвідомо застогнав, відкриваючи рота, Керол скористалась моментом, схопила мене за голову і одразу впхнула свого «приятеля» мені до рота. Я розумів, що повинен був не допустити цього, повинен відчувати сором і жах від того, що в моєму роті з'явився збуджений чоловічий пеніс… Але я нічого такого не відчував… Я хотів мати їх пеніси в собі і з радістю облизував пеніс Керол язиком, цілуючи і смокчучи його. Керол продовжувала тримати мене за голову, а Ніколь - не зупиняючись ззаду, сильно входила в мене. Я охопив губами пеніс Керол, продовжуючи жадібно смакувати його. Я відчував як той росте в роті, стаючи твердішим і змушуючи мене отримувати цілком нове почуття. Я не міг визначитись, хто збуджував мене сильніше, Керол і Ніколь. Обидві з них старались як могли, входячи з обох сторін як найглибше. Мої стегна погойдувались від атак пеніса Ніколь, а губи танцювали навколо пеніса Керол. Вони обоє кінчили одночасно, наповнивши мене гарячою спермою з обох сторін. Я з з радістю проковтнув всю сперму, яка заповнила рот, продовжуючи облизувати і смоктати пеніс пані професор, витягуючи з нього кожну краплю.

Після всього, Керол і Ніколь помінялись місцями. Перша увійшла в мою піхву з дикою люттю, а Ніколь, переклавши мене через коліно, дозволила мені пестити її опухлий пеніс своїми губами і язиком. Всі ми отримували неймовірні збудження, які ще ніколи не отримували в своєму житті…

Я відкрив очі і миттєво усвідомив, що відбулось. Я мав жіноче тіло і лежав в ліжку Керол між голими і мужніми чоловічими тілами дівчат. Я порухався і відчув, як цицьки зреагували на цей рух. Мої цицьки! Вау! Я пригадав відчуття, коли Ніколь і Керол цілували і лизали їх! А якими були соски! Я підняв долоні і почав пестити їх, тремтячи від захвату. А моя піхва!.. Мені не вистачало слів, щоб описати ці почуття! Скільки разів ми займались коханням? Я не міг пригадати. Недовго думаючи, я опустив руку між ніг і почав ніжно терти піхву, знову відчуваючи тепло і бажання, яке почало заливати моє тіло.

Я почув тихий стогін поруч з собою і подивився на Ніколь, яка безтурботно лежала на боці, обернена в мій бік. Я подивився вниз і побачив як її пеніс почав вставати. В мене з'явилось сильне бажання допомогти йому стати великим і сильним. Продовжуючи терти свою піхву, іншою рукою я взяв пеніс Ніколь і почав ніжно торкатись і пестити його. Той зреагував негайно. Все ще напівсонна Ніколь обернулась на спину, а її пеніс тепер був як флагшток без прапора. Вона відкрила очі і благально подивилась на мене. Я посміхнувся, а потім перекотився на неї, почавши тертись мокрою піхвою об її твердий пеніс. Ніколь застогнала від задоволення, а її стегна почали штовхати вгору пеніс, намагаючись увійти в мене. Все ще посміхаючись, я підняв попку і опустився своєю мокрою і гарячою піхвою на пеніс Ніколь, відчуваючи як той розтягує стінки піхви, глибоко увійшовши всередину.

Наші рухи пробудили Керол, вони побачила, що відбувається і сіла, взявши мої цицьки в руки. Професор почала «працювати» язиком навколо моїх сосків. Вона взяла мою руку в свою і потягнула до своєї промежини. Я відчув, як її пеніс почав рости і тверднути, а я почав гладити і пестити його, в такт підскакування на Ніколь.

Ми відчули приходяче збудження, яке ставало все більшим і більшим. Жоден з нас не помітив смужку сонячного світла між шторами, яка повільно рухалась, ковзаючи по кімнаті і наближаючись до «корони» на столі. Коли промінь сягнув її, в кімнаті знову вибухнула феєрія світла. Ми якраз отримали потужний оргазм, відчуваючи заодно дезорієнтацію від сліпучих кольорів…

Я почув, як пеніс Ніколь стискається всередині мене, а моя піхва намагається випхати його з мого тіла. Її груди почали збільшуватись і підскакувати від наших рухів. Тіло Ніколь стало коротшим і прийняло жіночі форми. Останні крила нашого оргазму розчинялись як ранковий туман, а потім я зрозумів, що в мене почав рости пеніс, стаючи жорстким і твердим тепер від мого чоловічого бажанням. На місці пеніса до Ніколь повернулась її, повна бажання, піхва, яка одразу стала мокрою і гарячою. Керол також швидко змінилась назад, отримуючи своє жіноче тіло, і тепер, мої чоловічі руки терли її вологу піхву.

Коли все змінилось, я скотився з Ніколь, не знаючи, що буде далі. Але Ніколь і Керол здивували мене. Дівчина перевернула мене на спину і одразу осідлала мій готовий пеніс, взявши «півника» в свою піхву і почала ковзати на ньому вгору і вниз, при цьому голосно стогнучи. А потім, я почув як вона кричить від отримуваного оргазму і задоволення. Я відчував як її піхва судоржно стискається, змушуючи мій пеніс ось-ось вибухнути в її «шпаринці». І тоді, Керол всілась на моє обличчя, притискаючи свою вологу піхву навпроти мого рота. Я знав, що вона була готова і використовуючи свій язик, почав вилизати її піхву і клітор, змушуючи дрижати все тіло пані професор. Вона отримала свій оргазм навіть швидше від Ніколь і це було сигналом для мене. Я вибухнув зі всієї сили в Ніколь, заливаючи її піхву густою і гарячою спермою…

* * *

Я насилу піднявся з ліжка. «Як довго я спав?» - подумав я. У вітальні звучали жіночі голоси. Ніколь і Керол розмовляли між собою, щось обговорюючи. Я пригадав, як отримавши свої оргазми, вони помінялись місцями і все почалось спочатку. Своєю «гімнастикою» вони вичерпали мене аж до самого краю. Після всього, я одразу заснув, розвалившись в ліжку…

Я опустив ноги з ліжка і почав розглядатись за своєю білизною. Нічого не знайшовши, я знизив плечима, а потім попрямував голим до вітальні.

- Ой, дивіться, хто прокинувся - проспівала Ніколь. - Ми думали, що вибили з тебе весь дух - посміхаючись, глузливо сказала вона. Керол подивилась на дівчину і хихикнула.

Я відповів усмішкою. - Щоб це зробити, потрібно більше ніж вас двоє.

Керол удавано здивувалась. - Це виклик? Вона підняла артефакт і грізно продовжила: - Посвітимо сонцем на нього і подивимось, що ти міг би зробити для нас.

Я розсівся в кріслі і посміхаючись продовжив: - У будь-якому випадку, для мене немає жодної різниці.

Керол посміхнулась у відповідь. - Це був фантастичний вечір - погодилась вона. - Я ніколи не знала, що це може бути так… так… чудово бути чоловіком!… Таким великим і сильним!… - вона зітхнула. - А ти… ти був такою… сексуальною. Такою спокусливою!… Хто би міг подумати, що в тілі сексуальної білявки був чоловік. Керол затремтіла від спогадів. Ніколь енергійно кивала головою погоджуючись.

Я закрутився в кріслі. - Ви двоє також були цілком добрими. Між іншим, бути жінкою, це досить приємно і одночасно чудово.

Я відчув, що червонію від спогадів, пригадуючи як це мені подобалось. - Звичайно, ви були казкові і в своїх тілах - зізнався я відчуваючи якесь збентеження.

Ніколь посміхнулась до мене. - А може ти хотів би випробувати варіант жінка-жінка?

Я був здивований цими словами. - Але… - я запнувся. І раптом усвідомив її слова. - Це значить… Ніколь і Керол посміхнулись у відповідь. - Ви що… лесбійки?

Ніколь швидко подивилась на Керол. - Ні! Ми, бі! - вона удавано вдарила мене по руці, посміхаючись при цьому, а потім продовжила: - Ти повинен був це давно зрозуміти!

Погляд Керол став відсутнім, а потім вона сказала: - Знаєте, це все пояснює оті дивні піктограми - сказала вона неуважно. Піднявшись, жінка взяла артефакт і повернулась з ним до нас, несподівано всівшись мені на коліна. Я обернув руку навколо її талії і притиснув долоню до її цицьки, почавши легенько ласкати її, змушуючи пані професор посміхатись.

Ніколь підійшла до мене і вставши на коліна, поклала свою голову мені на плечі. - Так, але вони робили це тільки один раз на рік - посміхаючись сказала вона. - Як нудно! Ми з'ясували, що це можна робити коли забажаємо!

Я посміхнувся про себе, почавши впевненіше стискати цицьку Керол, а тим часом Ніколь тертись об мої стегна. Можливо, не все ще втрачено з ними. І це ще не кінець…

Може і кінець, а може і ні…

Святкове бажання

Автор коміксу: Telsis

Новелізація комікcу: Pooh68 (з дозволу автора)

Частина перша.

День перед Різдвом…

Підходили свята. З одного боку, я кохав цей час, кохав отримувати подарунки від своєї дівчини, але з іншого боку, я, як завжди, на знав, що з собою подіяти, чим зайнятись, очікуючи на них. Квартира була прибрана, ялинка стояла в кутку. Над каміном висіли шкарпетки, готові заповнитись подарунками, а в самому каміні весело потріскував вогонь. Моя Мелінда була чудовою господинею.

Я напівлежав на дивані, дивлячись в телевізор. Я відверто нудився. Навіть відеоігри не змогли підняти настрій. До повного щастя мені чогось не вистачало…

- Ми продовжимо наш кіномарафон бойовиків прямо зараз після короткої реклами - прозвучав голос диктора з великого телевізора, який стояв під стінкою.

- Прошу, тільки не ще одна реклама! - подумав я.

Саме тоді з роботи повернулась кохана дівчина.

- Врешті я дома! - змученим голосом промовила вона.

- Привіт люба, як справи?

- Як справи?! Я була змушена знову виконувати роботу за відсутніх. Якщо це не припиниться в наступному році, присягаюсь, я звільнюсь.

Мелінда жалілась на своє життя, а я навіть не слухав її. До моєї голови прийшла чудова думка.

- Люба, ти знаєш, я тут подумав і вирішив, яким буде мій святковий подарунок… - радісно почав я говорити.

- Я бачу, сьогодні ти був дуже зайнятий- з сумом в голосі перервала мене дівчина. Мелінда сіла навпроти і продовжила: - І щоб визначитись з цим, тобі був потрібен цілий грудень. Тож давай, розповідай, який гаджет, ти хотів би отримати цього року.

Голос Мелінди не втрачав свого сарказму. Вона була страшенно змучена роботою і виглядала відповідно, а ще тут, цей її «великий хлопчик» врешті визначився з своїм подарунком.

- Ну… Є одна така річ, яка є найкращою в світі і яку б я хотів отримати в подарунок. Це - фембот.

- Фем що?! Ти мабуть з'їхав з глузду?! - здивуванню і розчаруванню Мелінди не було меж.

- Ні, люба. Це саме те, про що я мрію. Я б хотів мати це понад усе! - почав я запевняти мою дівчину з як найповажнішим виразом обличчя.

Я піднявся, вийшов з кімнати і через кілька секунд повернувся, тримаючи в руках планшет з фотографією фембота.

- Ти тільки подивись на неї. Було б чудово мати щось таке на власність! Якщо замовити її прямо зараз, то ми зможемо отримати знижку - з захватом в голосі я намагався переконати свою дівчину до цієї ідеї.

- І не можу в це повірити! Ти вже все запланував, так?! Минулого року, ти забажав мати «Sony Playstation 6», А рік перед тим, ти світу не бачив за «Z-Box 1440»! Але цього року!… Цього року ти перейшов всі допустимі межі!… Я не можу повірити в те, що ти тут говорив. Ти мрієш про… про… якусь металеву секс-іграшку! - Меліса майже кричала, не можучи вгамуватись.

Врешті вона замовкла, а з її очей потекли сльози. - Як ти міг про таке… - вона потягнула носом. - … Звідки по твоєму беруться гроші?… - вона знову потягнула носом. - … Невже ти вирішив проміняти мене на це щось?…

Не можучи більше втримуватись, Мелінда голосно розплакалась. Признаюсь, я був шокований її реакцією.

- Агов! Мелінда, кохана, це все не так… Вона буде більше допомагати тобі, а ніж мені… Уяви собі, її можна буде запрограмувати робити будь-які речі: куховарити, прибирати квартиру, розважати нас. Жодної домашньої роботи для тебе.

Мелінда підірвалась на рівні ноги і зі злістю накинулась на мене.

- Так ось як ти про мене думаєш. Я тобі потрібна тільки щоб прибирати квартиру і готувати тобі їжу?

Її напад, змусив мене перейти в оборону, щоб якось заспокоїти цю фурію, в яку перетворилась Мелінда.

- Мелінда, прошу… Це все не так… Я мріяв про неї для нас обох.

- Якщо я ще раз почую хоч одне слово про твою дурну, срібну секс шмату, то і надалі зможеш мріяти про неї, але поза стінами цієї квартири!

Вона розвернулась і пішла з кімнати, тримаючись за голову, яка, мабуть, ось-ось мала вибухнути.

- Я не бажаю більше тебе слухати! Я йду приляжу, а ти навіть не наближайся до мене! Дякую тобі за зруйновані свята! - голосно викрикувала вона…

Я дивився, як вона майже вибігла з кімнати і ніяк не міг зрозуміти, в чому полягала моя вина. Я ж хотів як краще для всіх. Коли крики Мелінди затихли, Я підійшов до ялинки і з розпачі, в думках почав звертатись до Санти: «Санто! Я насправді почуваю себе як останній дурень, але прошу, вислухай мене! Останній раз я просив в тебе подарунок, коли мав 9 років. Я розумію, що в останньому році поводився неправильно, але… прошу Санто, принеси мені в подарунок фембота, прошу! Мелінда не дасть мені грошей на його покупку, тому, прошу, подаруй його мені! Також, прошу зроби так, щоб моя Мелінда зрозуміла всі мої інтенції, погодилась на фембота і заакцептувала її… Ага! І ще. Чи мій фембот міг би отримати сексуальне тіло і великі цицьки? Це було б просто супер!»

Я розвернувся і з радістю повернувся назад, до дивану. Оскільки дорога до спальні мені була закрита, я ліг на диван і через кілька хвилин вже спав, як мала дитина, котра очікує подарунку від Санти на свята…

* * *

Різдвяний ранок…

«Чому я одягнений і що роблю на дивані?» - подумки запитав я себе, солодко потягуючись. А потім все пригадав: вчорашній вечір, розмову з Меліндою, а потім наслідки цієї розмови. «Може вона вже охолола?» - подумав я, підіймаючись і розглядаючись по кімнаті. І раптом я побачив її… Не Мелінду. А… сріблястого фембота, яка стояла поряд з ялинкою!

- Що… це…? - затинаючись запитав я в голос і піднявшись, повільно підійшов до своєї мрії.

Переді мною стояла срібляста фембот. Її ріст був на кілька сантиметрів нижче мого. Її тіло було ідеальне, блискуче і цілковито сріблястого кольору. На голові в неї була зроблена зачіска з волосся чорного кольору. Красиві губи були покриті помадою синього кольору і блищали на світлі. Нігті на пальцях і на стопах були покриті червоним лаком і на додаток, нігті на пальцях мали довжину майже 3 сантиметри. Її пишні цицьки, розміром мабуть D+, були приховані за великим бантом, який був зроблений з червоної матерії. Окрім цицьок, матеріал приховував район піхви робота, внаслідок чого, мій фембот виглядав так, ніби була запакована, як святковий подарунок, а її закриті очі сигналізували те, що вона була вимкнена…

«Це несамовито… Вона виглядає, як моя… Мелінда?! Ось тільки більш… сексуальніша!» - з захватом подумав я. «Я не можу повірити у все, що бачу»

Розглядаючи «подарунок» я побачив картку паперу величиною з візитку, яка розміщалась між цицьками фембота і матеріалом-обгорткою. На ньому чітко виднілись слова: «Веселих свят. Санта».

«Це насправді подарунок від Санти!» - я був шокований побаченим. «Це мої найкращі свята за все життя!»

- Ще б знайти якийсь пульт управління або інструкцію до моєї мрії - говорив я до себе вголос. - Я навіть не уявляю, як її увімкнути. А може так: Активуйся!… Ніякої реакції: Увімкнись!… Без результату: Пробудись!… Запустись!… Нічого. Жодного руху.

Мій фембот, стояла нерухомо, як срібляста статуя, зовсім не реагуючи на мої голосові команди. Це почало мене трішки нервувати. Ось тут, перед моїми очима стоїть найбажаніший подарунок, а я навіть не можу його увімкнути. Я подивився вниз, під ялинку, сподіваючись там знайти щось на зразок інструкції. І там таки дійсно щось було. На підлозі лежала якась дерев'яна коробка.

- Ще один подарунок? - я придивився до неї. - Жодної картки чи листа. Може в ній є пульт управління або ж клята інструкція? Я відкрию її і почекаю на Мелінду, щоб показати їй свій подарунок.

Я сів біля ялинки і відкрив коробку.

- Дивно, великий ключ і великий замок. До чого б це? І жодної інструкції або пульта. Це мабуть належить до обладнання фембота. Можливо вона працює, коли завести її ключем? Як давні механічні іграшки? Я розберусь з цим пізніше. Спершу, я доведу Мелінді, що вона помилялась! Сподіваюсь, що вона вже заспокоїлась і буде логічно мислити.

- Люба! Люююбааа! Я знаю, що ти вже прокинулась! Прошу прийди сюди, я хотів би тобі щось показати! Люба?!

Ніякої реакції. В квартирі було тихо. Якось незвично тихо.

- Мелінда, де ти?! - я майже кричав зі страху. І раптом щось сталось. Я почув тихий «клік», який долетів до мого вуха зі сторони фембота, такий якби в ньому щось вмикалось.

Я подивився на неї і завмер від несподіванки. Голова фембота повернулась в мою сторону. Вона мала відкриті очі, а її зрачки були несамовитого зеленого кольору. Вона відкрила свій рот і я почув механічний голос: - Меліндабот активована. Чим я можу служити моєму господарю?

Я широко відрив рота від несподіванки і стояв так кільканадцять секунд. - Нічого собі! - це були єдині мої слова, які я зміг з себе видушити. Я сів на підлогу не можучи повірити в те, що трапилось.

- Що я зробив? Це все моя вина! Моя і тільки моя! Люба, я не хотів, щоб все так сталось! - голосно жалівся я.

Переді мною стояла кохана Мелінда, змінена в фембота. Вона була звільнена від червоного матеріалу-обгортки і тепер я міг «насолоджуватись» красою її блискучого і сріблястого тіла. Тепер я бачив всі принади цього тіла: на великих грудях спокусливо виднілись грубі соски на синіх ареалах. Вузька талія плавно переходила в широкі стегна, а ті, в довгі ноги, а між ногами красувалась чудова і срібляста піхва…

Частина друга.

Минуло кілька годин. Я врешті прийшов до себе і поступово освоювався з тим, що моя Мелінда була перетворена на сріблястого фембота. «Кінець- кінців, чи я не хотів саме цього» - подумав я, переконуючи самого себе.

- Гаразд. Візьми себе в руки і тішся своїм подарунком по повній програмі! - голосно ствердив я. - Меліндабот. Я хочу пива через хвилину. Але спочатку прибери весь цей безлад зі столика.

Я сидів на дивані розслабившись і насолоджуючись владою, яку я отримав над своїм подарунком.

- Слухаюсь, володарю. Меліндабот запрограмована щоб служити йому.

«Я трішки почуваю себе винним в тому, що сталось з моєю Меліндою. Але… до біса… це несамовито! Я можу наказати їй виконувати будь-які мої команди і на додаток, дивитись на це сексуальне тіло. І ці цицьки… Як я обожнюю їх!» - думав я спостерігаючи за тим, як Меліндабот виконує свою роботу.

- Меліндабот, коли ти закінчиш прибирати все навколо, я хочу, щоб ти зробила мені масаж, а потім почала готувати святковий обід - я продовжив видавати накази.

- Та володарю. Я виконаю все, що ти наказав.

Я подивився на прибраний столик. На ньому все ще лежала дерев'яна коробка з ключем і замком. Вона була частиною святкового подарунку, а я все ще не знав до чого цей ключ і замок і як їх використати. Я навіть пробував вставити ключ в замок, але це не дало жодних результатів.

- Меліндабот, чи ти знаєш навіщо ці речі були додані до тебе і як ними користуватись? - врешті вирішив запитати я свого робота.

- Вибачте, володарю. Меліндабот не знає навіщо цей ключ і замок з'явились поряд зі мною і не знає як їх використовувати…

Вона обернулась до мене спиною і нагнулась з наміром взяти совок і мітелку, щоб прибрати перед каміном. Вигляд її блискучої випнутої попки моментально вибив з моєї голови всі думки щодо ключа, замка і замовленого пива. Від такої пози її пишні сідниці злегка розійшлись, ніби запрошуючи мене отримати задоволення. Її величезні цицьки звисли до землі, додатково спокушаючи мене своїм виглядом.

- Меліндабот, замри. Забудь про прибирання. Я маю щось, що вимагає негайного уваги з твого боку! - голосно наказав я, швидко роздягаючись до гола.

- Так, володарю. Як забажаєш - відповіла вона своїм гарячим беземоційним машинним голосом.

- Меліндабот, ляж на живіт і… підніми свою попку так,… щоб я міг увійти в тебе… ззаду - заїкаючись від збудження видав я команду.

- Так, володарю - спокійно відповіла вона і виконала все, що я наказав їй.

Я одразу швидко і глибоко увійшов в мого бота. - Оооох! Яке чудове відчуття! З Меліндою я ніколи не відчував себе так прекрасно! - застогнав я, відчуваючи потужне задоволення від дослідження піхви моєї «залізної діви». - Меліндабот, що ти робиш з моїм пенісом? - запитав я, отримуючи незвичні відчуття всередині піхви.

- Я увімкнула режим задоволення мого володаря. Володар бажає, щоб я збільшила амплітуду стимуляції пеніса моєю піхвою? - запитала вона, злегка повернувши голову в мою сторону, а я помітив, як її очі загорілись зеленим світлом.

- Так. Володар бажає цього! - сказав я і одразу відчув як її піхва почала сильніше стискати мого «півника», збудженого до крайності…

Я отримував космічну насолоду від сексу з моїм роботом. Її срібне тіло було несамовите. Ми міняли пози, а вона в будь-які з них знала, як довести мене до оргазму! Здавалось, що її енергія ніколи не вичерпається. Вона змушувала мене почути задоволення в таких місцях, про які я навіть і не здогадувався. А її піхва з синтетичної шкіри зводила мене з розуму…

Ми знову змінили позу і тепер я сидів на дивані, а Меліндабот була зверху. Я вперся обличчям в її чудесні цицьки, безперервно насолоджуючись ними.

- Перемикаюсь на режим стимуляції номер три - почув я голос бота. Щось клацнуло в районі її піхви і я почув, як та стала неймовірно тугою.

- Вона така… така тісна… як ніколи до цього… - простогнав я.

Меліндабот не переставала ритмічно підскакувати на моєму пенісі, роблячи це так безособово, як якийсь станок.

- Оооох!… Тааак! Я… Я… кінчааааююю! - закричав я, врешті отримавши змогу вистрілити в механічну піхву своєю спермою.

І саме тоді, коли я отримував свій несамовитий, неземний оргазм, щось знову клацнуло в моїй металевій подрузі, тепер в її голові.

- Оооох! - голосно застогнала вона, широко розкриваючи свої зелені очі. - Таааак! - в унісон їй, закричав я…

Не знаю, чи моя Меліндабот отримала свій перший кібернетичний оргазм, чи вона взагалі була запрограмована отримувати оргазми, але щодо мене, то я отримав такий оргазм, якого не ще не мав за все своє життя, ні з Меліндою ні з будь-якою іншою дівчиною…

Я був настільки ослабленим від сексуальних ігор з моєю сріблястою Меліндою, що коли розлігся голим на дивані, одразу ж заснув глибоким сном. Тим часом з Меліндаботом щось почало відбуватись. В ній щось почало змінюватись…

«Я… нічого не розумію. Що трапилось з… МОЇМИ РУКАМИ!… МОЇМ ТІЛОМ!… Чому я вся сріблястого кольору, як… як одна з цих… цих фемботів?!… Це не може бути насправді… І, мабуть, я все ще сплю. Але це все таке… таке…» - думки проносились блискавкою в голові Мелінди, коли вона розглядала свої блискучі руки, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Вона подивилась вниз і обхопила долонями величезні цицьки, оцінюючи їх вигляд і вагу. «… Ох! Нічого собі. Ці штуки ненатурально великі. Але відчуття від них таке… несамовите!… Я відчуваю, що все моє тіло змінилось. Неймовірно. Я виглядаю, як якась роботизована фетиш-лялька… Скоріш за все, це галюцинації або щось в цьому роді… Оооох! Я відчуваю, як через тіло проходять імпульси збудження, змушуючи мене отримувати незвичне задоволення! Як все це сталося і як мені повернути своє тіло назад?!… Думай Меліндо, пригадуй!… Я пам'ятаю, як вчора сильно розізлилась на мого Тома, а потім пішла спати самотньою… і тоді щось трапилось… щось, що змінило мене… Том бажав мати…» - продовжувала думати Мелінда, розглядаючи своє змінене тіло. «… мати фембота! Ось про що він мріяв. Він повинен все повернути назад!… Любий,… ти хотів металеву секс-ляльку, сексуальну рабиню, готову трахкатись з тобою у будь-який час. Не живу особу, але машину, яка виконуватиме всі твої забаганки. І коли ти зрозумів, у що я перетворилась, ти почав використовувати мене в якості своєї сексуальної рабині. Томе, як ти міг до цього допустити!… Зробити таке з жінкою, яка тебе кохала!» - злість поступово наростала в Мелінді. Вона усвідомлювала, що зробив з нею її хлопець. «Але тепер,… тепер до мене повернулись ВСІ мої спогади. І це чудово!… Подивимось, як я зможу помститись на тобі, любий! - подумала Мелінда, плануючи свої наступні рухи.

В її мозку вилинула інформація щодо призначення ключа і замка. Мелінда інстинктивно знала, що повинна з ними робити. Вона взяла замок і підійшла до сплячого Тома. Той лежав на животі і ця позиція ідеально підходила до того, про що вона дізналась. Жінка піднесла замок до спини Тома і між його тілом і замком з'явилось яскраве світло. Вона обережно поклала замок на спину і почула тихе «клік».

- Ммм. Ой! - відізвався я, відчувши якесь поколювання на спині.

Я зірвався на рівні ноги і почав викручуватись, щоб дізнатись, що там мені перешкоджало.

- Гей! Меліндабот! Що там до біса, в мене ззаду? Я відчуваю щось, що прилипло до моєї шкіри.

- Це замок, який я розмістила на твоїй спині, Томе. Ти не повіриш, як просто це було зробити. Повір мені, все що з ним зв'язано, тобі сподобається. Він так тобі підходить… А ще, я тепер маю над тобою владу!

- МЕЛІНДА… ЦЕ… ТИ?!…

- Заспокійся, Томе, Це і надалі я, твоя цицьката подружка- фембот. Тільки тепер, все змінилося. Я більше не виконуватиму твої дебільні команди.

- Але люба… Я не про це мріяв… Я хотів отримати фембота… Це все через ця свята і бажання. Це вони перетворили тебе в фембота!…

- Не пробуй мене чарувати своїми вибаченнями. Я пригадала ВСЕ, що ти робив зі мною після трансформації.

- Дійсно все пам'ятаєш?!

- ВСЕ!

- Ууу. Недобре…

- А тепер, дозволь мені задемонструвати свої нові можливості… Я хочу щоб ти завмер!

- Що… Я не можу… рухатись! Меліндо, це вже не смішно!

- І як тобі, любий, така перспектива? Ти і тепер будеш вибачатись, не маючи змоги зробити жодного руху?

- Гаразд! Мені прикро… Насправді прикро!…

- Ну… Я знала, що ти почнеш говорити щось на зразок цього. Тепер ти скажеш будь-що, тільки б все повернути назад… Де подівся цей ключ?… А, ось він - сказала Мелінда і взяла великий ключ в свої сріблясті руки. - Я думаю, що це буде навіть забавно - вона продовжувала говорити, підходячи до Тома.

- Меліндо! Я не знаю, що ти задумала, але прошу не роби цього! Дуже прошу! - я благально просив свою подругу.

- Ти добре бавився зі мною, тепер настала моя черга.

- Ні, Меліндо! Люба! Зупинись. Не роби цього! Просто подумай ще раз про нас. Прошу! Я кохаю тебе, ти ж знаєш.

- Я знаю, Томе. Я все це чудово знаю і, повіриш, я кілька разів обмірковувала цей план, зважуючи всі за і проти… А тепер, подивимось, чи цей великий ключ підійде до замка на твоїй спині,… любий.

- Прошу! ЗУПИНИСЬ!

- Ти дивись, увійшов… Продовжимо… Запхаю його глибше… - вона вклала ключ в замок і почала повільно натискати на нього, змушуючи ключ входити щоразу глибше.

- АЙ! - скрикнув я. Я відчув як щось холодне рухається в моїй спині.

- Ого! Такий довгий ключ, а увійшов на всю свою довжину. Томе, як ти себе почуваєш? - злорадно запитала Мелінда, почувши характерний звук, який в замках видає ключ.

Мелінді було незвично бачити, як великий ключ повністю увійшов в тіло Тома, а її пальці тримали цей ключ за його кінець.

- І що тепер трапиться, якщо я зроблю ось це… - Мелінда зробила один поворот ключем за часовою стрілкою.

- Зупинись Меліндо! Я благаю тебе!… Я почуваю себе якось дивно!… Прошу, ти повинна зупинитись!… - благав я, майже втрачаючи всю надію.

- Це дуже інтересно - промовила дівчина, зовсім не звертаючи уваги на мої благання. Коли вона крутила ключем, я чув як замок на моїй спині видавав з себе дивні звуки і клацання. - Виглядає на те, що повороти ключа викликають в тобі якусь реакцію.

- Щось стискає моє тіло і я не можу глибоко дихати… Ні! Що ти робиш зі мною?!

- А це вже дуже інтересно,… любий. Ти знаєш, що твоя шкіра почала змінюватись і блискотіти? - з подивом запитала Мелінда, прислуховуючись до дзинчання всередині мого тіла і продовжуючи крутити ключем.

З кожним поворот ключа, я відчував, як моє тіло змінюється все більше і більше. Дивна синтетична шкіра замінювала мою натуральну шкіру по всьому тілі. Під впливом цієї шкіри, я почув, як мій торс почав стискатись, так ніби я мав на собі корсет.

- Це боляче! Зупинись, прошу!

- Вибач, коханий, але це єдиний шлях, щоб почати отримати задоволення. Не переживай, я швидко справлюсь - говорила вона, крутячи ключ.

Окрім того, що моє тіло почало стискатись, я зрозумів, що все воно повільно змінюється. Коли нова шкіра дійшла до моїх грудей, то соски на них почали збільшувати в розмірі. Зовсім протилежне відбувалось в мене між ногами. Добравшись до геніталій, шкіра почала робити все, щоб ті зменшились в розмірі. З кожним поворотом ключа, моя талія ставала все вужчою, пеніс і яйця все меншими, а стегна все ширшими. Врешті мій пеніс і яйця зникли взагалі, а на їх місці з'явилась шпарина піхви.

- А в тебе з'являється досить спокусливе тіло - ствердила Мелінда.

- Ааах! Зупинись! Я насправді не можу дихати! Всередині мене ніби все перемішалось! Ні! В мене почали рости цицьки!

Великі цицьки з рожевими ареалами і грубими сосками з'явились на моєму торсі. Вони рухались вліво і вправо в такт повороту ключа.

- Перестань, прошу. Вони ж важкі!… Це мій голос? - з острахом запитав я, почувши, як мій голос став жіночнішим і… механічним!

- Як інтересно. Твій голос починає відповідати твоєму вигляду - ствердила Мелінда, спостерігаючи, як нова шкіра майже повністю охопила моє тіло. - З цієї сторони, ти виглядаєш просто чарівно. Я не можу дочекатись, коли подивлюсь на тебе спереду.

- Що відбувається? - закричав я своїм тоненьким голосом, відчуваючи зміни, які почались в мене на голові.

- Тільки-но подивіться. Твоя старе волосся почало змінюватись. Я сподіваюсь, що ти матимеш красиве волосся для мене, а його колір не буде занадто екстравагантним - ствердила жінка, продовжуючи крутити ключем. Моє волосся швидко трансформувалось, змінюючи колір на золотистий.

- Любий, ти будеш білявкою! Цей колір так підходить до твоєї шкіри! - сказала вона, а тим часом, волосся виросло і сягнуло до моїх цицьок, красиво звиваючись. - Знаєш, я починаю заздрити тобі цього кольору.

- Що ти робиш мені! - закричав я. - Ай! Що ще ти придумала?

- Виглядає на те, що це був останній поворот. Ти майже готовий, але я боюсь, що не зможу вийняти цей ключик з твоєї спини… любий!

Я почув голосне «клац», коли Мелінда говорила ці слова. Виглядало на те, що все закінчилось.

- А тепер повернись до мене лицем - наказала Мелінда командним голосом.

Виконуючи її команду, я почав повільно обертатись, відчуваючи всепоглинаючий страх від усвідомлення, що відтепер я зможу рухатись тільки на команди моєї дівчини. А ще, я був шокований отримуваним вражанням від свого нового тіла, таким незвичним і невідомим. Коли я повертався, мої цицьки ожили і почали рухались незалежно від тіла, посилаючи імпульси збудження до моєї голови. Я зрозумів, що повністю змінився і тепер в мене було цілком нове, механічне тіло, подібне до тіла Меліси.

- А тепер поглянемо на тебе з цього боку - сказала жінка, оглядаючи мене згори до низу.

- Меліндо! Що ти зробила зі мною?… Я почуваю себе якось дивно… - пропищав я, намагаючись поворухнутись.

- Любий. Ти повинен сприйняти всі зміни, які я подарувала тобі. Відтепер, ти моя сексуальна іграшка! - спокійно сказала вона. - І чому б тобі не поглянути на своє нове тіло? Тепер ти можеш вільно рухатись.

Нарешті звільнившись, я зміг подивитись на себе. Опустивши голову, я побачив довге звивисте золотисте волосся, яке спадало на величезні цицьки. Я обхопив їх своїми долонями, щоб випробувати їх. Соски одразу зреагували на дотик, збільшившись в розмірі і стверднувши. Це було таке приємне враження! А потім, я побачив свої пальці з довгими нігтями, які були покриті рожевим лаком. Я провів пальцями по моїй шкірі, посилаючи тілу іскри задоволення і легкого збудження. Я аж відкрив рота від несподіванки.

- Ти змінила мене в… в… сексуальну ляльку! - голосно закричав я. Нажаль, тембр мого нового голосу не надав поваги цим словам.

Не можучи повірити у все те, що відбулось, я обійшов Мелінду і почав шукати щось, в чому я б міг розгледіти себе повністю І я таки це знайшов. Я побачив наші відбиття в дверях до холодильника. Звідти на мене дивилась красива дівчина з ангельським обличчям, на якому виділялись повні губи покриті блискучою рожевою помадою. Мої груди виглядали неймовірно великими, хоча в Мелінди вони були все ж більшими. А ці рожеві соски на них? Сам їх вигляд змушував мене відчувати збудження. А талія…Якщо мої цицьки програвали цицькам Мелінди в розмірі, то моя талія була значно вужчою від її талії. Твердий живіт плавно переходив в широкі стегна і велику піхву між ногами. В мене є піхва?! Ні! Це в це неможливо повірити! А ці ноги? Вони були незвично довгими і стрункими, а нігті на них, також були рожевого кольору. Я дійсно виглядав як якась секс-лялька!

- Меліндо! Це не можу бути я! Це все не насправді!

А моя дівчина спокійно стояла і також дивилась на мене, і на себе, ніби порівнюючи результати змін. Вивчивши своє тіло, я повернувся до Мелінди.

- Ти повинна все повернути назад. Я не можу провести решту свого життя виглядаючи ось так, як якась Барбі. Я ж твій хлопець!

- Боюсь, що це неможливо. Що сталось, то не відстанеться. І відтепер твоє ім'я Томара, а не Том. Ти повинна навчитись бути жінкою. Але твоя головна задача, це задовільняти мене, виконуючи всі мої бажання. Ти все зрозуміла, Томаро?

Я почав відчувати злість до Мелінди, за те, що вона мені зробила, в кого перетворила.

- Гррр… Я не Томара. Зрозуміло? Я Т… Т…Томара. Т. О. М. А. Р. А… Ні! Я ТОМ…АРА і я не дівчина! Я… дівчина. НІ! Що відбувається зі мною? Я Томара і я дівчина… НІ! Ти щось зробила мені. Ні! Ні! Меліндо! Поверни все назад! Зроби щось!

- Все в порядку Томара. Все буде в порядку. Я щось придумала: подивимось яким стало твоє тіло на дотик - Мелінда витягнула руки і почала торкатись долонями до моїх цицьок. - Ого! Вони несамовиті, ця шкіра така приємна на дотик. Скажи мені Томара, що ти відчуваєш, коли я роблю щось таке? - вона ніжно стиснула цицьки, а потім соски.

- Ооох! Це відчуття таке… таке… приємне?! - задихаючись від задоволення скрикнула я, дивлячись, як пальці Мелінди зайнялись моїми грудьми.

Раптом, між нами виникло якесь яскраве червоне світло, а ми одночасно скрикнули від несподіванки.

- Меліндо! Твої пальці! - закричав я, побачивши, як вони змінюють колір з сріблястого на натуральний колір шкіри.

- Гаразд. Це насправді незвично! Я не можу повірити в те, що бачу - ствердила вона з широко розкритими очима. - Це відбувається насправді швидко - сказала Мелінда, а тіло залишилось срібним на одній руці і нижче пупка. Решта його набрала натуральний і здоровий вигляд. - Виглядає на те, що я перестаю бути фемботом!

- Але твої цицьки! Їх розмір залишився таким, як був раніше! - скрикнув я. Але Мелінда не слухала мене.

- Врешті! Врешті я знову маю звичайне тіло!… - радісно закричала Мелінда, дивлячись на свою фігуру. - Я і надалі маю тіло порнозірки, але це звичайне, людське тіло. Я знову людина!

- Це несправедливо! Чому ти повернулась назад, а я ні! - розпачливо скрикнув я, дивлячись на тіло моєї дівчини. - Прошу, Меліндо. Допоможи мені повернути своє тіло. Я не хочу виглядати як якась сексуальна лялька- бімбо.

Вона відвернулась від мене і попрямувала геть з кімнати, по дорозі відповідаючи мені: - Я не впевнена, що хочу це зробити, Томара. В мене, щодо тебе я зовсім інші плани. Але тепер, мені потрібно знайти якесь вбрання, щоб прикрити це спокусливе тіло, поки я не замерзла насмерть. І, між іншим, потрібно знайти щось, щоб одягнути тебе під стать завданням, які ти будеш виконувати…

* * *

Дорогий щоденнику!

Від свят минуло кілька тижнів, а я до сих пір не можу повірити в те, що відбулось. В зміни наших тіл і наслідки, котрі настали після цього. Я отримала другий шанс, щоб розпочати своє життя з нової сторінки і отримувати задоволення від цього.

Моє сексуальне тіло і величезні цицьки вимагали повністю оновити мій гардероб. Я навіть була змушена замовляти бюстгальтери ручної роботи, оскільки знайти потрібний мені розмір було неможливо. Признаюсь, це тяжко жити з такими важкими і величезними грудьми.

Але з іншої сторони, дякуючи моєму новому вигляду, я тепер керівник відділу, отримую більшу платню, менше працюю, а навколо мене - приємний персонал. Я розумію, що всі ці переваги тільки через вигляд мого тіла і «інших речей» на ньому, але мені все одно. Я тепер щаслива і задоволена своїм сексуальним тілом. Так приємно мати владу над чоловіками.

А ще, це тіло неймовірно чутливе. Я отримую несамовите задоволення і потужні оргазми, коли кохаюсь з Томарою. Мої оргазми стали частими і несамовито чудовими! Моя Томара знає як задовільнити свою господиню.

Щодо Томари. Виглядає на те, що вона змирилась зі змінами і сприйняла ту роль, яку я їй приготувала. Вона навіть стала почувати себе цілком комфортабельно в своєму тілі і цій ситуації. А ще, вона відкрила всі радощі від кохання з жінкою і те, яке вона отримує від цього задоволення. Неймовірно, але ми почали відноситись до себе як справжні подруги. Це так незвикло…

Ми разом, все ще продовжуємо досліджувати наші нові тіла, змушуючи їх відчувати неземне збудження від взаємних дотиків. Від них, наші тіла починають вібрувати, звиватись і отримувати насолоду від спільних дотиків… А ще, наші язики, ці магічні язики. Вони так ніжно пестять кожен сантиметр наших тіл. Під кінець спільних «занять», ми майже втрачаємо свідомість від збудження і оргазмів. Це так дивно, займатись сексом з іншою дівчиною, але це робить мене щасливою, як ніколи…

Любий щоденнику, моє життя цілком змінилось і змінилось на краще, а я дивлюсь в майбутнє з оптимізмом…

* * *

Мелінда підняла очі і побачила, як я увійшла в кімнату і очікую на її команди. Після новорічних свят, я отримала нове вбрання, яке допомагало мені виконувати призначену роль, а ще, воно була чудесно приємним і таким… сексуальним. Мої довгі ноги були одягнені в білі колготки з поясом, який їх підтримував. Коричневі стрінги намагались прикрити мою піхву, залишаючи попку цілком відкритою. Спереду я мала маленький, символічний фартушок. Мої величезні цицьки підтримував напіввідкритий і чарівно провокаційний бюстгальтер. На ногах були туфлі коричневого кольору на 10 сантиметрових підборах. Побачивши їх вперше, я була впевнена, що ходіння в них приведе до якихось травм. Я не була впевнена, що зможу встояти в них, а не те щоб ходити. Але їх вигляд… туфлі ідеально підходили до решти мого вбрання. Мелінда зналась на справі. То ж коли мої стопи вслизнули в обійми шкіри туфель, я зрозуміла, що зможу ходити в них без будь-яких вагань. Так ніби все життя носила подібне взуття. Я покохала це вбрання, покохала відчуття, яке воно давало мені, прикриваючи і одночасно демонструючи всю красу мого сексуального тіла…

- Томара, люба. Будь-ласка принеси мені келих вина.

- Як забажаєш, Меліндо, Вже йду.

Я повернулась до кухні і взяла пляшку червоного вина.

- Це наша остання пляшка, пані - голосно сказала я.

- Я знову забула купити вина і їжі. Сподіваюсь, що ти не підкрадаєш вина, коли я не дивлюсь - почув я її відповідь з дивану.

- Я не потребую їжі, ти це знаєш - відповів я, намагаючись змусити мій голос звучати з докором.

- Я також пройшла через це, то ж не забувай. А гроші, зекономлені на їжі і випивці, ми витрачаємо на покупки одягу.

- Ох… Меліндо. Я відчуваю, що скоро знову перестану рухатись. Мій завід закінчується… Мені все тяжче рухатись… Ти мусиш… накрутити… мене… знову… Негайно! - сказав я, відчуваючи, як закінчується енергія від поворотів ключа.

- Не переживай, люба. Головне, не розлий вина - почула я впевнений голос моєї пані.

- Я… повинна… рухатись… Я… - повільно і затинаючись промовила я, не доходячи до Мелінди

- Це неможливо. Я заводила тебе дві години тому. Постав вино перед тим як ти…

- За… пізно… - сказала я повільно і зупинилась в безруху.

Томара зігнулась, виставляючи свій ключ, який і надалі стирчав їй зі спини, а келих з вином випав з моїх рук на підлогу.

- Добре, що цього разу келих розбився - ствердила Меліса, дивлячись на механічну прислугу. Вона піднялась і підійшла до дівчини. - Томара, Томара. Що я повинна зробити з тобою? Від свят ти розбила дві тарілки, три фужера і мою улюблену заставу.

Мелінда схопилась за ключ і почала накручувати подругу.

- Щоб ти знала. Сьогодні в ліжку, ти була неперевершеною коханкою, роблячи всі ці речі, моя ти механічна іграшко, моя лялечка до кохання. Ооох! - застогнала Мелінда тяжко докручуючи ключ в спині Томари. - Сподіваюсь, що на наступні свята, я не забуду попросити в Санти акумулятори для тебе, моя любове…